.

Інформатика в житті суспільства. Виникнення обладнань покоління ЕОМ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
52 18498
Скачать документ

Даний реферат виконаний командою сайту

HYPERLINK “http://www.ukrreferat.com” www.ukrreferat.com –
найбільшого сайту з українськими рефератами та курсовими роботами!

РЕФЕРАТ

на тему:

«Інформатика в житті суспільства. Виникнення обладнань покоління ЕОМ»

Інформатика в житті суспільства

Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для
автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне
залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних
виробничих систем називається комп’ютеризацією виробництва.

Комп’ютеризація це основа технічного переозброєння виробництва,
необхідна умова підвищення його ефективності. На базі ЕОМ і
мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання,
вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться
проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється
інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує
підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення
умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика.
Термін, що поєднав у собі два слова “інформація” і “автоматики”. Тому
сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати
комп’ютерно-інформаційним.

Комп’ютерізація має статі звичайним, повсякденним явищем: персональна
електронно-обчислювальна машина (ПЕОМ) ввійде у побут та на виробництво,
подібно до холодильника, пральної машини, телефону у побуті. Це стає
можливим завдяки мініатюрізації обчислювальних пристроїв, коли,
наприклад у сучасному мікропроцесорі центральний обчислювальної системи
розміщується на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів.
Подібній мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна
порівняти з продуктивністю величезних електро-обчислювальних машин 60-х
років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За
прогнозами, протягом найближчих 5-6 років світовий випуск ПЕОМ досягне
35 млн. штук на рік.

Революційні зміни найважливіших параметрів електро-обчислювальної
техніки за останні десятиріччя призвели до кардинальних змін у галузі
інформаційної техніки та технології, які можна визначити як перехід до
так званої безпаперової інформації.

Інформатики в житті сучасного суспільства починає набувати виняткового
значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на
інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних
зв’язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також
шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від
чітко поставленної оперативної інформації значною мірою залежить
дотримання виробничої дисципліни.

Звичайно, у суспільстві все ще існує так званна паперова інформація,
але головним носієм інформації все більше стає пам’ять комп’ютера,
тобто безпаперова інформація.

Хоч навіть і у використанні персонального комп’ютера у виробництві
комп’ютерні виробники убачили недоліки. Саме в самод0000 персонального
комп’ютера убачили розробники його сильні і слабкі сторони. Робота з ПК
передбачає постійне прийняття різних по складності рішень: регулярне
архівування даних, антивірусний контроль, востановлення даних після
збоїв, захист від несанкціонованого доступу та інших, що вимагає
належної кваліфікації знань. У цьому відношенні мережевий комп’ютер для
виробництва просто незамінний, оскільки він володіє безперечними
перевагами для організації з великою кількістю співробітників, які
потребуют обчислювальні машин: економія коштів починається з моменту
купівлі пари мережевих комп’ютерів замість персональних і продовжується
в ході їх експлуатації, як наслідок простоти обслуговування, так і через
відсутність необхідності ліквідувати наслідки безграмотного або
необережного використання. З іншого боку виникає необхідність в
наявності висококваліфікованих мережевих адміністраторів, здатних
підтримувати локальну і зовнішню мережу в зразковому стані.

Яке б враження не складалося, насправді мережевий комп’ютер – щось
більше, ніж просто засіб зв’язку і інформаційного доступу. Мережевий
комп’ютер був задуманий як пристрій з великою обчислювальною потужністю,
і все-таки його основними функціями повинні були стати саме зв’язок і
інформаційний доступ: електронна пошта, відеоконференції, організація
виробництва через використання бази даних зовнішніх серверів,
моделювання структурних схем. Для нормального розвитку і функціонування
складного народногосподарського механізму необхідні постійний обмін
інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на
різних рівнях управління, що також неможливо без використання ЕОМ. Тому
від рівня комп’ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.

Повертаючись до ідеї, що знаходиться в основі створення мережевого
комп’ютера, Ларі Еллісон провів паралель між комп’ютерними і будь-якими
іншими мережами, якими ми щодня користуємося. Практично всі вони
розроблені за наступним принципом: складна технічна інфраструктура з
виключно простими кінцевими пристроями, які призначені для експлуатації
споживачами цієї мережі. Самими простими прикладами таких мереж можуть
бути телефонна мережа і телерадіосповіщання. Безліч обладнання і
висококваліфікованого персоналу щогодини виконують свої функції для
підтримки працездатності системи і надання послуг кінцевим користувачам.
У умовах зростаючої, нехай навіть і повільно, інформатизації
виробництва мережевий комп’ютер був задуманий як засіб максимально
простої і ефективної взаємодії між користувачами і інформаційними
ресурсами.

З точки зору апаратного забезпечення – мережевий комп’ютер являє собою
материнську плату з інтегрованими відео-, мережевою і звуковою картами,
контроллерами і багато чим іншим. У ході розвитку комп’ютеризації має
бути створені національні та міжнаціональні комунікаційно-обчислювальні
мережі, бази даних, нове покоління супутникових систем космічного
зв’язку, що дозволить полегшити доступ до інформаційних ресурсів.

Насправді, сучасному виробництву ще довго не іменуватися виробництвом
тотальних інформаційних технлогій, що підкреслюю повне злиття
комп’ютерної техніки і комунікації.

Підприємств-користувачів системою Інтернет у виробничих цілях не так уже
і багато, хоча ця система дає практично необмежені можливості в
свободному обміні даними, або використанні бази даних мережевого
сервера, для обміну технологій. Використання комп’ютерних мереж
дозволить виробникам знизити трансакційні, поштові, часові витрати. Нові
технології, що зберігаються в базі даних серверів, стають доступні для
простого виробника, що володіє хоча б одним мережевим комп’ютером.

Потрібно відмітити і такий важливий елемент комп’ютеризації виробництва,
як широке поширення власне мікропроцесорів, кожний з яких орієнтований
на виконання однієї або декількох спеціальних задач. Вбудування таких
мікропроцесорів у вузли промислового обладнання дозволяє забезпечити
рішення поставлених задач з мінімальними витратами і в оптимальному
вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації,
реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні
можливості промислового обладнання.

Розвиток комп’ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових
засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є:
формування елементної бази на сверхвеликих інтегральних схемах;
забезпечення продуктивності до 10 мільярдів операцій в секунду;
наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості ЕОМ в
обробці поступаючої інформації; можливість спілкування людини з ЕОМ на
природній мові шляхом мовного і графічного обміну інформацією.

Виникнення обладнань покоління ЕОМ

Перші електронно-обчислювальні машини

Перші електронні комп’ютери з’явилися в першій половині XX ст. На
відміну від попередніх, вони могли виконувати задану послідовність
операцій за програмою, що була задана раніше, або послідовно
розв’язувати задачі різних типів. Перші комп’ютери були здатні зберігати
інформацію в спеціальній пам’яті.

Конрад Цузе

1934 року німецький студент Конрад Цузе, який працював над дипломним
проектом, вирішив створити у себе вдома цифрову обчислювальну машину з
програмним управлінням та з використанням (вперше в світі) двійкової
системи числення. 1937 року машина 21 (Цузе 1) запрацювала. Вона була
22-розрядною, з пам’яттю на 64 числа і працювала на суто механічній
(важільній) базі.

Необхідність у швидких та точних обчисленнях особливо зросла під час
Другої світової війни (1939—1945 рр.) перш за все для розв’язання задач
балістики, тобто науки про траєкторію польоту артилерійських та інших
снарядів до цілі.

Джон Атанасов

1937 року Джон Атанасов (американський вчений, болгарин за походженням)
вперше запропонував ідею використання електронних ламп як носіїв
інформації.

Алан Тьюрінг

В 1942—1943 роках в Англії була створена за участю Алана Тьюрінга
обчислювальна машина «Колос». В ній було 2000 електронних ламп. Машина
призначалася для розшифрування радіограм німецького вермахту. «Колос»
вперше в світі зберігав та обробляв дані за допомогою електроніки, а не
механічно.

Машини Цузе та Тьюрінга були засекреченими, про їх створення стало
відомо через багато років після закінчення війни.

Говард Айкен – Марк 1

1944 року під керівництвом професора Гарвардського університету Говарда
Айкена було створено обчислювальну машину з автоматичним керуванням
послідовністю дій, відому під назвою Марк 1. Ця обчислювальна машина
була здатна сприймати вхідні дані з перфокарт або перфострічок. Машина
Марк 1 була електромеханічною, для зберігання даних використовувались
механічні прилади (коліщатка та перемикачі). Машина Айкена могла
виконувати близько однієї операції за секунду та мала величезні розміри:
понад 15 м завдовжки та близько 2,5 м заввишки і складалася більш ніж із
750 тисяч деталей.

Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт – ЕНІАК

1946 року групою інженерів під керівництвом Джона Моучлі та Дж. Преспера
Еккерта на замовлення військового відомства США було створено машину
ЕНІАК, яка була здатна виконувати близько 3 тисяч операцій за секунду.
За розмірами ЕНІАК був більшим за Марк 1: понад ЗО метрів завдовжки,
його об’єм становив 85 м3. Важив ЕНІАК ЗО тонн. Замість тисяч механічних
деталей Марка 1, в ЕНІАКу було використано 18 тисяч електронних ламп.

Джон фон Нейман

Суттєвий внесок у створення ЕОМ зробив американський математик Джон фон
Нейман, що брав участь у створенні ЕНІАКа. Фон Нейман запропонував ідею
зберігання програми в пам’яті машини. Такі ЕОМ були значним кроком
уперед на шляху створення більш досконалих машин. Вони були здатні
обробляти команди в різному порядку.

ЕДСАК

Перша ЕОМ, яка зберігала програми у пам’яті, дістала назву ЕДСАК
(Electronic Delay Storage Automatic Calculator — електронний калькулятор
з пам’яттю на лініях затримки). Вона була створена в Кембріджському
університеті (Англія) 1949 року. З того часу всі ЕОМ є комп’ютерами з
програмами, які зберігаються у пам’яті.

С. Лєбєдєв – МЕОМ, ШЕОМ

1951 року в Києві під керівництвом С. Лєбєдєва незалежно було створено
МЕОМ (Мала Електрична Обчислювальна Машина). 1952 року ним же було
створено ШЕОМ (Швидкодіюча Електрична Обчислювальна Машина), яка була на
той час кращою в світі та могла виконувати близько 8 тисяч операцій за
секунду.

Джон Моучлі та Дж. Преспер Еккерт – UNIVAC

1951 року компанія Джона Моучлі та Дж. Преспера Еккерта створила машину
UNIVAC (Universal Automatic Computer — універсальна автоматична
обчислювальна машина). Перший екземпляр ЮНІВАКа було передано в Бюро
перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей
ЮНІВАКа, які почали застосовуватися у різних сферах діяльності. Таким
чином, ЮНІВАК став першим серійним комп’ютером. Крім того, це був перший
комп’ютер, в якому замість перфострічок та карток було використано
магнітну стрічку.

Покоління комп’ютерів

Перше покоління комп’ютерів

Такі комп’ютери, як ЕНІАК, ЕДСАК, ШЕОМ та ЮНІВАК, являли собою. лише
перші моделі ЕОМ. Упродовж десятиріччя після створення ЮНІВАКа було
виготовлено та введено в експлуатацію в США близько 5000 комп’ютерів.

Гігантські машини на електронних лампах 50-х років склали перше
покоління комп’ютерів.

Друге покоління комп’ютерів

Друге покоління комп’ютерів з’явилося на початку 60-х років, коли на
зміну електронним лампам прийшли транзистори. Винайдені 1948 р.
транзистори, як виявилось, були спроможні виконувати всі ті функції, які
до цього часу виконували електронні лампи. Але при цьому вони були
значно менші за розмірами та споживали набагато менше електроенергії. До
того ж транзистори дешевші, випромінюють менше тепла та більш надійні,
ніж електронні лампи. І все ж таки найдивовижнішою властивістю
транзистора є те, що він один здатен виконувати функції 40 електронних
ламп та ще й з більшою швидкістю, ніж вони. В результаті швидкодія машин
другого покоління виросла приблизно в 10 разів порівняно з машинами
першого покоління, обсяг їх пам’яті також збільшився. Водночас із
процесом заміни електронних ламп транзисторами вдосконалювалися методи
зберігання інформації. Магнітну стрічку, що вперше було використано в
ЕОМ ЮНІВАК, почали використовувати як для введення, так і для виведення
інформації. А в середині 60-х років набуло поширення зберігання
інформації на дисках.

Третє покоління комп’ютерів

Поява інтегрованих схем започаткувала новий етап розвитку обчислювальної
техніки — народження машин третього покоління. Інтегрована схема, яку
також називають кристалом, являє собою мініатюрну електронну схему,
витравлену на поверхні кремнієвого кристала площею приблизно 10 мм2.
Перші інтегровані схеми (ІС) з’явилися 1964 року.

Поява інтегрованих схем означала справжню революцію в обчислювальній
техніці. Одна така схема здатна замінити тисячі транзисторів, кожний 3
яких у свою чергу уже замінив 40 електронних ламп. Інакше кажучи, один
крихітний, але складний кристал має такі ж самі обчислювальні
можливості, як і 30-тонний ЕНІАК!

Швидкодія ЕОМ третього покоління збільшилася приблизно в 100 разів
порівняно з машинами другого покоління, а розміри набагато зменшилися.

Четверте покоління комп’ютерів

Четверте покоління — ЕОМ на великих інтегрованих схемах.

Розвиток мікроелектроніки дав змогу розміщати на одному кристалі тисячі
інтегрованих схем. Так, 1980 р. центральний процесор невеликої ЕОМ
вдалося розташувати на кристалі площею 1,6 см2. Почалася епоха
мікрокомп’ютерів. Швидкодія сучасної ЕОМ в десятки разів перевищує
швидкодію ЕОМ третього покоління на інтегральних схемах, в 100 разів —
швидкодію ЕОМ другого покоління на транзисторах та в 10 000 разів
швидкодію ЕОМ першого покоління на електронних лампах.

П’яте покоління комп’ютерів

Нині створюються та розвиваються ЕОМ п’ятого покоління — ЕОМ на
надвеликих інтегрованих схемах. Ці ЕОМ використовують нові рішення у
архітектурі комп’ютерної системи та принципи штучного інтелекту.

Використана література

1. Ворст І., Ревентлоу П. Економіка фірми: підручник – М.: Висша школа,
1994.

2.Горфінкель В.Я. Економіка підприємств, Москва «Банки і біржі», 1996 –
с.155-175.

4. Економіка і бізнес/ Под ред. В.В. Кашаева – М.:МГТУ ім. Баумана,
1993.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020