Архівування (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

Архівування

Файли, що містять графіку і звук, є значними за розмірами. Збереження
таких файлів потребує багато місця на жорсткому диску, а їх пересилання
по мережі – значних витрат часу. Щоби зменшити розміри файлів, їх
архівують. Процес архівації полягає в створенні виходячи з заданого
файла за допомогою спеціальної програми, яка називається архіватор,
нового файла – архіву, який має менший розмір.

Ступінь стискання (відношення розміру файла до його архіву) залежить від
виду даних, що містить файл, який піддається архівації. Архів, не можна
безпосередньо використовувати. Перед використанням його потрібно піддати
зворотному процесу – розархівації. В результаті, з архіву відновлюється
початковий файл. Розархівація виконується також за допомогою архіватора.
Суть архівації полягає в заміні ланцюжків з 0 і 1, які часто
зустрічаються, на інші, більш короткі.

  Найбільш поширеними в даний час архіваторами є WinRar i WinZip. Однією
з найкращих програм для стискання зображень є DjVuer Pro. Про можливості
цієї програми говорить зокрема те, що за її допомогою можна стиснути
відскановані зображення книги в 200 сторінок всього до об’єму 2-3
(приблизно 3 Мбайт) дискет.

Також при експлуатації комп’ютера з різних причин можливе пошкодження
або втрата інформації на магнітних дисках.

Це може відбутися внаслідок як фізичного пошкодження дисків, так і
пошкодження інформації вірусом. І тому для зменшення втрат в таких
випадках, потрібно мати архівні копії файлів.

Для отримання копій файлів, використовують команди копіювання MS DOS.
Але в цьому випадку копії будуть займати багато місця, що змушує мати
велику кількість дискет. Більш доцільно використовувати для створення
архівних копій спеціально розроблені програми. В чому ж полягає ефект
таких програм:

Заархівовані архіватором програми займають в середньому від 20 до 90%
свого початкового обсягу,що дозволяє на тій же кількості носіїв
зберігати більшу кількість інформації.

Архіватор об’єднує групу програм під одним іменем, що дозволяє
запобігати втраті деяких файлів.

Можливе поновлення в архіві тільки нових версій файлів.

Архіватор зберігає в архіві імена каталогів та файлів.

Надає можливість написання коментарів до архіву.

Користувач створює архівні файли.

Одна з перших програм, яка була розроблена в 1985р фірмою SYSTEM
ENHANCEMENT ASSOCIATOS (SEA), отримала назву — ARG. Вона створювала
файли з розширенням ARG. Літом 1986р фірма PKWARE створила пакет з
архіватора PKARC та розархіватора PKXARS.m програми працювали швидше. В
1988р з’явилась нова програма LZHARC.COM, створена Аруасі Йошизакі, і
яка забезпечувала високу щільність стиску, але працювала повільніше. В
1990р була розроблена програма ARJ Роберта Янга, яка пропонувала 5
методів архівації,! великий’ допоміжний сервіс. Ви познайомитесь з
роботою програм PKZIP.PKUNZIP та ARJ.

Програми PKZIP ТА PKUNZIP

З дозволу фірми (PKWARE Inc) дані програми можуть вільно
використовуватись, копіюватись та розповсюджуватись всіма бажаючими.
Економія пам’яті для збереження копії при використанні цих програм
складає приблизно 60-70% для текстових файлів та 20-30% для файлів, що
виконуються. Програма PKZIP дозволяє створити архівний файл, добавляти
туди нові файли, знищувати файли з архіву, переглянути файли, що
містяться в архіві. Програма PKUNZIP дозволяє витягувати файли з архіву
та перглядати файли, що містяться в архіві. Програми PKZIP та PKUNZIP
використовують розширення імені *.zlp. При виконанні програми без
параметрів видаються відомості про параметри відповідної програми. Разом
з вказаними програмами використовуються програма ZIP2EXE, яка дозволяє з
архівного файлу створити файл з розширенням *.ехе, який при виконанні
проводить автоматичну розархівацію.

Деякі можливості використання програм-архіваторів

1. Архівація всіх файлів поточного каталогу: PKZIP ім’я архівного файлу.

2. Архівація вказаних файлів: PKZIP ім’я архівного файлу, Імена файлів.

Імена файлів розділяються пропуском. В іменах дозволяється
використовувати символи »*» та «Р».

3. Повна розархівація файлів в поточному каталозі: PKUNZIP — ім’я
архівного файлу.

4. Повна розархівація у вказаний каталог: • PKUNZIP ім’я архівного
файлу, Ім’я каталогу.

5. Перегляд вмістимого архівного файлу: PKUNZIP-VN Ім’я архівного файлу.

Часткова розархівація архівного файлу: PKUNZIP ім’я архівного файлу,
Імена файлів.

ПРОГРАМА PKZIP

Повний формат команди архівації має вигляд:

PKZIP режим , ім’я архівного файлу [імена файлів]

ім’я архівного файлу — задає ім’я файлу, що обробляється. Цей файл може
не існувати, в цьому випадку він автоматично створюється. Якщо
розширення не вказано.то автоматично задається *.zip.

Імена файлів — задаються імена, що заносяться в архів, знищуються в
архіві і т.д. Якщо імена не задані.то для режиму -v визначаються всі
файли, а для всіх інших режимів.крім режиму -d, означає всі файли із
поточного каталогу.

ПРИКЛАД:

pkzip prof -s parol *. — помістити в архівний файл prof всі файли. без
розширення з поточного каталогу та задати пароль parol.

Якщо програма не знаходить файлів, які потрібно помістити в архів, то
на екран видається повідомлення: PRZIP:

nothing to do (PKZIP: немає роботи)

Якщо програма не знаходить імені архівного файлу то видається
повідомлення:

PKZIP:can’t flnd: (РК21Р:відсутній файл<ім'я файлу>)

Якщо не вистачає місця на диску, то на екран видається повідомлення:

PKZIP:disk full

(PKZIP:He вистачає місця на диску)

ПРОГРАМА PKUNZIP

Програма призначена для витягнення файлів з архіву. Формат команди
слідуючий:

PKZIP режим ім’я архівного файлу Імена файлів

Правила написання параметру «режим», «Імені архівного файлу» такі ж, як
і для програми PKZIP;

імена файлів — вказуються імена, які потрібно витягнути з архіву і
помістити на диску. В імені файлу дозволяється використовувати символи
“*” та «і».

Режими роботи програми PKUNZIP слідуючі:

х — витягнення файлів з архіву (повна розархівація), цей режим
виконується, якщо не задано ніякого режиму;

о — заміна Існуючого файлу на диску:

v — перегляд списку файлів в архіві;

t — перевірка цілосності архіву;

n — файли з архіву витягаються з більш новою версією, або якщо на диску
їх немає;

d — відновлення каталогів при розархівації із архіву;

с — вивід вмістимого файлу із архіву на екран;

р — вивід вмістимого файлу Із архіву на принтер;

s — задання паролю при витягненні файлу із архіву.

Режим -v відповідає режиму -v програми PKZIP. Отже перегляд списку
файлів можливо виконувати з допомогою програми PKZIP та PKUNZIP.

При виводі на екран вмістимого файлу із архіву надаються слідуючі
можливості:

призупинення виводу Інформації натиском комбінації клавіш [Ctrl-S],
повторний натиск продовжує вивід Інформації;

завершити вивід на екран можливо, якщо натиснути комбінацію клавіш
[Ctrl-C];

в режимі -с може задаватись допоміжний параметр М, який робить паузу
після заповнення екрану. В цьому випадку в останній стрічці екрану
виводиться слово «More» і яка частинна файлу у відсотках) вже виведена
на екран. Тоді дoзвoляєтьcя використовувати слідуючі клавіші:

[Space Bar]- вивести наступний екран;

[Enter] — вивести наступний рядок файлу:

[Esc] — завершити вивід даного файлу;

[Ctrl-C] — завершити вивід всіх файлів на екран.

Режим -d використовується в тому випадку, якщо в програмі PKZIP
використовувались режими -s та -р.

ПРОГРАМА ARJ

Загальний формат команди:

ARJ <режим>[-(КЛЮЧ),-(КЛЮЧ)…] ім’я архівного файлу, імена файлів.

На відміну від програм PKZIP та PKUNZIP, режими вказуються без знаку
»-».

Ключ — параметр, що задає допоміжні дії. Їх може бути декілька. Перед
ключем повинен бути символ «-» або»/». Для ARJ існують слідуючі режими;

а — добавити файли в архів;

с — добавити коментар в архівному файлі;

о — упорядкувати файли в архіві;

р — надрукувати вмістимо файлу ^із архіву на принтер;

г — забрати шлях в імені файлу:

s — вивести вмістимо файлу Із архіву на екран;

j — об’єднати два архівні файли;

w — знайти текстову стрічку в архіві;

n — перейменувати файли в архіві:

m — перенести файли в архів:

d — знищити файли в архіві;

t — перевірка цілосності архіву;

e — витягнути файли з архіву;

u — добавити змінені файли;

f — оновити файли в архіві;

v — вивести список повних імен файлів в архіві;

i — вивести список .файлів в архіві;

x –розархівувати файли з каталогами.

Значення ключів слідуючі:

c — не перевіряти тимчасову мітку;

n — тільки нові файли:

d — із знищенням (переміщенням);

z — включити підкаталоги;

e — виключити шлях в імені файлу;

u — добавити файли (нові 1 більш нові);

f — поновити існуючі файли.

Режими v та 1 — вивід списку файлів, в режимі v виводиться повна
інформація про файли, а в режимі l -імена файлів виводяться без шляху
доступу до них.

Ключ d працює одночасно з режимом d аналогічно режиму т, але перед
знищенням файлів буде запит на підтвердження про знищення файлу.

Ключі u та f використовуються з режимами розархівації і виконують
функції аналогічні режимам u та f.

Ключ v дозволяє створювати відразу декілька архівних файлів, щоб
записати потім на дискету. Біля ключа можливо ставити розмір архівного
файлу, наприклад: vSOOOO (Що означає -архівний файл буде мати розміри не
більше 50000 байт). Якщо архів має більший розмір, то він створюється
під розширенням А01 і т.д. Якщо біля v задати 360-це означає дискета
розміром 360’Кбт,1200-1.2 Мбт.

Ключ m дозволяє встановити вид стиску при архіваціі.Комбінації ключа
наступні: МО — стиск не відбувається; МІ — максимальний стиск (швидкість
мала); М2 — менший стиск (більша швидкість); МЗ — висока швидкість.але
менший стиск; М4 — сама висока швидкість, але самий малий стиск.

Клю.чі je, jel використовуються разом з командами архівації. Ключ je
використовується, якщо потрібно підтвердження відповіді на запит про
саморозархівацію, ключ jel застосовується, якщо не потрібно
підтвердження на саморозархівацію.

Список використаної літератури

1. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології / За ред.
О.І. Пушкаря – К.: Видав-ничий центр «Академія», 2001. – 696 с.

2. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Інформатика. – К.: «Вища школа», 1991. –
с.

3. Информатика. Базовый курс / Под ред. Симоновича С.В. – СПб., 1998.

PAGE

PAGE 9

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *