Водні ресурси Івано-Франківської області (реферат)

Реферат на тему:

Водні ресурси Івано-Франківської області

ПЛАН

Вступ

1. Поверхневі води області

2. Озера, ставки Івано-Франківської області

3. Підземні води

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Водні ресурси області є невід’ємною і надзвичайно важливою частиною її
природних багатств. Вони забезпечують потреби народного господарства та
населення у воді за рахунок поверхневих та підземних вод.

1. Поверхневі води області

Поверхневі води області представлені річками басейнів Дністра і Прута,
водосховищами, ставками та озерами. Основним джерелом поновлення водних
ресурсів є атмосферні опади, щорічний об’єм яких складає 11,5 км3. За
ресурсами місцевого водного стоку наш край посідає друге місце серед
областей України.

Ріки області мають значні запаси гідроенергетичних ресурсів (514
тис.квт.), що становить 10 відсотків від загальноукраїнських. Потужність
гідроелектростанцій на річках області могла б становити 263 тис.квт.

Загальний об’єм річкових вод у середній за водністю рік – 8,7 км3, у
тому числі місцевий стік (формується на території області) – 4,8 км3 .
Загальна кількість водотоків на території області налічує 8321 річку,
загальною довжиною 15656 км, із них 193 – мають довжину більш 10 км, а
понад 100 км – тільки чотири: Дністер, Прут, Свіча, Лімниця. Із
загальної водозабірної площі 13,9 тис. км2, на басейн річкової системи
Дністра припадає близько двох третин вказаної площі, а решта — на басейн
Прута.

Забір свіжої води з басейну р. Дністер складає 107,5 млн. м3/рік, а з
басейну р. Прут — 7,5 млн. м3/рік

Густота річкової мережі в межах області коливається від 0,2-0,3 км/км2 у
рівнинній частині до 1,3 – 1,7 км/км2 у Карпатах.

Об’єм середньорічного стоку річок, який формується в межах області,
складає 4,8 млрд. м3/рік, а у маловодні роки близько 2 млрд. м3/рік.

Основним водотоком і джерелом водопостачання із поверхневих вод області
є р. Дністер, в Івано-Франківській області протікає на протязі 218 км,
площа водозбору – 72,1 тис. км2 , загальна довжина річки – 1362 км.

Найбільшим водоспоживачем є промисловість, на долю якої припадає 64,4
млн. м3 води, або 67 % від загального водоспоживання, в житлово –
комунальному господарстві – 30,8 млн. м3 води, в інших галузях – 19,8
млн. м3 води. Одним з найбільших забруднювачів водних ресурсів в області
є ДК “Екотехпром”, який в 2002 р. скинув в р. Бистрицю (притоку р.
Дністер) 44,95 млн. м3 недостатньо-очищених стічних вод, що складає 45,7
% від загальної кількості забруднених стоків області.

Значний вплив на стан поверхневих та підземних вод здійснює ДП “Калійний
завод” ВАТ “Оріана”, внаслідок складування на поверхні землі,
глинисто-солевих шламів (хвостів) хімфабрики та Домбровського кар’єру.

Високомінералізовані води, які скидаються, в річки Сівку, Кропивник,
далі потрапляють в р. Дністер, яка є джерелом водопостачання для
багатьох міст України.

Незадовільний стан з очищенням стічних вод на підприємствах
житлово-комунального господарства області. В результаті невідповідного
технічного стану, неправильної експлуатації очисних споруд каналізації,
вони працюють не ефективно. Це – очисні споруди в містах
Івано-Франківську, Галичі, Косові, смт Брошнів.

Не вирішується питання очищення стічних вод в Яремчанській
курортно-санітарній зоні, де всі практично всі санаторії скидають стічні
води без достатньої очистки.

Для будівництва промислових і житлових об’єктів, автомобільних шляхів та
благоустрою області, у великих обсягах здійснюється безсистемна розробка
і вибір піщано-гравійної суміші, з русел рік басейну Дністра. Така
розробка негативно впливає на гідрологічний і гідробіологічний стан
річок, приводить до пониження русел, розриву цілісності берегів,
активного розвитку долинної та бокової ерозії, а також їх забруднення.

2. Озера, ставки Івано-Франківської області

Природних водойм на території області дуже мало. Представлені вони,
невеликими озерами, які утворилися в старицях річок, а також карстовими
водоймами в Тлумацькому і Городенківському районах.

Окрім заплавних озер природного походження в долинах рік поширені
рукотворні водойми – ставки та водосховища.

Найбільше водосховище області площею 1260 га, яка забезпечує водою
Бурштинською ТЕС, побудоване на р. Гнила Липа.

На ріці Чечва створено Чечвинське водосховище площею 184 га, а на ріці
Свірж — Княгинецьке водосховище, площею 228 га. Сумарний об’єм цих
водосховищ складає 63 млн. м3.

В області нараховується 630 ставків, загальною площею водного дзеркала
біля 2373 га та сумарним об’ємом біля 31,0 млн. м3.

Водосховища і ставки відіграють певну роль у регулюванні стоку рік, а
також використовуються для розведення і вирощування риби.

3. Підземні води

В області налічується 22 родовища прісних підземних вод, які занесені до
Державного балансу запасів корисних копалин України. Загальні
затверджені запаси вод на цих родовищах складають 275,8 тис. м3/добу. На
сьогоднішній день лише 3 із них експлуатуються. В той же час, 15 родовищ
підземних прісних вод, які використовуються для централізованого
водопостачання населення, експлуатуються без розвіданих запасів

За ресурсами прісних підземних вод Івано-Франківська область відноситься
до малозабезпечених, причому поширені вони нерівномірно. Переважна
кількість родовищ підземних вод приурочена до четвертинних алювіальних
відкладів долин рр. Дністер, Прут, Бистриця та ін.

Водопостачання населення в сільській місцевості переважно здійснюється
за рахунок підземних вод. Забезпечення питною водою міст
Івано-Франківська, Калуша, Коломиї, Долини, Надвірної, Болехова, Яремчі,
населення яких становить третину від загальної чисельності по області,
здійснюється, в основному, за рахунок вод змішаного типу (інфільтраційні
водозабори).

На території області виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на
26-ти із яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси по
категорії С1. Води 32 мінеральних джерел області занесено до державного
стандарту «Води мінеральні питні», із них 12 – лікувально-столових і 20
– природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому
бальнеологічному курорті в с.Черче Рогатинського району, внесено в
галузевий стандарт України «Води мінеральні лікувальні».

Станом на 01.01.2005 року на базі джерел мінеральних вод працювало 30
підприємств з розливу та реалізації лікувально–столової та природної
столової води.

Використання мінеральних вод в області недостатнє, особливо, з
лікувальною метою. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх
використання для бальнеології та розливу.

За якісним складом (вміст катіонів і аніонів, мінералізація) серед
підземних вод Івано-Франківської області, які використовуються для
водопостачання, суттєво переважають гідрокарбонатно-сульфатні
кальцієво-натрієві води з міне-ралізацією 0,2-0,8 г/дм3. І лише на
Городенківському родовищі підземні прісні води мають
гідрокарбонатно-сульфатний кальцієво-натрієвий склад при загальній
мінералізації 0,5-0,7 г/дм3.

В Тлумацькому, Городенківському та Снятинському районах підземні води,
що використовуються для господарсько-питного споживання,
характеризуються підвищеною твердістю (9,7-15,0 мг-екв/дм3 при нормі 7
мг-екв/дм3).

Мінеральні води поширені по всій території області. За результатами
досліджень виділені наступні види мінеральних вод:

– води без специфічних компонентів і властивостей;

– води із специфічними компонентами і властивостями:

а) води типу «Нафтуся»(з вмістом активних органічних речовин);

б) вуглекислі;

в) сульфідні води;

г) залізисті;

д) содові;

е) бальнеологічні йодо-бромні розсоли;

– хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли;

1. Води без специфічних компонентів і властивостей поширені на значній
території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому,
Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах.

Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі
води: кишинівського типу – 186 м3/добу; українського типу – 6985
м3/добу; казанського типу – 397 м3/добу; кашинського типу – 293 м3/добу;
угличського типу – 26 м3/добу; каспійського типу – 242 м3/добу;
хіловського типу – 10 м3/добу, миргородського типу – 606 м3/добу,
мінського типу – 67 м3/добу.

2. Мінеральні води з специфічними компонентами і властивостями:

а) мінеральні води типу «Нафтуся» поширені смугою в південно-західній
частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського,
Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси
складають 175 м3/добу по категорії С2. В результаті гідрогеологічних
досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод
типу “Нафтуся”. Із них активно використовуються лише вода “Горянка”,
родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та «Гута»
в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод типу
«Нафтуся» складають 3540 м3/добу;

б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області,в межах
Верховинського району, в басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і
властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел
«Нарзан» і «Казбегі». Запаси мінеральних вуглекислих вод по п’яти
проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2;

в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Калуському, Тисменицькому,
Тлумацькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По
курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському
блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні
ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу;

г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах
області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського,
Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 проявах оцінені в
кількості 120,0 м3/добу по категорії С2;

д) мінеральні содові води виявлені в Верховинському Надвірнянському та
Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по
категорії С2;

е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов’язані з розсолопроявами та
попутними пластовими водами нафтових родовищ в передгірських та гірських
районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах
Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та
промислового використання. (вміст брому в покладах коливається від 170
до 1055 мг/дм3, а йоду – в межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що
при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути
не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10мг/дм3 для йоду , глибинні
мінералізовані води Прикарпаття можуть використовувтися як йодо-бромна
сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.

3. Хлоридно-натрієві і сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з
північного заходу на південний схід по території Долинського,
Калуського, Рожнятівського і Богородчанського районів. Оцінені запаси
складають 70 м3/добу по категорії С2.

В Калуському районі в с.Яворівка розкриті хлоридно-натрієві
бальнеологічні розсоли з загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Br
– 319,6 мг/дм3 і J – 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок дебіт
свердловини склав 690 м3/добу.

Висновок

В області нараховується 8321 річка загальною довжиною 15656 км, у т. ч.
— 1 велика — Дністер (206 км), 3 середні — Бистриця, Прут і Черемош (264
км.) та 8317 малих річок (15186 км), в тому числі 189 (3852 км)
завдовжки більше 10 км.

В області нараховується 625 ставків загальною площею 2670,8 га, об’ємом
31,483 млн. м3.

В області є три водосховища (Бурштинське, Княгиницьке і Чечвинське)
сезонного регулювання загальною площею 1672,1 га об’ємом 63,47 млн. м3.

Прогнозні запаси підземних вод в області складають 270, а затверджені
ДКЗ — 100 млн.м3.

Поверхневі водні ресурси формуються в межах басейнів річок Дністра і
Пруту та їх головних приток і складають в середній по водності рік
4544,34 млн.м3, в рік 75% забезпеченості — 3317,59 і в рік 95%
забезпеченості — 2182,29 млн.м3. Сумарні водні запаси (з водами сусідніх
областей) відповідно 9050,83, 6562,64 і 4299,30 млн.м3. Фактично у 2004
році водних запасів у межах області було 4348,19 (51%), а із стоком
сусідніх областей 8858,12 млн.м3 (47%).

Водозабезпеченість на 1 мешканця в середній по водності рік — 3,22,
маловодного року — 1,55, а з сумарними запасами відповідно — 6,42, і
3,01 тис. м3/рік.

Список використаної літератури

Атлас Івано-Франківської області / Відповідальний ред. Р.І.Сосса. – К.,
1990.

Ріки Карпат / За ред. Коваленко С.І. – Ужгород, 2000.

Географічна енциклопедія. В 4-х книгах. – К., 1994-1996.

Паспорт Івано-Франківської області.

PAGE

PAGE 11

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *