Числівники в латинській мові

11

ЗМІСТ.

ЗМІСТ. 1

ВСТУП. 2

РОЗДІЛ 1. Утворення кількісних числівників. 3

РОЗДІЛ 2. Утворення порядкових числівників. 6

РОЗДІЛ 3. Утворення і відмінювання розділових числівників та числівників
прислівників. 9

РОЗДІЛ 4. Вживання числівників. 10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 11

ВСТУП.

У латинській мові існує чотири види числівників:

· кількісні, (Cardinalia), що позначають число «саме по собі»: unus, a,
um – один; duo, duae, duo – два і т.д.

· порядкові, (Ordinalia), що позначають число як ознаку предмета при
рахунку: pimus, a, um – перший; secundus, a, um – другий і т.д.

· розділові, (Distributiva), що позначають поняття «по-скільки»; не
мають точного аналога в російській мові і переводяться кількісним
числівником із приводом «по»: singuli, ae, – по одному; bini, ae, – по
двох і т.д.

· прислівникові, (Adverbialia), що позначають, скільки разів відбулося
(відбувається, буде відбуватися) дана подія: semel – один раз, bis –
двічі і т.д.

РОЗДІЛ 1. Утворення кількісних числівників.

Кількісні числівники першого десятка, як і в російській мові, являють
собою непохідні слова.

Римські цифриАрабські цифриНазви числівниківІ1Unus, una, unumІІ2Duo,
duae, duoІІІ3Tres,
triaIV4QattuorV5QuinqueVI6SexVII7SeptemІІХ8OctoІХ9NoverХ10DecemКількісні
числівники другого десятка, крім «вісімнадцять» і «дев’ятнадцять»,
утворяться шляхом додатка елемента -decim (від decem – десять) до
усіченої основи числівників першого десятка: septem – сім, sep-decim –
сімнадцять.

Складні числівники (тобто складаються з двох і більш слів), що включають
у свій склад 8 і 9, тобто останні два числа в десятку: 18 і 19, 28 і 29
і т.д., являють собою наступне сполучення: duo- (чи un-) + de + назва
наступного десятка: duodeviginti вісімнадцять (букв. «два з двадцяти»,
тобто «двадцять мінус два»); undeviginti дев’ятнадцять (букв. «один із
двадцяти») і т.д.

Назви десятків від 30 до 90 утворяться за допомогою елемента -ginta від
кілька видозмінених назв чисел першого десятка: tri-ginta – тридцять,
quadra-ginta – сорок і т.д. (NB: «двадцять» — viginti).

Сотні утворюються від назв чисел першого десятка (змінених, але не так,
як у назвах десятків) у сполученні з елементом -centi (після дзвінкого n
-genti), що відбувається від centum – сто: tri-centi – триста,
quadrin-genti – чотириста.

Складні числівники з двох слів (тобто складні числівники першої сотні)
утворяться, як у російській мові, з’єднанням назв десятка й одиниць:
viginti unus – двадцять один, чи ж сполученням назв одиниць і десятків,
з’єднаних союзом et і: unus et viginti – двадцять один.

Назви тисяч складаються зі слова mili- «тисячі» і кількісного
числівника, що показує, скільки їх. Duo і tria, що у цьому випадку
вживаються при mili, являють собою форми порівн. роду від duo і tres (за
узгодженням у числі і роді зі словом milia): duo mili – дві тисячі, tria
mili – три тисячі і т.д. (NB: «тисяча» — mille).

Мільйон позначається decies centena milia: decies – прислівник, centena
– розділовий числівник, тобто буквально «десять разів по ста тисяч».

Складні кількісні числівники утворяться, як і в російській мові, простим
перерахуванням розрядів (тисяч, сотень, десятків, одиниць): tria mili
octingenti viginti unus – три тисячі вісімсот двадцять один.

З кількісних числівників відмінюються тільки:

· unus, a, um – один, одна, одне — як займенниковий прикметник.

· duo, ae – два, дві:

 mfnNduoduaeduoGduorumduarumduorumDduobusduabusduobusAccduosduasduoAbldu
obusduabusduobus 

· tres, tria три змінюється як прикметник двох закінчень і має тільки
форми множини:

mfnNtrestriaGtriumDtribusAcctrestriaAbltribus усі сотні (крім centum
сто) — як прикметники I — II відмінювань тільки множини:

ducenti, ae, a – двісті

 mfnN

G

D

Acc

Ablducenti

ducentrum

ducentis

ducenti

ducentisducentae

ducentrum

ducentis

ducentae

ducentisducent

ducentrum

ducentis

ducent

ducentisіменник mille тисяча змінюється по типу порівняння роду множини
III голосного відмінювання:

 plN

G

D

Acc

Ablmilit

milium

milbus

mili

milbusNB: слово tres, tria, назви сотень і слово mille не відміняється у
однині.

В українській мові іменник при кількісних числівниках 1 – 4 ставиться у
називному відмінку, а починаючи від 5 – у родовому відмінку множини. У
латинській мові числівники, які відмінюються, узгоджуються з іменниками
в роді, числі й відмінку, наприклад: duo libri – дві книги, tria oppida
– три міста, quattuor digiti – чотири пальці, quinqne equi – п’ять
коней.

РОЗДІЛ 2. Утворення порядкових числівників.

Порядкові числівники першого десятка (крім «перший» і «другий»), а також
«одинадцятий» undecimus, «дванадцятий» duodecimus (тобто від «третього»
до «дванадцятого» включно) утворяться від основ відповідних кількісних
числівників:

quattor -> quartus, a, um четвертий

Primus, -a, -um1-ий, -а, -еSecundus, -a, -um2-ий, -а, -еTertius, -а,
-um3-ій, -а, -еQuartus, -a, -um4-ий, -а, -еQuintus, -a, -um5-ий, -а,
-еSextus, -a, -um6-ий, -а, -еSeptimus, -a, -um7-ий, -а, -еOctavus, -a,
-um8-ий, -а, -еNonus, -a, -um9-ий, -а, -еDecimus, -a, -um10-ий, -а,
-еUndecimus, -a, -um11-ий, -а, -еDuodecimus, -a, -um12-ий, -а,
-еTetrius, -a, -um, decimus, -a, -um13-ий, -а, -еQuartus, -a, -um
decimus, -a, -um14-ий, -а, -еQuintus, -a, -um decimus, -a, -um15-ий, -а,
-еSextus, -a, -um decimus, -a, -um16-ий, -а, -еSeptimus, -a, -um decius,
-a, -um17-ий, -а, -еDuodevicesimus, -a, -um18-ий, -а, -еUndevicesimus,
-a, -um19-ий, -а, -еVicesimus, -a, -um20-ий, -а, -еНазва інтервалів у
музиці є власне кажучи формами жіночого роду латинських порядкових
числівників: секунда, терція, кварта і т.д.).

Поняттю «другий» відповідають два прикметники: secundus, a, um наступний
і alter, -ra, -rum інший; вони уживаються відповідно контексту.

Порядкові числівники другого десятка від «тринадцятий» до «сімнадцятий»
включно складаються з порядкового числівника, що позначає одиниці, і
слова decimus: tertius decimus тринадцятий (букв. «третій десятий») і
т.д.

Порядкові числівники, що позначають десятки, сотні, а також слово
«тисячний», утворяться від основ відповідних кількісних числівників за
допомогою суфікса -esim- і родових закінчень прикметників I-II
відмінювань: vic — esim — us двадцятий; cent — esim — us сотий; mill —
esim — us тисячний. З цим суфіксом утворяться також порядкові
числівники, що відбуваються від складених кількісних, що закінчуються на
8 і 9 («вісімнадцятий», «дев’ятнадцятий», «двадцять восьмий» і т.д.):
undevic — esim — us дев’ятнадцятий, duodetric — esim — us двадцять
восьмий і т.д. (тому що в назви відповідних кількісних числівників
входять назви десятків).

Порядкові числівники, утворені від складених кількісних, також пишуться
в два (чи більш) слова: unus et vicesimus, чи vicesimus unus двадцять
перший. NB: усі слова, що входять у їхній склад, є порядковими
числівниками (на відміну від української мови, де в сполученні типу
двадцять перший і т.п. тільки останні слово — назва одиниці — є
порядковим числівником, а назви десятків, сотень і т.д. — кількісним
числівники): тисяча дев’ятсот шістдесят восьмий millesimus
nongentensimus duodeseptagesimus.

Порядкові числівники, утворені від назв тисяч, утворяться додаванням
числівників прислівників і слова milesimus тисячний: bis milesimus
двохтисячний (букв. «двічі тисячний») і т.п. Поняття «мільйонний»
позначається вираженням decies (числівник прислівник) centies (числівник
прислівник) millesimus (букв. десять разів раз сто тисячний).

Vicesimus, -a, -um primus, -a, -um, або primus, -a, -um et vicesimus,
-a, -um.Двадцять перший, -а, -еVicesimus, -a, -um alter, -a, -um
(secundus), або aiter, -a, -um et vicesimus, -a, -um.Двадцять другий,
-а, -еVicesimus, -a, -um tertius, -a, -um, або tertius, -a, -um et
vicesimus, -a, -umДвадцять третій, -а, -еDuodetricesimus, -a,
-umДвадцять восьмий, -а, -еYndetricesimus, -a, -umДвадцять дев’ятий, -а,
-еTricesimus, -a, -umТридцятий, -а, -еQuadragesimus, -a, -umСороковий,
-а, -еQuinquagesimus, -a, -umП’ятдесятий, -а, -еSexagesimus, -a,
-umШістдесятий, -а, -еSeptuagesimus, -a, -umСімдесятий, -а,
-еOctogesimus, -a, -umВісімдесятий, -а, -еNonagesimus, -a,
-umДев’яностий, -а, -еCentesimus, -a, -umСотий, -а, -еDucentesimus, -a,
-umДвохсотий, -а, -еTrecentesimus, -a, -umТрьохсотий, -а,
-еQuadrigentesimus, -a, -umЧотирьохсотий, -а, -еQuingentesimus, -a,
-umП’ятисотий, -а, -еSescentesimus, -a, -umШестисотий, -а,
-еSeptingentesimus, -a, -umСемисотий, -а, -еOctingentesimus, -a,
-umВосьмисотий, -а, -еNongentesimus, -a, -umДев’ятисотий, -а,
-еMillesimus, -a, -umТисячний, -а, -еBis millesimus, -a,
-umДвохтисячний, -а, -еTer millesimus, -a, -umТрьохтисячний, -а,
-еDecies millesimus, -a, -umДесятитисячний, -а, -еCenties millesimus,
-a, -umСтотисячний, -а, -еТакож за допомогою порядкових числівників
утворюються дробові: 1/4 – quarta pars, 1/5 – quinta pars, 1/8 – octava
pars, 3/5 – tres quintae, 5/8 – quinque octavae, 3/4 – tres quartae,
7/10 – septem decimae, 8/12 – octo duodecimae.

Порядкові числівники відміняються як прикметники I-II відміни.

РОЗДІЛ 3. Утворення і відмінювання розділових числівників та числівників
прислівників.

Числівники прислівника semel один раз, bis двічі, ter тричі і quater
чотирижди являють собою непохідні слова. Інші числівники прислівника
утворяться від основ кількісних числівників за допомогою суфікса -ies і
переводяться сполученням відповідного кількісного числівника зі словом
раз чи кратний: quinqu — ies п’ять разів, п’ятикратно. Числівники
прислівника не відміняються і не змінюються по числах.

Розділові числівники, крім singmli, ae, a по одному, по одній, по одному
утвориться від основ числівників прислівників (часто значно
видозмінених) за допомогою суфікса -n- і закінчення -ibis -> bi — n — i
по двох, по двох: vicies -> vice — n — i по двадцятьох і т.д.

Розділові числівники відміняються як прикметники I-II відмін у множині.

РОЗДІЛ 4. Вживання числівників.

Латинські кількісні і порядкові числівники вживаються при іменниках у
функції визначення. Змінювані числівники погодяться з іменниками в роді,
числі і падежі.

Наявність числівника при іменнику не впливає на форму числа і падежу
цього іменника (на відміну від російських числівників, що вимагають при
собі іменник у родовому відмінку множини).

Порівн.: In legi Romano decem cohortes (N.pl.) erant. — У римському
легіоні було десять когорт (Р.в. мн.).

In camp cohortes (N.pl.) stabant. — У полі стояли когорти (Н.в. мн.).

NB: Числівники прислівника в реченнях відносяться до дієслів і є
обставинами. Marius septies consul fuit. — Марий був консулом сім разів.

Mille в однині не відміняється і не впливає на форму числа і відмінок
іменника:

Для порівняння: Consul cum mile militibus (Abl.pl.) venit. — Консул
прийшов з тисячею воїнів і Consul cum militibus (Abl. pl.) venit. —
Прийшов консул з воїнами.

Mille у множині вимагає після себе форми G. plur. (як в українській
мові): Consul cum tribus milibus militum venit. — Консул прийшов із
трьома тисячами воїнів.

Розділові числівники вживаються в тих випадках, коли в українській мові
вживаються кількісні числівники з прийменником «по»: Apud Romunos
quotannis bini consmles creabantur. — У римлян щорічно обиралися по два
консула.

Розділові числівники і прислівники вживаються при множенні: bis bina
sunt quattor двічі два чотири (букви. «двічі по двох є чотири»).

Accusat+vus temporis (знахідний часу) відповідає на запитання «скільки
часу (безупинно) продовжувалася дія, процес». Він уживається без
прийменника чи з прийменником per і переводиться родовим відмінком із
прийменником протягом, у продовження: Graeci Troiam (per) decem annos
obsedorunt. — Греки осаджували Трою протягом десяти років. Крім того, за
допомогою acc. tempOris позначається вік: Crassus quttuor et triginta
tum habobat annos. — Крассу було тоді 34 роки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Мирошенкова В.И., Федоров Н.А. Учебник латинского языка. 2-е изд. М.,
1985.

2. Никифоров В.Н. Латинская юридическая фразеология. М., 1979.

3. Козаржевский А.И. Учебник латинского языка. М., 1948.

4. Соболевский С.И. Грамматика латинского языка. М., 1981.

5. Розенталь И.С., Соколов В.С. Учебник латинского языка. М., 1956.

6. Чернявский М.Н. Латинский язык и основы фармацевтической
терминологии. 3-е изд. М., 1994.

7. Карпова В.О., Кім Л.М., Михайлюк Г.Т. та інші. Посібник з латинської
мови та основ фармацевтичної термінології. Вінниця, 2004.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *