Значення галогенів та їх сполук у житті людини. Йод (реферат)

Реферат

Значення галогенів та їх сполук у житті людини. Йод

План

Іододефіцит в Україні.

Як відбувається накопичення Іоду в організмі.

Вікові норми вживання Іоду.

Історія йодування солі.

Користь йодованої солі, способи її збереження.

За оцінками ВООЗ у світі 1,5 млрд. осіб зазнають дефіциту Іоду, 300 млн.
осіб страждають на збільшення щитоподібної залози внаслідок іодного
дефіциту (зоб) та 30 млн. – на кретинізм. Дефіцит Іоду є причиною
вираженої розумової відсталості в 43 млн. осіб у світі. Щорічно від
нестачі Іоду на світ з’являється 100 тис. дітей з уродженим кретинізмом.
Дві третини території України належать до регіонів природного
іододефіциту. В 0,6% населення України спостерігається значний дефіцит
Іоду в організмі. За останні десять років патологія щитоподібної залози
в Україні зросла в десять разів. За останні п’ять років кількість
операцій на щитоподібній залозі збільшилась у 3,5 рази, а кількість
дітей з патологією, спричиненою іододефіцитом, – також у 3.% рази. В
Україні щорічно доводиться відкривати ще одну школу для розумово
відсталих дітей, хоча таких шкіл чимало.

Щитоподібна залоза активно вилучає Іод з крові, яка протікає через неї.
При цьому неорганічні сполуки Іоду з крові перетворюються на органічні.
В крові міститься 60-75% Іоду у формі органічних сполук і 25-40%
неорганічного Іоду. Загальний вміст Іоду в організмі людини становить
близько 25 мг. У нормі близько половини цієї кількості міститься в
щитоподібній залозі, що приблизно в 300 разів більше, ніж у крові.
Щитоподібна залоза, створюючи власні запаси Іоду із крові, яка проходить
через неї кожні 17 хвилин, може втрачати Іод:

у разі використання хлорованої води. Ось чому серед усього населення
України з проблемою іододефіциту переважно стикаються міські жителі, а
не сільські, які використовують для пиття дехлоровану воду з колодязів;

у разі підвищеного вживання в їжу звичайної кухонної солі;

у разі нагрівання йод випаровується, тому після приготування їжі в ній
залишається не більше 20-30% Іоду. Наприклад, під час варіння м’яса
зникає до 48% Іоду, капусти –– до 50%, буряка, моркви, картоплі – до
30%.

Вікові норми добового вживання Іоду становлять:

Для немовлят – 50 мкг

Діти від 2 до 6 років – 90 мкг

Від 7 до 12 років – 120 мкг

Від 12 років і старші – 150 мкг.

?E??6

&

F

&

&

>6 Гостра нестача Іоду в організмі призводить до крайньої форми тупості,
яку називають кретинізмом. Про це знав ще Наполеон. Він ніколи не брав
до своєї армії новобранців із зобом – типовою ознакою гострого
іододефіциту. Ендокринологи виявили, що вміст іоду в сечі у трієчників
та відстаючих становить 85 мкг, а у відмінників і ударників – 96 мкг.
Тобто, людина без зобу, але з помірним іододефіцитом, незважаючи на своє
бажання та старання викладачів, ніколи не вибереться із середняків.
Виходить, що іододефіцит породжує сірість. Одним із головних заходів
профілактики іододефіцитних захворювань є застосування йодованої солі.

Йодування солі вперше було запропоновано колумбійцем Боусінгалом у
1833 році для профілактики зобу.

В Європі вперше йодовану сіль з метою масової профілактики зобу у
Швейцарії запропонував використати Хазінгер у 1915 році. Масова
профілактика проводилась у Швейцарії (1922 р.), Австрії (1923 р.),
Італії (1929 р.), Франції (1931 р.), Німеччині (1937 р.).

У 1955 році Міністерство охорони здоров’я СРСР затвердило
інструкцію „Про йодування кухонної солі”.

У 1956 році було видано наказ міністра охорони здоров’я „Про
розширення боротьби з ендемічним зобом”.

У 2002 році Кабінет міністрів України прийняв Постанову за № 1418
„Про затвердження державної програми профілактики іодної недостатності в
населення України на 2002-2005 роки”.

5. Користь йодованої солі:

1) надлишки Іоду виводяться з організму;

2) отруєння йодованою сіллю неможливе;

3) іод під час кип’ятіння не руйнується;

4) користь для здоров’я не в кількості, а в якості солі;

5) йодована сіль не є загрозою для гіпертоніків.

Йодована сіль зберегає свої лікувальні властивості впродовж
трьох-чотирьох місяців. Тому при купівлі обов’язково подивіться на дату
її виготовлення.

Іод зникає із солі в разі неправильного зберігання: якщо сіль була
підмочена або деякий час перебувала у відкритій тарі. Внаслідок
нагрівання, а особливо в разі тривалого кип’ятіння продукту, іод майже
цілком випаровується. Тому має сенс солити страву безпосередньо перед
подачею на стіл.

Джерело інформації:

Позакласні заходи з хімії. Випуск 2? Упоряд. К.М.Задорожний. – Х.: Вид.
група „Основа”, 2006. – 160 с.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *