РЕФЕРАТ
на тему:
“Гроші”
Необхідність і сутність грошей
План
Походження грошей.
Види грошей.
Походження грошей
Гроші існують, так давно, як і людська цивілізація протягом століть
гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і
остаточною стадією їх розвитку.
Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як
справедливо помітив в середині минулою сторіччя англійський
прем’єр-міністр У. Гладстан, “навіть кохання не зробило стількох людей
дурнями скільки роздуми з приводу сутності грошей”.
В економічній літературі розглядаються два підходи до походження грошей
раціоналістична та еволюційна концепції.
Перша пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми які
впевнились у тому, що для руху вартостей в міновому обороті необхідні
спеціальні інструменти. Згідно з другою – гроші з’явилися в результаті
еволюційного процесу, який поза волею людей призвів до того, що деякі
предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце.
Гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому. Якщо товари
знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші с постійним її учасником.
Гроші, що розвинулись з товару, продовжують, залишатися товаром, який
відрізняться від всього іншого товарною світу своїми специфічними
властивостями
Будучи особливим товаром гроші можуть виразити вартість, в ціні як
звичайний товар. Вони виражають всю нескінченну різноманітність товарів
у вигляді фіксованих мінових пропорцій. На них впливають ринкові умови і
держава. В грошах виражає свою вартість будь-який товар і з них можна
придбати коли завгодно і які завгодно продукти праці. Будучи товаром
товару, гроші виступають як загальний товар.
Загальний товар категорія національної економіки. У світовому
господарстві загальний товар має відповідну форму існування як
універсальний товар. Сфера діяльності грошей поширюється на світовий
ринок.
Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосередковують рух
товару між виробниками і споживачами, обслуговують рух капі галу.
Значення грошей, їх місце в економічний системі полягає в тому, що гроші
виступають в якості реального зв’язку між товаровиробниками. Вони
дозволяють визначити ефективність функціонуванні господарського
механізму.
Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм
вартості, тобто розвиток мінової вартості.
Перша форма — проста, або випадкова форма вартості властива низькому
рівню розвитку продуктивних сил. При натуральному господарстві надлишок
продукції виникав лише періодично, час від часу. Товари, які вироблялися
в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого
товару (наприклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова
вартість при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі.
Однак вже в цій простій формі вартості були закладені основи майбутніх
грошей.
Повертаючись до нашого прикладу, для скотаря вівця важлива не як
споживча вартість, а як вартість, що виявляється тільки на ринку. Йому
потрібна споживча вартість зерна. На ринку товар (в даному випадку
вівця) шукає свого антипода і грає активну роль бо скотар прагне знайти
зерно в обмін на свій товар. Зерно служить формою вартості вівці, тобто
пасивно відображає суспільну працю витрачену на вирощування вівці. Отже,
зерно стає зовнішнім проявом суспільної праці, тобто еквівалентом, і
знаходиться в еквівалентній формі вартості.
Еквівалента форма вартості має наступні особливості:
• споживча вартість товару-еквіваленту (зерна) служить формою прояву
своєї протилежності – вартості товару (вівці);
• індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-еквіваленту
(зерна), виражає свою протилежність — суспільну працю;
• конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), служить
формою прояву абстрактної праці.
Друга форма розгорнута форма вартості. З подальшим розподілом праці і
зростанням виробництва все більше продуктів товарів надходили на ринок.
Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших
товарів-еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:
одній вівці,
одній сокирі,
одному аршину полотна тощо.
Третя форма вартості – загальна, коли товар стає головною метою
виробництва. Кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув
отримати загальний товар, який потрібний всім. В зв’язку з такою
об’єктивною необхідністю, з товарної маси стали виділятися товари, що
виконують роль загального еквіваленту. Загальними еквівалентами ставали
худоба, хутро, у племен Центральної Африки – слонова кістка. Однак в цій
ролі товари загримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог
товарного обігу і за своїми властивостями не відповідали умовам
еквівалентності.
В результаті розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого
періоду стає один товар, здебільшого метал. Цей процес становлення
товару, як загального еквіваленту, дуже складний і тривалий. Вій
визначив появу четвертої форми вартості — грошової, для якої характерні
наступні риси:
– загальне визнання даного факту як покупцем, гак і продавцем, тобто
обидва суб’єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на
даний товар – гроші;
– наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей,
придатності для постійного обміну;
– тривале виконання грошима ролі загального еквівалента.
Отже, цілком очевидним є висновок про те, що гроші виникли стихійно з
обміну, а не за згодою сторін. В ролі грошей виступали різні товари, але
більш придатними виявилися дорогоцінні метали: золото і срібло.
Отже, гроші за своїм походженням – це товар. Виділившись із загальної
товарної маси, вони зберігають товарну природу і мають ті ж самі дві
властивості, що і будь-який інший товар: володіють споживчою вартістю
(наприклад, золото в формі грошей може використовуватися як прикраса і
задовольняти естетичні потреби людини) і вартістю, оскільки на
виробництво товару-грошей (золота) витрачена певна кількість суспільної
праці.
В той же час гроші, на відміну від звичайних товарів, є особливим
товаром:
споживча вартість товару, що виконує роль загального еквіваленту ніби
подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну
споживчу вартість, оскільки з їх допомогою людина може задовольнити
будь-яку потребу);
вартість грошей має зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку.
Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний
власнику грошей. В той час, як вартість звичайного товару прихована і
виявляється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.
Таким чином гроші — історична категорія, яка розвивається на кожному
етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, що
ускладнюється із зміною умов виробництва.
Гроші розв’язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою
вартістю і вартістю. З появою грошей товарний світ поділився на дві
частини: одна — товар-гроші, друга — всі інші товари. Споживча вартість
сконцентрована з боку всіх товарів, а їх вартість — з боку грошей.
Товари, які беруть участь в обміні, виступають як споживчі вартості.
Гроші стають виразником цих споживчих вартостей всіх товарів через свою
вартість.
Таким чином, особливість грошей полягає в наступному:
– гроші — це товар, що виділився стихійно;
– гроші — це особливий привілейований товар, який відіграє роль
загального еквівалента;
– гроші розв’язали протиріччя між вартістю і споживчою вартістю,
властиві всім товарам, в тому числі і грошам.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
