Складання проекту внутрігосподарського землевпорядкування (контрольна робота)

Контрольна робота

на тему:

Складання проекту внутрігосподарського землевпорядкування

Зміст

Вступ

Коротка фізико-географічна характеристика об’єкта.

Виготовлення проектного плану.

Накладка окружної мережі за координатами.

Перенесення ситуації.

Обчислення площі землекористування.

Обчислення загальної площі землекористування.

Обчислення площі секції.

Обчислення площі контурів.

Складання контурної відомості.

Складання експлікації земель.

Організація системи угідь і сівозмін.

1. Вступ

Землевпорядне проектування — складова частина землевпорядної діяльності
та землевпорядного процесу, що обґрунтовує методи проектування і
закономірності функціонування землі, як головного засобу виробництва та
просторового базису для найбільш повного науково обґрунтованого,
раціонального і ефективного використання земель.

Результатом землевпорядного проектування є землевпорядний проект —
сукупність документів (розрахунків та креслень) зі створення нових форм
устрою землі, їх економічному, технічному, екологічному та правовому
обґрунтуванні, які забезпечують організацію раціонального використання
земель у сфері народного господарства, і в першу чергу — в сільському
господарстві.

При складанні даного проекту мною були враховані такі вимоги:

Пріоритет сільськогосподарського виробництва.

Висока ефективність використання продуктивних земель.

Забезпечення кругообігу органічних речовин у ґрунті.

Охорона земель.

Поліпшення земель.

Коротка фізико-географічна характеристика об’єкта.

Виноград — село, центр сільської ради. Село розташоване в Коломийському
районі Івано-Франківської області. Виногград знаходиться за 42 км від
районного центру, за 7 км. від залізничної станції Отинія . Населення —
1281 чоловік. У фізико – географічному плані село належить до гірської
Карпатської провінції.

У Винограді є загальноосвітня школа, клуб, бібліотека, поліклініка.

Виноград на заході межує з селом Нижня Велесниця, на сході — з с.
Отинія, на півдні – з с. Ворона.

Згідно з кліматичним районуванням територія належить до
вологої, помірно теплої кліматичної зони. Переважають північно-західні,
південно-західні та західні вітри.

Для більшої частини села характерні дерново-підзолисті та лучні ґрунти.

3. Виготовлення проектного плану.

3.1. Накладка окружної мережі за координатами.

Проектний план землекористування складається в масштабі 1:10 000 на
аркуші креслярського формату А2.

Координатну сітку будують з розрахунком відповідного розміщення на
аркуші формату фігури землекористування зовнішньої та внутрішньої рамок,
основних надписів (штампа, експлікації, опису суміжників).

Зовнішню рамку розміщують на віддалі 10 мм. від краю аркуша. Внутрішню
рамку, що обмежує робоче поле аркуша, розміщують з лівого боку аркуша на
віддалі 20 мм., з інших боків — на віддалі 5 мм. від загальної рамки.

Для побудови координатної сітки проводять розрахунок початку координат.
Він включає визначення: розмірів фігури землекористування і розташування
її на плані з розрахунком конфігурації вільного простору між межами
фігури землекористування і рамкою плану, положення початкових координат
або ліній паралельних цим осям, прийнятим за початкові.

Координатну сітку будують з боками квадратів 10 см., за допомогою
лінійки Дробишева. Точність побудови координатної сітки перевіряють за
допомогою вимірника за діагоналями квадратів. Якщо відхилення від
теоретичної довжини діагоналі (14 см.), перевищує 0.2 мм., то
координатна сітка повинна бути побудована заново. Точність побудови
координатної сітки перевіряється два рази.

Складання проектного плану розпочинають з накладання за координатами
вершин кутів межі користування і діагональних теодолітних ходів,
залізниць та інших об’єктів. Положення координатних точок на плані
контролюють за довжинами ліній між ними. Розходження допускається не
більше 0.2 мм.

Перенесення ситуації.

Ситуацію переносять на проектний план з плану оригіналу за допомогою
світлокопіювального столу або іншими способами.

При наявності значної деформації паперу, ситуацію переносять на
проектний план окремими частинами або по квадратах координатної сітки.

Складений в олівці проектний план викреслюють тушшю в умовних знаках,
прийнятих в землевпорядкуванні для відповідних масштабів. Положення
координатних точок на плані по межі землекористування викреслюють колами
діаметром 1.2 мм., з’єднують їх суцільними лініями, які викреслюють
товщиною 0.2 мм., а магістрального ходу — лінійним пунктиром.

На плані допускається розріджене розміщення умовних знаків угідь на
невеликих ділянках в два рази, а на великих — в три, чотири рази у
порівнянні з планом оригіналом.

Зовнішню рамку викреслюють суцільною лінією товщиною 0.2 — 0.4мм., а
внутрішню — суцільною лінією товщиною 0.5 – 1 мм.

Проектний план оформляють основними надписами, які розміщують в штампі.
Нижня і права рамки штампу співпадають з внутрішньою рамкою аркуша.
Товщина рамки штампа повинна відповідати товщині лінії внутрішньої рамки
плану. Внутрішні лінії штампа викреслюють товщиною 0.3 – 0.4 мм.

4. Обчислення площі землекористування.

4.1. Обчислення загальної площі землекористування.

Загальну площу землекористування можна обчислювати такими способами:

графічним — за лінійними вимірами на площі, а також палеткою;

механічним — за допомогою планіметра;

цифровим — за допомогою комп’ютера, яким я і скористалася.

Площі землекористувань я обчислював за принципом «від загального до
часткового»; визначила загальну площу землекористування; контур
землекористування на площі поділила на секції, обчислив їх площу і
ув’язала до загальної площі землекористувань. Обчислив площу контурів
угідь окремо в кожній секції і ув’язав до площі секції, склала контурну,
розшифровку земель в межах села і зведену експлікацію за категоріями
земель, землекористувачами і землевласниками.

Обчислення площі ділянок за вимірами параметрів фігур на місцевості.
Для обчислення площі ділянок застосовують формули геометрії,
тригонометрії. При цьому ділянки складних геометричних фігур ділять на
місцевості на трикутники, трапеції, прямокутники, і загальну площу
ділянки визначають як суму площ окремих фігур.

Загальну площу земельної ділянки обчислюють за такими формулами:

2P = Xi (Ys+1 – Y s–1);

2P = Yi (Xs+1 – Xs–1).

Обчислення площі секції.

План землекористування я поділив на три секції площею 179,2 га, 174,2
га, 98,8 га. Границі секції налічують по дорогах, річках, струмках,
границях угідь. Секції нумерують римськими цифрами, починаючи з
північно-західного кута плану продовжуючи зліва на право і зверху вниз.
Площі вираховують при двох положеннях планіметра два рази. Різниця 2 – 3
і 3– 4 ділення. Допустиме розходження загальної площі до площі секції
визначають по формулі:

fдоп = ± 0.05 М/10000*?Р

fдоп=1,06 га

fдоп — допустима нев’язка;

М — знаменник масштабу (М = 10000);

Р — загальна площа.

Обчислення площі контурів.

Після ув’язки секції я приступив до вирахування площ угідь. Контури
нумеруються арабськими цифрами в порядку розміщення секції і виписуються
у відомість. Площі контурів вираховують різними способами: планіметром
при одному положенні, палеткою за лінійними вимірами.

При врахуванні площ менше 2 см2 кілька раз обводять і ділять на
кількість обводів. Площі 1 см2 визначають палеткою.

Площі немасштабних лінійних контурів включають в площі угідь, як
вкраплені контури.

Допустиме розходження площі угідь до площі секції визначають по
формулі:

fдоп = ± 0.08 М/10000*?Р

fдоп=0,01 га

fдоп — допустима нев’язка

М — знаменник масштабу (М = 10000)

Р — загальна площа.

Складання контурної відомості.

В контурну відомість виписують з плану і відомості вирахування площ
всіх контурів в послідовності зростання номерів по видах угідь в
стовпчик, підбивають їх суму і записують під загальною рискою. (Таблиця
1 див. додатки).

Складання експлікації земель.

Під час складання експлікації земель виписують з по контурної відомості
площ угідь (окремо сільськогосподарських і несільськогосподарських),
підбивають їх суму і записують під загальною рискою.

Експлікація земель
Таблиця 2

№ Угіддя Площа, га

1. Рілля 334,9

2. Дороги 16,9

3. Чагарник 6,4

4. Став 6,9

5. Водосховище 4,4

6. Випас 25,3

7. Канава 0,9

8. Господарський двір 5,2

9. Сад 17,8

? Всього 418,4

Організація системи угідь і сівозмін.

Впорядкування території сівозмін — одна з найважливіших складових
частин проекту землевпорядкування території сільськогосподарського
підприємства. Його основне завдання — створити найкращі умови для
організації і проведення польових робіт, продуктивного використання
сільськогосподарської техніки, впровадження ефективної системи
землеробства. Воно проводиться з врахуванням конкретних
природнокліматичних та економічних умов зони, регіону, господарства.
Основним принципом впорядкування території сівозмін є комплексне
розв’язання цих питань.

При впорядкуванні території сівозміни потрібно вирішити два основні
питання: розміщення полів сівозмін та польової дорожньої мережі.

Під полем сівозміни розуміють більш-менш рівновелику частину території
сівозміни, що призначена для вирощування однієї культури. Розміщення
полів проводиться з врахуванням властивостей ґрунтового покриву,
рельєфу, дорожньої гідрографічної та меліоративної мережі, конфігурація
земельних масивів.

Кількість полів визначають при підборів схеми чергування культур, їх
розміщення з урахуванням ґрунту, рельєфу, умов зволоження
обґрунтовується автором проекту. Найкраща форма поля — прямокутник із
співвідношенням сторін 1:4, оптимальної довжини — 200 – 250 м.

Відповідно до цього мною була запропонована п’ятипільна сівозміна з
середнім розміром поля приблизно 67 га, хоча враховуючи існуючий рельєф
місцевості та об’єкти інженерної інфраструктури, не всюди можна було
дотримуватись цього, тому деякі поля вийшли більшими, а деякі меншими
від заданої площі.

Запропонована мною польова сівозміна має вигляд:

1- багаторічні трави (69.3);

2- льон-довгунець (67.1);

3- озима пшениця (66.9);

4- озимий ячмінь з підсівом багаторічних трав (65.8);

5- кукурудза на силос (65.8);

Загальна площа всіх полів 334,9 га.

PAGE

PAGE 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *