Держава – якою вона має бути ? (курсова)

Курсова робота з ТДП

Держава – якою вона має бути ?

Зміст

Вступ
4

1. Виникнення держави 6

2. Держава в сучасному розумінні 10

3. Форми правління 11

4. Політичні режими 13

5. Види теріторіального устрою держави 17

6. Характеристика України як держави 19

7. Моє бачення ідеальної держави 20

Список використаної літератури 25

Вступ

Держава є вершиною і дивом , найліпшим взірцем , останнім словом
людського егоїзму .

Артур Шопенгауер

Моя робота називається : “Держава — якою вона має
бути.”

Усвоїй роботі я намагалася знайти найбільш вдалий проект
організації сучасної держави , тому , що на сьогоднішній день
роль держави і права у суспільстві важко переоцінити . Це є
неодмінні атрибути політичної влади. В роботі розглядається
держава як універсальна політична форма організації суспільства
, як центральний елемент політичної системи . У системі політичних
інститутів , що існують для здійснення політичної влади , тільки
держава :

має особливі політичні органи , тобто апарат , що здійснюють
політичну владу ;

можливість надавати своїй волі загальнообов’язковий характер ;

застосовувати у разі необхідності примус .

З цього можна судити , що держава займає провідне місце
у політичній системі серед інших її елементів (політичними
партіями , громадськими організаціями тощо ).

Універсальність держави полягає у тому що :

владні рішення поширюються на все супільство , вони є
загальнообов’язковими для всіх колективних та індивідуальних
суб’єктів ;

має важливу якість як суверенітет — політико-правову
характеристику держави внутрішню і зовнішню.

Отже можна сказати , що держава — це ценральний елемент
політичної системи , універсальна форма організації супільства ,
хоча вона є лише одним з елементів , що здійснюють політичну
владу .

Крім того я харктеризувала політичні устрої держави і
політичний устрій України , тобто її політичний режим , форму
правління , територіальний устрій .Для цього я аналізувала розвиток
держав різних історичних часів , наприклад я розглядала
Стародавню Грецію , Францію за часів Нової історії , СРСР .
Ознайомилась з науковими працями таких авторів як Ф.Енгельс ,
Алексеев С.С., Маляр І.В. та багато інших . Крім цього я
використовувала періодичну пресу .

Оскільки наша держава Україна є молодою розвиваючоюся
країною , то я вирішила запропонувати свій варіант політичного
устрою держави , яка була б незалежною, демократичною , соціальною ,
парламентсько – президантською республікою. Вона була б державою для
народу , а не народ буе би для держави , вона була б гарантом
прав та свобод свїх громадян .

Малі держави
ростуть

завдяки
згоді , а великі

руйнуються
від незгоди.

Латинський вислів

Працюючи над своєю роботою я ознайомилася з думками багатьох
видатних філософів , наприклад Арістотеля і Платона , які , як
відомо жили у Стародавній Греції , на тему держави і зокрема
демократії . Арістотель казав : “Демократія – це влада народу , а не
нічого не роблячої черні.” Це наштовхнуло мене на думку , що народ
повинен мати якомога більше влади і бути відповідальним за
всі державо – творчі процеси .

Крім цього я ознайомилася з працями Алексеева С.С.(20-те ст.
, СРСР) це “Общая теория права” та Ф.Енгельса (19-те ст., Германія)
“Походження сім’ї , приватної власності і держави”. Ці автори
схиляються до ідеї соціального договору.

Також я читала праці сучасних правознавців, наприклад
М.Ставнійчука , В.Селіванова , В.Шаповал . Основною їхньою ідеєю є
те , що народ — це джерело влади , з якою я погоджуюся.

1. Виникнення держави

Головним об’єктом вивчення правознавства є держава і право
. Це два найважливіші суспільні інститути , що виникли внаслідок
тривалого розвитку суспільства та суспільних відносин. Розрізняють
два етапи розвитку суспільства — це додержавний період , тобто
первісне суспільство , і державний період , тобто виникнення
держави .

Розглянемо ці два періоди докладніше .

Перший період — це додержавний етап . Формами організації
суспільства в цей період були : первісне людське стадо , потім
родова община , плем’я , сусідська община . Соціальна влада у
додержавний період була представлена первісним самоврядуванням
, тобто влада мала суспільний характер . А соціальними
нормами — звичаєве право , звичаї , традиції . Існував цей
період три з половиною мільйонів років тому і до четвертого
тисячоліття до нашої ери .

Другий етап розвитку — це державний етап , або виникнення
держави . У цей період , як вже стало зрозумілим , виникає
держава . Соціальна влада стає публічною , тобто виникає
система офіційних органів , які здійснюють управління
суспільством . Соціальною нормою стає право . Право — загально
обов’язкові правила поведінки , які встановлюються і
охороняються державою .

Визначень що таке держава є багато , з історії виникнення
держави ми можемо зказати , що держава – це певний етап
розвитку суспільства, певна форма його організації .

Причин виникнення держави , як і її визначеннь , є
багато. Зміни в суспільстві , що привели до змін в організації
суспільного життя — це основні причини .

Але крім цих причин розрізняють ще причини економічні ,
політичні , соціальні , психологічні , культурні .

Соціальні причини — це умови , що спричинились
ускладненням відносин між людьми . Серед них :

а) зростання кількості людей ,що призвело до
ускладнення стосунків між ними ;

б) ускладнення відносин між людьми , виникнення
антагоністичних класів , що призводять до війни “всіх проти
всіх” ;

в) необхідність суспільства до ефективної форми
організації суспільства ;

г) ліквідація общинного колективізму .

Економічні причини — це умови розвитку економічної
системи , що спричинили необхідність державно — правової
регламентації економічних відносин.

Серед них :

а) розвиток виробництва і виділення трьох суспільних
поділів праці :

а) землеробство , скотарство ;

б) ремесло ;

в) торгівля .

б) підвищення продуктивності праці в результаті
суспільного поділу праці і появи додаткового продукту;

в) внутрішньородова нерівність і поява приватної
власності .

Політичні причини — це причини , що визначили
необхідність вдосконалення владних повноважень . Серед них :

а) поява рабства та експлуатації ;

б) неможливість існування родоплемінної організації
суспільства за нових історичних умов ;

в) поява різних соціальних груп ;

г) потреба у новому засобі здійснення влади з більш
удосконаленим апаратом і можливістю здійснення примусу .

Психолгічні причини пов’язані з психікою та свідомістю
людини. Серед психологічних причин розрізняють :

а) усвідомлення прав та обов’язків ;

б) поява відчуття провини .

Останні причини — це причини культурні , тобто умови ,
що визначилися рівнем духовного розвитку суспільства . Серед них
:

а) поява письма та релігії ;

б) поява потребності в більш цивілізованому управлінні
суспільством .

З цього ми можемо побачити , що держава є одним із
способів організації суспільства , але це є найбільш досконалий
спосіб .

Теорій походження держави існує дуже багато . Ось основні
з них : теологічна , патріархальна , договірна , теорія
насильства , психологічна , економічна , космічна, теорії
Енгельса . Розглянемо кожну з них окремо .

Автором першої теорії — теологічної або теократичної ,
був Фома Аквінський . Ця теорія пояснює виникнення держави і
права з Божої волі . Основною ідеєю тут є возвеличення держави
, саме божественою волею , пояснюється непохитність ,
недоторканість , вічність держави . Розвиток держави залежить
від релігійних діячів .

Патріархальна теорія пояснює виникнення держави як
історичне продовження сім’ї ,де влада належить чоловікові .
Авторами цієї теорії є Арістотель і М.К. Михайловський . На
мою думку ця теорія є найбільш вірогідною , тому , що , якщо
подивитись на розвиток держави , то можна побачити , що в
додержавний період існувало первісне людське стадо , родова
община , плем’я , суспільна община . Як відомо головними в
цих суспільних утвореннях були чоловіки (голови сімей). На
сьогоднішній день головними в більшості держав є чоловіки . Тому
я думаю , що найбільш правдивою є теорія патріархальна,
оскільки зараз у світі панує патріархат .

Договірна теорія вважає державу результатом договору між
людьми . Вона виходить з того , що до з’явлення держави
існував так званий “природний стан” , тобто коли люди жили
згідно з своїми природними потребами та правами , і обстоювали
їх як могли часто не зважаючи на права інших людей . Це
призвело до “війни всіх проти всіх” тому задля суспільної
безпеки люди уклали між собою договір згідно з яким вони
повинні були створити обов’язкові правила поведінки для всіх та
органи , які б слідкували за виконанням цих правил. Отже ,
суспільство передало державі право на керування суспільними
справами .

Слідуючою теорією є теорія насильства , яка базується на
поясненні утворення держави шляхом завоювання одним племенем
(народом) іншого. Функцію управління новими територіями виконує
держава , а засобом панування переможців над переможенеми —
право. Авторами цієї теорії є Е.Дюрінг, К.Каутьський , Л.
Гумплович.

Теорія згідно з якою держава виникла через особливості
людської психіки називається психологічною . Автором цієї
теорії був Л.Петражицький . Потреба людини у сприянні у
розв’язанні її проблем , необхідності підкорятися тим , хто
сприяє їй (вождям, чаклунам , сильним ,розумним тощо) призвело
до появи соціальних і нститутів , що б допомагали у виконанні
цих потреб .

Однією з найбільш поширених теорій є теорія
економічна . Її авторами є В.Ленін , К.Маркс . Вона пояснює
виникнення держави економічними причинами . Цими причинами
насамперед є майнове розшарування людей , поява
антагоністичних класів . Для розв’язання цих проблем створювався
особливий аппарат насильства — держава , яка стала знаряддям
класового панування. Поява приватної власності , тобто власності
на засоби виробництва , означала початок боротьби за приватну
власність, тобто боротьбу між тими , хто її має і тими ,
хто її не має . Отже , держава була покликана захищати
власність і той суспільний уклад , який є вигідним для тих ,
хто цю власність має . Таким чином держава стає засобом
класового панування .

Існує і космічна теорія , згідно з якою держава виникла
завдяки втручанню інопланетян з космосу .

Ф.Енгельс розрізняв три форми виникнення держави:
афінську (класичну) , римську , германську . Фактором афінської
форми є загострення внутрішніх суперечностей . Римської —
внутрішнє насильство . Германської — зовнішнє насильство .

2.Сучасна держава

На сьогоднішній день держава є особливою організацією
політичної влади , що існує в суспільстві .

Термін “держава в юридичній та інших наукових
літературах тлумачать по-різному . Його розглядають у
субстанційному та міжнародному , атрибутивному та інституційному .

У субстанційному значенні держава — це організоване в
певні корпорації населення , що функціонує у просторі і часі .

В атрибутивному значенні – це устрій певних суспільних
відносин , офіційний устрій певного суспільства , його оформлення
.

В інституційному значенні — це аппарат публічної влади ,
державно-правові органи , що здійснюють державну владу .

У міжнародному значенні державу розглядають як суб’єкт
міжнародних відносин , як єдність територій , населення і
суспільної влади .”

Державі притаманні деякі ознаки , що характеризують її
як знаряддя здійснення політичної влади . Таких ознак є сім
:

а) наявність постійної території , тобто частин земної
кулі , що обмежена кордонами і на яку поширюється влада
держави;

б) об’єднання населення за територіальною ознакою, за
допомогою громадянства , або підданства , тобто політико –
правового зв’язка держави і особи , що проявляється у їхніх
взаємних правах і обов’язках ;

в) суверенітет , тобто політико — правової характеристики
держави , що виявляється в її верховенстві (найвища влада є
державна влада) , єдності і неподільності , тобто державна
влада єдина , і лише розподіляється за функціями ,
самостійність , повнота (державна влада поширюється на всі сфери
суспільного і політичного життя) — це внутрішня характеристика
. Зовнішня : рівноправність у міжнародних відносинах , тобто
держава має однакові права з іншими державами , і має змогу
приймати рішення , як всередині держави , так і зовні ;

г) наявність системи органів державної влади , тобто
органів , які керують суспільством від імені суспільства . Вони
поділяються на органи законодавчої влади , виконавчої , судової
. Органами законодавчої влади є парламент . Виконавча влада
поділяється на вищі , центральні , місцеві . Уряд , президент
— вищі , міністерства , відомства — центральні , місцеві
державні адміністрації — місцеві . Органи судової влади , що
здійснює правосуддя , є суди (конституційний суд , суди
загальної юрисдикції (756 судів));

д) наявність права — загальнообов’язкових правил поведінки
, або правових норм . Вони розробляються і приймаються державою
та роблять державні рішення обов’язковими на рівні суспільства .
“Те , що зв’язане з законом , є право . Але само по собі
це право не є ані правом справедливості , ані правом розуму ,
це право — сили .” — так про право сказав Жульєн Ламетрі .

е) наявність податкової системи , що збирає податки
(платежі) , що мають обов’язковий характер . Вони збираються для
утримання державної влади , утримання апарату держави .

є) наявність символіки держави у вигляді державного гімну ,
гербу , столиці , прапора тощо .

З цього можемо зробити узагальнення , що держава — це
політико – правова організація суверенної влади , що здійснює
управління суспільством за допомогою права , з метою
забезпечення прав та свобод людини та громадянина . Таке
визначення характеризує державу в сучасному розумінні .

3. Форми правління

Існує декілька форм правління держави . Форма правління —
це спосіб організації верховної влади , тобто визначення системи
вищих органів , порядок їх формування та особливостей розподілу
повноважень між ними . Основними з них є монархія та
республіка , які в свою чергу діляться на абсолютні , обмежені
, президетські , парламентські … Розглянемо їх .

Монархія — це форма правління при якій верховна влада
належить одній особі . Ця особа називається монархом . Основною
різницею між монархією і республікою є те , що влада в монархії
передається спадковим шляхом , тобто влада від монарха
передається його родичам , а в республіці влада здійснюється
виборним колегіальним органом — парламентом , що обирається
народом на певний термін . Монархія , як було вже сказано
існує обмежена та необмежена , або абсолютна та обмежена .
Існують також дуалістичні монархії , як наприклад , Австро —
угорська імперія , тобто імперія складається з двох частин , а
править один монарх . Так наприклад , Австро – Угорська імперія
складалась з двох основних частин , а правила цією імперією
одна династія Габсбургів . Обмежена монархія може бути обмежена
парламентом , або конституцією . На сьогоднішній день в багатьох
країнах існують монархії , таких як Оман (султан) , Саудіївська
Аравія (корль) — тут існують абсолютні монархії , а от у
Бельгії , Данії , Іспанії , Монако…- конституційна монархія ,
парламентська — Велика Британія, Японія , Швеція , Ісландія
, Норвегія… Крім конституційних , парламентських , абсолютних
існують ще дуалістичні монархії та теократичні ( тобто верховна
влада релігійного правителя є одночасно й абсолютною державною
владою . Прикладом є Ватикан)

Республіка — це форма правління , що характеризується
відсутністю інституту монарха , і верховна влада належить
виборному колегіальному органу , що вибирається населенням на
певний термін . Видів республіки є багато (рабовласницька ,
буржуазна , феодальна , президентська , конституційна , змішана
, парламентська , напівпрезидентська …) , але на сьогодні існує
лише три оснавні види :

а) президентська , тобто у цій країні президент є главою
держави та виконавчої влади , в його руках зосереджені
практично всі важелі впливу на суспільство (США , Аргентина ,
Мексика … ) , президент є незалежним від парламенту ;

б) парламентська , тобто у цій країні , навідміну від
президентської , вся повнота влади зосереджена у руках
парламенту . Парламент обирається народом , а президент і уряд
парламентом . Таким чином президент і уряд залежать від
парламенту ;

в) змішана , тобто у цій країні владні повноваження
розподіляються між парламентом та президентом майже однаково .
Залежно від того , хто має більше повноважень парламент чи
президент її називають парламентсько – президентською чи
президентсько – парламентською .

Вид республіки як ми бачимо залежить від способу
формування вищих органів державної влади і особливо розподілу
владних повноважень .

4.Політичні режими

Крім форм правління держава має ще певний політичний
режим . Політичний режим – це сукупність засобів і методів
здійснення державної влади , що відображають її зміст та
характер взаємовідносин між державою і особою . Сутність
політичного режиму визначається тим , що у державі є
пріорітетним – права держави чи права людини ; що зі складу
зазначинех прав у Загальній деклараціїї прав людини , держава
визнає , гарантує , обмежує , тобто чи існують у державі
порушення прав людини . Це є одним з компонентів права і є
найважливішим . Сформулюємо його так — це права та свободи
особистості , пріорітетний тип її політичної культури ,
поведінки , свідомості , менталітету . Існує п’ять режимів
правліня : демократія , авторитарний режим , тоталітарний режим
, деспотичний режим , ліберальний режим . Розглянемо їх .

Перший режим , який ми будемо розглядати , це режим
авторитарний . Авторитарний режим визначає метод владарювання як
авторитаризм , що характеризується командним стилем керівництва
, безпосереднім підпорядкуванням без права заперечити рішення
панівного суб’єкта , централізацією влади . Способи владарювання
тут переважають силові , примусові , жорстко дисципліновані ,
такі, що ігнорують виникнення будь-якого конфлікта , а , отже ,
і їх розв’язання . Виконавча влада домінує над законодавчою .
Припускається багатопартійність , але правити може лише одна
партія . Дозволені тут лише ті засоби масової інформації , що
підтримують державу , хоча дозволяється незначна критика щодо
можновладців. Авторитарних режимів є багато , вони залежать від
певної країни чи епохи , в рамках якої діють , від політичних
орієнтацій розробників та пріорітетних політичних уподобань
реалізаторів . Так , якщо на початку дев’ятнадцятого століття
вперше сформульована теорія авторитарзму мала яскраво виражену
ультраконституційну спрямованість , то на кінець сторіччя
переважати стали ідеї національної та державної єдності . На
початку двацятого століття вона почала набирати антидемократичного
характеру , а друга половина сторіччя ще більше збагатила
різноманітність авторитаризму . Найвідомішою його формою є
військова форма (влада при військовому авторитаризмі належить
військовим ) . Авторитарний режим , як правило , встановлюється
внаслідок державного перевороту , коли до влади приходять особи
, які здійснюють її силовими методами , ігноруючи демократичні
засоби управління соціальним життям . Часто прикладом авторитарного
режиму є приклад режиму піночета в Чилі . Як відомо у 1973
році внаслідок державного перевороту прийшов до влади генерал
Піночет разом зі своїми військами . Він придушив опозицію
грубими каральними методами та здійснив свою політичну владу
шляхом великих обмежень демократичних інститутів .

Дуже схожим на авторитарний режим є режим тоталітарний.
Слово тоталітаризм походить від латинського слова “TOTALIS”-
весь , повний , цілий та “TOTALITAS” — цілісність , повнота .
Зазвичай під тоталітарним розуміють політичний режим , що
заснований на прагненні держави підпоряткувати життя всіх людей
одному зразку і організувати політичну систему так , щоб вона
сприяла реалізації цієї ідеї . Це один з антидемократичних
політичних режимів . Ознаками такого режиму є :

а) наявність однієї правлячої партії та однієї
офіційної ідеології ;

б) влада належить одній людині , і влада іде від
неї , а не від народу , як при демократії ;

При тоталітарному режимі держава контролює засобами
масової інформації , освіту та інші сфери суспільного життя .
Також правоохоронні органи здійснюють терористичний режим.
Звичайно правоохоронні органи існують при всіх режимах , але
при тоталітарному режимі , наприклад , поліція щоб убити людину
не буде доводити її вину .

Тоталітарний режим — це режим ідеологічний , тобто тут завжди
є своя , так звана , Біблія , своя ідея за якою живуть люди
. Прикладом такої ідеології може стати СРСР . Політичний лідер
, тут , встановлює ідеологію і може її змінювати . Так ,
наприклад , у 1939 році СРСР заявило , що фашистьська Германія
більше не є ворогом СРСР , а навпаки її система організації
суспільства є найкращою серед країн Європи з демократичним
устроєм . Прикладом тоталітарного режиму може стати також
Франція за часів якобінської диктатури .

Одним з найпоширеніших на сьогодні політичних режимів є
демократія . Слово демократія прийшло до нас з країни , де
вона вперше з’явилася , тобто з Греції , і означає
народовладдя. “DEMOS” означає — народ , “KRATOS” — влада . З
цього можна зрозуміти , що демократичний режим характеризується
тим , що народ впливає на управління державою . “ Авраам
Лінкольн , якось сказав , що демократія- це влада народу ,
що здійснюється народом в інтересах народу . Основною ознакою
демократії є конституційно закріплений принцип , що носієм
суверенітету і єдиним джерелом державної влади є народ , а
фактичною — фактична міра реалізації цього принципу .”Народ , при
демократії , також має право обирати і періодично змінювати
представнмків своєї влади . Це право народу в певній мірі
гарантує управління державними справами з волі більшості , з
урахуванням прав меншості . Також в управлінні державою громадяни
мають рівні права .

Залежно від того наскільки народ бере участь в управлінні
державою , розрізняють безпосередню (пряму) і непряму демократію
(представницьку) .

Історія древньогрецької культури і цивілізації —
унікальний приклад переплетення багатообразних факторів , що
зумовили специфічний погляд на соціальну дійсність і місце
людини в ній . Перша демократія була , як відомо , в Древніх
Афінах . Там панувала безпосередя демократія . Тобто , там
організовувались збори в яких приймало участь понад 5-6 тисяч
чоловік . Це є яскравим прикладом прямої демократії . Звідси
ми можемо побачити , що безпосередня демократія , це демократія
, що характеризується прямою участю народу в керуванні
державною владою . На сьогодні ця влада може здійснюватись
шляхом виборів , референдумів , сходів, віче , зборів …

Якщо державна влада здійснюється не безпосередньо народом ,
а через обраних представників до державних органів , то така
демократія є непрямою . Це є найбільш поширена в сучасному
суспільстві форма політичного режиму . Обрані народом представники
представляють інтереси народу . Насамперед ці представники
обираються до парламенту .

Потрібно взяти до уваги , що зараз більшість країн мають
змішаний тип демократії , тобто крім обраних представників ,
влада здійснюється також за допомогою референдумів , зборів ,
сходів тощо .

Ознаками демократичного режиму є : офіційне підпорядкування
меншості більшості , і забезпечення прав меншості для
запобігання свавілля більшості ; визнання людини , як найбільшої
цінності ; гарантування прав та свобод людини; рівноправність
; наявність опозиції …

Передостаннім режимом , який ми будемо розглядати є
деспотичний режим .

Деспотичний режим притаманний монархічній формі правління .
В перекладі з грецьокої “ деспотичний” означає необмежена влада у
одних руках , “диктатура” в перекладі з грецької означає
практично те ж саме . Він відзначається необмеженою владою і
свавіллям правителя , він при здійсненні своєї політичної влади
спирається лише на каральні органи і здійснює свою волю
грубими силовими методами . оскількі принципи відносин між
державою і суспільством докорінно змінились , то на сьогодні
деспотичний режим вже практичн6о не можливий , він став
історичним типом правління.

Прикладами до деспотичного режиму є стародавні східні
рабовласницькі держави , такі як : Єгипет , Вавилон , Ассирія ,
Мідія та інші .

В новітній історії ми також можемо знайти приклад
цьому режиму. Це наприклад діяльність держави диктатури
пролетаріату . В цій державі як відомо влада здійснення своєї
волі супроводжувала грубими насильницькими придушеннями протидії
опозиції та повалених політичних сил .

При поваленні , наприклад , абсолютиського режиму, при
переході від нього до демократичного режиму , виникає
ліберальний режим . Це буде останнім політичним режимом , який
ми будемо розглядати . Отже , можна сказати , що ліберальний
режим — це перехідний тип політичного режиму . Історично , як
я вже писала , він виникає в результаті боротьби проти
будь-якої диктатури , наприклад проти абсолютизму.

Відзначається він , ліберальний режим , на початковому етапі
співіснуванням влади монарха та певних первинних демократичних
інститутів : наявністі конституції , представницьокого органу ,
запровадженням різних первинних прав і свобод , наприклад :
право приватної власності , свобода конкуренції і ринку ,
скасуванням привілеїв дворянства та духовенства і допущенням
до влади представників третього стану – буржуазії .

У сучасних умовах ліберальний режим це перехідний тип
від тоталітарного режиму до демократичного режиму . Прикладом
можуть стати держави , що були у складі СРСР , після його
розпаду , так звані держави пострадянського періоду.

5.Види територіального устрою

держави

Форма територіального устрою держави – це спосіб її
територіальної організації , який проявляється в особливостях її
адміністративного устрою та поділу владних повноважень між
центральними і місцевими органами влади .

За формою територіального устрою розрізняють такі
держави як : унітарні , федеративні та імперії . Вонив свою
чергу можуть класифікуватись , як прості : унітарна , або
складні : федерація , конфедерація – федеративні , імперія .
Розглянемо кожну з простих та складних окремо .

Першою є проста або унітарна держава . Головною її
характеристикою є цілковита політична єдність . В її

складі немає суверенних об’єктів , які б мали самостійну
правосуб’єктність . Іншими словами у складі такої держави немає
інших держав . Крім того вона характеризується наявністю єдиних
органів політичної влади , єдиною конституції , законодавства ,
громадянства тощо .

Унітарна держава являє собою єдине територіальне ціле ,
яке відрізняється лише особливостями територіального поділу ,
тобто поділу території держави на окремі адміністративні
одиниці , і на основі цього поділу утворюються і діють певні
органи самоврядування .

Приклади унітарної держави : Польща , Республіка Білорусь ,
Україна , Франція , Китай , Єгипет…

Як я вже писала складні держави поділяються на федераці
, конфедерації та імперії .

Федерація — це державно – правове об’єднання суверенних
держав з власної волі , верховна влада тут належить спільним
центральним органам , які здійснюють її як до кожного
суб’єкта федерації , так і до всієї федерації . Можна ще
сказати, що це союзна держава , що складається з територій її
складових частин , які мають обмежиний суверенітет .

Юридичною основою для об’єднення унітарних держав в
федерацію є союзний договір . Згідно з цим договором вони
передають частину своїх суверенних повноважень спільним верховним
органам влади . Кожна частина федерації має свої вищі органи
влади і одночасно створюють спільні з обов’язковим у них
суб’єктів федерації , діють подвійні конституції , подвійне
громадянство , вони мають право видавати свої власні закони і
т.і. Федерація є також повноправним учасником міжнародних
політичних відносин .

Прикладом федерації може стати Російська Федерація , Федеративна
Республіка Німеччини , США …

Конфедерація – це договірний союз держав при якому кожна з
них зберігає повний суверенітет. Навідмінну від федерації ,
конфедерація характеризується не наявністю , а відсутністю єдиного
громадянства , спільної території , спільних органів державної
влади … Це лише тимчасове об’єднення суверенних держав для
вирішення ними конкретних проблем . Це можуть бути військові ,
економічні , політичні питання .

Ще одною відмінністю між конфедерацією і федерацією є
те , що конфедерація не є самостійним учасником міжнародних
відносин , бо кожна з її частин залишається ним .

Прикладом конфедерації може бути Швейцарія , хоча за
своїм устроєм є федерацією .

Останньою формою територіального устрою є імперія .

Імперія — це складна держава , що складається з головної
держави — метрополії і колоній , які були нею завойовані .
Метрополія є суверенною , а колонії — несуверенними .

Прикладів цій формі державного устрою на сьогоднішній день
немає , але в минулому вона була дуже поширена , наприклад
Велика Російська імперія …

6. Характеристика України як

держави

Становлення сучасної незалежної українсьокої держави
почалося з моменту прийняття Верховною Радою України Декларації
про державний суверенітет України 16 липня 1990 року .

Юридичне закріплення повної самостійності України поза СРСР
було Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

серпня в Москві відбулися події , що одержалиназву “Путч ДКНС”.
Виходячи з небезпеки, що нависла над Україною , Верховна Рада
України прийняла Акт проголошення незалежності України .

Україна — найбільша держава Європи , у ній проживають люди
десятків національностей . Київ і Львів , Полтава й Донецьк ,
Харків і Чернівці , Сімферополь і Хмельницький, Слобожанщина й
Галичина , Крим і Закарпаття — все це міста , історичні та
географічні райони України , і в кожного з є свої особливості
та традиції . Національно — державний устрій України , що
встановлений Конституцією нашої держави , покликаний забезпечити
поєднання інтересів України в цілому та її окремих місцевостей .

Розрізняють , як я вже писала унітарні та складні
держави . Україна є унітарною державою , тобто в її складі
немає інших суверенних держав . Це означає , що Україна —
єдина держава , територія якої поділяється нa адміністративно –
територіальні одиниці , які немають ознак суверенітету . Але ,
як відомо , окремісамоврядні одиниці можуть мати статус
територіальної автономії , що означає мати певну самостійність у
межах , що встановлені конституцією та законами тої держави до
якої ця територіальна одиниця належить . В Україні такий статус
має АРК (Автономна Республіка Крим ).

Те , що Україна є учасником Співдружності незалежних
держав (СНД) не суперечить її устрою , бо не обмежує її
суверинних прав (співдружність не є державою ( федерацією чи
конфедерацією )).

Як ми можемо побачити в частині третій статті другій
Конституції України , що територія в межах існуючого кордону
є цілісною , тобто забороняється насильницький поділ території
держави , та недоторканою , тобто інші держави зобов’язуються
утримуватись від будь-яких зазіхань на територію суверенної
держави України .

Систему адміністративного устрою України складає Автономна
Республіка Крим , області , райони , міста , райони в містах ,
селища та села .

До складу областей України входять : Віницька , Волинська ,
Дніпропетровська , Донецька , Житомирська , Закарпатьська ,
Запорізька , Івано – Франківська , Київська , Кіровоградьська ,
Луганська , Львівська , Миколаївська , Одеська , Полтавська , Рівненська
, Сумська , Тернопільська , Харківська , Херсонська , Хмельницька ,
Черкаська , Чернівецька , Чернігівська .

Столицею України є Київ , а АРК – Сімферополь .

Політичний режим України , це є ліберальний політичний
режим , тобто перехідний від політичного режиму СРСР до
демократичного режиму .

За формою правління Україна є республікою , бо в неї
відсутній інститут монарха , а влада в ній здійснюється виборним
колегіальним органом , що обирається на певний термін . Як відомо
існують три основні види республіки :

парламентьська ;

президентьська ;

змішана ( президентсько – парламентська і парламентсько –
президентська )

Україна , як ми можемо бачити , є змішеною республікою ,
а оскільки президенту належить більше влади , то вона є
президентсько- парламентською .

7. Моє бачення ідеальної держви

Повна самостійність та незалежність є послідовним, логічним
завершенням запитів національного розвитку та самовизначення
будь-якої народності , що займає певну територію і має достатні
задатки та енергію розвитку.

М.С.Грушевський

Так про незалежність та самостійність сказав Михайло
Сергійович Грушевський — історик , політолог, громадський і
політичний діяч , автор багатьох політико – правових праць ,
визнаний лідер українського руху , глава Центральної Ради —
першого українського передпарламенту , академік Української
Академіїї наук (з 1924 р. ) і АН СРСР (з 1929 р.) , і я
повністю з ним погоджуюся .

На сьогодні все більш зрозумілим стає те , що без
конституційної реформи , що повинна мати поетапний характер ,
неможливе досягнення узгодженої , ефективної , відповідальної
діяльності Верховної Ради України , Президента України , Уряду та
органів судової влади , а без цього не буде досягнуто цілості ,
сталого динамічного розвитку українського суспільства , його
демократизації . Отже, “конституційна реформа має бути спрямована
на зміну тих норм Основного Закону , які суперечать потребам
демократичного , правового прогресу суспільства , зокрема тих , що
знижують ефективність діяльності органів державної влади . Тобто
метою реформи в Україні має бути забезпечення дієвості практичної
реалізації норм Основного Закону в процесі регулювання
суспільних відносин . Дана конституційна реформа вимагає передусім
визначення і закріплення головних принципів і механізмів
майбутньої структури та функціонування українського державно
упорядкованого суспільства .”

Вирішення цієї проблеми вимагає удосконалення державної
форми правлінння .

Назабаром в Україні відбудуться вибори Президента України
. Разом з цим в нашій країні з’являється все більше і більше
проблем щодо їх проведення . Це такі проблеми як ведення
передвиборної агітації , порядку висування та умов реєстрації
кандидатів у Президенти України , підстави їх реєстрації .
Звичайно в Конституції України є закон , Який повинен
вирішувати ці проблеми , але ми можемо знайти багато вад .
Наприклад , М.Ставнійчук у своїй статті “Вдосконалення
законодавства про вибори Президента України” їх висвітлює .
“…по-перше, відповідно до пункту 6 частини третьої ст. 15 Закону
порядок використання засобів масової інформ. Для проведення
передвиборної агітації встановлюється не положеннями Закону , а
Центральною виборчою комісією ; по-друге , система президентського
виборчого законодавства України не передбачає механізму
відповідальності за порушення порядку ведення передвиборної
агітації .”

Таким чином , на мою думку цей закон потребує
вдосконалення. Наприклад потрібно встановити механізм
відповідольності за порушення порядку ведення передвиборної
агітації .Це щодо проблеми паредвиборної агітації .

Щодо питання про висування кандидатів . то я погоджуюсь з
М.Ставнійчуком .Тобто , саме політ. партіям потрібно надати
можливість висувати своїх кандидатів , оскільки вони є народними
обранцями.

Якою має бути ідеальна держава ?

На мою думку , ідеальна держава повина бути — незалежною,
самостійною , соціальною парламентсько — президентською
рпеспублікою .

Як казав Михайло Сергійович Грушевський , кожний народ має
право на незалежність від інших народів . Це ми чудово можемо
побачити на прикладах з історії, будь — який народ , який
був захоплений іншим народом намагався визволитися :

— національно – визвольне піднесення в союзних республіках
СРСР та інших державах Східної Європи , призвело до
того , що 1988 року в Польщі , Чехословаччині та Угорщині
проходять потужні всенародні виступи . Їхнім логічним завершенням
є падіння більшості комуністичних режимів 1989 року . 1991 року
розпалось СРСР . Натомість було створино Співдружність незалежних
держав (СНД), який не є державою оскільки немає тих ознак які
мають конфедерації чи федерації ;

— падіння Першої імперії у Франції , коли народи Європи
піднялися на боротьбу за свою національну
незалежність . Це обумовлювало поразки французької армі , і
врешті її падіння .

Держава повинна мати незалежність та бути демократичною ,
але це не повинно переходити межі , бо в цій державі може
зародитися така форма держави як охлократія . Вона виникає
внаслідок виродження демократії . Це влада суспільно- політичних
груп , які , користуючись популістськими гаслами , керують
суспільством найпримітивнішими методами . Вирізняється
нестабільністю політичного курсу , спрощенням складних суспільних
проблем , провокаціями з метою збудження масових рухів ,
реалізацією політичних авантюр що є загрозою для суспільства . Як
казав Арістотель : “ … влада народу , а не нічого не
роблячій черні .”

У нашій країні ще з давніх давен влада належала народу
. Про це свідчить багато історичних документів . Наприклад у
“Пактах й конституціях законів та вольностей Війська Запорозького”
зазначалося , що: “ …від кожного полку мають бути обрані за
згодою Гетьмана декілька знатних ветеранів досвідчених і вельми
заслужених мужів , для входження до публічної ради . Цій
Генеральній старшині , полковникам і генеральним радникам належить
давати поради теперішньому ясновельможному Гетьману та його
наступникам …”

Крім того держава повинна бути соціальною , тобто людина, її
життя і здоров’я , честь і гідність , недоторканість і безпека
повинні визнаватися найвищою соціальною ціністю . Оскільки влада
належить народові і повинна захищати його інтереси . Держава
повинна відповідати за свою діяльність та забезпечувати права та
свободи людини .

Оскільки моя держава була б демократичною , то вона була
б і ресблікою . Влада в цій країні буде здійснюватись виборним
колегіальним органом , який обирається народом . А уряд і
президент в ній буде обиратися уже парламентом . Таким чином це
буде парламентсько – президентська республіка .

В Україні на сьогоднішній день такий вид республіки ввести
неможна , бо для цього потрібна мала кількість партій , дві —
три .

Держава також повинна бути унітарною , тобто не мати в
своєму складі будь-яких суверенних об’єктів . Як я вже писала,
Михайло Грушевський казав , що будь — який народ має право
на самостійність та незалежність .

Крім того якщо держава на своїй території має якийсь
суверенний об’єкт , то це в більшості випадків призведе до
війни , бо він буде намагатися визволитися . Тому, на мою думку
, держава повинна бути лише унітарною.

Висновки :

наша держава Україна знаходиться на державотворчому

етапі розвитку. Як відомо статус незалежної вона здобула 24
серпня 1991 р. після розпаду СРСР . Таким чином Україна є
незалежною суверенною республікою .

На сьогоднішній день у ній панує ліберальний режим , як і
в більшості країн , що утворилися після розпаду СРСР . Це є
перехідний політичний режим від політичного режиму , що панував у
СРСР до демократичного режиму .

Вона є унітарною, хоча під її владою знаходиться АР Крим
(це не є суверенний суб’єкт , він не має політичну
правосуб’єктивність , тобто це не є державою ).

Оскільки в нашій державі людина її життя і здоров’я ,
честь і гідність визнаються найвищою ціністю , то вона є
соціальною.

Тобто вона відповідає за свою діяльність та забезпечує права
та свободи людини .

Україна є змішаною республікою . Оскільки влада більш
зосереджена у руках президента , то вона є президентсько –
парламентською республікою . Як я вже писала , я б хотіла щоб це
була парламентсько – президентська республіка . Але , на жаль,
сьогодні це зробити неможливо , оскільки в нашій країні існує
більше ста політичних партій . А для найбільш ефективної діяльності
парламентсько – президентської республіки їх має бути близько
двох — трьох .

Як я вже писала я вважаю , що конституційна реформа повина
здійснюватися поетапно . Отже , на мою думку , першим етапом
політичної реформи повина бути консолідація , об’єднання політичних
партій для введення парламентсько-президентської республіки .

Список використаної літератури :

Алексеев С.С. Общая теория права 1981-1982

К.К.Жоль Философия и социология права Киев Юринком Интер 2000 р.

Календарь “Круг чтения” – политиздат 1991 г.

Журнал “Право України”. № 8 , редак. А.Д.Святоцький- Київ 2003 –
С.17-23 ( Демократичний вимір

конституційної реформи в Україні : обумовленість і необхідність.
В.Селіванов )

Журнал “Право України”. № 8 , редак. А.Д.Святоцький- Київ 2003 –
С.11-20 (Законодавство про вибори Президента України . М.Ставнійчук
)

В.Шаповал Державний лад країн світу –К.:Український Центр Правничих
Студій , 1999 р.

І.Маляр Основи правознавства Київ ; Ірпінь: «Перун» 1997р.

Хрестоматія з правознавства Київ Юринком Інтер 2002 р.

І.Маляр Основи правознавства Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун» 1997 р.

І.Маляр Основи правознавства Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун» 1997 р.

К.К.Жоль Философия и социологія права Киев 2000

І.Маляр Основи правознавства Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун» 1997 р.

І.Маляр Основи правознавства Київ ; Ірпінь: ВТФ «Перун»
1997 р.

Журнал «Право України» В.Селіванов Демократичний вимір
конституційної реформи в Україні

Журнал «Право України» М.Ставнійчук Вдосконалення законодавства
про вибори Президента України

Календарь «Круг чтения» — политиздат 1991 г.

Хрестоматія з правознавства Київ Юринком Інтер 2002

PAGE 6

PAGE 24

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *