Внесок Я.О. Кульчицького у вивчення корисних копалин українських карпат (реферат)

Реферат на тему:

Внесок Я.О. Кульчицького у вивчення корисних копалин українських карпат

Я.О.Кульчицький належить до когорти геологів широкого профілю і є одним
з найкращих знавців геології Карпатського краю. У його багатогранній
науковій спадщині важливе місце посідають дослідження, пов’язані з
вивченням корисних копалин Українських Карпат. Майже всі геологічні
праці Ярослава Онуфрійовича тектонічного і палеонтолого-стратиграфічного
характеру містили елементи практичного спрямування, тобто були націлені
на прогнозування і розшуки різноманітних родовищ корисних копалин, перш
за все, горючих, неметалевих руд і мінеральних вод.

Найголовнішим здобутком у вивченні корисних копалин Карпатського регіону
є колективна двотомна фундаментальна праця з геології та корисних
копалин Українських Карпат, опублікована з ініціативи, за участю і
редакцією Я.О.Кульчицького [1, 2]. Це перше монографічне узагальнення, в
якому викладені й систематизовані відомі на той час уявлення про
геологічну будову та закономірності розміщення корисних копалин
Українських Карпат.

Основою цих книг стали оригінальні дослідження, а також розрізнені
публікації й фондові матеріали за результатами геолого-знімальних,
розшукових і тематичних робіт післявоєнних років. Характерною
особливістю цих праць є те, що аналізу закономірностей розміщення
корисних копалин передує добротна геолого-структурна основа і досить
ґрунтовне мінералого-геохімічне і літологічне дослідження порід флішу.

У першій частині монографії висвітлено загальне структурне положення
регіону, в історичному плані розкрито розвиток поглядів на його
геологічну будову від перших праць ХІХ ст. до новітніх, досить детально
схарактеризовано особливості стратиграфії утворень верхнього протерозою
і палеозою, тріасу і юри, крейди і палеогену. В описі флішових відкладів
значну увагу приділено вивченню складу глинистих фракцій, карбонатності
і залізистості, а також розсіяній органічній речовині та вмісту
бітумоїдів.

Друга частина монографії присвячена тектоніці, питанням літогенезу,
магматизму і метаморфізму, закономірностям розміщення корисних копалин.
У перших двох розділах Я.О.Кульчицький описав головні риси тектоніки
Українських Карпат з аналізом схеми тектонічного районування і механізму
покривоутворення, а також особливості підводно-зсувних явищ у фліші
Східних Карпат, які значно поширені і погано вивчені. У другій книзі
вперше зроблено узагальнення щодо корисних копалин Складчастої області
Українських Карпат. Я.О.Кульчицькому належить характеристика горючих і
неметалевих копалин та мінеральних вод. Серед горючих копалин виділені
нафта і газ, гумолітові утворення типу янтаря і менілітові аргіліти як
сировина для одержання нафтопродуктів.

Найбільша заслуга вченого у вивченні нафтогазоносності Карпатського
регіону. Цій проблемі присвячена низка окремих публікацій, у яких
ідеться про час і умови формування нафтогазоносних покладів у Східних
Карпатах, про перспективи нафтогазоносності Дуклянської, Магурської і
Пенінської зон, південно-східної частини Українських Карпат і всієї
території Українських Карпат, про оцінку прогнозних запасів за даними
кількісного фаціального аналізу тощо. В монографії наведено
характеристику нафтогазоносності окремих структурно-фаціальних зон,
включаючи поверхневі нафтогазопрояви, а також діючі (Битківський
промисел, Східницька група родовищ) і давно закинуті (Козівське, Лузьке
та ін.) родовища.

Аналізуючи проблеми генезису й умов формування нафтогазових покладів
Я.О.Кульчицький зазначає таке [2]:

1) нафта і газ перебувають у вторинному заляганні й, очевидно, генетично
пов’язані з горизонтами, що глибоко залягають;

2) час кінцевого формування нафтогазових покладів приурочений до
останньої стадії карпатської фази складчастості, що виявилася в
середньому пліоцені;

3) головним типом нафтогазових родовищ є пластові склепінні поклади.
Зрідка можуть траплятися масивні та літологічно обмежені поклади;

4) головні скупчення нафти і газу приурочені до крейдових і палеогенових
флішових відкладів. Колекторами є переважно пісковикові горизонти.

Надзичайно важливі висновки щодо подальших досліджень менілітових
аргілітів як корисних копалин. Тут, крім розробленої оптимальної
безвідходної технології їхнього використання і передусім сухого
переганяння з метою значного збільшення виходів смоли, запропоновано
вишукати ефективні й економічні способи їхнього збагачення та наукове
обґрунтування граничних кількостей твердих залишків. Особливу увагу
звернуто на потребу розробки захисних заходів з можливого впливу
аргілітопереробного підприємства на довкілля. Серед них рекомендовано
принципи рекультивації земель, охорону поверхневих і підземних вод від
можливого забруднення шкідливими речовинами, наприклад, фенолами та ін.

Незвичайним і специфічним серед корисних копалин є опис мінеральних вод,
за багатством і різноманітністю яких Українські Карпати посідають
провідне місце не тільки в Україні. Я.О.Кульчицький зазначає, що
численні вуглекислі і сірководневі джерела вод за лікувальними
властивостями аналогічні до мінеральних вод прославлених курортів, що
дає змогу порівнювати Карпатський регіон з Кавказом. Серед вуглекислих
мінеральних вод виділені і детально схарактеризовані води типу “Нарзан”,
“Боржом”, “Єсентуки”, “Арзні”. Відомі також води високої мінералізації
різного складу. Серед них найпоширеніші хлоридні джерела, які на
території Українських Карпат приурочені до двох смуг, витягнутих у
загальнокарпатському напрямі з північного заходу на південний схід.

Перша смуга розміщена в крайовій частині флішових Карпат, і її
високонасичені хлоридні джерела (Стара Сіль, Ростоки) пов’язані з
процесами вилуговування водами соленосних міоценових відкладів. Друга
південна смуга розвитку високомінералізованих хлоридних джерел
простягається від району сіл Сіль-Чорноголово в басейні Ужа до району
Селятин – Солонцівка в басейні Білого Черемошу. В цій смузі виділяють
три типи вод: вуглекислі хлоридно-натрієві, метаново-хлоридно-натрієві і
вуглекисло-азотні хлоридно-натрієві. Характеризуючи мінеральні води,
Я.О.Кульчицький справедливо зазначав, що дивовижна краса гір, покритих
вічнозеленими, дрімучими хвойними лісами, і чисте гірське повітря
прекрасно доповнюють бальнеологічні ресурси цього живописного кутка
України і відкривають можливості подальшого розвитку мережі курортів,
санаторіїв і будинків відпочинку. Ці висловлювання, без сумніву, важливі
й актуальні сьогодні [2].

Я.О.Кульчицький є також співатором ще однієї невеликої монографії,
присвяченої тектоніці і металогенії Українських Карпат [4], у якій
проаналізовано розміщення і формування головно металічних і неметалічних
родовищ корисних копалин. Надзичайно важлива його остання публікація у
співавторстві з П.Лозиняком і М.Петрашкевичем на сторінках Записок
наукового товариства імені Т.Шевченка, присвячена проблемним питанням
геології і корисних копалин Карпатського регіону [3], яка побачила світ
уже після смерті Ярослава Онуфрійовича .

У цій праці розглянуто дискусійні питання геологічної будови
Передкарпатського передового та Закарпатського внутрішнього прогинів і
Карпатської складчастої споруди, а також деякі аспекти перспектив
розшуків нафти, газу і золота. Зокрема, перспективи розшуків нових
покладів нафти і газу у Зовнішніх Карпатах пов’язано з двома районами:
Верховинським, що є тильною південно-західною частиною Скибового
прогину, перекритого Чорногірським покривом та Лютським, який охоплює
південно-західну ділянку Сілезької зони і параавтохтонну її частину,
перекриту Дуклянським покривом [3].

Перпективним на золото є дві металогенічні зони: каледоно-герцинська, де
золоте зруденіння пов’язане з доверхньопалеозойськими метаморфічними
утвореннями північно-західного закінчення Мармароського масиву, якому
притаманна складна шар’яжна будова; неогенова, виникнення якої зумовлене
тектономагматичною активізацією в завершальну стадію розвитку
Закарпатського басейну і пов’язане з потужними вулканогенними
комплексами андезит-базальтової і ліпарито- ігнімбритової формацій.

Отже, Я.О.Кульчицький зробив значний внесок у вивчення геології корисних
копалин Українських Карпат. Його праці є цінними для сьогодення, і їх ще
довго використовуватимуть у практиці геологорозвідувальних робіт на
різноманітні корисні копалини Карпатського краю.

Література

1. Габинет М.П., Кульчицький Я.О., Матковський О.И. Геология и полезные
ископаемые Украинских Карпат. Львов, 1976. Ч. I.

2. Габинет М.П.,Кульчицький Я.О., Матковський О. И., Ясинская А.А.
Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. Львов, 1977. Ч.II.

3. Кульчицький Я., Лозиняк П., Петрашкевич М. Основні проблеми
геологічної будови та пошуків корисних копалин Карпатського регіону //
Праці НТШ. 1997. Т.1. Геологія, геофізика, хемія, біохемія,
матеріалознавство, механіка матеріалів. С. 25-45.

4. Тектоника и металлогения Советских Карпат / Ю.А. Аверин, Я.О.
Кульчицкий, Е.А. Лазаренко и др. / Препринт. Киев, 1988.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *