Реферат на тему:
Природні джерела вуглеводнів.
Природний газ.
У природі вуглеводні зустрічаються переважно у вигляді природного газу,
нафти, кам’яного вугілля. Є два способи використання цих горючих
копалин: один – у вигляді палива, тобто як джерела енергії, інший – у
вигляді сировини для подальшої переробки. Перший спосіб означає звичайне
спалювання, другий – це органічний синтез. З вуглеводнів, виділених з
нафти, природного газу і вугілля. Можна добути багато різних речовин, а
з них виробити ще більше корисних матеріалів.
Природний газ, нафта, вугілля належать до не відновлюваних природних
ресурсів. Ця обставина змушує розвідувальні нові родовища і разом з тим
експлуатувати вже відкриті таким чином, щоб максимально вилучати з них
копалини і раціонально, з найбільшою користю використовувати їх.
Не важко зрозуміти, що доцільніше піддати нафту, вугілля і газ хімічній
переробці, ніж спалити їх у котельнях, двигунах, промислових і побутових
печах тощо.
Існують різні погляди на походження горючих копалин. Як вважають
прихильники теорії органічного походження, поклади утворилися із решток
вимерлих рослинних і тваринних організмів, що утворилися на суміші
вуглеводнів у товщі Землі під дією бактерій, високих тисків і
температур.
Згідно з теорією мінерального (вулканічного) походження нафти,
природного газу та кам’яного вугілля, на первісній стадії формування
планети Земля метали сполучалися з вуглецем, утворюючи карбіди. У
результаті реакції карбідів з водою (водною парою) у глибинах планети
утворювалися газуваті вуглеводні, зокрема метан і ацетилен, а під
впливом нагрівання, радіації та каталізаторів з них утворювалися інші
сполуки, що містяться у нафті. У верхніх шарах літосфери рідкі нафтові
компоненти випаровувалися, рідина загусала, перетворювалася на асфальт і
далі на вугілля.
Теорію мінерального походження нафти вперше висловив Д.Менделєєв. На
початку ХХ ст. французький учений П.Сабатьє змоделював описаний процес у
лабораторії і добув суміш вуглеводнів, подібну до нафти.
Природний газ. Газуватими за нормальних умов є вуглеводні з низькими
відносними молекулярними масами, саме вони і містяться у природному
газі. Переважає в цій суміші метан – його масова частка там від 80 до
90%, решта – гомологи метану: етан, пропан, бутан та інші гази.
Природні горючі гази, що виділялися в деяких місцевостях з тріщин земної
кори, були відомі людині з давніх-давен. Подекуди ці гази займалися,
наприклад під час грози. Деякі народи вважали священним вогонь у місцях
постійного виходу природних газів.
У товщині земної кори природний газ перебуває у стиснутому стані. Якщо
просвердлити свердловину, газ під тиском виходить на поверхню.
Спрямувавши газ у газопровід, можна транспортувати його на великі
відстані.
Із газопроводів газ потрапляє на заводи і в житлові приміщення, де
використовується як правило. В Україні триває газифікація населених
пунктів. Використання в побуті газу замість дров і вугілля є поступом,
хоча при цьому згоряє багато цінних речовин.
Природний газ широко використовується у промисловості. У доменних печах
метан згоряє до вуглекислого газу, який реагуючи з коксом, утворює
відновник оксид карбону (ІІ). Під час виробництва сталі мартенівським
способом природний газ використовується як джерело теплоти. З цією ж
метою застосовують метан і в скловарних печах.
Природний газ не лише спалюють, а й переробляють на різні цінні хімічні
продукти. Він є сировиною для добування ацетилену, водню, що
використовується в хімічному синтезі, наприклад аміаку. Сажа, добута з
метану, використовується для виготовлення друкарської фарби, гумових
виробів (як наповнювач). Застосування природного газу – це, по суті,
застосування метану.
Супутні нафтові гази. Існують поклади природного газу, що залягає разом
із нафтою і разом із нею виходить на поверхню із свердловини. Це так
звані супутні нафтові гази. Вони є сумішшю легких вуглеводнів, хоча, на
відміну від природного газу, в них менший вміст метану – до 40 %, а
більше його гомологів та інших газів.
Суміш газів розділяють і використовують як паливо і як хімічну сировину.
Суміш пропану і бутану зріджують і зберігають під тиском у балонах. Це
дає змогу транспортувати газ у місця, не підключені до мережі
газопроводів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
