Англійська мова (загальна інформація) (реферат)

Реферат на тему:

Англійська мова (загальна інформація)

кількістю людей, що нею розмовляють (після китайської). Для 400
мільйонів людей англійська — рідна мова, ще для 300 мільйонів — друга
мова, також 100 мільйонів володіють нею, як іноземною. Англійська мова
належить до германської гілки індоєвропейської родини мов. З германський
мов найближча до англійської фризька. Також близька нижньосаксонська
мова, поширена на сході Нідерландів та на півночі Німеччини. Менше
спільного з датською , афрікаанс та німецькою. У лексиці англійської
багато запозичень з французької мови (Романська гілка), що зумовлено
норманським завоюванням Англії.

Вона є державною, або другою державною у 45 країнах (для порівняння:
французька державна у 27 країнах, іспанська — у 20, арабська — у 17): в
Антігуа та Барбуда, Австралії, Багамах, Барбадосі, Белізі, Бермудах,
Ботсвані, Брунеї (з малайською), Камеруні (з французькою), Канаді (з
французькою), Домініканській республіці, Фіджі, Гамбії, Гані, Гренаді,
Гайані, Індії (з хінді), Ірландії (з гельською), Ямайці, Кенії (з
суахілі), Кірібаті, Лесото (з сохо), Ліберії, Малаві (з чева), Мальті (з
мальтійською), Маврикію, Намібії (з африкаанс), Науру (з науруанською),
Новій Зеландії, Нігерії, Пакистані (з урду), Папуа Новій Гвінеї,
Філіппінах (з тагальською), Пуерто-Ріко (з іспанською), Сент-Крістофер
та Невіс, Сент-Люсії, Сент-Вінсент та Гренадінах, Сенегалі (з
французькою), Сейшельських островах (з французькою), Сьєрра-Леоне,
Сінгапурі (з малайською та тамільською), ПАР (з африкаанс, гхоза,
зулуською), Суринамі (з голандською), Свазіленді (зі свазі), Танзанії (з
суахілі), Тонга (з тонганською), Тринідаді та Тобаго, Тувалу, Уганді,
Виликій Британії з залежними територіями, Сполучених Штатах з залежними
територіями, Вануату (з французькою), Західному Самоа (з
полінезійською), Замбії, Зімбабве.

У результаті поширеності англійської усім світом виник ряд її
національних варіантів, особливо вирізняється американська англійська
(American English), що має значні відмінності від британської (British
English) у вимові, інтонації та лексиці. Інші: австралійська англійська,
канадська англійська, карибська англійська, ямайська англійська,
ньюфаундлендська англійська, новозеландська англійська,
південноафриканська англійська, сінгапурська англійська (Singlish),
малазійська англійська (Manglish).

Також існує кілька субмов (жаргонів, арго), перш за все це кокні
(Cockney) та афроамериканський жаргон (AAVE, Ebonics), яким розмовляють
деякі афроамериканці.

Історія

Англійській мові не передувала єдина давньоанглійська мова. Англійська
склалася в результаті взаємодії діалектів германських племен, що
переселялись в Британію з континенту у V-VI століттях, починаючи з 449
року. Британія з І тисячоліття до Р.Х. була заселена кельтами, які теж
прийшли туди з континенту. Перші завойовницькі походи у Британію робив
ще Гай Юлій Цезарь (55 та 54 роки). Після розпаду Римської імперії,
римляни покинули острови, і їх замінили германці.  Головним чином, це
були племена, предки яких (за Тацитом) належали до інгвеонської групи
дрібних західногерманських племен і заселяли територію, що прилягала до
Північного моря (тевтони, кімври, англи, авіони, варіни, фризи та ін.).

У ІІ столітті ряд інгвеонських племен об’єднався в племінний союз саксів
(Sachsi < *Sachsnotas 'Schwertgenossen, побратими по мечу'). В експансії приймали участь головним чином англи, сакси та юти. У переселенні також дани та франки. Спочатку вони виступали як найманці, але вже у VII столітті, відтісняючи кельтські племена на захід та північ, вони створюють ряд власних германських королівств (Нортумбрія, Берніція, Дейра, Ліндсей, Мерсія, Східна Англія, Ессекс, Вессекс, Сассекс, Кент). У IX-X столітті виникає об'єднане королівство. Країна отримує назву Англія (Angel-Land > England).

Англосаксонський діалект цих племен розвинувся у давньоанглійську мову.
Саме через це давньоанглійську часто звуть англосаксонською. На мову
помітно впливали діалекти споріднених скандинавських племен, що з кінця
VIII століття вчиняли багаточисленні напади на острови та створювали на
східному узбережжі свої поселення. У 1016 році Англія опинилась під
владою датського короля. До появи письма на основі латинської графіки
(під впливом ірландських християнських місіонерів) англосакси
користувались германськими рунами. В Англії вони продовжували
використовуватись до Х століття.

Посилення політичної ролі Вессекського королівства у ІХ-Х століттях
сприяло формуванню англійської літературної мови на базі відповідного
діалекту. У 1066 на острови вторглись нормани, під чиєю владою
англосакси знаходились 400 років. Цей період був пов’язаний зі
встановленням англо-французької двомовності (пор. з періодом Київської
Русі — давньоукраїнсько-старослов’янська двомовність) та з активним і
довготривалим впливом французької мови на англійську. Французька була
мовою аристократів, англійська — мовою простого народу.

У добу Ренесансу давньоанглійська перейшла у середньоанглійську.
Літературні норми сформувались на базі мови Лондону у кінці ХІІІ — на
початку XIV століття. Завдяки впровадженню книгодрукування (з 1476 року)
було закріплено багато традиційних написань, що не відображали живої
вимови. Кінець XV століття століття вважається періодом виникнення
сучасної англійської мови (великою мірою завдяки Шекспіру). У 1755
Семюель Джонсон опублікував перший англійський словник. 

Ось зразки текстів різних періодів:

Давньоанглійська (англоскасонська):

Her on thissum geare com Cnut mid his here and Eadric ealdorman mid him
ofer Temese into Myrcum aet Cregelade, and wendon tha to Waerincwicscire
innan thaere middan wintres tide and heregodon and baerndon and slogon
eal thaet hi to comon. tha ongan se aetheling Eadmund to gaderigenne
fyrde. Tha seo fyrd gesomnod waes, tha ne onhagode heom tharto buton
thaet waere thaet se cyng thaer mid waere and hi haefdon thaere burhware
fultum of Lundene. Geswicon tha thaere fyrdinge, and ferde him aelc man
ham. Tha aefter thaere tide tha bead man eft fyrde be fullan wite thaet
aelc man the fere waere for aegewende, and man sende to tham cynge to
Lundene and baed hine thaet he come ongean tha fyrde mid tham fultume
the he gegaderian mihte.

(з «Англосаксонської хроніки» 1016 року).

Середньоанглійська:

Here bygynneth the Book of the Tales of Caunterbury

Whan that Aprill, with his shoures soote 

The droghte of March hath perced to the roote 

And bathed every veyne in swich licour, 

Of which vertu engendred is the flour; 

Whan Zephirus eek with his sweete breeth 

Inspired hath in every holt and heeth 

The tendre croppes, and the yonge sonne 

Hath in the Ram his halfe cours yronne, 

And smale foweles maken melodye, 

That slepen al the nyght with open eye- 

(So priketh hem Nature in hir corages); 

Thanne longen folk to goon on pilgrimages

(з «Кентерберійських оповідань» Джефрі Чосера XV століття)

Рання сучасна англійська:

Iago:  Though in the trade of Warre I haue slaine men, 

 Yet do I hold it very stuffe o’th’ conscience 

 To do no contriu’d Murder: I lacke Iniquitie 

 Sometime to do me seruice. Nine, or ten times 

 I had thought t’haue yerk’d him here vnder

Othello:  ‘Tis better as it is.

(з «Отелло» Вільяма Шекспіра 1603 року).

Сучасна англійська:

    I wasn’t listening, though. I was thinking about something
else-something crazy.

    “You know what I’d like to be?” I said. “You know what I’d like to
be? I mean if I had my goddam choice?”

    “What? Stop swearing.”

    “You know that song ‘If a body catch a body comin’ through the rye’?
I’d like-”

    “It’s ‘If a body meet a body coming through the rye’!” old Phoebe
said. “It’s a poem. By Robert Burns.”

    “I know it’s a poem by Robert Burns.”

She was right, though. It is “If a body meet a body coming through the
rye.” I didn’t know it then, though.

    “I thought it was ‘If a body catch a body,’” I said. “Anyway, I keep
picturing all these little kids playing some game in this big field of
rye and all. Thousands of little kids, and nobody’s around-nobody big, I
mean-except me. And I’m standing on the edge of some crazy cliff. What I
have to do, I have to catch everybody if they start to go over the
cliff-I mean if they’re running and they don’t look where they’re going
I have to come out from somewhere and catch them. That’s all I’d do all
day. I’d just be the catcher in the rye and all. I know it’s crazy, but
that’s the only thing I’d really like to be. I know it’s crazy.”

(з «Ловця у житі» Джерома Девіда Селінджера 1951 року).

Лінгвістичні особливості сучасної англійської

Фонетика

Англійська орфографія історична (традиційна), а не фонологічна, тому
написання слів сильно відрізняється від їх вимови.

Приголосні звуки

  губні

(лабіальні) губно-зубні

(лабіально-

дентальні) міжзубні

(інтердентальні) альвеолярні альвеолярно-

палатальні велярні (задньо-

піднебінні) глоткові

(фарингальні) 

проривні

(зімкнені) дзвінкі p      t    k   

глухі b     d   g  

фрикативні

(щілинні) дзвінкі   f  ?  s  ? 

h

глухі   v ? z ?    

африкати

(зімкнено-

щілинні) дзвінкі         t?     

глухі         d?    

плавні       l r    

напівголосні w       j    

носові m     n   ?  

Граматика

Граматика англійської (морфологія, синтаксис) схожа на граматичні
системи інших германських мов. Іменники мають категорії числа (однина,
множина) та відмінку (звичайний, присвійний), вживаються з артиклями
(неозначений — «a», означений — «the» та нульовий); дієслова мають
категорії часу та аспекту, особи та числа, стану, способу; прикметники,
прислівники мають ступені порівняння, тощо. Розповідні речення мають
виключно прямий порядок слів, питальні — зворотній.

Лексика

Французька настільки вплинула на англійську, що носії сучасної мови не
розуміють давньоанглійську. Після норманського впливу англійська мова
втратила багато своїх особливостей і отримала велику кількість
французької лексики. Останнє спричинило поділ англійської лексики на дві
групи — германську (переважно англосаксонську) та латинську (слова
латинського походження. запозичені через французьку). Германська
лексика, що включає всю базову лексику — займенники та сполучники,
значно коротша, більш інформативна та частотніша. Носії мови часто
змушені вибирати між германськими та латинськими синонімами: «come» чи
«arrive» («приходити, прибувати»), «freedom» чи «liberty» («воля,
свобода»). Германська лексика переважає у розмовній мові, латинська — у
науковій.

Англійська продовжує запозичувати іншомовні слова, переважно латинські
та грецькі до теперішнього часу. Серед запозичень з інших мов можна
назвати такі: «banana», «dengue» (з африканських мов), «trek» (з
афрікаанс), «cannibal», «chocolate», «potato», «tomato» (з індіанських
мов), «alcohol», «algebra» (з арабської), «boorish» (з датської),
«stein», «wanderlust», «kindergarten» (з німецької), «incognito»,
«opera», «spaghetti», «studio», «umbrella», «vendetta», «volcano» (з
італійської), «kamikaze», «karaoke», «sake», «tycoon», «tsunami» (з
японської), «alligator», «canyon», «mosquito», «plaza», «siesta» (з
іспанської), «tank», «verandah» (з португальської).

***

На сьогодні англійська, безумовно, є загальносвітовою мовою. Мовою
бізнесу, науки (2/3 наукових досліджень пишуться англійською), туризму.
Її вплив на інші мови, і не лише європейські, величезний. Багатьом мовам
вона загрожує повним зникненням: двомовність поступово перетворюється на
англомовність (перш за все це кельтські мови: ірландська (гельська),
шотландська, валійська). Проблемою ж англійських лінгвістів є велика
кількість регіональних варіантів, окрім американської англійської —
новозеландська англійська, англійська Кайманових островів, канадська,
австралійська тощо, піджини та креольські мови. Дуже складно визначати
їх місце у генеалогічній класифікації, їх відношення до англійської
(варіанти чи окремі мови).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *