Залізний вік (реферат)

Реферат на тему:

Залізний вік

Біля Х століття до Р. X. в Евроігі входить у вжиток залізо і витискає
дорожчу бронзу. Старіший період цієї доби має назву «Гальштадтського» —
за місцем Гальштадт в Австрії, де було вперше знайдено пам’ятки її.
Проф. Д. В. Антонович вважав, що залізо прийшло до Европи з Передньої
Азії і, правдоподабно, шляхом через Україну. Тому можливо, що на Україні
залізо з’явилося трохи раніш, ніж у центральній Европі. На початку
залізного віку, в VII ст. до Р. X., на північному-чорноморському
узбережі почали засновувати свої квлонії греки. Ці колонії були тісно
зв’язані з метрополіями, від ящек вони відділилися. Вони мали такий
самий політичний лад, брали участь у гімнастичних змаганнях. З колоній
метрополій одержували продукти – не вистачало в Греції, рибу. За їхнім
посередництвом провадили торгівлю з сусідніми країнами. Згодом вони
завели багаті міста. Еллінська колонізація поширювалася й далі.
Наприклад, у Лубеніфгаі знайдено рештки грецьких храмів — Аікмпюна,
Артеміди. Серед грецьких колоній перше місце належить Ольвії. Вона
лежала на правому березі Бога, коло с. Парутвя. Засаували Ольвію
колонісіи з мКяа Мілета, яие само було грецьною иолонівю на березі Малої
Азії. Ольвія була великим містом. Роаавоаини виявили рештки міста:
майдани, бруковані вулиці, мури, що оточували місто, великі театри,
храми, стадіони, громадські га хихлові будинки. В Ольвії найбільше
поважали богів Аполлона, Дюмтру, Кібелу — жінку, «магір богів». Ольвія
стала значним культурйим освредівом. У ній були вчені, письменники, була
розвинена місцева іфоміжловісп. Місто славилося керамічними та
ювелірними виробами. Віфобляли також зброю. Подібно до інших
чорноморських нолоній, Ольвія карбувала власну монету. Вова цровадила у
значних розмірах торгівлю з сусідніми народами, скуповувала у них хліб,
рибу, рабів і надсилала все це до Греції. З свого боку Ольвія іфодавала
еугідам вина, матерії, мистецької промисловости — золоті те орібні,
посуд, прикраси, зброю. Добре досліджений також Херсонес. У нмму
знайдено широкі бруковані вулиці, майдани, цистерни для дощової води,
каналізаційні рури, водогін. Збереглися рештки храмів, жиаяових будинків
і причанея. На вулицях стояли стели, невфізми — урадові деккрете,
висічені на мармурових плитах. Серед них мармурова илита з написом:
«Присяга громадян на вірнісіь конвімстуціі своєї держави» (І-П ст. до Р.
X.). Грецькі иолонй відіграли велику ролго в ісіорй населення України,
поширюючи серед нього високу культуру Геллади.

Скити

?ьким колоніям, Крім сіл, відомі скитські міста-городища, оточені
валами. Деякі з них, як от Мотронинське, Пастирське, Немирівське,
Більське, відомі з часів кимерійців, були великих розмірів, їх оточували
вали та глибокі рови. У скитів було широко розвинене ганчарство: вони
виробляли прекрасний різноманітний посуд, за зразками грецького. Мали
простий глиняйий посуд, часто величезного розміру, високий, стрункий,
так звані «амфори» — в них зберігали воду, зерно. Був також прекрасний
різноманітної форми посуд, прикрашений, за зразком грецького, сценами з
грецького побуту, мітології, вкритий блискучою поливою. Скитський посуд,
подібно до грецького, виробляли вже на ганчарному колі. В ті часи греки
виробляли також і металеві речі: залізну зброю, мечі, кинджали, різні
стріли для луків, переважно трикутної форми. Скити підтримували
торговельні зносини з грецькими колоніями, постачали їм продукти свого
господарства і діставали від греків вино, посуд, прикраси, зброю. Таким
чином, до скитських степів потрапляли високомистецькі вироби грецької
індустрії, вироби з золота, срібла. В них можна відзначити дві групи:
одні з них прикрашені сценами з грецького побуту, мітології, другі —
сценами з побуту скитів, безперечно зроблені для скитів. Завдяки цим
пам’яткам ми можемо яскраво уявити зовнішність, одяг, побут скитів.
Серед таких виробів треба згадати мистецькі вази, знайдені в
Куль-Обському та Чортомлицькому курганах, у кургані Солоха та інших.
Чоловіки носили короткі каптани, підперезані шкіряним поясом, штани, які
заправляли в короткі шкіряні чоботи, шапки з повсті. Жінки носили довгі
суйгі з поясами, на головах гостроверхі шапки з довгими покривалами.
Скити мали антропоморфні вірування, в яких поєднали старі вірування
хліборобської трипільської культури, елементи тотемів скотарської
культури з впливами грецької мітології. Скити вірили в позагробове
життя. Своїх мерців вони ховали в могилах, при бідних клали горщик з
їжею, злиденний інвентар, кам’яні речі. Багатих ховали у глибоких
могилах у формі будинку, над ними насипали високі кургани та одягали їх
у розкішний одяг, з золотими оздобами, клали коштовну зброю, посуд.
Забивали й ховали разом з мерцем жінку, коней. Осередком, серцем
царської Скитії був басейн р. Конки, де лежало місто Геррас. Взагалі по
берегах Дніпра було надзвичайно багато могил. У 80-х роках XIX ст. Д. 1.
Самоквасов нараховував до 500 могил, що стояли купами й поодинці, і всі
вони, як писав М. 1. Ростовцев, являли собою цілість. Завдяки цим
могилам ми маємо найкращі пам’ятки скитської доби, в якій грецька
культура об’єдналася з місцевою та східніми впливами. Проф. П. П.
Курінний робить такі важливі висновки щодо скитської культури: Поховання
скитів, скорчене ігід курганами, має аналогію з похованням трипільців та
кимерійців ігід курганами, а видатних осіб скити палили на вогні (с.
Верем’я та Щербанівка — трипільських часів, Білотрудівка —
кимерійських). Обидва обряди переходять до антів і сягають слов’янських
дохристиянських часів на Київщині та Чернігівщині. Скити продовжують
розробку трипільської мітології в образах фантастичного звіринного стилю
і передають її через антослов’ян селу: це образи матері-богині, пастуха
Геракла, одноокого циклопа, грифона, культового бика, коня, кабана тощо.
Скити користуються всіма формами посуду, виробленого трипільцями.
Цікавий «слов’янський» горщик, оздоблений «гребінцевим» орнаментом.
Початок його — ямковогребінцевий стиль, який був провідною формою в
трипільській, кимерійській, скитській та анто-слов’янській культурі і е
національною формою пцсуду. Ще виразніше традиційний зв’язок дає наша
хата з її піччю. Від Скитії маємо знамениті білі штани й сорочку,
чоботи, шпичасту козацьку шапку, перначі, сагайдаки, келепи тощо.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *