.

Міфологічні уявлення про суспільство й людину (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 5360
Скачать документ

Реферат на тему:

Міфологічні уявлення про суспільство й людину

План

1 Походження міфів.

2 Зміст основних тематичних циклів міфів.

3 Особливості міфологічної свідомості.

Походження міфів

Що можна розповісти про міфи? Ми зазвичай сприймаємо міфи як античні,
біблійні та інші давні «перекази» про те, що відбувалося до появи людини
на землі, про героїчні подвиги античних героїв і богів. Усім відомі
імена давньогрецьких богів Зевса й Аполлона, Діоніса та Феміди, цікаві
подвиги Геракла, мандрівки аргонавтів, багаторічна подорож Одіссея.

У слова «міф» грецькі корені. Міф — означає сказання, переказ. Із цих
сказань європейцям до XVI—XVII ст. були знайомі давньогрецькі й
давньоримські міфи, які, зрештою, залишаються найвідомішими й сьогодні.
З арабськими, німецькими, слов’янськими, індійськими й індіанськими
переказами знайомство відбулося набагато пізніше. Надалі вчені
звертаються до вивчення міфів народностей Австралії, Океанії й Африки.
Це дозволяє не тільки зацікавленим людям, але й усім бажаючим
познайомитися з давніми уявленнями цих народностей про світ. У
результаті обробки стародавніх джерел виявився дивний факт основою всіх
священних книг мусульман, християн і буддистів є ті ж самі пере роблені
сказання та перекази.

Учені дійшли ще одного сенсаційного висновку, зіставивши всі відомі їм
джерела давнини. Виявляється, що міфи не є «привілеєм» окремих
народностей Усі відомі науці народи на певному етапі свого розвитку
створювали міфологічні сюжети І що дивно, чимало з них є практично
точною копією один одного. Змінюються тільки імена, місця описаних подій
і, природно, народи,.які створили міфи.

Перед ученими чітко постало питання про природу виникнення міфів, про їх
походження Більшість людей переконані в тому, що причиною виникнення
міфів стала спроба давніх людей осмислити незрозумілі для них світ і
сутність людини Міфологічна свідомість — це найперший ступінь розуміння
природи, суспільства й зв’язків у ньому.

Зміст основних тематичних циклів міфів

Міфічні перекази, як правило, поділяються на кілька циклів.
Найважливішими серед них є:

• міфи про походження світу та Всесвіту, так звані космогонічні міфи,

• міфи про походження людини й виникнення суспільних відносин —
антропогонічні міфи.

• міфи про культурних героїв, які познайомили людей з культурними
цінностями й благами;

• міфи про кінець світу та Всесвіту — есхатологічні міфи.

Розглянемо більш докладну характеристику запропонованих міфологічних
циклів.

У космогонічних міфах виділяють дві групи: міфи розвитку й міфи
створення.

Міфи розвитку пояснюють зародження Всесвіту своєрідним перетворенням
первісного стану, що не має визначеної форми. Відбулася еволюція
безформного начала; світ був створений з первісних елементів (води,
вогню й повітря). Це могло мати назву «хаос», цю прийшов із
давньогрецької міфології, або «небуття», то стало основою для
міфологічних уявлень давніх єгиптян, скандинавів і деяких інших народів.
«Усе було в стані невідомості, усе холодне, усе в мовчанні: усе
нерухоме, тихе, і простір неба був порожній…» — так розповідають міфи
Центральної Америки про зародження Всесвіту.

Міфи створення пропонують іншу версію зародження всього живого. Вони
стверджують, що творцем світу була якась надприродна істота. Залежно віл
міфології право діяти приписується то Богові, то чаклунові або творцеві.
Причому цей творець може бути як людиною, так і твариною (відомі
«творці» — койоти, гагари, ворони). Нам найближчим є біблійний міф про
створення Богом світу протягом семи днів: «І сказав Бог – хай буде
світло., і відокремив Бог світло від пітьми. І назвав Бог світло днем, а
пітьму ніччю…»

Однак, як правило, міфи розвитку плавно перетікають у міфи створення
Дуже часто міф починається розповіддю про первісний стан Усесвіту, а
потім переходить у детальну розповідь про творця та його діяння.

Антропогонічні міфи — це важлива складова частина міфології будь-якого
народу. Якщо простежити за міфами різних народів, то можна помітити одну
закономірність: як правило, люди в них «створюються» з горіхів, пороху,
глини, дерева або ребра. Творцеві важливо спочатку створити чоловіка,
щоб потім створити йому супутницю. Згадаємо біблійних Адама та Єву.

Першій людині дарується безсмертя, однак після «падіння» вона втрачає
його й стає родоначальником людства, якому не призначено жити вічно.
Біблійні Адам і Єва, спробувавши плід з древа пізнання, згрішили й
втратили призначене їм Богом безсмертя. Деякі народи у своїх міфах
відбивали свої погляди на походження людини як на нащадка тварини. Це
міг бути ведмідь, мавпа, лебідь або ворон.

У міфах про культурних героїв розповідається про відкриття людством
знань і культурних благ. Міфічні герої знайомлять людей з таємницями
землеробства, ремесла, намагаються навчити їх жити в незнайомому для них
світі. Інакше кажучи, герої хочуть допомогти людству освоїтися з усім,
що поки ще недоступне його розумінню. Усім відомий давньогрецький міф
про Прометея, який був двоюрідним братом Зевса. У дослівному перекладі з
грецької мови Прометей означає «той, хто мислить перед тим», «той, хто
передбачає». Цей герой познайомив людей з письмом і лічбою, дав
можливість займатися будівництвом і ремеслами, познайомив із правилами
спільного життя й державного начала. Люди навчилися ворожити й приносити
жертви богам, носити одяг і розрізняти пори року. А найголовніше,
Прометей подарував людям вогонь, завдяки якому їхнє життя змінилося
докорінно. За це «злодіяння» він був покараний Зевсом. Прометея
прикували до гір Кавказу, де щодня орел викльовує йому печінку, яка
щодня знову відростає.

В усіх відомих есхатологічних міфах розповідається про те, що незабаром
прийде кінець світу. Що ж він принесе людству Як правило, усі міфи
стверджують, що тільки праведники будуть жити вічно й щасливо, а
грішникам призначені вічні муки Про це ж можна прочитати в «Одкровенні
Іоанна Богослова» (Апокаліпсис), що пророкує друге пришестя Ісуса Христа
Він повернеться на землю не як жертва, а як Суддя, здатний провести
Страшний Суд і живих, і мертвих І саме тоді настане кінець світу.

Особливості міфологічної свідомості

Зі сказаного вище можна дійти висновку міфи на певному етапі людського
розвитку були просто необхідні Вони були викликані потребою людей
пізнати навколишню дійсність, хоч якось пояснити незрозумілі для них
явища Людина намагалася усвідомити природу свого походження, зрозуміти
влаштування світу й навіть передбачити своє майбутнє Зрозуміло, що міфи
— це не наукове пояснення Вони викладені мовою художньої прози й не
претендують на науковість Перерахуймо основні особливості міфологічної
свідомості”.

• людина в міфах почуває себе не володарем світу, а лише його малою
частиною Вона не намагається піднятися над природною стихією,
відмовитися від суспільних відносин Людина, природа й суспільство в
міфах є нерозрив ним цілим.

• як правило, міфи не абстраговані У них кожен образ — конкретний,
одухотворений, персоніфікований;

• у міфах кожен діючий герой є своєрідним символом, шо «розшифровує»
поняття або явище, яке стоїть за ним.

• міфам властивий свій, особливий час, що інакше називається часом
«першооснови» або «першотворення» .

• у міфах світ пояснюється не з погляду наукових знань, а з позиції віри
Міфологічна свідомість не визнає доводів розуму, тому що в цих сказаннях
переважають емоції Для міфів важливі образи, а не поняття та явища, що
їх пояснюють

Отже, основні особливості міфів і міфотворчості, а також їхня роль в
історії людського суспільства

• особливе сприйняття світу, природи, суспільства й людини та,
відповідно, особливе пояснення,

• міфи встановлювали зв’язки між минулим, сьогоденням і майбутнім.

• міфи стали єднальною ланкою між поколіннями, що передає накопичені
знання досвід, культурні цінності.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020