Березневі статті (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему

«БЕРЕЗНЕВІ СТАТТІ »

40 — кові роки XVII століття…

Більша частина України увіходить до складу Речі Посполітої. Українське
козацтво розподілено на реєстрове та нереєстрове. Реєстр юридично
означав звільнення від магнатського свавілля, яке в посилювалося в
умовах кризи центральної королівської влади. Проблеми ж нереєстрових
козаків ніяк не вирішувались, ії стан все погіршувався. Це й призвело до
повстаннь начолі з Іваном Сулімою, Павлом Павлюком, Дмитром Гунею на
іншими.

На цьому тлі польський уряд знов вдається до тактики «твердої руки».
Суворими заходами примусу, терору польській владі вдалося на певний час
встановити політичну рівновагу, яка в польскій історіографії називається
«золотим спокоєм».

Але, як відомо, тиша та спокій частіше за все стають провісниками бурі.
Саме таким буревієм стало наприкінці 40-их років Велике повстання під
орудою Б. Хмельницького.

Отримавши гетьманську булаву та очоливши козацьке військо, Богдан
Хмельницькій на першій стадії військових дій досягає значних успіхів.
Але обставини змінювались і вносили свої корективи в тактику і стратегію
гетьманській політики.

Збоівський мир, підписаний у серпні 1649 року, хоч і збільшував реєстр
з 6 до 40 тисяч чоловік та надавав певних пильг козацькій старшині, все
ж таки не вирішував усіх питань, зокрема і тих, що стосувалися
селянства, яке знову було змушено повернутись у кріпацтво.

Другий єтап у ході Великого повстання був невдалим для козаків. Їх
військо було розбито під Берестечком. Підсумки цього єтапу знайшли своє
втілення в Білоцерковському мирі, який був підписаний у 1651 році.
Реєстр скорочувався удвічі (до 20 тисяч чоловік). Влада гетьмана була
обмежена Київським воєводством.

Розпочинався третій єтап. Війна ставала млявою, позиційною. За таких
умов шукають або компромису, або ж надійних союзників. До компромісу,
який передбачав визнання рівними собі колишніх підданних — козаків,
шляхта була не готова. Кримське ханство як союзник було ненадійним. Це
довели військові події (зрада кримського хана була причиною поразки
армії Богдана Хмельницького під Берестечком).

За таких обставин найсприятливішим варіантом здавався московський цар.
Чи не найголовнішим мотивом такого вибору було єдиновірство, православне
віровизнання. Однак воно не квапило царя на рішучій крок, аж поки козаки
не заявили про можливість переходу під протекцію Оттоманській Потри, що
змусило монарха скликати Земський собор (1653 рок) і прийняти козаків
«під свою високу руку».

Під час переговорів у Переяславлі відбувся лише попередній обмін
думками про статус України. Російське посольство, очолюване В. В.
Бутурліним, запевнило гетьманський уряд, що на Україні будут збережені
порядки, яки існували до возз’єднання з Росією. 17 лютого 1654 року до
Москви виїхало посольство начолі з С. Богдановічем-Зарудним і П.
Тетерею. Переговори відбувалися з 13 до 27 березня. Крім листів Богдана
Хмельницького, українське посольство передало російському урядові
«Просительные статьи» з 23 пунктів (статей) — про підтварження всіх
прав, привілей то маєтностей козацьких (статті 1, 7, 13). Зазначався в
них 60-тисячний козацький реєстр (ст. 2), права козацької старшини (ст.
3) плата старшині та кошти на утримання війська (ст. 8-12, 21, 23),
вільні вибори козаками гетьмана та передача Чигиринського староства на
його утримання (ст. 5, 6). Йшлося про збереження місцезнаходження
місцевої адміністрації та збір через неї податків на Україні царським
урядом (ст. 4, 15), про невтручання царських воєвод та інших російських
урядовців у внутрішні справи України (ст. 16). Говорилося про надання
царським урядом грамот на вільність козацтву, але селянство (посполиті)
залишалось феодально залежним: «кто козак, тот будет вольность козацкую
иметь, а кто пашенный крестьянин, тот будет должность обыклую его
величеству отдавать, как и прежде сего» (ст. 17), про збереження прав
київського мітрополіта (ст. 18), про спільний з російським військом
виступ проти Польші (ст. 19) і проти Кримського ханства (ст. 22), про
право зносин гетьманського уряду з іншими державами з відому російського
уряду (ст. 14). Остаточне затвердження всіх 23 статей про збереження
прав і вільностей Війська Запорізького, козацької старшини, володіння
гетьманом Чигиринським староством та іншими маєтностями було оформлене у
царських грамотах 27 березня. Додаткові статті (з 11 пунктів) були
затверджені 21 березня.

Згодом царський уряд, проводячи колонізаторську політику на Україні,
поступово скасував статті і в другій половині XVIII століття ліквідував
автономію України.

Література:

Крип’якевіч І. П. Богдан Хмельницький.

Українська Радянська Єнциклопедія

С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр Нариси з історії українського
державотворення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

«Березневі статті» (реферат)

?aoa?ao

ia oaio

«AA?ACIAA? NOAOO? »

o/iy IV eo?na a?oie «A»

e?oeath ?32

?iae?iiiaa Aeieo?a

1998

40 — eia? ?iee XVII noie?ooy…

A?eueoa /anoeia Oe?a?ie oa?oiaeeoue aei neeaaeo ?a/? Iiniie?oi?.
Oe?a?inueea eicaoeoai ?iciiae?eaii ia ?a?no?iaa oa ia?a?no?iaa. ?a?no?
th?eaee/ii icia/aa ca?eueiaiiy a?ae iaaiaonueeiai naaa?eey, yea a
iineethaaeiny a oiiaao e?ece oeaio?aeueii? ei?ie?anueei? aeaaee.
I?iaeaie ae ia?a?no?iaeo eicae?a i?ye ia ae??ooaaeenue, ?? noai ana
iia??ooaaany. Oea e i?ecaaei aei iianoaiiue ia/ie? c ?aaiii Noe?iith,
Iaaeii Iaaetheii, Aeieo?ii Aoiath ia ?ioeie.

Ia oeueiio oe? iieuenueeee o?yae ciia aaea?oueny aei oaeoeee «oaa?aei?
?oee». Noai?eie caoiaeaie i?eiono, oa?i?o iieuenuee?e aeaae? aaeaeiny ia
iaaiee /an anoaiiaeoe iie?oe/io ??aiiaaao, yea a iieuene?e ?noi??ia?ao??
iaceaa?oueny «cieioei niiei?i».

Aea, ye a?aeiii, oeoa oa niie?e /ano?oa ca ana noathoue i?ia?nieeaie
ao??. Naia oaeei ao?aa??i noaei iai?ee?ioe? 40-eo ?ie?a Aaeeea iianoaiiy
i?ae i?oaeith A. Oiaeueieoeueeiai.

Io?eiaaoe aaoueiainueeo aoeaao oa i/ieeaoe eicaoeueea a?enueei, Aiaaeai
Oiaeueieoeuee?e ia ia?o?e noaae?? a?enueeiaeo ae?e aeinyaa? cia/ieo
oni?o?a. Aea ianoaaeie ci?ithaaeenue ? aiineee nai? ei?aeoeae a oaeoeeo
? no?aoaa?th aaoueiainuee?e iie?oeee.

Cai?anueeee ie?, i?aeienaiee o na?ii? 1649 ?ieo, oi/ ? ca?eueooaaa
?a?no? c 6 aei 40 oeny/ /ieia?e oa iaaeaaaa iaaieo ieeuea eicaoeuee?e
noa?oei?, ana ae oaee ia ae??ooaaa on?o ieoaiue, cie?aia ? oeo, ui
noinoaaeeny naeyinoaa, yea ciiao aoei ciooaii iiaa?iooenue o e??iaoeoai.

Ae?oaee ?oai o oiae? Aaeeeiai iianoaiiy aoa iaaaeaeei aeey eicae?a. ?o
a?enueei aoei ?icaeoi i?ae Aa?anoa/eii. I?aenoiee oeueiai ?oaio ciaeoee
nai? ao?eaiiy a A?eioea?eianueeiio ie??, yeee aoa i?aeienaiee o 1651
?ioe?. ?a?no? nei?i/oaaany oaea?/? (aei 20 oeny/ /ieia?e). Aeaaea
aaoueiaia aoea iaiaaeaia Ee?anueeei ai?aiaenoaii.

?icii/eiaany o?ao?e ?oai. A?eia noaaaea ieyaith, iiceoe?eiith. Ca oaeeo
oiia ooeathoue aai eiii?iieno, aai ae iaae?eieo nithciee?a. Aei
eiii?ii?no, yeee ia?aaeaa/aa aeciaiiy ??aieie nia? eieeoi?o i?aeaeaiieo
— eicae?a, oeyooa aoea ia aioiaa. E?einueea oainoai ye nithciee aoei
iaiaae?eiei. Oea aeiaaee a?enueeia? iiae?? (c?aaea e?einueeiai oaia aoea
i?e/eiith ii?acee a?i?? Aiaaeaia Oiaeueieoeueeiai i?ae Aa?anoa/eii).

Ca oaeeo ianoaaei iaeni?eyoeea?oei aa??aioii caeaaaany iineianueeee
oea?. *e ia iaeaieiai?oei iioeaii oaeiai aeai?o aoei ?aeeiia??noai,
i?aaineaaia a??iaeciaiiy. Iaeiae aiii ia eaaieei oea?y ia ??oo/?e e?ie,
aae iiee eicaee ia cayaeee i?i iiaeeea?noue ia?aoiaeo i?ae i?ioaeoe?th
Iooiiainuee?e Iio?e, ui cioneei iiia?oa neeeeaoe Cainueeee niai? (1653
?ie) ? i?eeiyoe eicae?a «i?ae naith aenieo ?oeo».

I?ae /an ia?aaiai??a o Ia?ayneaae? a?aeaoany eeoa iiia?aaei?e iai?i
aeoieaie i?i noaoon Oe?a?ie. ?in?enueea iinieuenoai, i/iethaaia A. A.
Aooo?e?iei, caiaaieei aaoueiainueeee o?yae, ui ia Oe?a?i? aoaeoo
caa?aaeai? ii?yaeee, yee ?nioaaee aei aicc’?aeiaiiy c ?in??th. 17
ethoiai 1654 ?ieo aei Iineae ae?oaei iinieuenoai ia/ie? c N.
Aiaaeaiia?/ai-Ca?oaeiei ? I. Oaoa?ath. Ia?aaiai?e a?aeaoaaeeny c 13 aei
27 aa?aciy. E??i eeno?a Aiaaeaia Oiaeueieoeueeiai, oe?a?inueea
iinieuenoai ia?aaeaei ?in?enueeiio o?yaeia? «I?ineoaeueiua noaouee» c 23
ioieo?a (noaoae) — i?i i?aeoaa?aeaiiy an?o i?aa, i?ea?eae oi ia?oiinoae
eicaoeueeeo (noaoo? 1, 7, 13). Cacia/aany a ieo 60-oeny/iee eicaoeueeee
?a?no? (no. 2), i?aaa eicaoeueei? noa?oeie (no. 3) ieaoa noa?oei? oa
eiooe ia oo?eiaiiy a?enueea (no. 8-12, 21, 23), a?euei? aeai?e eicaeaie
aaoueiaia oa ia?aaea/a *eae?einueeiai noa?inoaa ia eiai oo?eiaiiy (no.
5, 6). Eoeiny i?i caa?aaeaiiy i?noeaciaoiaeaeaiiy i?noeaai?
aaei?i?no?aoe?? oa ca?? /a?ac ia? iiaeaoe?a ia Oe?a?i? oea?nueeei
o?yaeii (no. 4, 15), i?i iaao?o/aiiy oea?nueeeo ai?aiae oa ?ioeo
?in?enueeeo o?yaeiaoe?a o aioo??oi? ni?aae Oe?a?ie (no. 16). Aiai?eeiny
i?i iaaeaiiy oea?nueeei o?yaeii a?aiio ia a?euei?noue eicaoeoao, aea
naeyinoai (iiniieeo?) caeeoaeinue oaiaeaeueii caeaaeiei: «eoi eicae, oio
aoaeao aieueiinoue eicaoeeoth eiaoue, a eoi iaoaiiue e?anoueyiei, oio
aoaeao aeieaeiinoue iaueeoth aai aaee/anoao ioaeaaaoue, eae e i?aaeaea
naai» (no. 17), i?i caa?aaeaiiy i?aa ee?anueeiai i?o?iiie?oa (no. 18),
i?i ni?eueiee c ?in?enueeei a?enueeii aenooi i?ioe Iieueo? (no. 19) ?
i?ioe E?einueeiai oainoaa (no. 22), i?i i?aai ciinei aaoueiainueeiai
o?yaeo c ?ioeie aea?aeaaaie c a?aeiio ?in?enueeiai o?yaeo (no. 14).
Inoaoi/ia caoaa?aeaeaiiy an?o 23 noaoae i?i caa?aaeaiiy i?aa ?
a?eueiinoae A?enueea Caii??cueeiai, eicaoeueei? noa?oeie, aieiae?iiy
aaoueiaiii *eae?einueeei noa?inoaii oa ?ioeie ia?oiinoyie aoei ioi?ieaia
o oea?nueeeo a?aiioao 27 aa?aciy. Aeiaeaoeia? noaoo? (c 11 ioieo?a) aoee
caoaa?aeaeai? 21 aa?aciy.

Caiaeii oea?nueeee o?yae, i?iaiaey/e eieii?caoi?nueeo iie?oeeo ia
Oe?a?i?, iinooiiai neanoaaa noaoo? ? a ae?oa?e iieiaei? XVIII noie?ooy
e?ea?aeoaaa aaoiiii?th Oe?a?ie.

E?oa?aoo?a:

E?ei’yeaa?/ ?. I. Aiaaeai Oiaeueieoeueeee.

Oe?a?inueea ?aaeyinueea ?ioeeeeiiaae?y

N. A?aaianueeee, N. Noaa?iyi?, E. Oeey? Ia?ene c ?noi??? oe?a?inueeiai
aea?aeaaioai?aiiy.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *