Відкриття, дослідження та освоєння Північної Америки (реферат)

Реферат

на тему:

Відкриття, дослідження та освоєння Північної Америки

 Відкриття Америки – Нового Світу – пов’язане з пошуками морського
шляху до Індії, її відкрив у 1492 р. Христофор Колумб. Проте, як
випливає із скандинавських саг, це відкриття не було першим. Ранні
плавання європейців до північно-східних берегів Північної Америки
відбулися ще у Х ст. Близько 982 р. в Гренландії поселився з кількома
супутниками Ейрік Рауді (Рудий), вигнаний з Ісландії за тяжкі провини. У
1000 р. син Ейріка Лейф Щасливий спорядив судно, на якому, рухаючись з
Гренландії на південь, досяг скелястої землі, яку назвав Хеллуланд –
«Країною плоских каменів» (очевидно, це був півострів Лабрадор).

Плаванням Лейфа Щасливого його сучасники не надавали великого значення,
але з ними, без сумніву, пов’язані пізніші відкриття, здійснені на захід
від Гренландії в пошуках Північно-Західного проходу.

Христофор Колумб висадився власне на материк лише під час IV плавання,
коли його каравели у 1502 році досягли центральноамериканського
узбережжя в районі Гондурасу. А до цього він був лише на островах.
Вперше Колумб побачив сушу 12 жовтня 1492 року. Це був о. Сан-Сальвадор
(Уотлінг) в Багамському архіпелазі.

Паралельно з відкриттям X. Колумба було зроблене повторне (після
норманнів) відкриття Північної Америки. Так, у 1497 р. венеціанець Дж.
Кабот, який був на службі в англійського уряду, відкрив острови
Ньюфаундленд і Гренландію. В 1513 р. губернатор Пуерто-Ріко Понсе де
Леон досліджував береги Флоріди. В 1517 р. іспанці відкрили півострів
Юкатан і затоку Кампече. У 1524 р. флорентієць Вераццано дослідив східне
узбережжя Північної Америки від 33° пн. ш. до Ньюфаундленду і піднявся
вгору по р. Гудзон.

У період з 1534 по 1542 рік француз Жак Картьє відкрив протоку Бель-Іль
і вивчав береги затоки Св. Лаврентія та річку цієї самої назви; відкриті
на північному сході материка землі він назвав Новою Францією.

Продовжуючи справу Дж. Кабота, М. Фробішер у 1576 р. досяг Баффінової
землі, а Д. Девіс (1585–1587 рр.) піднявся протокою, названою пізніше
його ім’ям, до 72°2’ пн. ш. Г. Гудзон в 1667—1671 рр. відкрив річку,
протоку і затоку, які тепер носять його ім’я.

У кінці XVI ст. виникають перші колонії Англії на атлантичному
узбережжі (Віргінія, Нова Англія).

Пізніші відкриття і дослідження у Північній Америці можна поділити на
три частини: дослідження південних територій, берегів північної частини
і внутрішніх районів континенту.

Відкриття і дослідження в південній частині Північної Америки
припадають переважно на першу половину XVI ст. і були здійснені головним
чином іспанцями.

^

`

`

9thМексики і завоював тут країну ацтеків (1519–1521 рр.), а потім
відкрив півострів Каліфорнію (1523 р.).

На завойованих землях іспанські конкістадори мечем встановлювали своє
панування, внаслідок чого Іспанія перетворилася у велику колоніальну
країну того часу.

Крім іспанців, до берегів Північної Америки в XVI ст. добиралися
португальці і французи.

Вагомий вклад у справу дослідження і вивчення Північної Америки внесли
росіяни. Російські дослідження, початком яких можна вважати відкриття в
1648 р. Семеном Дежньовим Берингової протоки, особливо розширилися у
XVIII ст. С. Берінг і О. Чіріков відкрили в 1728 р. острови Діоміда і
Св. Лаврентія, а в 1741 р. – північно-західні береги материка на південь
від Аляски і кілька Алеутських островів. І. Федоров і М. Гвоздьов
дослідили в 1732 р. мис Принца Уельського і нанесли на карту
американські береги в Беринговій протоці. Г. Прибилов у 1786–1787 рр.
відкрив острови Св. Георгія і Св. Павла. Г. Шеліхов на о. Кадьяк,
півострові Кенай і О. Баранов на островах архіпелагу Олександра
заснували кілька російських поселень. Внаслідок російських досліджень на
початку XIX ст. було вивчено не лише північно-західне узбережжя
Північної Америки, а й західне – до широти бухти Сан-Франциско.

Відкриття і дослідження внутрішніх областей Північної Америки, що
розпочалося майже одночасно з дослідженням берегів, здійснювали
експедиції й окремі мандрівники різних країн – Англії, Франції, США та
ін.

Відкриття англійців і французів, як і раніше іспанців, супроводжувались
колоніальним поневоленням корінного населення Північної Америки –
індіанців. З кінця XVIII ст. на нові землі претендують також і США, які
за півстоліття розширили свої володіння від Аппалачів до Каліфорнії.
Першими відкриттями і дослідженнями американців було відкриття
Кордільєр, Колумбійського плато та ін.

У 1778 році Дж. Кук в пошуках Північно-Західного проходу пройшов вздовж
західного узбережжя материка, відкрив Гавайські острови, а в 1792-94 pp.
О. Макензі першим з європейців перетнув Північну Америку зі сходу на
захід і в зворотному напрямку. В цих, же роках Д. Ванкувер, керівник
експедиції навколо світу, дослідив тихоокеанське узбережжя і склав дуже
точні карти від Каліфорнії до Аляски. В 1819-27 pp. англієць Д. Франклін
керував експедиціями по вивченню американського арктичного узбережжя і
Канадського Арктичного архіпелагу.

Література

1. Гаврилюк В.С. Природа Північної Америки. — Київ, 1971.

2. Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний
посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. –
С. 89.

3. Магидович И.П. Очерки по истории географических открытий. – Москва:
Просвещение, 1967. – С.533-549.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *