Початок залізного віку
Причини: розвиток сільського господарсва та військової справи привів до
зростання попиту на вироби з металу, криза бронзиливарного вироб-
ництва; тісні зв’язки з Малою Азією та Східним Сере-дземномор’ям, де вже
освоїли виробництво заліза; накопиче-ння досвіду металургами бронзового
віку.
Початок залізного віку
Розвиток продуктив-них сил суспільства, зростання додатково- го
продукту спричини-ли появу міцних війсь-ково-політичних об’єд-нань
племен та ранніх держав.
Науважливіші держави та культури раннього залізного віку
Таври Кімерійці Чорноліська культура
Давній народ, що мешкав у гір-ському Криму. З таврами по- в’язують
кизил-кобинську архе-ологічну культуру. Х-Vст. до н.е. Таври займалися
гірським скотарством, землеробством, рибальством, уміли виготовля-ти
бронзові та залізні вироби. У І половині І тисячоліття до н.е. жили
родо-племінним ладом, у ІІ першій половині І тисячоліття до н.е.
формуєть- ся родова аристократія, буду-ються фортеці, можливо фор-
муються державні утворення. Назва Тавріка зустрічається вперше у
Геродота в V ст. до н.е. Він же повідомляє про наявність у таврів
вождів. Етні-чне походження нез’ясоване. Існує версія про кавказьке
походження таврів. З V ст. до н.е. асимілюються скіфами (“тавроскіфи”),
пізніше римля-нами, готами й аланами. Письмові джерела згадують таврів
аж до ІV ст. Панували в українських степах у ІХ-VІІ ст. до н.е. Основна
галузь господарства – кочове скотарство. Майстерно оброб – ляли залізо.
З кімерійцями співвідносять останній етап бі-лозерської архелогічної
куль-тури. Кімерійці були вправни-ми воїнами-кочівниками, здій-снили у
VІІ ст. до н.е. ряд по-ходів до Передньої Азії, вою-вали з Асирією,
Урарту, Фрігі-єю, Лідією. Вірогідно, що етнічну основу становили
іра-номовні племена. На думку одних дослідників, у кімерійців сллалася
рання рабовласни-цька держава, інші кажуть лише про військово-політичне
об’єднання племен. Це – пер-ший народ на теренах України, справжню назву
якого згадують письмові джерела (Гомер в “Одісеї”, Геродот, письмові
пам’ятки Передньої Азії). Існувала в Х-VІІ ст. до н.е. в лісостеповій
смузі Правобере-жжя, а також частково в Лівобережжі. Носіїв цієї
культури відносять до предків слов’ян. Головна галузь господарства –
орне землеробство. Племена чор-ноліської культури займалися також осілим
скотарством, ремеслом (бронзоливарне, за-лізоробне, гончарне),
боро-нилися від нападів кімерійців, на кордоні, з якими вздовж річки
Тясьмин побудували укріплену лінію з 12 городищ (найбільш відоме з них –
Чорноліське). Спорудження такої лінії було під силу тільки могутньому
політичному об’єднанню племен.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
