Грошова оцінка населених пунктів Назавизівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (дипломна робота)

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Грошова оцінка населених пунктів Назавизівської сільської ради
Надвірнянського району Івано-Франківської області

ЗМІСТ ст

Вступ…………………………………………………………………………… 5

1. Огляд літератури. ……………………………………………………… 8

2. Характеристика об’єкту……………………………………………. 16

3. Земельно – оціночна структуризація населеного пункту……………………. 22

3.1. Виділення оціночних районів……………………………………………………… 22

3.2. Встановлення меж економіко – планувальних зон та визначення
коефіцієнта місця розташування земельної ділянки ………………………………

24

3.3.Визначення функціональних та локальних факторів у межах

економіко – планувальних зон ………………………………………………………….

27

4. ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ населених пунктів…………………… 31

4.1. Нормативна грошова оцінка забудованих територій……………………. 31

4.2. Нормативна грошова оцінка земель, що використовуються як
сільськогосподарські угіддя…………………………………………………….

41

4.3. Нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки ……………… 51

5.Застосування даних нормативної грошової оцінки земель……………….. 53

5.1.Розрахунок земельного податку…………………………………………… 53

5.2.Розрахунок орендної плати за земельну ділянку………………………… 56

6. Економіка та організація робіт………………………………………………… 59

6.1.Характеристика процесу робіт……………………………………………… 59

6.2.Організація робіт підготовчого періоду…………………………………… 59

6.3.Організація робіт виробничого періоду…………………………………… 60

6.4.Опис процесів……………………………………………………………….. 62

6.5.Складання кошторису……………………………………………………… 63

7. Охорона праці і захист населення у надзвичайних ситуаціях…………….. 68

8. Охорона навколишнього середовища……………………………………… 81

Висновки………………………………………………………………………… 86

Бібліографічний список …………………………………….. 88

Вступ

У наш час, мабуть, вже мало кого може здивувати інформація про
недостатність коштів місцевого бюджету на проведення різноманітних
робіт. Проблеми, пов’язані з розірванням кола постійної недостатності
наявних бюджетних коштів, покращення ситуації з наповненням бюджетів
турбують сьогодні керівників усіх органів влади. Існує чимало
пропозицій щодо можливості вирішення даного питання.

Завдяки проведенню у нашій країні земельної реформи, земля,
нарешті отримала свою ціну, за її використання нині стягується
земельний податок, орендна плата, здійснюється відшкодування
збитків, заподіяних землевласникам та землекористувачам, швидкого
розвитку набирає ринок земель. Концентруючись на бюджетних
рахунках, платежі за землю є надійним джерелом їх наповнення.
У країнах з розвинутою ринковою економікою понад 50% бюджетних
надходжень становить саме земельний податок, а також мито від
здійснення трансакцій з земельними ділянками. Для порівняння,
сьогоднішній рівень цих надходжень до бюджету Івано-Франківської
області становить близько 30%.

Одна з основних причин такої різниці в показниках надходжень
полягає в несвоєчасному виконанні заходів, передбачених «Програмою
земельної реформи». Серед цих заходів проведення робіт з
інвентаризації та грошової оцінки земель.

Наявність оцінки землі дає можливість органам місцевого самоврядування
реалізувати свої повноваження щодо охорони та раціонального використання
земель, створення необхідної основи для формування ринку земель,
фінансово — економічної бази місцевого самоврядування за рахунок
використання коштів від плати за землю.

Грошова оцінка земель населених пунктів проводиться з метою створення
умов для економічного врегулювання земельних відносин при передачі землі
у власність, спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі — продажу
земельної ділянки та права оренди, ціноутворенні, визначенні ставок
земельного податку, обліку сукупної вартості основних засобів
виробництва, визначенні розміру внесків до статутних фондів акціонерних
товариств.

Земля визнана Конституцією України основним національним багатством, що
перебуває під особливою охороною держави. Саме тому законодавець оцінку
земель і земле оціночну діяльність відокремив від оцінки іншого майна та
майнових прав у самостійний Закон внесенням змін в окремі законодавчі й
нормативні акти.

Завдяки підвищенню якості проведення оцінки, за останні роки помітно
зріс інтерес до регулювання земельних відносин у населених пунктах, де
відбуваються процеси приватизації земель, за рахунок чого місцеві
бюджети поповнюються коштами від плати за землю. При цьому слід
підкреслити, що надходження до місцевих і державного бюджетів від плати
за землі населених пунктів удвічі більші ніж від земель
сільськогосподарського призначення, як займають майже у вісім разів
більшу площу а земельному фонді країни.

Обсяги робіт із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів і
земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів
по Україні становлять:

із загальної кількості населених пунктів 29922 ( площею 7 млн.293 тис.
га) проведено грошову оцінку земель по 17378 населених пунктах, що
становить 58,1 % кількості населених пунктів та 64% їхньої загальної
площі;

грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення за межами
населених пунктів проведена на площі 94,7 тис. га, або лише на 0,85 %
їхньої загальної площі;

На даний час в економічний оборот включені тільки землі
несільськогосподарського призначення.

Нові економічні відносини передбачають формування ефективного господаря
— власника землі. Саме він повинен стати головним у розвитку
товарно – грошових відносин та форм господарювання в створеному
сприятливому економічному середовищі, забезпеченому відповідною
ціновою політикою, стимулюючим оподаткуванням, наданням фінансово –
кредитних ресурсів, функціонування ринку земель і створення
ринкової інфраструктури у цілому.

В Надвірнянському районі Івано — Франківської області, на території
якого і розташовані населені пункти села Мирне та Назавизів
Назавизівської сільської ради, грошову оцінку проведено тільки в 15 з
31 населеного пункту.

У зв’язку із цим нами вибрано зазначену тему дипломної роботи.

При її виконанні ставилися наступні завдання:

проаналізувати існуючий стан використання земель на території сільської
ради;

зібрати дані для проведення грошової оцінки земельних ділянок;

провести розрахунки грошової оцінки земель населених пунктів та
сільськогосподарського призначення на території Назавизівської сільської
ради.

Відповідно до Законів України «Про плату за землю» та «Про оренду землі»
дані грошової оцінки земель населеного пункту будуть застосовані для
встановлення розмірів податку та орендної плати за землю на території
населених пунктів с.Назавизів та с.Мирне.

1 Огляд літератури

Реформування земельних відносин в Україні охоплює всі категорії земель і
базується на усесторонніх даних про землю, які містить державний
земельний кадастр. Нарівні із землями сільськогосподарського
призначення, які в належній мірі охоплені реформуванням щодо форм
власності на землю і господарювання на ній, інтерес в цьому плані
становлять і землі населених пунктів, тобто житлової та громадської
забудови.

Населений пункт – це складне адміністративно територіальне утворення, в
якому рівноправно функціонують державна, комунальна та приватна форми
власності на землю, а також успішно взаємодіють різні форми
господарювання. Земля у них є просторовим базисом для розміщення
матеріальних ресурсів – житлових, господарських будівель та споруд,
громадської забудови, об’єктів інженерної інфраструктури, промисловості,
транспорту, торгівлі, зв’язку, оборони, організацій і установ,
лісогосподарських та водогосподарських підприємств, а також об’єктів
природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного
призначення. Вона використовується юридичними особами та громадянами як
основний засіб виробництва для ведення товарного сільського
господарства, особистого селянського господарства, садівництва,
городництва та індивідуального житлового будівництва.

Розробка і запровадження раціональних методів використання територій
населених пунктів є актуальним завданням, розв’язання якого сприятиме
наповненню місцевих бюджетів, заохоченню інвестицій , пожвавленню
місцевої економіки, відновленню та розвитку міст і сіл.

Існуючі методи регулювання та управління землекористуванням, які
склалися за часів командної економіки і виключно державної власності на
землю, значною мірою збереглися і до нині, вони не відповідають сучасним
вимогам економіки, гальмують її розвиток, не задовольняють потреби
громадян.

Ефективне управління процесами функціонування і розвитком населених
пунктів, особливо великих міст, які є складними територіальними
системами соціально-економічного і геолого-економічного типу, складними
технічними системами, не може здійснюватися без надійного інформаційного
забезпечення.

Регулювання земельних відносин і управління земельними ресурсами в місті
передбачає розробку та ведення земельного кадастру – багатоцільової
реєстраційної системи зі збору, обробки, систематизації, збереження,
узагальнення, поновлення і надання відомостей та документів про правовий
режим земель, природний, господарський стан земельних ділянок з
розміщеними на них об’єктами нерухомості, а також про юридичних і
фізичних осіб, у тому числі утримувачів сервітутів, орендарів,
закладоутримувачів, їх права власності, права користування землею та
договори на оренду землі.

Державний земельний кадастр повинен забезпечити вивчення земельного
фонду всіх населених пунктів – сіл, селищ і міст. Для населених пунктів
першочергового значення набувають характеристики земель, які
відповідають будівельним вимогам, зокрема геологічна будова, ухил
місцевості, глибина залягання ґрунтових вод, наявність інженерних мереж,
характеристика існуючих будівель.

Законом України „Про містобудування” передбачено створення
містобудівного кадастру населених пунктів України, який являє собою
систему даних про належність території до відповідних функціональних
зон, їх сучасне і перспективне призначення, екологічну,
інженерно-геологічну ситуацію, стан забудови й інженерного забезпечення,
характеристику будинків і споруд на землях всіх форм власності. Він
призначається для забезпечення містобудування в установленому порядку
необхідною інформацією, яка вміщає відомості про земельні, водні, лісові
та інші ресурси і забезпечує єдність обліку і контролю використання
природних ресурсів. Містобудівний кадастр має свої характерні
особливості, які обумовлюються специфікою міського середовища,
характером інфраструктури і екологічної ситуації, що виражається в
спеціальних методах диференціації на зони різної економіко-будівельної
цінності. Формується на базі спеціальної „кадастрової інформації”, що
містить відомості про просторове розташування об’єктів міського
середовища, які розміщені на земній поверхні, над і під нею, явища і
процес, які відбуваються на території населеного пункту, економічний і
правовий статус цих територій і об’єктів, їх природні та господарські,
кількісні і якісні характеристики.

Його дані використовуються для вирішення завдань:

— планування, забудови і прогнозування розвитку населених пунктів;
проектування розміщення будівництва і реконструкції об’єктів житлового,
виробничого і громадського призначення;

— створення і реконструкції інженерно-технічної та соціальної
інфраструктури;

— регулювання земельних і економічних відносин;

— визначення зон економічної оцінки територій;

— аналізу використання міських земель і контролю за використанням
природних ресурсів.

Становлячи лише 2% від загальної площі території України, вони
концентрують понад дві третини населення, понад 75 % основних
промислово-виробничих фондів, близько 95% фінансово-кредитних і
науково-дослідних установ, зосереджують основні соціальні, виробничі,
інформаційні та управлінські зв’язки. Це створює для користувачів
міських земель винятково сприятливі можливості для господарювання та
підприємництва. Саме в цьому полягає причина великої привабливості міст,
насамперед великих, що мають могутній функціональний виробничий,
науковий та культурний потенціал.

За статистичними даними, продуктивність праці у промисловості великих
містах 28% вища від середньої в країні. Міста з населенням понад 1
млн.чол. дають у бюджет держави у 2,2 раза більше чистого прибутку в
розрахунку на одного зайнятого в галузях матеріального виробництва, ніж
міста із стотисячним населенням.

Таким чином, цінність міських земель полягає в їх здатності приносити
додатковий прибуток, що виникає у містах передусім завдяки зручності
місця розташування відносно ринків ресурсів і збуту та інфраструктурному
облаштуванню території. За можливість отримання цього прибутку, власне і
справляється плата за міські землі.

В цьому плані особливе значення має оцінка окремих територій з метою
встановлення розмірів податків, обліку власників і користувачів об’єктів
кадастру, регулювання земельних та інших відносин, контролю реалізації
рішень і постанов органів влади в галузі містобудування.

Правове регулювання оцінки земель здійснюється згідно з Конституцією
України, Земельним кодексом, Постановами Кабінету Міністрів України „Про
грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення та земель
населених пунктів”, „Про експертну грошову оцінку земельних ділянок”,
Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в
Україні”, Закону України „Про оцінку земель”.

Законодавчі акти дозволяють здійснювати регулювання земельних відносин у
містах за допомогою оцінки землі. Сьогодні важливим є прийняття Закону
України „Про оцінку земель”, який забезпечить позитивні правові й
відповідно соціально-економічні результати, що сприятиме розвитку
цивілізованого ринку земель, зокрема запровадженню системи іпотечного
кредитування. Правові результати полягають, насамперед, у правовому
регулюванні питань професійної оцінки земель, що різко звузить
можливість некваліфікованої або недобросовісної оцінки земель.
Обґрунтованість оцінки земельних ділянок матиме важливе соціальне
значення, оскільки захищатиме інтереси мільйони громадян України, які
набули або набувають у власність земельні ділянки.

Закону України «Про оцінку земель» суттєво зменшує ризики деформацій на
земельному ринку України, і передусім на ринку земель
сільськогосподарського призначення, що сприятиме припливу інвестицій, у
тому числі іноземних.

Об’єктами оцінки земель є територія адміністративно-територіальних
одиниць чи їхній частин, території оціночних районів та зон, земельні
ділянки або їхні частини чи сукупність земельних ділянок і прав на них,
зокрема на земельні частки (паї), у межах території України.

Закон встановлює три види оцінки земель: бонітування ґрунтів,
економічну оцінку земель та грошову оцінку земельних ділянок, яка за
призначенням може бути нормативною й експертною.

Безумовно, всі види оцінки земель взаємозв’язані, але використання їхніх
результатів різне. В майбутньому ринок земель поступово об’єднуватиме ці
види і приведе їх до одного — до ринкової вартості земель залежно від
продуктивності останніх, дохідності з одиниці площі, земельних поліпшень
тощо. Разом із тим Закон має за мету сформувати ринкову вартість
земельних ділянок та прав на них. Цей законодавчий акт визначає, що дані
бонітування ґрунтів є складовою державного земельного кадастру й основою
проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь і їх
враховують при визначенні екологічної придатності ґрунтів для
вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат
сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Дані з економічної оцінки земель — основа при проведенні нормативної
грошової оцінки земельних ділянок, аналізі ефективності використання
земель порівняно з іншими природними ресурсами і визначенні економічної
придатності земель сільськогосподарського призначення для вирощування
сільськогосподарських культур. Нормативну грошову оцінку земельних
ділянок використовують для визначення розміру земельного податку,
державного мита при міні, успадкуванні та даруванні останніх згідно із
законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної
власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського
виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного
стимулювання раціонального використання й охорони земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок та прав на них проводять із
метою визначення вартості об’єкта оцінки. її використовують при
здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок і прав на них,
крім випадків, визначених даним Законом та іншими законодавчими актами.

Згідно із Законом суб’єктами оціночної діяльності виступають органи
виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні й
фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.

Суб’єктами оціночної діяльності можуть бути фізичні особи — суб’єкти
підприємницької діяльності, які одержали кваліфікаційне свідоцтво з
експертної грошової оцінки земельних ділянок та ліцензію на виконання
земле оціночних робіт. До таких суб’єктів належать і юридичні особи, що
мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних
ділянок та які одержали ліцензію на виконання землеоціночних робіт, або
ті, які одержали ліцензію на проведення робіт із землеустрою.
Оцінювачами з експертної грошової оцінки земельних ділянок можуть бути
громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що склали
кваліфікаційний іспит і одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з
експертної грошової оцінки земельних ділянок. Дізнатися про те, хто має
кваліфікаційне свідоцтво, можна буде з Державного реєстру оцінювачів з
експертної грошової оцінки, ведення якого покладено вказаним Законом на
Держкомзем України.

Закон встановлює випадки обов’язкового проведення нормативної та
експертної грошової оцінки і порядок її здійснення на замовлення
заінтересованих осіб. Встановлені також підстави та порядок проведення
всіх видів оцінки земель і земельних ділянок. Закон визначає й необхідну
документацію з оцінки земель та порядок її затвердження. Технічна
документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель і
нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає державній
землевпорядній експертизі. Щодо звітів з експертної грошової оцінки
земельних ділянок, то вони підлягають рецензуванню, порядок якого
повинен бути визначений Кабінетом Міністрів України.

Обов’язки з рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних
ділянок покладаються на оцінювачів з експертної грошової оцінки
земельних ділянок із стажем практичної роботи не менше двох років та на
експертні ради саморегулівних організацій оцінювачів з експертної
грошової оцінки земельних ділянок.

Зазначений Закон встановлює порядок державного регулювання у сфері
оцінки земель, яке полягає в забезпеченні об’єктивності й законності
проведення оцінки земель, контролю в цій сфері, у впровадженні в
практику оціночної діяльності міжнародних норм та прав, у створенні
конкурентного середовища для суб’єктів господарювання, визначенні
закладів освіти, що ведуть професійну підготовку оцінювачів, органів
державної влади, які здійснюють державне регулювання в сфері оцінки
земель, а також положення щодо громадського регулювання у сфері оцінки
земель.

Закон передбачає інформування широких мас населення про дані результатів
експертної грошової оцінки і ціну земельних ділянок шляхом публікації їх
у засобах масової інформації.

Законом встановлюються відповідальність за порушення законодавства у
сфері оцінки земель та порядок вирішення спорів.

Земля визнана Конституцією України основним національним багатством, що
перебуває під особливою охороною держави. Саме тому законодавець оцінку
земель і земле оціночну діяльність відокремив від оцінки іншого майна та
майнових прав у самостійний Закон внесенням змін в окремі законодавчі й
нормативні акти.

Завдяки підвищенню якості проведення оцінки, за останні роки помітно
зріс інтерес до регулювання земельних відносин у населених пунктах, де
відбуваються процеси приватизації земель, за рахунок чого місцеві
бюджети поповнюються коштами від плати за землю. При цьому слід
підкреслити, що надходження до місцевих і державного бюджетів від плати
за землі населених пунктів удвічі більші ніж від земель
сільськогосподарського призначення, як займають майже у вісім разів
більшу площу а земельному фонді країни.

Обсяги робіт по виконанню робіт з грошової оцінки недостатні на
сьогоднішній день. Станом на серпень 2008 року обсяги робіт із
нормативної грошової оцінки земель населених пунктів і земель
несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів по
Україні становлять: із загальної кількості населених пунктів
29922 (площею 7 млн.293 тис. га) проведено грошову оцінку
земель у

17378 населених пунктах, що становить 58,1 % кількості населених
пунктів та 64% їхньої загальної площі; грошова оцінка земель
несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів
проведена на площі 94,7 тис. га, або лише на 0,85 % їхньої загальної
площі.

Спеціалістами Івано-Франківського обласного головного управління
земельних ресурсів підраховано, що внаслідок неповного виконання
необхідних робіт з грошової оцінки земель сільських населених
пунктів місцевими бюджетами втрачено близько 570 тисяч гривень.

Ця сума просто шокує, адже ці гроші могли б бути направлені
місцевими органами влади на розв’язання багатьох питань. Разом з
цим ця цифра підкреслює вагомий вплив грошової оцінки земель на
економічну ситуацію на місцевому рівні, на рівні регіону та країни
в цілому.

Проведення робіт з грошової оцінки потребує витрат бюджетних
коштів. Утім, варто порахувати, визначивши суми необхідних
затрат на виконання робіт та, одночасно, суми додаткових
надходжень до місцевих бюджетів після завершення їх виконання. Після
здійснення цих підрахунків переваги виконання робіт по визначенню
нормативної грошової оцінки земель стануть зрозумілими і
очевидними для кожного керівника, адже кожна гривня вкладена в
земельну реформу, як правило, дає від 10 до 15 гривень доходу.

У зв’язку із зазначеним, ми вважаємо, що тема дипломної роботи є
актуальна.

2 Характеристика об’єкту.

Загальні відомості про населені пункти.

Села Назавизів та Мирне Назавизівської сільської ради розташовані в
північно-західній частині Надвірнянського району, межують з районним
центром м. Надвірна, на віддалі 30 км від обласного центру м.
Івано-Франківськ.

Рельєф території населених пунктів в основному горбисто — хвилястий.
Центральні частини в основному забудовані житловою та громадською
забудовою.

Дані населені пункти віднесені до 05 Рожнятівського
природно-сільськогосподарського району.

Протяжність села Назавизів з півночі на південь 4,4 км, із заходу на
схід -2,3 км, а села Мирне з півночі на південь 3,3 км, із заходу на
схід — 0,75 км.

Чисельність населення сіл Назавизів та Мирне складає 2385 чоловіки, в
населених пунктах нараховується 841 дворів.

Площа населених пунктів складає 713,6 га. Основною
структурно-планувальною одиницею населених пунктів є квартали забудови
садибного типу з одно- двоповерховими будинками.

Територію сіл із заходу на схід та з півдня на північ пересікають
дороги, які в даний час мають в основному задовільний стан. Села
електрифіковані та газифіковані, центральне водопостачання,
теплопостачання та каналізація відсутні.

2.2. Уточнення планово — картографічної основи населених пунктів.

Планово-картографічною основою сіл Назавизів та Мирне є план в масштабі
1:10000, складений у 1991 році Івано-Франківським філіалом інституту
землеустрою при проведенні коректури планового матеріалу, уточнений під
час розробки в 1997 році проекту формування території і встановлення меж
населених пунктів Назавизів та Мирне.

На планово — катографічний матеріал населені квартали нової забудови та
масиви, надані громадянам для ведення особистого селянського
господарства. У межах кожного кварталу окремо відображені землі житлової
забудови та землі загального користування; уточнена і доповнена мережа
вулиць. Визначена належність земельних ділянок до певних категорій
земель.

В результаті проведених робіт складений план сіл Назавизів та Мирне в
масштабі 1:10000 з відображенням меж земельних угідь та категорій
земель, визначені площі земель різних категорій та угідь, складена
експлікація земель (таблиця 2.1).

2.3. Складання карти ґрунтового покриву території населених пунктів.

Оскільки крупномасштабні обстеження ґрунтів на територіях населених
пунктів (в т.ч. сіл Назавизів та Мирне) не проводились, інформація про
їх ґрунтовий покрив відсутня. Прийнятним варіантом виходу з такого
становища, в умовах, що склалися, є створення орієнтовних карт
ґрунтового покриву за допомогою використання наявних ґрунтових карт
суміжних територій та таких допоміжних матеріалів, як топографічні
карти, фотоплани, а також рекогносцирування обстежень території. За
допомогою топокарт визначено рельєф поверхні території сіл, що дозволило
встановити границі гігроморфних ґрунтів та змитих ґрунтових відмін.

Отже, базуючись на даних про ґрунтовий покрив прилеглих масивів
охоплених ґрунтовою зйомкою з урахуванням відображеного на топокартах
рельєфу, складена умовна (екстраполяційна карта) ґрунтового покриву
території населених пунктів. Крім цього, для складання остаточної карти
ґрунтів було здійснено польове обстеження ґрунтів в натурі, уточнено їх
границі шляхом рекогносціровки.

В результаті виконання робіт складено карту та експлікацію агро
виробничих груп ґрунтів сіл Назавизів та Мирне в розрізі
сільськогосподарських угідь (таблиця 1) і було виділено 11
агровиробничих груп ґрунтів:

28 г – дерново — середньопідзолисті поверхнево-глейові осушені
піщано-легкосуглинкові ґрунти;

28д – дерново — середньопідзолисті поверхнево-глейові осушені
крупнопилувато — середньосуглинкові ґрунти;

175 г – дернові неглибокі та середньо глибокі неоглеєні та глеюваті
слабо та середньокам’янисті легкосуглинкові ґрунти;

176 д – дернові опідзолені глеюваті слабокам’янисті середньосуглинкові
ґрунти;

177 е – дернові глейові некам’янисті та слабокам’янисті
пилувато-важкосуглинкові ґрунти;

183 е – буроземно- підзолисті, поверхнево-глеюваті та дерново-буроземні
опідзолені глейові слабо змиті важко суглинкові ґрунти;

186 л – дерново-буроземні глейові, лучно — буроземні глейові та
лучно-буроземні глейові легко глинисті ґрунти;

188 в – дернові слаборозвинені сильнокам’янисті супіщані ґрунти;

212 – рекультивовані ґрунти без насипного гумусового шару;

215 г – розмиті ґрунти і виходи рихлих піщаних порід;

219 – сучасні руслові відклади.

Таблиця 2.2 Експлікація агровиробничих груп ґрунтів території сіл
Назавизів та Мирне

№ Угіддя

Загаль-на площа В тому числі

28г 28д 175г 176д 177е 183е 186л 188в 212 215г 219

1 Громадяни, яким надані землі у власність і користуван-ня 483,2838 45,7
11,2 307,4638 74,4 2,8 5,8 21,1 13,72 1,1 — —

— рілля 421,6838 45,7 11,2 293,0638 50,9 1,2 5,6 11,8 1,12 1,1 — —

Продовження таблиці 2.2.

— багаторічні насадження 61,6 — — 14,4 23,5 1,6 0,2 9,3 12,6 — — —

2 Землі запасу та землі, не надані у власність та постійне ко-ристування
в межах населених пунктів :

85,3738 — — 60,2438 — 14,9 — 8,4 — — 1,03 0,8

— пасовища 85,3738 — — 60,2438 — 14,9 — 8,4 — — 1,03 0,8

ВСЬОГО:

568,6576

45,7

11,2

367,7076

74,4

17,7

5,8

29,5

13,72

1,1

1,03

0,8

Вихідна інформація для визначення базової вартості земель.

Вихідними даними для визначення (здійснення) грошової оцінки є
нормативні документи про статус населених пунктів та їх межі, дані
державного земельного кадастру про правовий, природний та господарський
стан земель, дані державної та відомчої статистичної звітності, що
характеризують об’єкти інженерно-транспортного облаштування території .у

Для визначення базової вартості 1м 2 земель сіл Назавизів та Мирне
зібрані статистичні та нормативні дані про витрати на освоєння та
облаштування території сіл. Ці витрати включають відновну вартість
головних споруд і магістральних мереж електропостачання, слабкострумових
пристроїв, газопроводів, вартість твердого покриття вуличної мережі
станом на 1 січня 2006 року. Теплопостачання, водопостачання та
каналізація в селах відсутні.

Дані про вартість мережі електропостачання отримані в Надвірнянському
РЕМ. Вартість телекомунікацій прийнята за даними Івано-Франківського
центру електрозв’язку.

Вартість дорожньої мережі була розрахована згідно «Відомості

нарахування зносу на дороги і дорожні споруди» по Івано-Франківському

ОблШРБУ. Протяжність даних доріг складає 4,2 км і відповідно їх
вартість становить 569864,4 грн.

Санітарна очистка проводиться силами мешканців сіл. Витрати на
облаштування території села Назавизів наведені в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 Витрати на облаштування села Назавизів

№ п/п Показники та одиниці виміру Один. виміру За станом на 01.01.2006
р.

Натуральних одиниць Вартість в гривнях

1 Електропостачання:

— головні споруди шт.

253410,4

— магістральні споруди Км

84303,09

Разом :

337713,49

2 Газопостачання:

— головні споруди шт. 1 14569,00

— магістральні споруди Км 10,46 254257,00

Разом :

268826,00

3 Телекомунікації:

— телефонний зв’язок

261883,4

— проводові мовлення Км 17,95 3715,00

Разом :

265598,4

4 Залізнична мережа:

— земляне полотно

— верхня будова колії Км 5,1 611709,4

Разом :

611709,4

5 Вулично-дорожна мережа:

— чорне покриття Км 4,2 569864,4

Разом :

569864,4

Всього :

2053711,69

Санітарна очистка проводиться силами мешканців села. Витрати на
облаштування в селі Мирне наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.4 Витрати на облаштування села Мирне

№ п/п Показники та одиниці виміру Один. Виміру За станом на 01.01.2005
р.

Натуральних одиниць Натуральних одиниць

1 Електропостачання:

— головні споруди шт.

2485,94

— магістральні споруди Км

22037,22

Разом :

24523,16

2 Газопостачання:

— магістральні споруди Км 1,41 33721,00

Разом :

33721,00

3 Вулично-дорожна мережа:

— чорне покриття Км 0,76 55745,24

Разом :

55745,24

Всього :

113989,4

Базова вартість одного квадратного метра земель сіл Назавизів та Мирне
залежить також від регіональних факторів місця розташування населених
пунктів.

Село Назавизів та село Мирне не включено в приміську зону
м.Івано-Франківська і тому коефіцієнт Км 1 приймається на рівні 1,0.

3 Земельно-оціночна структуризація населених пунктів

3.1 Виділення оціночних районів

Грошова оцінка сіл Назавизів та Мирне передбачає визначення ступеня
територіальної неоднорідності функціонально-планувальних, інженерних та
інших умов функціонування сільських територій, що в кінцевому результаті
визначає якість території окремих частин сіл. Для проведення по
факторної оцінки якості земель сіл здійснена земельно-оціночна
структуризація території, виділення земельно-оціночних одиниць
(оціночних районів), функціонально однорідних планувальних одиниць, в
межах яких у подальшому здійснено збір, обробку та розрахунок окремих
коефіцієнтів цінності території.

Після аналізу існуючої ситуації в селі на основі вивчення та аналізу
картографічних та ґрунтових матеріалів, а також натурного обстеження
території населених пунктів було виділено в селі Назавизів — 7 та в селі
Мирне — 3 оціночних районів.

Опис оціночних районів на основі їх характеристики наводиться в таблиці
3.1 та 3.2.

Таблиця 3.1 Земельно-оціночна структуризація села Назавизів.

№ оціночного району Квартали та території, що входять в район Площа, в
(га) Коротка характеристика

1 1.Загальна площа 35,80

2 2-7 Загальна площа 107,0

В тому числі:

— землі рекреаційного призначення

18,9 Річка, чагарник, озеро

3 8-12 Загальна площа 106,6

В тому числі:

— землі житлової забудови

3,3

Квартали центральної частини села

— землі рекреаційного призначення 15,3 Кам’янисті місця, могили

Продовження таблиці 3.1.

4 13-16 Загальна площа 96,535

В тому числі:

— землі житлової забудови

2,4

Квартали центральної частини села

— землі громадської забудови 3,1183 Сільська рада, школа, клуб, церква

— землі комерційної забудови 0,0568 Магазин

— землі промислової забудови 0,026 ГРП

— землі рекреаційного призначення 3,8 Кам’янисті місця, могили

5 17-22 Загальна площа 82,805

В тому числі:

— землі житлової забудови 5,2 Квартали центральної частини села

— землі комерційної забудови 0,0518 Магазин

— землі рекреаційного призначення 1,8 Кам’янисті місця,

6 23-24 Загальна площа 100,1

В тому числі:

— землі рекреаційного призначення

15,7

Річка, чагарник

7 25-25 Загальна площа 51,6

В тому числі:

— землі рекреаційного призначення

1,9

Річка, канава

Таблиця 3.2 Земельно-оціночна структуризація села Мирне

№ оціночного району Квартали та території, що входять в район Площа, в
(га) Коротка характеристика

1

1-9.Загальна площа 42,2

В тому числі:

— землі житлової забудови

1,1

Квартали центральної частини села

— землі рекреаційного призначення 1,4 Чагарник, струмок

2 10-15. Загальна площа 30,5

В тому числі:

— землі житлової забудови

1,1

Квартали центральної частини села

— землі громадської забудови 0,7 Школа, церква

— землі комерційної забудови 0,06 Магазин

— землі рекреаційного призначення 0,1 Струмок

Продовження таблиці 3.2

3 16. Загальна площа 47,9

В тому числі:

— землі житлової забудови

0,5

Квартали центральної частини села

— землі громадської забудови 3,1183 Сільська рада, школа, клуб, церква

— землі комерційної забудови 0,28 Мебельний цех

Всього земель населених пунктів (Назавизів та Мирне) 713,6

В тому числі:

— с/г угіддя

568,6576

— вулиці та дороги 20,2

— залізниці 35,8

— житлова забудова 13,6

— громадська забудова 3,8183

— землі комерційної забудови 8,2748

— землі промисловості 5,0493

— землі рекреаційного призначення 58,2

Територія населених пунктів, яка надана громадянам для сінокосіння,
випасання худоби, розширення і ведення особистого підсобного
господарства оцінюється окремо, як сільськогосподарські угіддя.

3.2 Встановлення меж економіко-планувальних зон та

визначення коефіцієнта місця розташування земельної ділянки (Км2)

Для встановлення економіко планувальних зон був застосований
експериментальний метод оцінки оціночної території районів сіл, а саме:
заповнена анкета експертної оцінки, що включає 20 факторів, які
впливають на величину комплексного індексу цінності району Іі (додаток
2).

Оцінка проведена за 5-бальною шкалою. При цьому «5» балами оцінювались
найкращі значення факторів, а балом «1» — його відсутність або найгірше
значення. Визначена сума балів оцінки факторів. Після цього визначено
середній бал по кожному району та середньозважений бал для населених
пунктів і вирахувано комплексний індекс цінності для окремого оціночного
району за формулою:

Іі = Іс : І, (3.1)

де: Іі – комплексний індекс цінності оціночного району;

Іс – середній бал оціночного району;

І – середньозважений бал по селах.

Результати вирахування комплексного індексу по кожному з оціночних
районів для села Назавизів приведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Розрахунок комплексного індексу

Оціночні райони Сума балів по оціночних районах Середній бал Іі

3 79 3,95 0,99

4 83 4,15 1,04

5 78 3,90 0,97

Середньозважений бал

4,00

Результати вирахування комплексного індексу по кожному з оціночних
районів для села Мирне приведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 Розрахунок комплексного індексу

Оціночні райони Сума балів по оціночних районах Середній бал Іі

1 73 3,65 0,97

2 79 3,95 1,05

3 74 3,70 0,98

Середньозважений бал

3,76

Наступною стадією виконання оцінки земель є економіко-планувальне
зонування території сіл – об’єднання оціночних районів в
економіко-планувальні зони. Здійснюється це з метою узагальнення
результатів оцінки території окремих оціночних районів та виділення
однотипних за споживчими якостями і функціональним використанням зон.

При об’єднанні оціночних районів в економіко-планувальні зони
враховувалась дія трьох факторів:

— суміжність районів.

— переважно однотипне функціональне використання.

— близькість значення Іі.

Враховуючи ці фактори, оціночні райони об’єднані в економіко-планувальні
зони (креслення 3). Значення зонального коефіцієнта Км2 для окремої
економіко-планувальної зони визначено як середньозважене (за часткою
площі районів) індексів Іі оціночних районів, які входять до цієї зони
(таблиця 5).

За цими показниками виділено в селі Назавизів 5 економіко-планувальних
зон (таблиця 3.5), а також в селі Мирне 3 економіко-планувальні
зони(таблиця 3.6).

Таблиця 3.5 Значення коефіцієнта Км2

Економіко-планувальні зони Оціночні райони які включені до зони Площа
оціночної території району, га Км2

І 4 96,535 1,04

ІІ 3 106,6 0,99

ІІІ 5 82,805 0,97

ІV 1,6,7 178,5 0,97

V 2 107,0 0,97

Таблиця 3.6 Значення коефіцієнта Км2

Економіко-планувальні зони Оціночні райони які включені до зони Площа
оціночної території району, га Км2

І 2 43,06 1,05

ІІ 3 47,9 0,98

ІІІ 1 42,2 0,97

3.3. Визначення функціональних та локальних факторів

у межах економіко-планувальних зон.

Територія населених пунктів в межах економіко-планувальних зон
поділяється також за функціональним використанням. Коефіцієнти, які
характеризують функціональне використання земельної ділянки, враховують
відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності.

Віднесення земель до груп функціонального використання проводилось
відповідно до класифікатора видів економічної діяльності та стандартної
класифікації забудованих земель.

Значення коефіцієнта функціонального використання земельних ділянок
наведені в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 Функціональне використання земельних ділянок.

Групи функціонального використання території

Склад групи земель Значення коефіцієнта

Землі житлової забудови Землі одно- та двоповерхової забудови 1,00

Землі промисловості ГРП 1,20

Землі громадського призначення Клуб, сільська рада, школа, церква 0,70

Землі рекреаційного призначення та інші відкриті землі Кладовище,
чагарники, озеро, ліс, канави, струмки, річки 0,50

Землі комерційного призначення Магазин, кафе, мебельний цех 2,50

Продовження таблиці 3.7

Землі сільськогосподарського призначення Землі для ведення особистого
підсобного господарства, для сінокосіння та випасання худоби Грошова
оцінка визначена окремо

Землі, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, які
зайняті виробничими та господарськими будівлями (господарські двори)
0,80

Локальні коефіцієнти застосовують при визначені вартості конкретної
земельної ділянки і враховують особливості її місця розташування в межах
економіко-планувальної зони.

Фактори, що впливають на місця розташування земельних ділянок та
значення локальних коефіцієнтів приведено в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 Локальні коефіцієнти на місце розташування земельних
ділянок в межах економіко планувальних зон.

Назва рентоутво- рювальних факторів Назва локальних факторів Значення
коефіцієнтів

Функціо- планувальні — фактори Місцезнаходження земельної: ділянки в
зоні пішохідної доступності до громадських центрів 1,04-1,2

у зоні магістралей підвище-ного містоформувального значення 1,05-1,2

у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього
пасажирського транспорту 1,04-1,15

у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та
дендрологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва,
ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи,
курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів 1,04-1,15

у прирейковій зоні (ділянка, розташована або примикає до відводу
залізниці, має під’їзну залізничну колію) 1,04-1,10

Продовження таблиці 3.8

Інженерно- інфраструктурні фактори Земельна ділянка, що примикає до
вулиці без твердого покриття 0,90-0,95

не забезпечена централізованим водопостачанням 0,90-0,95

не забезпечена каналізацією 0,90-0,95

не забезпечена централізованим теплопостачанням 0,90-0,95

не забезпечена централізованим газопостачанням 0,90-0,95

Інженерно- геологічні фактори Місцезнаходження земельної ділянки в межах
території, що має схил поверхні понад 20% 0,85-0,90

На ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см при потужності
понад два метри 0,85-0,95

у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м 0,90-0,95

у зоні затоплення паводком понад4% забезпеченості (шар затоплення понад
два метри) 0,90-0,95

у зоні значної заболоченості з ґрунтовим живленням, що важко осушується
0,90-0,95

у зоні небезпечних геологічних процесів (зсуви, карст, яружна ерозія —
яри понад 10 м, штучні підземні виробки — катакомби, підроблені
території, провали та значні тріщини у земній корі, у тому числі з
виходом метану на поверхню) 0,75-0,90

на намивних (насипних) територіях 1,02-1,07

Історико- культурні фактори Місцезнаходження земельної ділянки в межах
заповідної території 1,08-1,20

у зоні регулювання забудови 1,07-1,11

у зоні історичного ландшафту, що охороняється 1,06-1,12

у зоні охорони поодиноких пам’яток

1,06-1,12

Природно ландшафтні фактори Місцезнаходження земельної ділянки в межах
території природоохоронного призначення|(національних, зоологічних та
дендрологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва,
ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам’яток природи)
1,07-1,11

у межах території оздоровчого призначення (курортів та округів
санітарної охорони) 1,06-1,10

Продовження таблиці 3.8

у межах території рекреаційного призначення (земель туризму та
відпочинку, парків та зелених зон) 1,05-1,09

Санітарно — гігієнічні фактори Місцезнаходження земельної ділянки у
санітарно-захисній зоні 0,80-0,96

у водоохоронній зоні 1,02-1,05

*у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря
0,80-0,95

*у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля
0,90-0,95

*у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг,
електропідстанцій та аеродромів 0,90-0,97

*в ареалі забруднення ґрунтів 0,90-0,95

(важкі метали), на територіях, зайнятих породними відвалами і
териконами

4 Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів

4.1. Нормативна грошова оцінка забудованих територій

В основу грошової оцінки земель населених пунктів покладено рентний
дохід, що створюється завдяки місцю розташування їх у загальнодержавній,
регіональній і місцевій системах виробництва та розселення,
облаштування його території та якості земель з урахуванням природно –
кліматичних, інженерно – геологічних умов, екологічного стану та
функціонального використання земель.

Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим
призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.
Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій
земель та земельних ділянок ( за винятком сільськогосподарських
угідь ) визначається згідно формули ( наведена в абзаці нижче).

Нормативна грошова оцінка 1 м 2 земельної ділянки в населеному пункті
визначається за формулою:

В х Нп

Цн = ——- х Кф х Км, (4.1)

Нк

де Цн — грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у
гривнях);

В — витрати на освоєння та облаштування території
врозрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп — норма прибутку (6 %);

Нк — норма капіталізації (3 %);

Кф — коефіцієнт, який характеризує функціональне
використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову,
для промисловості, транспорту тощо);

Км — коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної
ділянки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає індексації
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000
року №783 « Про проведення індексації грошової оцінки земель ».

Витрати на освоєння та облаштування території (В) включають відновну
вартість як первісну вартість, що змінюється після переоцінки,
інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж
водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання
(включаючи зовнішнє освітлення), слабкострумових пристроїв,
газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки,
зелених насаджень загального користування, вулично-дорожної мережі,
міського транспорту, об’єктів соціальної інфраструктури загально-
міського значення, а також витрати на компенсацію збитків, пов’язаних із
зміною характеру використання території за станом на початок року
проведення оцінки.

Індексація витрат здійснюється за індксами вартості основних
фондів у відповідності до чинного законодавства України. Витрати
на освоєння та облаштування території визначаються за кожним
населеним пунктом за даними статистичної звітності відповідних
органів державної статистики.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної
ділянки Кф, ураховує відносну прибутковість видів економічної
діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним
використанням провадиться з Інструкцією з заповнення державної
статистичної звітності з кількісного обліку земель ( форми 6-
зем, 6а – зем, 6б – зем, 2 – зем ), затвердженої наказом
Держкомстату України та зареєстрованою в Мінюсті, відповідно до
видів економічної діяльності, зазанчених у довідках, що надають
юридичним особам органи державної статистики.

Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок
змішаного використання визначається як середньозважене ( за
площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих
частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для
виділення частин земельної ділянки різного функціонального
призначення є виключно затверджені дані інвентаризації земельної
ділянки та землеустрою.

Коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки (Км),
обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів
регінального, зонального та локального характеру і обчислюється
за формулою:

Км = Км1 х Км2 х Км3, ( 4.2)

де Км1  — регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність
рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загально –
державній , регіональній і місцевій системах виробництва і
розселення;

Км2 – зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність
території в межах населеного пункту ( економіко — планувальні зони);

Км3 – локальний коефіцієнт, який враховує місцерозташування
земельної ділянки в межах економіко — планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення Км є генеральні плани та
проекти планування і забудови населених пунктів, плани їх
земельно — господарського устрою, матеріали економічної оцінки їх
територій.

Значення коефіцієнтів установлюється за результатами пофакторних
оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги
рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу
в межах населеного пункту та його економіко — планувальних
зон.

Нормативна грошова оцінка земель населених пункктів виконується в
послідовності, яка наведена вище.

Середня вартість одного квадратного метра земель населеного пункту в
залежності від регіональних факторів місця розташування ( Цнм )
визначається за формулою:

(4.3)

Значення коефіцієнта Км1 є добутком коефіцієнтів, які
враховують:

— чисельність населення, географічне положення, адміністративний
статус населеного пункту та його господарські функції (таблиця
4.1) ;

— входження в приміську зону міст з чисельністю населення 100
тис.чол. і більше ( таблиця 4.2).

— наявність у населеного пункту статусу курорту (таблиця 4.3 ) ;

— входження до зон радіаційного забруднення (таблиця 4.4) ;

Таблиця 4.1 Коефіцієнти які характеризують чисельність
населення,географічне положення, адміністративний статус населених
пунктів та їх господарські функції

№ з/п Тип міст за адміністративним статусом та господарськими функціями
Чисельність населення

(тис. чол) Значення коефіцієнта

1 Міста обласного підпорядкування, які виконують переважно промислові
транспортні та курортно-рекреаційні функції, переважно центри
адміністративних районів 20,0 — 49,9 1,2

2 Міста обласного підпорядкування — промислові,промислово-транспортні ,
оздоровчо-курортні центри переважно центри адміністративних районів 50,0
— 99,9 1,4

3 Міста обласного підпорядкування — багатогалузеві промислові або великі
курортні центри,переважно центри областей 100,0 — 249,9 1,6

4 Місто загальнодержавного значення Севастополь, столиця Автономної
Республіки Крим Сімферополь і міста обласного підпорядкування —
багатогалузеві промислові, а також адміністративні і культурні центри,
переважно центри областей

250,0 — 499,9 2,0

5 Багатофункціональні міста

обласного підпорядкування, крупні адміністративні, наукові, економічні,
організаційні і культурні центри, переважно центри областей 500,0 —
999,9 2,5

6 Столиця України — місто Київ,центри областей — багатофункціональні
міста

обласного підпорядкування — найкрупніші адміністративні,

наукові, економічні, організаційні і культурні

центри 1000,0 і вище 3,0

Таблиця 4.2 Коефіцієнти, які враховують місце розташування населених

пунктів у приміських зонах великих міст

Чисельність населення міст-центрів (тис. чол.) Значення коефіцієнта

100,0-249,9 1,1

250,0-499,9 1,2

500,0-999,9 1,3

1000,0-1999,9 1,5

2000,0 і більше 1,8

Таблиця 4.3 Коефіцієнти, які застосовуються для населених

пунктів, що мають статус курортів

Розміщення населених пунктів, що мають статус курортів Значення
коефіцієнта

на Південному узбережжі Криму 3,0

на Південно-східному узбережжі Криму 2,5

на Західному узбережжі Криму 2,2

на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської
областей 2,0

у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської,
Івано-Франківської та Чернівецької областей 2,3

в інших курортних населених пунктах 1,5

Таблиця 4.4 Коефіцієнти, які враховують місце розташування населених

пунктів у зонах радіоактивного забруднення внаслідок

Чорнобильської катастрофи

Розміщення населених пунктів у зонах радіоактивного забруднення Значення
коефіцієнта

Зона відчуження 0,5

Зона безумовного (обов’язкового) відселення 0,6

Зона гарантованого добровільного відселення 0,80

Зона посиленого радіоекологічного контролю 0,90

Для сіл Назавизів та Мирне Км1 приймається на рівні 1,0.

Витрати ( В ) на освоєння та облаштування території с.Назавизів
складають 2053711,69 грн.

До оціночної території населеного пункту не були включені
сільськогосподарські угіддя, вулиці, дороги, залізниці.

Таблиця 4.5 Склад угідь не включених до оціночних земель

Площа населеного пункту 580,44 Га

1. сільськогосподарські угіддя 445,2376 Га

2. вулично – дорожня мережа 20,2 Га

3. залізниця 35,8 Га

Площа території, що оцінюється, дорівнює 83,7054 Га

З них : житлова забудова 10,9 Га

громадська забудова 3,1183 Га

землі комерційної забудови 7,9378 Га

землі промисловості 5,0493 Га

землі рекреаційного призначення 56,7 Га

2053711,69

В = ———— = 2,45 грн/м2

837054

2,45 х 6%

Цн = ————- х 1,0 = 4,90 грн.

3%

Отже, середня вартість одного квадратного метра земель населеного
пункту с. Назавизів становить 4,90 гривні.

В межах населеного пункту базова вартість одного квадратного метра
земель диференціюється за економіко планувальними зонами, які
встановлюються на основі економічної оцінки території населеного
пункту з урахуванням таких факторів:

— неоднорідності функціонально — планувальних якостей території;

— доступності до центру населеного пункту, місць концентрації
трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового
відпочинку;

— рівня інженерного забезпечення та благоустрою території;

— рівня розвитку сфери обслуговування населення;

— екологічної якості території;

— привабливості середовища.

Середня вартість одного квадратного метра земель не
диференціюється для:

— смуги відводу залізниці, за винятком економіко — планувальних
зон, які включають вокзали та привокзальні площі;

— смуги відводу магістральних нафто-, газо-, та продуктопроводів, які
проходять через територію населеного пункту і виходять за його
межі;

— смуги відводу ліній електропостачання високої напруги і виходять
за його межі.

Вартість 1 м2 земель населених пунктів за економіко — планувальними
зонами розраховується за формулою:

Ц нз = Ц нм х Км2, ( 4.4)

де Ц нз — середня для економіко — планувальної зони вартість 1
м2 у гривнях.

Значення Км2 визначається як добуток по факторних оцінок з
урахуванням вагової характеристики кожного з факторів.

Числові значення по факторних оцінок приймаються в межах граничних
значень коефіцієнтів Км2 для груп населених пунктів з різною
чисельністю населення ( табл. 4.6) з урахуванням нормативної
технічної документації та експертної оцінки.

Питома вага зональних рентоутворювальних факторів визначається
щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей.

Сума вагових характеристик, що встановлена для факторів,
повинна дорівнювати 1,0.

Таблиця 4.6 Граничні значення коефіцієнтів, які враховують ступінь
містобудівної цінності території в межах населених пунктів (Км2)

Групи населених пунктів з чисельністю населення(тис. чол.) Граничні
значення коефіцієнтів

максимальні мінімальні

до 20 1,5 0,75

від 20 до 50 1,5-2,0 0,50

від 50 до 100 2,0-2,5 0,40

від 100 до 250 2,5-3,0 0,35

від 250 до 500 3,0-3,5 0,30

від 500 до 1000 3,5-4,0 0,25

від 1000 до 2000 4,0-5,0 0,20

понад 2000 5,0-7,0 0,15

В таблиці 4.7 визначено вартість 1 м2 земель населеного пункту с.
Назавизів за економіко – планувальними зонами.

Таблиця 4.7 Вартість 1 м2 земель за економіко – планувальними зонами

Економіко – планувальні зони

Ц нм

Км2 Ц нз = Ц нм х Км2

І 4,90 1,04 5,10

ІІ 4,90 0,99 4,85

ІІІ 4,90 0,97 4,75

ІV 4,90 0,97 4,75

V 4,90 0,97 4,75

Витрати ( В ) на освоєння та облаштування території с.Мирне складають
113989,40 грн.

До оціночної території населеного пункту не були включені
сільськогосподарські угіддя, вулиці, дороги, залізниці.

Таблиця 4.8. Склад угідь не включених до оціночних земель

Площа населеного пункту 133,16 Га

1. сільськогосподарські угіддя 123,42 Га

2. вулично – дорожня мережа 4,50 Га

3. залізниця 35,8 Га

Площа території, що оцінюється, дорівнює 5,24 Га

З них : житлова забудова 2,70 Га

громадська забудова 0,70 Га

землі комерційної забудови 0,34 Га

землі рекреаційного призначення 1,50 Га

113989,40

В = ———— = 2,18 грн/м2

52400

2,18 х 6%

Цн = ————- х 1,0 = 4,36 грн.

3%

Отже, середня вартість одного квадратного метра земель населеного
пункту с. Мирне становить 4,36 гривні.

В таблиці 4.9 визначено вартість 1 м2 земель населеного пункту с.
Мирне за економіко – планувальними зонами.

Таблиця 4.9

Вартість 1 м2 земель в економіко – планувальних зонах

Економіко – планувальні зони

Ц нм

Км2 Ц нз = Ц нм х Км2

І 4,36 1,05 4,58

ІІ 4,36 0,98 4,27

ІІІ 4,36 0,97 4,23

Вартість 1 м2 земельної ділянки певного функціонального
використання Цн визначається з урахуванням територіально —
планувальних, інженерно геологічних, історико – культурних,
природно – ландшафтних, санітарно –

гігієнічних та інженерно — інфраструктурних особливостей місця її
розташування в межах економіко – планувальної зони за формулою:

Цн = Ц нз х К ф х Км3 (4.5)

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного
пункту, виходячи з його особливостей. При встановленні значення
локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо
встановлювати його значення на основі визначення частки площі, яку
займає цей фактор на земельній ділянці. Установлення частки
площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС – технологій та
електронних цифрових карт.

Для обчислення Км3 враховувались локальні фактори при цьому
добуток по факторних оцінок не нижчий 0,5 і вище 1,5.

Нормативна грошова оцінка земель, що використовуються як
сільськогосподарські угіддя.

Відповідно до наказу від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 Державного
комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики
України, міністерства архітектури та житлово – комунального
господарства, Української академії аграрних наук для визначення
нормативної грошової оцінки земель в Україні розраховується
диференціальний рентний дохід з орних земель за економічною
оцінкою виробництва зернових культур

(у центнерах зерна) за формулою:

Рдн = (У х Ц — З — З х Кнр):Ц,
(4.6)

де Рдн — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель (у
центнерах);

У — урожайність зернових з гектара (у центнерах);

Ц — ціна реалізації центнера зерна в гривнях;

З — виробничі затрати на гектар;

Кнр — коефіцієнт норми рентабельності.

Крім диференціального рентного доходу (Рдн) у сільському
господарстві, за умов використання гірших земель створюється
абсолютний рентний дохід (Ран), який додається до диференціального
рентного доходу, і таким чином обчислюється загальний рентний дохід
(Рздн).

Диференціальний рентний дохід з гектара земель під багаторічними
насадженнями, природними сіножатями і пасовищами розраховується на
основі співвідношень диференціальних рентних доходів цих угідь і
рентного доходу на орних землях за економічною оцінкою виробництва
зернових культур за формулою:

Рдн х Рд (б)(с)(п)

Рдн(б)(с)(п) =
————————, (4.7)

Рд

де Рдн(б)(с)(п) — диференціальний рентний дохід з гектара земель
під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями
(с) і пасовищами (п) (у центнерах);

Рдн — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель (у
центнерах);

Рд(б)(с)(п) — диференціальний рентний дохід з гектара земель
під багаторічними насадженнями (б), природними сіножатями (с) і
пасовищами (п) за економічною оцінкою земель (у гривнях);

Рд — диференціальний рентний дохід з гектара орних земель за
економічною оцінкою виробництва зернових культур (у гривнях).

Нормативна грошова оцінка орних земель, земель під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами
визначається як добуток річного рентного доходу за економічною
оцінкою виробництва зернових культур, ціни на зерно і терміну його
капіталізації за формулою:

Гоз = Рздн х Ц х Тк, (4.8)

де Гоз — нормативна грошова оцінка гектара орних земель,
земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і
пасовищами в Україні (у гривнях);

Рздн — загальний рентний дохід на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в
Україні (у центнерах);

Ц — ціна центнера зерна (у гривнях);

Тк — термін капіталізації рентного доходу (у роках), який
встановлюється на рівні 33 років.

На підставі матеріалів економічної оцінки земель вираховується
диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в
Автономній Республіці Крим, областях та їх адміністративних
районах за формулою:

Рдн(У) х Рд(р)

Рдн(р) = —————,
(4.9)

Рд(У)

де Рдн(р) — диференціальний рентний дохід з гектара орних
земель, земель під багаторічними насадженнями, природними
сіножатями і пасовищами в регіоні (Автономній Республіці Крим,
областях та адміністративних районах) (у центнерах);

Рдн(У) — диференціальний рентний дохід з гектара орних
земель, земель під багаторічними насадженнями, природними
сіножатями і пасовищами в Україні (У) (у центнерах);

Рд(р) — диференціальний рентний дохід за економічною
оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землях
під багаторічними насадженнями, природними сіножатями та пасовищами за
оцінкою цих угідь у регіоні (Автономній Республіці Крим, областях та їх
адміністративних районах) (у гривнях);

Рд(У) — диференціальний рентний дохід за економічною оцінкою
виробництва зернових культур на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за
оцінкою цих угідь в Україні (У) (у гривнях).

У разі відсутності економічної оцінки орних земель під
зерновими культурами у розрахунках використовуються показники
економічної оцінки ріллі в цілому.

У регіонах, де проведено економічну оцінку окремо
меліорованих і немеліорованих земель, у розрахунках
використовуються зведені показники оцінки земель під зерновими
культурами в цілому.

До диференціального рентного доходу Рдн (р) в Автономній
Республіці Крим, областях та адміністративних районах з гектара орних
земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями
і

пасовищами додається абсолютний рентний дохід (постійна величина,
установлена в Україні на 1 га угідь — 1,6 ц), що становитиме загальний
рентний

дохід (Рздн).

На гірших землях, на яких не створюється диференціальний
рентний дохід (з нульовим або від’ємним показником оцінки),
нормативна грошова оцінка земель визначається величиною
абсолютного рентного доходу — 1,6 ц зерна з гектара.

Нормативна грошова оцінка гектара орних земель, земель під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в
Автономній Республіці Крим, областях та адміністративних районах, земель
сільськогосподарських підприємств визначається за формулою

Гоз = Рздн х Ц х Тк (4.10)

Диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в
сільськогосподарських підприємствах обчислюється за формулою

Рдн(р) х Рд(п)

Рдн(п) = ———————
(4.11)

Рд(р)

де Рдн(п) — диференціальний рентний дохід з гектара орних
земель, земель під багаторічними насадженнями, природними
сіножатями і пасовищами в сільськогосподарському підприємстві (п) (у
центнерах);

Рдн(р) — диференціальний рентний дохід з гектара
орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними
сіножатями і пасовищами в адміністративному районі (р) (у
центнерах);

Рд(п) — диференціальний рентний дохід за економічною
оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землях
під багаторічними насадженнями (визначається за шкалами економічної
оцінки багаторічних насаджень у цілому в земельно-оцінювальному
районі),

природними сіножатями і пасовищами за оцінкою цих угідь у
сільськогосподарському підприємстві (п) (у гривнях);

Рд(р) — диференціальний рентний дохід за економічною
оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землях
під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за
оцінкою в адміністративному районі (р) (у гривнях).

У разі відсутності економічної оцінки орних земель під
зерновими культурами в розрахунках використовуються показники
економічної оцінки ріллі в цілому.

У сільськогосподарських підприємствах, де проведено
економічну оцінку окремо меліорованих і немеліорованих земель у
розрахунках використовуються зведені показники оцінки земель під
зерновими культурами в цілому.

Диференціальний рентний дохід на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами в
сільськогосподарських підприємствах після уточнення меж і площ земель,
переданих у колективну власність, обчислюється на підставі експлікації
агровиробничих груп ґрунтів підприємства за допомогою шкал економічної
оцінки земель за формулою

S(Рд агр х Пагр)

Рд (п) = ———————, (4.12)

SПагр

де Рд (п) — диференціальний рентний дохід за економічною
оцінкою виробництва зернових культур на орних землях, землях під
багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за
оцінкою цих угідь у сільськогосподарському підприємстві (п) (у
гривнях);

Рд агр — диференціальний рентний дохід за шкалами
економічної оцінки виробництва зернових культур на орних землях,
землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і
пасовищами за агровиробничими групами ґрунтів (у гривнях);

Пагр — площа агровиробничих груп ґрунтів за
відповідними угіддями (у гектарах).

S — знак суми.

До диференціального рентного доходу з гектара орних земель,
земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і
пасовищами, обчисленого в сільськогосподарських підприємствах,
додається абсолютний рентний дохід (постійна величина, установлена
в Україні на гектар угідь — 1,6 ц).

На гірших землях, на яких не створюється диференціальний
рентний дохід (з нульовим або від’ємним показником оцінки),
нормативна грошова оцінка земель визначається величиною
абсолютного рентного доходу — 1,6 ц зерна з гектара.

Загальна нормативна грошова оцінка земель
сільськогосподарського підприємства обчислюється, виходячи з
грошової оцінки одного гектара відповідних угідь і їх площ у межах його
землекористування.

Нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки
(території сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності або
користуванні юридичних та фізичних осіб, у тому числі земельних
ділянок для ведення особистого селянського господарства, садівництва,
городництва, сінокосіння та випасання худоби) на основі шкал
грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів.

Шкали нормативної грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів
розраховуються за формулою

Г х Багр

Гагр = ————, (4.13)

Б

де Гагр — нормативна грошова оцінка гектара агро виробничої групи
ґрунтів (у гривнях);

Г — нормативна грошова оцінка гектара відповідних угідь
у сільськогосподарському підприємстві (у гривнях);

dh`„Aea$gdu a

&

P

R

V

Z

D

F

H

N

P

T

V

¤

?

?

3/4

h®HM>X Z ` b Ue F

H

N

?3/4

h^

hae

h^

???????

????

e

e

6

@

B

h

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

?

hA2Q h

hCc

hCc

hCc

h

??

?????

??

hCc

hCc

h

hCc

hCc

hCc

??

??

??

??

?V“X“Z“O“””?•––„ppaRF

h1;E h

?0?????

?F????…?

?

?

?F????&?

?

?

?F????&?

?

?

?F????&?

?

?

?F????&?

?

?

?F????&?

?

?

?F????&?

?

?

?F????&?

?

?

?F????&?

?

?

gd1;E

*

gd©r

F

H

?

°

?

( * ® ° 4

6

?

1/4

v

°

1Багр — бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів;

Б — бал бонітету гектара відповідних угідь у сільськогосподарському
підприємстві.

Загальна нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки
визначається сумою добутків площ агровиробничих груп ґрунтів на їх
нормативні грошові оцінки.

Грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь у
населених пунктах с.Назавизів та с.Мирне проведена окремо по орних
землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і
пасовищами ( таблиця 11).

Грошова оцінка 1 га певної агро виробничої групи грунтів у межах
населених пунктів ( Г агр ) розрахована за формулою наведеною вище.

Грошова оцінка 1 га земель на території базового сільськогосподарського
підприємства ( 1998 рік ) складає:

— рілля 2531,55 грн

— багаторічні насадження 6574,15 грн

— пасовища 2667,13 грн

Середні бали бонітету по базовому сільськогосподарському
підприємстві ( 1993 рік ) для сіл Назавизів та Мирне дорівнюють:

— рілля 26,8 балів

— багаторічні насадження 14,2 балів

— пасовища 16,4 балів

Бали бонітету агрогруп грунтів виділені в межах територій сіл Назавизів
та мирне приведені в таблиці 4.10.

Таблиця 4.10 Бали бонітету агрогруп грунтів

шифри агровиробниччих груп Рілля багаторічні насадження сіножаті
Пасовища

28г 28,9 — — —

28д 32,6 — — —

175г 34,7 10,0 — 29,5

176д 47,9 31,5 — —

177е 24,6 8,2 — 20,9

183е 21,4 13,7 — —

186л 22,6 13,5 — 20,6

188в 2,1 1,0 — —

212 14,5 — — —

215 — — — 3,2

219 — — — 1,0

Відповідно до формули визначено грошову оцінку 1 га
сільськогосподарських угідь , показники якої приведені в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11 Шкала грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь

Шифри агровиробниччих груп Рілля багаторічні насадження сіножаті
Пасовища

28г 2730 — — —

28д 3079 — — —

175г 3278 4630 — 4798

Продовження таблиці 4.11

176д 4525 14584 — —

177е 2324 3796 — 3399

183е 2021 6343 — —

186л 2135 6250 — 3350

188в 198 463 — —

212 1370 — — —

215 — — — 520

219 — — — 163

Загальна грошова оцінка сільськогосподарських угідь населених пунктів
подана в таблицях 4.11., 4.12. Загальна грошова оцінка земель певного
функціонального використання з врахуванням локальних факторів по
населених пунктах подана в таблицях 4.13., 4.14.

Таблиця 4.12 Розрахунок грошової оцінки сільськогосподарських угідь в
межах села Назавизів по агровиробничих групах ґрунтів.

Сільськогосподарські угіддя Агровиробничі групи ґрунтів Грошова оцінка 1
га, (грн.) Загальна оцінка, грн.

шифр Площа, га

Рілля 28 г 45,7 2730 124761,00

28 д 11,2 3079 34484,80

175 г 293,0638 3278 960663,14

177 е 1,20 2324 2788,80

212 1,10 137 150,70

Разом

352,2638 3187,5 1122848,44

Багаторічні насадження 175 г 14,4 4630 66672,00

177 е 1,60 3796 6073,60

Разом

16,0 4546,60 72745,60

Пасовища 175 г 60,2438 4798,00 289049,75

177 е 14,9 3399,00 50645,10

215 1,03 520,00 535,60

219 0,8 163,00 130,40

Разом

76,9738 4421,8 340360,85

ВСЬОГО

445,2376 3449,7 1535954,89

Таблиця 4.13 Розрахунок грошової оцінки сільськогосподарських угідь в
межах

села Мирне по агровиробничих групах ґрунтів.

Сільськогосподарські угіддя Агровиробничі групи ґрунтів Грошова оцінка 1
га, (грн.) Загальна оцінка, грн.

шифр Площа, га

Рілля 176 д 50,90 4525 230322,50

183 е 5,60 2021 11317,60

186 л 11,80 2135 25193,00

Продовження таблиці 4.13

188 в 1,12 198 221,76

Разом

69,42 3846,9 26054,86

Багаторічні насадження 176 д 23,5 14584 342724,00

183 е 0,20 6343 1268,60

186 л 9,30 6250 58125,00

188 в 12,60 463 5833,80

Разом

45,60 8946,30 407951,40

Пасовища 186 л 8,40 3350 28140,00

Разом

8,40 3350,0 28140,00

ВСЬОГО

123,42 5697,2 703146,26

Таблиця 4.14 Грошова оцінка земель села Назавизів

Функціональне використання території Площа, га Загальна вартість, грн.
Середньозважена грошова оцінка

1м2 /грн.

1 Землі житлової забудови 10,9 737990,00 6,77

2 Землі громадської забудови 3,1183 161528,00 5,18

4 Землі промисловості 5,0493 2306,00 7,19

5 Землі комерційної забудови 7,9348 1393744,00 17,56

6 Землі рекреаційного призначення 56,7 1804100,00 3,18

7 Сільськогосподарські угіддя 445,2376 1535954,89 0,34

З них :

— рілля

352,2638

1122848,44

0,32

— багаторічні насадження 16,00 72745,60 0,45

— пасовища 76,9738 340360,85 0,44

РАЗОМ 528,94 5635622,89 1,07

Таблиця 4.15 Грошова оцінка земель села Мирне

Функціональне використання території Площа, га Загальна вартість, грн.
Середньозважена грошова оцінка

1м2 /грн.

1 Землі житлової забудови 2,70 131640,00 4,88

2 Землі громадської забудови 0,70 26320,00 3,76

5 Землі комерційної забудови 0,34 40016,00 11,77

6 Землі рекреаційного призначення 1,50 34320,00 2,29

7 Сільськогосподарські угіддя 123,42 703146,26 0,57

З них :

— рілля

69,42

267054,86

0,38

— багаторічні насадження 45,60 407951,40 0,89

— пасовища 8,40 28140,00 0,34

РАЗОМ 128,66 935442,26 0,73

Нормативна грошова оцінка окремої земельної ділянки

Грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається як добуток
грошової оцінки одного квадратного метра ( гектара) земель і її площі,
яка встановлюється за матеріалами державного земельного кадастру (
облікових даних) і визначається за формулою:

Цз = Цн х Пз, (4.14)

де Цз — грошова оцінка земельної ділянки ( у гривнях )

Цн — грошова оцінка одного метра квадратного ( у гривнях )

Пз — площа земельної ділянки ( в метрах квадратних).

Наприклад: площа земельної ділянки громадської забудови, що
знаходиться в кварталі №14 складає 3000 кв.м., ціна 1 кв.м цих земель в
даному кварталі становить 5,18 грн.

Отже, грошова оцінка земельної ділянки:

Цз = 3000 кв.м х 5,18 грн = 15540 грн

Грошова оцінка окремих громадян виконується в такій послідовності: по
земельно – облікових матеріалах сільської ради ( при наявності
державного акту, договору оренди по земельно – кадастрових планах)
визначається площа земель по угіддях.

Наприклад:

забудовані землі 0.05 га

рілля — 0.30 га

багаторічні насадження 0.05 га

Громадянин проживає в кварталі №12, враховуючи локальні коефіцієнти на
місце розташування земельної ділянки, встановлюємо, що грошова оцінка 1
кв.м становить 7,03 грн.

Отже грошова оцінка забудованих земель ( житлова забудова) становить 500
кв.м х 7,03 = 3515 гривень.

Грошова оцінка 1 кв.м або 1 га сільськогосподарських угідь
встановлюється по шкалі грошової оцінки земель для кожного з угідь, агро
виробнича група грунтів визначається на плані ґрунтового покриву
грунтів. Земельна ділянка має дернові опідзолені глеюваті
слабокам’янисті середньо суглинкові грунти ( шифр агро виробничої групи
176 д). Визначаємо згідно шкали грошову оцінку 1 га угідь:

рілля — 4525 грн х 0.3000 га =
1357,50 гривень

багаторічні насадження — 14584 грн х 0.0500 га = 729,20 гривень.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки громадянина складає:

3515 грн + 1357,50 + 729,20 грн = 5601,70 гривня.

На підставі заяви громадянина видається витяг з технічної документації
про грошову оцінку земельної ділянки за нижче приведеною формою:

Застосування даних нормативної грошової оцінки земель

5.1 Розрахунок земельного податку

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для
фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони
земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників
землі

і землекористувачів, пов’язаних з господарюванням на землях гіршої
якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та
моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку
інфраструктури населених пунктів.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також
напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю,
відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і
справляння земельного податку визначаються Законом України « Про плату
за землю».

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської
діяльності власників землі та землекористувачів.

Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка
(пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на
умовах оренди.

Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки,
земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Плата заземлю справляється у вигляді земельного податку або орендної
плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Підставою для
нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а
орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або
комунальній власності, — договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 6 Закону України « Про плату за землю» ставки
земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь, що
надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим
призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони
віднесені, встановлюється у відсотках від їх грошової оцінки у таких
розмірах:

для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0.1; для багаторічних насаджень –
0.03.

Якщо грошову оцінку земельних ділянок не встановлено, середні ставки
земельного податку встановлюються у таких розмірах:

Групи населених | Середня ставка | Коефіцієнт, що
застосо-

пунктів з чисель- | податку | вується
у містах Києві,

ністю населення | (коп. за |
Сімферополі, Севастопо-

(тис. чол.) | 1 кв. метр) | лі
та містах обласного

|
| підпорядкування

до 0,2 1,5

від 0,2 до 1 2,1

від 1 до 3 2,7

від 3 до 10 3,0

від 10 до 20 4,8

від 20 до 50 7,5
1,2

від 50 до 100 9,0
1,4

від 100 до 250 10,5
1,6

від 250 до 500 12,0
2,0

від 500 до 1000 15,0
2,5

від 1000 і більше 21,0
3,0

Ставки земельного податку з земель населених пунктів, грошову оцінку
яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх
грошової оцінки.

Розрахуємо земельний податок для громадянина, який має у власності
земельні ділянки загальною площею 0.4000 га для обслуговування житлового
будинку та для ведення особистого селянського господарства, з них по
угіддях:

забудовані землі 0.05 га

рілля — 0.30 га

багаторічні насадження 0.05 га.

Громадянин проживає в кварталі №12, враховуючи локальні коефіцієнти на
місце розташування земельної ділянки, встановлюємо, що грошова оцінка
1 кв.м становить 7,03 грн.

Отже грошова оцінка забудованих земель ( житлова забудова) становить:
500 кв.м х 7,03 = 3515 гривень.

Грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь встановлюється по
шкалі грошової оцінки земель для кожного з угідь, агро виробнича група
грунтів визначається на плані ґрунтового покриву. Земельна ділянка має
дернові опідзолені глеюваті слабокам’янисті середньо
суглинкові грунти ( шифр агро виробничої групи 176 д).

Визначаємо згідно шкали грошову оцінку 1 га угідь:

рілля — 4525 грн х 0.3000 га =
1357,50 гривень

багаторічні насадження — 14584 грн х 0.0500 га = 729,20 гривень.

Враховуючи те, що всі витрати на облаштування населених пунктів були
проіндексовані станом на 01.01.2009 року, то земельний податок за
земельні ділянки складає величину, яка розрахована в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Приклад розрахунку земельного податку

Угіддя Площа в га Грошова оцінка землі Ставки податку у відсотках
Податок,

грн

Забудовані землі 0.0500 3515.00 1 1,76

рілля 0.3000 1357,5 0.1 0,41

Багаторічні насадження 0.0500 729,2 0.03 0.01

Отже, земельний податок за земельні ділянки громадянина буде становити
2,18 гривні.

Спеціалістами Івано-Франківського обласного головного управління
земельних ресурсів підраховано, що внаслідок неповного виконання
необхідних робіт з грошової оцінки земель сільських населених
пунктів місцевими бюджетами втрачено близько 570 тисяч гривень.

Ця сума просто шокує, адже ці гроші могли б бути направлені
місцевими органами влади на розв’язання багатьох питань. Разом з
цим ця цифра підкреслює вагомий вплив грошової оцінки земель на
економічну ситуацію на місцевому рівні, на рівні регіону та країни
в цілому.

5.2. Розрахунок орендної плати за земельну ділянку.

Оренда землі — це засноване на договорі строкове платне володіння і
користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення
підприємницької та інших видів діяльності.

Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності
громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у
власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними
особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній
власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень,
визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у
спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та
Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених
законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній
власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські
державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та
Кабінет Міністрів України.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на
підставі договору оренди належить право володіння і користування
земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути:

а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні
адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет
Міністрів України в межах повноважень, визначених законом;

б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада
Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом;

в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без
громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання та
організації, а також іноземні держави.

Орендні відносини оформляються договором оренди землі.

Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за
плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на
певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку
відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір
оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із
сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди
землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі є:

об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу,
строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її
несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка
передається в оренду;

умови збереження стану об’єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення
об’єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою
для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання
договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови,
зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов’язань
сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшкодування витрат
на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об’єкта оренди,
проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на
зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід’ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у
її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об’єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки.

Особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної
або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади
чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної
ділянки заяву (клопотання). У разі згоди орендодавця передати земельну
ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі.

Однією з основних істотних умов договору оренди є орендна плата. Орендна
плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за
користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення
орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі
оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з
урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором
оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та
відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть
передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і
комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Внесення
орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів
через фінансові установи. Орендар має право вимагати відповідного
зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки
погіршився не з його вини.

Приведемо приклад розрахунку орендної плати за земельну ділянку площею
0.2350 га, яку пропонується передати в оренду ПП Левицькому Івану
Ярославовичу для будівництва та обслуговування торгового комплексу в с.
Назавизів.

Відповідно до Закону України «Про оренду землі» орендна плата за
земельні ділянки в населених пунктах, грошова оцінка земель яких
проведена, не може перевищувати 10 відсотків від нормативної грошової
оцінки.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки є добутком ціни одного метра
квадратного та площі земельної ділянки з врахуванням індексу інфляції.
Земельна ділянка розташована в 14 кварталі першої економіко планувальної
зони. Ціна одного метра квадратного складає 18,49 грн за квадратний
метр.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:

2350 кв.м х 18,49 грн = 43451.5 гривня.

Річна орендна плата може бути встановлена в розмірах від 434,51 гривень
, що становить 1%, і до 4345,1 гривень, що становить 10 % від
нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

6 Економіка та організація робіт

6.1 Характеристика процесу робіт

Грошова оцінка земель здійснюється з метою створення умов щодо
регулювання економічних відносин при передачі земель у власність,
спадщину, під заставу, а також визначенні ставок земельного податку та
розмірів внеску до статутних фондів селянських спілок, акціонерних
товариств та інших колективних та господарських підприємств, формування
ціноутворення при купівлі-продажу земельних ділянок.

Грошова оцінка земель дозволяє встановити більш чи менш об’єктивні
стартові ціни на аукціонах.

При нестабільній економічній ситуації оцінку земель виражають не в
національній валюті, а. в твердих умовних одиницях. Такою умовною
одиницею, як правило, служить центнер зерна.

Грошова економічна оцінка базується на матеріалах державного кадастру,
тобто включає в себе кількісну і якісну характеристику ґрунтів, їх
економічну характеристику, їх економічну оцінку за матеріалами
землеустрою та інвентаризації земель, перспективних планах розвитку
населеного пункту.

При відсутності економічної оцінки земель сільськогосподарського
призначення грошову оцінку їх визначають за агровиробничими групами
ґрунтів.

6.2 Організація робіт підготовчого періоду

Основним в процесі підготовчих робіт є збір необхідної для проведення
грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, забудованих
територій і окремої земельної ділянки.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського
призначення є:

— матеріали державного земельного кадастру ( кількісна та якісна
характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка земель);

— матеріали внутрігосподарського землевпорядкування ;

— проекти формування територій і встановлення меж міста;

— встановлення меж населеного пункту;

— матеріали інвентаризації земель усіх категорій.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель населеного пункту є:

— генеральній план;

— схеми генерального плану села;

— проект планування і забудови населеного пункту;

— матеріали економічної оцінки території та інвентаризації земель
населеного пункту.

Грошова оцінка окремої земельної ділянки (території
сільськогосподарських угідь, що знаходяться у власності або користуванні
юридичних або фізичних осіб) визначається на основі шкал грошової оцінки
агровиробничих груп грунтів.

6.3 Організація робіт виробничого періоду

Грошова оцінка земель здійснюється з метою створення умов щодо
регулювання економічних відносин при передачі земель у власність,
спадщину, під заставу, а також визначенні ставок земельного податку та
розмірів внеску до статутних фондів селянських спілок, акціонерних
товариств та інших колективних та господарських підприємств, формування
ціноутворення при купівлі-продажу земельних ділянок.

Грошова оцінка земель дозволяє встановити більш чи менш об’єктивні
стартові ціни на аукціонах.

При нестабільній економічній ситуації оцінку земель виражають не в
національній валюті, а в твердих умовних одиницях Такою умовною
одиницею, як правило, служить центнер зерна.

Грошова економічна оцінка базується на матеріалах державного кадастру,
тобто включає в себе кількісну і якісну характеристику грунтів, їх
економічну характеристику, їх економічну оцінку за матеріалами
землеустрою та інвентаризації земель, перспективних планах розвитку
населеного пункту.

При відсутності економічної оцінки земель сільськогосподарського
призначення грошову оцінку їх визначають за агровиробничими групами
грунтів.

Грошова оцінка земель населеного пункту.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель населеного пункту є їх
генеральні плани та проекти планування і забудови населеного пункту,
економічної оцінки території.

Розрахунок базової вартості квадратного метра землі в населеному пункті.
Виділення оціночних одиниць. Пофакторна оцінка їх споживчих якостей та
економіко-планувальне зонування території. Виявлення локальних
факторів, обгрунтування їх значень, картографування зон їх впливу.
Грошова оцінка земель сільськогосподарського використання в межах
населеного пункту. Картографування основних агровиробничих груп грунтів.
Розрахунок грошової оцінки категорій земель. Підготовка картографічного
мітеріалу та пояснювальної записки.

Грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Інформаційною базою для грошової оцінки земель сільськогосподарського
призначення є матеріали державного земельного кадастру (кількісна, і
якісна характеристика земель, бонітування грунтів, економічна оцінка
земель), матеріали внутрішньогосподарського землевпорядкування.

Підготовка планово-картографічної основи з ув’язкою площ
сільськогосподарських угідь з графічним обліком. Нанесення на
планово-картографічну основу контурів агровиробничих груп грунтів. Збір
і аналіз матеріалів економічної оцінки земель і бонітування грунтів.
Уточнення розташування об’єкта оцінки за схемою природно-господарського
районування України. Складання експлікації агровиробничих груп грунтів
по сільськогосподарських угіддях. Вирахування середніх на
природо-господарських (кадастрових) районних показниках диференційного
доходу і бонітету грунтів (по селаьгоспугіддях). Розробка поправочних
коефіцієнтів на місцеположення земельнооціночних ділянок, з складанням
відповідних відомостей. Складання оригіналу поконтурної карти грошової
оцінки земель. Складання пояснювальної записки виготовлення проектної
документації, освідчення її, оформлення у справу.

Грошова оцінка земельних ділянок у населених пунктах.

Грошова оцінка окремої земельної ділянки (території
селаьльськогосподарських угідь, що перебувають у власності або
користуванні юридичних та фізичних осіб) визначається на основі шкал
грошової оцінки агровиробничих груп грунтів.

Підбір матеріалів по виконаній грошовій оцінці земель населеного пункту,
індексація базової вартості, розрахунок грошової оцінки земельної
ділянки, підбір картографічного мітеріалу, оформлення звіту.

6.4 Опис процесів

Комплекс проектних робіт включає: збір вихідних даних, розрахунок
базової вартості квадратного метра землі в населеному пункті; виділення
оцінних одиниць; по факторну оцінку їх споживчих якостей та
економіко-планувальне зонування території; виявлення локальних факторів;
обґрунтування їх значень; картографування зон впливу локальних факторів;
грошову оцінку земель сільськогосподарського використання в межах
населеного пункту; картографування основних агро виробничих груп
ґрунтів; розрахунок грошової оцінки окремих категорій земель; підготовка
картографічного матеріалу та пояснювальної записки.

Результатом робіт з грошової оцінки земель населеного пункту є:
пояснювальна записка у двох примірниках (з них один архівний); графічні
матеріали у вигляді карт або схем (паперові носії) – у двох примірниках:
економіко-планувальне зонування території, розповсюдження локальних
факторів, основні агровиробничі групи ґрунтів.

6.5 Складання кошторису

Для визначення вартості робіт з грошової оцінки земель населеного пункту
за основу приймається масштаб карт (схем) згідно з таблиці 8.1:

Таблиця 8.1 Масштаби карт

Групи населеного пункту за чисельністю населення, тис. чол. Масштаб карт
(схем)

Економіко-планувальне зонування території Розповсюдження локальних
факторів Основні агро групи ґрунтів

1 2 3 4

До 1,0 1:2000 1:2000 1:2000

1,0 – 1,9 1:2000 1:2000 1:2000

2,0 – 4,9 1:2000 1:2000 1:2000

5,0 – 9,9 1:2000 1:2000 1:2000

10,0 – 19,9 1:2000/1:5000 1:2000/1:5000 1:10000

20,0 – 49,9 1:5000/1:10000 1:2000/1:5000 1:10000

50,0 – 74,9 1:5000/1:10000 1:5000 1:10000

75,0 – 99,9 1:5000/1:10000 1:5000 1:10000

100,0 – 249,9 1:10000 1:5000 1:10000

250,0 – 499,9 1:25000 1:5000 1:25000

500,0 – 699,9 1:25000 1:10000 1:25000

700,0 – 99,9 1:25000 1:10000 1:25000

1000,0 – 1999,9 1:25000 1:10000 1:25000

Від 2000 і більше 1:25000 1:10000 1:25000

При виконанні робіт з грошової оцінки земель населеного пункту за основу
беруться нормативи часу згідно з таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 Нормативи часу виконання робіт

Групи населеного пункту за чисельністю населення, тис. чол.

Час виконання роботи (місяці)

До 1,0 3

1,0 – 1,9 3

2,0 – 4,9 3

5,9 – 9,9 4

10,0 – 19,9 4

20,0 – 49,9 6

50,0 – 74,9 8

75,0 – 99,9 10

100,0 – 249,9 12

250,0 – 499,9 12

500,0 – 699,9 16

700,0 – 999,9 18

1000,0 – 1999,9 18

Від 2000 і вище 24

Вартість виконання грошової оцінки земель населеного пункту при
зазначеному вище нормативі часу при повному комплекті документації
визначається за формулою:

Вартість (грн.) = Б * Н*К1*К2*К3*К4*К5;

де: Б – базовий показник вартості (тис. грн.);

Н – чисельність населення населеного пункту (тис. чол.);

К1, К2, К3, К4, К5 – підвищувальні коефіцієнти;

Базовий показник вартості, та підвищувальні коефіцієнти визначаються
згідно таблиці 6.3:

Таблиця 6.3 Базовий показник вартості та підвищувальні коефіцієнти

Групи населеного пункту за чисельністю населення, тис. чол Базовий
показник вартості, Б (тис. грн. На одну тисячу жителів) Додатковий
підвищувальний коефіцієнт

На щільність населення,

К2 На ускладнені інженерно-геологічні умови, К3 На історико-культурний
статус, К4 На курортно-рекреаційний статус, К5

До 1,0 4,50 1,05 1,05 1,05 1,05

1,0 – 1,9 3,75 1,05 1,05 1,05 1,05

2,0 – 4,9 3,30 1,1 1,1 1,1 1,1

5,0 – 9,9 1,73 1,1 1,1 1,1 1,1

10,0 – 19,9 1,00 1,1 1,1 1,1 1,1

20,0 – 49,9 0,56 1,2 1,2 1,2 1,2

50,0 – 74,9 0,39 1,2 1,2 1,2 1,2

75,0 – 99,9 0,36 1,2 1,2 1,2 1,2

100,0 – 249,9 0,25 1,2 1,2 1,2 1,2

250,0 – 499,9 0,15 1,2 1,2 1,2 1,2

500,0 – 699,9 0,10 1,2 1,2 1,2 1,2

700,0 – 99,9 0,09 1,2 1,2 1,2 1,2

1000,0 – 1999,9 0,05 1,2 1,2 1,2 1,2

Від 2000 і більше 0,04 1,2 1,2 1,2 1,2

Примітки: 1. підвищувальний коефіцієнт К1 застосовується згідно Порядку
грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населеного
пункту, затверджено наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування
України, Мінсільгосппроду України та Української академії аграрних наук.

Підвищувальний коефіцієнт К2 застосовується у випадку, коли щільність
населення у населеному пункті менша 20 чол./га.

Під ускладненими інженерно-геологічними умовами розуміється прояв
неменше ніж двох несприятливих інженерно-геологічних та геоморфологічних
факторів на території населеного пункту, кожний з факторів займає не
менше ніж 30 % від загальної площі населеного пункту: ухил рельєфу
вищій за 15 %, наявність яружної ерозії, підтоплення ґрунтовими водами,
паводкове затоплення, наявність карсту та зсувів, наявність териконів та
породних відвалів, просадка і підробка території.

4. Історико-культурний та курортно-рекреаційний статус для населеного
пункту визначається згідно з відповідними законодавчими і нормативними
документами.

5. У разі виконання грошової оцінки для території міських або селищних
рад вартість грошової оцінки здійснюється по кожному населеному пункту
міськради (сільради).

6. Вартість грошової оцінки земель населеного пункту може бути збільшена
згідно з угодою, але не більше ніж на 30 %.

7. Вартість виготовлення додаткової кількості текстових та графічних
матеріалів, а також додаткових поліграфічних робіт (ламінування,
тиснення тощо), визначаються додатково.

8. У разі виконання графічних карт (схем) у масштабі, якій крупніший за
вказаний в таблиці 1, вартість грошової оцінки може бути збільшена
згідно з угодою, але не більше ніж на 30 %.

9. Вартість виконання додаткових робіт із створення електронних цифрових
карт грошової оцінки земель населеного пункту, а також розробки
програмного забезпечення для розрахунків грошової оцінки встановлюється
додатково.

Кошторис складено з використанням збірника цін “Розцінки оплати
земельно-кадастрових робіт та послуг” (табл.. 6.4).

Кошторис складено з використанням збірника цін «Розцінки оплати
земельно-кадастрових робіт та послуг».

Таблиця 6.4 Кошторис

№п/п Характеристика підприємства, будівлі, споруди або виду робіт №
част. розділів таблиць, парагр. і пунктів, вказівок до розділу збірника
цін на проектні (пошукові) роботи Розрахунок вартості робіт Вартість,
(грн.)

Виготовлення технічної докумеї по грошовій оцінці земель населеного
пункту Назавизів та Мирне Надвірнянського району Наказ від 15 червня
2001 р., № 97/298/124 «Про іження пгпмірів оплати земельно-кадастрових
роби

с. Назавизів // 1853*3,75*1,05 7296.19

//

с. Мирне // 507*4,5*1,05 2395,57

//

Всього:

9691,76

Всього згідно кошторису: 9691,76 (дев’ять тисяч шістсот одна гривня

76 коп.) без ПДВ.

7. ОХОРОНА ПРАЦІ І ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Охорона праці — це система законодавчих актів, соціально-економічних,
організаційних та лікувально-профілактичних засобів і заходів
спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі
праці.

Поліпшення умов праці є одним із резервів росту її продуктивності та
екологічної ефективності виробництва, а також подальшого розвитку самої
людини.

Великих збитків на сьогоднішній день завдають виробництву та
підприємницькій діяльності травматизм, профілактичні захворювання.

Необхідною умовою запобігання виробничим травматизмам, профілактичним
захворюванням і аваріям, пожарам повинна стати розробка спеціальних
заходів.

В підприємствах вся робота з питань охорони праці проводиться згідно
комплексного річного та оперативного планів заходів з охорони праці, які
включають в себе:

В приміщенні підприємства повинно бути обладнано кабінет праці;

Розроблена 32-годинна програма, згідно якої проводиться навчання
працівників з охорони праці;

Створена комісія з охорони праці, яка веде нагляд за виконанням,
законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних та
лікувально-профілактичних заходів, заходів спрямованих на збереження
здоров’я і працездатності людини в процесі праці і розгляд порушень, які
можуть або призвели до завдання шкоди здоров’ю і працездатності
працівників;

Періодично на засіданнях комісії, правліннях проводити аналіз показників
та причин виробничих травм та стану захворюваності;

Розробляються та проводяться заходи по оздоровленню працівників різних
процесій;

Проводиться оперативний контроль стану охорони праці;

Організацією охорони роботи охорони праці займається голова підприємства
і інженер з охорони праці, якій спрямовує цю роботу.

Основний обов’язок цих керівників — постійний контроль, високі вимоги до
працівників у відношенні використання техніки безпеки з охорони прані на
роботах в камеральних та польових умовах при грошовій оцінці.

Камеральні роботи пов’язані з комп’ютерною технікою яка за недотриманням
техніки безпеки при користуванні може призвести до не передбачуваних
травм працівників та втрати працездатності.

Польові роботи — це небезпека з боку диких тварин, плазунів, комах, та
інших, небезпека яка може зустрічатися в місцевості, на якій проводиться
грошова оцінка.

Для покращення умов праці потрібно:

на території підприємства покращити умови, засоби, заходи по охороні
праці;

покращити санітарно-гігієнічні умови роботи працюючих;

становити огорожі в небезпечних місцях;

організувати засоби для тушіння пожару у вигляді вогнегасника, ящика з
піском, відра, лопати, сокири, організувати пожежний пост.

В даній роботі розглядається комплекс робіт необхідний для виконання
грошової оцінки земельних ділянок. Отже, весь об’єм робіт включає в себе
тільки камеральні роботи, які в основному виконуються на комп’ютері.

Робота проводиться максимум 4 години на день. Дипломний проект виконує
одна людина.

Перелік приладів і обладнання:

— персональні комп’ютери різних конфігурацій: мінімальна конфігурація
комп’ютера є : ІВМ 286 — 16 Мгц, монітор УСА з об’ємом пам’яті на
відеоадаптері 256 Кбт, монітор обов’язково з захисним фільтром.

Найкраща конфігурація — Реntium IV 1200 Мгц, 256 Мb SVGА монітор з
об’ємом пам’яті 36 Мб (фільтр вбудований в монітор чи фільтр окремо,

монітор повинен відповідати стандарту Enerqy Staг); комп’ютер
повинен бути укомплектований мишкою з килимком;

периферійні пристрої: лазерний принтер, СD RОМ Rewritable (8х),

локальна мережа NW Novell з виділеним сервером із швидкістю

передачі даних по мережі 100 Мбіт/с, а бажано 1Гбіт/с з роздільною
здатністю 900-1800 сірі.

7.1. Аналіз робіт та виявлення потенціальних небезпек

Розглянемо умови праці на персональному комп’ютері (ПК).

Робота користувача персонального комп’ютера — розумова, яка виконується
сидячи в одній позі, коли є обмеження загальної м’язової активності. При
цьому є висока напруженість зорових функцій, рухливість кистей рук та
нервово-емоційне напруження при умові дії різноманітних фізичних
факторів.

На користувача ПК діють такі небезпечні фактори виробничого
середовища:

шум;

електромагнітні поля;

статична електрика;

незадовільні метеорологічні умови;

незадовільна освітленість робочого місця;

неправильна організація робочого місця.

Професійна діяльність з ПК може призвести до:

порушення зорового аналізатора;

порушень пов’язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційними

навантаженнями при роботі;

захворювання шкіри.

Вибір приміщення і раціональне розміщення обладнання та робочих місць.

Обгрунтування вибору монітору

У відповідності до директиви 90/270 Європейської Економічної Комісії
«Мінімальні вимоги з охорони праці», яка регламентує безпечні умови
роботи при виконанні наступних вимог до моніторів:

символи на екрані повинні бути чіткими і добре розрізнятися;

зображення не повинно блимати;

яскравість та контраст повинні легко регулюватися;

екрани повинні бути вільними від відблисків і відбиття;

випромінювання повинні бути знижені до максимально малих розмірів.

Обрунтування вибору приміщень

Згідно до «Тимчасових санітарних норм і правил для працівників
обчислювальних центрів» площа приміщення на одного працюючого з
персональним комп’ютером» площа приміщення на одного працюючого з
персональним комп’ютером складає 6 м2 , об’єм — 18 м3. Не допустимо
розташовувати робочі місця у підвальних та цокольних поверхах. Робочі
місця з ПК бажано розташовувати в окремих приміщеннях. Поверхня підлоги
повинна бути зручною для вологого прибирання і мати антистатичне
покриття. Вміст шкідливих хімічних елементів в приміщенні з ПК не
повинен перевищувати концентрацій вказаних в переліку «гранично
допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що забруднюють атмосферне
повітря населених місць» № 3086-84 від 27.08.84 р.

Схема приміщення.

Розміщення робочих місць користувачів ПК відповідає ГОСТ 12.3.032 — 78,
ГОСТ 21889-76, ГОСТ 22269-76.

При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК враховано:

робочу позу користувача;

простір для розміщення користувача;

можливість огляду елементів робочого місця;

можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які

використовуються користувачем.

Робочі місця з ЇЖ повинні бути розташовані від стіни з віконними
прорізами на відстані 1.5 м, від інших стін на відстані — їм, відстань
між столами складає не менше 1.5 м.

При розміщенні робочого місця поряд з вікнами кут між екраном дисплея і
площиною вікна повинен складати не менше 90° (для виключення
відблисків), частину вікна, що прилягає бажано зашторити.

При періодичному спостереженні за екраном рекомендовано розташовувати
елементи обладнання таким чином, щоб екран знаходився справа, клавіатура
навпроти правого плеча, а документи в центрі кута огляду.

При постійній роботі екран повинен знаходитись в центрі поля огляду,
документи зліва на столі або на спеціальній підставці.

Монітор встановлюється таким чином, щоб край екрана знаходився на рівні
очей користувача на відстані 600 мм.

Клавіатура розташована на спеціальній підставці на відстані 100 — 300 мм
від краю столу. Кут нахилу панелі клавіатури до столу повинен бути в
межах від 5 до 15 градусів.

Принтер повинен бути розміщений в зручному для користувача положенні
так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш і управління
принтером не перевищувала довжин) витягнутої руки користувача.

Не допускається розташування ПК при якому працюючий повернений обличчям
до вікон кімнати або до задньої частини ПК, в якій вмонтовані
вентилятори.

Конструкція робочого стола

Повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій
поверхні обладнання, що використовується з врахуванням його кількості та
конструктивних особливостей (розмір монітору, клавіатури, принтера і
ін.) і характеру роботи, що виконується. Використовуються столи з
регульованою висотою (680-800 мм). Ширина та глибина стола складають
відповідно 1000 та 800 мм.

Конструкція робочого крісла задовольняє вимогам ГОСТ 21889-76.

Крісло користувача ПК повинно включати такі основні елементи: сидіння,
спинку, а також додатковий елемент — підставку для ніг. Висота поверхні
сидіння крісла регулюється в межах 400-550 мм. Ширина і глибина поверхні

сидіння складають 400 мм. Поверхня сидіння плоска, передній край
-заокруглений. Є можливість зміни кута нахилу поверхні від 15° вперед до
15° назад.

Опорна поверхня спинки стільця має висоту 300 мм, ширину 300 мм, радіус
кривизни горизонтальної площини – 400 мм. Кут нахилу спинки у
вертикальній площині регулюється в межах 0+/- 30 градусів від
вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння
регулюється в межах 260-400 мм.

Забезпечення необхідного мікроклімату в приміщенні з ПК

У виробничих приміщеннях з ПК параметри мікроклімату повинні відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до
повітря робочої зони» та «санітарним нормам мікроклімату виробничих
приміщень» № 4088-86 для категорій робіт 1а – 1б. Величини температури,
відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих
приміщень повинні відповідати оптимальним значенням для категорії 1а –
1б, при строгому дотриманні параметрів відносної вологості (55-86%).
Температура навколишнього середовища повинна бути в межах 18-22о С, а
швидкість руху повітря 0,1 – 0,2 м/с.

Ефективним засобам створення комфортного мікроклімату для користувачів
ПК є кондиціювання повітря. Це забезпечує постійність температури,
вологості, швидкості руху повітря та його частоти, незалежно від
зовнішніх умов.

Освітлення приміщень і робочих місць з ПК

Приміщення з ПК має природне та штучне освітлення. При незадовільному
освітленні знижується продуктивність праці користувачів ПК, можлива
поява короткозорості, швидка втомлюваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової

роботи, який визначається трьома параметрами: об’єктом розрізняння —

найменшим розміром об’єкту, фоном, який характеризується
коефіцієнтом відбиття та ін.;

необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на

робочій поверхні монітору, а також в межах навколишнього простору;

на робочій поверхні повинні бути відсутні різні тіні;

в полі зору не повинно бути прямих і відбитих відблисків;

величина освітленості повинна бути постійною у часі.

Природне освітлення здійснюється через бокові світлопрорізи, які
забезпечують коефіцієнт природної освітленості (КПО) рівний 1.55, що
відповідає СНІП 11-4-79 «Природне і штучне освітлення (зі змінами)».

Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті
відблиски з поверхні екранів і клавіатури, передбачені сонцезахисні
засоби.

Штучне освітлення у приміщенні здійснюється системою загального
освітлення. Як джерело світла використовують люмінесцентні лампи (білого
світла). Загальне освітлення виконане у вигляді суцільних ліній
світильників, розташованих збоку від робочих місць паралельно лінії зору
працюючих. У випадку переважаючої праці з документами необхідно
застосовувати системи комбінованого освітлення. Штучне освітлення
повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче
400-500 лк.

У приміщеннях з ПК необхідно обмежувати нерівномірність розподілення
яскравості в полі зору працюючих.

Проектом передбачено коефіцієнти відбиття робочого стола, клавіатури та
корпусу обчислювальної техніки 0.2 — 0.5; стелі 0.6 — 0.7; стін 0.2 —
0.5; підлоги 0.1 — 0.2. Всі матеріали, що використовуються для
оздоблення повинні бути матовими.

Розрахунок природного освітлення

Освітленість приміщень природнім шляхом розраховуємо шляхом знаходження
коефіцієнтів природного освітлення.

е = 1.5(СНиП 11-04-79)

Дифузорне світло неба, що проникає у вікна:

ен = е х n1 х n2, де

е — мінімальний коефіцієнт при боковому освітленні;

n1 — коефіцієнт світлопропускання вікон, що враховує втрати проникаючого

світла;

n1 =0.8;

n2 — коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість неба по
меридіану,

знаходиться в залежності від кута, що утворюється горизонтальною
лінією і прямою, що з’єднує точку М з центром вікна;

n2 = 0.9

Для оцінки світлового потоку, що проникає у приміщення користуємося
формулою:

(SВ / SП) X 100 = ( eн ?в к ) / ( ?заг ?1), %,

де: SB, Sn — площі вікон і підлоги робочого приміщення, м2;

ен — нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості
для роботи відповідної точності, знаходимо за таблицею;

?в — світлова характеристика вікна, що знаходиться за таблицями;

К — коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будинками;

?заг — загальний коефіцієнт світлопропускання, знаходиться за таблицею;

?1 — коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла стін, стелі,
підлоги при боковому освітленні, знаходиться за таблицею

Sn = 12 м2; eH = 1,08; ?в = 0,5; К = 1,7; ?заг = 0,35; ?1 = 1,7.

SВ = (eH Sn ?в к) / (?заг ?1 100) = 3,52 (м2)

Тобто, площа природного освітлення в даному приміщенні повинна
відповідати 3,52 м2. В дійсності площа природного освітлення складає 4
м2.

Отже, природне освітлення в даному приміщенні повністю задовольняє
потрібне значення освітленості.

Розрахунок штучного освітлення.

Приймаємо, що приміщення оснащенні лампами ЛДП-65. За ГОСТ 6825-74 дана
лампа забезпечує світловий потік в 2900 Дм. Тепер необхідно визначити
скільки таких ламп необхідно встановити в приміщенні. Кількість ламп
визначається за формулою:

n = Ф? /
ФЛ

де Ф? – сумарний світловий потік в приміщенні,

ФЛ – світловий потік однієї лампи (2900 Лм).

Сумарний світловий потік обчислюється як

Ф? = (Еn S K Z) ? 100

де Еn – нормальне освітлення (400 лк);

S – площа приміщення (18 м2);

К – коефіцієнт запасу, приймається 1,7;

Z – коефіцієнт мінімальної освітленості, знаходиться в межах 1,1 –
1,2;

? – коефіцієнт використання світлового потоку, залежить від ККД і
розповсюдження сили світильника, показника приміщення. Знайдемо показник
приміщення:

І = (А В) / (Н (А + В))

де А, В — відповідно довжина і ширина приміщення А=6м, В=3м; Н— висота
приміщення, Н=3м.

І = (6 х 3) / (3х (6+3) ) = 0,7

Тепер за відповідними значеннями показника приміщення, коефіцієнтів
відбиття від підлоги, стін, обладнання визначимо, що ? = 43,

Визначимо Ф?:

Ф? = 400 х 18 х 1.7 х 1.2 / 43 х 100 = 34158 Лм

Визначимо кількість ламп:

n = 34158 / 2900 = 11.8

Отже, необхідно 12 ламп ЛДП — 65. Проведемо перевірку отриманих
результатів:

Ф? = 12 х 2900 = 34800 Тоді: Е н = 34800 х 43 / 100 х 18 х 1.7 х 1.2 =
408

408 (Лк)>400 (Лк)

Отже, розрахунки приведені правильні.

Забезпечення захисту від шуму

Джерелами шуму в офісі є пересувні механічні частини принтера і
вентилятори ПК.

При роботі матричних голкових принтерів шум виникає при переміщенні
головки принтеру і в процесі удару голок головки по паперу.

При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує
оптимальний температурний режим електронних блоків ПК і вмонтована в
задню панель, створюється аеродинамічний шум. Шум, що створюється
працюючими ПК є широко смужним, постійним з аперіодичними посиленнями
при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем
звукового тиску по частотному корегуванню «А» та вимірюватися в 9 дБА. У
приміщенні, де працюють програмісти та оператори ПК рівень звукового
тиску не перевищує 50 дБА. При заміні матричних голчатих принтерів на
струменеві або лазерні рівень звукового тиску зменшується до 30 дБА.
Рівні звукового тиску відповідають ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ «Шум. Загальні
вимоги безпеки.» (СТ РЕВ 1930-79).

Зниження рівня шуму здійснюється такими методами:

заміною матричних принтерів струменевими і лазерними, які

створюють при роботі значно менший рівень звукового тиску;

застосуванням принтерів колективного користування, розташованих на

відстані від більшості робочих місць користувачів ПК;

зміною напряму випромінювання шуму в протилежну сторону від

робочого місця;

зменшення шуму при установці на шляху його розповсюдження

звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, перетинок, кабін;

акустичною обробкою приміщень — зменшення енергії відбитих

звукових хвиль, шляхом збільшення площі звукопоглинання

(розміщення на внутрішніх поверхнях приміщення облицювань, що

поглинають звук, установка в приміщеннях штучних поглиначів звуку).

Захист від електромагнітних випромінювань і електростатичних полів

Джерелами електромагнітних випромінювань є ПК. Навколо працюючого
монітору виникають електромагнітні поля низької частоти від 5 Гц до 400
Кгц)

Граничне допустиме значення напруженості електричного і магнітного
полів у відповідності до стандарту МРК:

Таблиця 7.1 Значення напруженості електричного і магнітного полів

Сума частот, кГц Електричне поле, В/М Магнітне поле

0.005-2 2.5 2

2-400 2.5 0.02

Для захисту користувачів ПК від дії електромагнітних випромінювань
використовуються заземлені захисні фільтри для екранів моніторів.
Віддаль від екрану монітору до користувача становить 50-100 см. Час
роботи за комп’ютером не перевищує 4-х годин на день.

В приміщенні, де знаходяться монітори необхідно забезпечити виконання
заходів по боротьбі із статичною електрикою. Найпростішим засобом є
підтримка відносної вологості повітря на рівні 50-60 % за допомогою
побутового електрозволожувача.

Підлогу виконано відповідно до ГОСТ 12.4 124-83 №4459-88 з використанням
покриття з антистатичного лінолеуму з метою захисту від
електростатичного випромінювання.

Електробезпека

Конструкція, вид виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції
застосовуваних провідників, пристроїв та іншого електрообладнання
відповідають вимогам електробезпеки. За ступенем небезпеки ураження
людини електричним струмом згідно ПУЕ 1.1.13 лабораторію відносять до
приміщення без підвищеної небезпеки, тому що відсутні ознаки, які
характеризують приміщення небезпечні та особливо небезпечні:

температура в приміщенні не перевищує +30°С;

підлога струмоізольована;

хімічно активне середовище відсутнє.

На випадок аварії для запобігання ураження струмом людей передбачено
захисне заземлення.

Вибухобезпека

Обчислювальна техніка відноситься до класу техніки, що не є
вибухонебезпечною. Єдина складова частина ПК, яка могла б представляти
небезпеку — це кінескоп (електронно-променева трубка). Але кінескопи
останні десять років випускають тільки вибухонебезпечні і не потребують
додаткових засобів захисту. Тому немає потреби їх розглядати.

Пожежна профілактика

Згідно СНІП 2.09.02 — 85, ОНТП 24-86 приміщення відноситься до категорії
В по вибуховій і пожежній безпеці. У зв’язку з цим спеціального захисту
людей на робочих місцях організовувати не потрібно. З точки зору
пожежної безпеки найнебезпечнішим є джерело напруги, тобто
електропроводка і силовий розряд. З огляду на це, встановлюємо в
приміщенні пожежні сигналізатори з часом роботи 65 с. На випадок
виникнення пожежі

для боротьби з вогнем у приміщенні встановлюємо один вогнегасник ОП-5.
Ці заходи відповідають вимогам СНІП 2.01.02-85 про забезпечення
приміщень пристроями протипожежної безпеки.

Вихід з приміщення здійснюється згідно плану через двері, що ведуть в
загальний коридор будинку. Двері відчиняються назовні. Коридор шириною
2.5 м забезпечує вільний вихід працюючих.

Розраховані параметри приміщення і робочого місця, метеорологічні умови
і ергономічні показники створять оптимальні умови праці для робітника.
Розраховане значення заземлення і запропоновані заходи протипожежної
безпеки гарантують працівникові безпечні умови праці.

6. Охорона навколишнього середовища

На сучасному етапі розвитку суспільства виникла потреба у глибокому
вивченні взаємодії компонентів природного комплексу та розробці
природоохоронних заходів.

Все більшої актуальності набуває охорона не лише окремих компонентів
природного комплексу, а й збереження, оздоровлення всього ландшафту,
захисні функції якого істотно послабилися внаслідок інтенсивної
господарської діяльності людини.

Основним завданням раціонального природокористування є збереження та
підвищення продуктивності та цінності природних ресурсів, забезпечення
раціонального використання та розширення відтворення ресурсів для
постачання сировиною та енергією, поліпшення умов життєдіяльності.

Проблема охорони природи стає все більш соціальною та політичною
проблемою, вона включає в себе економічний, оздоровчо — гігієнічний,
естетичний, навчально – пізнавальний аспекти.

Під охороною природи розуміють синтез міжнародних, державних і
громадських заходів направлених на раціональне використання,
відтворення й охорону природних ресурсів, на захист природного
середовища від забруднення й руйнування в інтересах задоволення
матеріальних і культурних потреб як існуючих так і майбутніх поколінь
людства.

Сучасні агроландшафти — це складна система, яка створена з різних
елементів агроекосистеми ( рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні
насадження, тощо) і розташованих між ними ареалів лісів, чагарників,
природних лук, боліт, торфовищ. Вони являють собою екологічну
різноманітність і структуру агроландшафту, що тісно пов’язані як з
його стабільністю, так і з продуктивністю.

На даний час природних ландшафтів не порушених господарською діяльністю
людини майже не залишилося. В 1970 — 1980 роках відбулася їхня значна
трансформація за рахунок надмірної розораності силових земель, освоєння
значних площ лісів і чагарників у сільськогосподарської діяльності,
промислового та меліоративного будівництва.

Техногенне навантаження на природні ландшафти окремих територій України
від часу становлення в первинних видах природокористування майже
катастрофічне.

Сучасне використання природних ресурсів України, у тому числі і
земельних, потерпає від надмірного антропогенного навантаження. Воно
ще і досі має на собі відбиток колишніх тенденцій, які складалися
роками й полягали в намаганні за будь — яку ціну збільшувати питому
вагу ріллі у складі земельного фонду. Хоча за тих часів повсюдно
декларувалися вимоги щодо раціонального, науково — обґрунтованого
використання земель, фактично спостерігалося подальше збільшення площ
сільськогосподарських угідь, передусім орних, що призвело до
критичних показників за сільськогосподарською освоєністю та розораністю
території України. Внаслідок цього земельні ресурси прискореними темпами
деградують, забруднюються і виснажуються.

Уже понад десять років ведуться розмови про зменшення розораності
території України до науково обґрунтованого рівня. Нині цей показник
становить 56%, а сільськогосподарських угідь — 77% і є одним
з найвищих у світі. В результаті проведення земельної реформи
більше двох третин сільського господарських угідь, у тому числі
майже 80% ріллі, знаходиться у приватній власності.

Необґрунтовано приватизовано близько 5 млн деградованих і
малопродуктивних угідь. Необхідно розробити й реалізувати механізм
їхньої трансформації, передбачивши викуп земель державою. Це буде
набагато дешевше, ніж підтримка виробника в таких умовах і
витрачання бюджетних коштів на ведення господарської діяльності,
відшкодування власникам і землекористувачам недоодержаних доходів,
коли орні землі відводяться під консервацію або трансформацію в
інші, менш дохідні угіддя.

Проте особливо непокоять прогресуюча деградація і зниження родючості
грунтів — основи сільськогосподарського виробництва. Водна та
вітрова ерозія — найсерйозніший фактор зниження продуктивності
земельних ресурсів. Загальна площа сільськогосподарських угідь, які
зазнали згубного впливу водної ерозії, становить 13,4 млн га, у тому
числі 10,6 млн га орних земель ( 32 % загальної площі цих угідь).
Площа активних ярів становить 154,6 тис.га. Вітровій ерозії
систематично піддається понад 6 млн га, а в роки з пиловими бурями
— до 20 млн га. За показниками засоленість, солонцюватість,
перезволоженість земельний фонд має сталу тенденцію до погіршення.
Так, 10,8 млн. га ( 25,8 % ) сільськогосподарських угідь становлять
кислі грунти, 2,3 млн. га (5,4 %) — солонцюваті й 1,7 млн. га ( 4,1
% ) – засолені. Крім того, 1,9 млн.га сільськогосподарських угідь
займають перезволожені грунти. Небезпечним є забруднення грунтів
радіонуклідами, важкими металами, пестицидами та ін.

Вміст гумусу в грунтах має стабільну тенденцію до зниження. За
оцінками фахівців щорічна втрата його через обмеження кількості
органічної речовини та ерозію грунтів сягає 32 млн тонн. Іншими
словами, екологічні збитки від ерозії грунтів становлять у
середньому за рік понад 10 млрд. гривень. Таким чином деградація
сільськогосподарських угідь набуває загрозливого характеру.

Посилення деградації грунтів значною мірою пов’язано з різким
зменшенням обсягу заходів щодо підвищення їх родючості.

Усе це потребує розробки і реалізації нової еколого —
економічної політики з виділенням соціальних та екологічних
пріоритетів, введенняеколого — економічних методів управління
виробничо – господарською діяльністю землекористування. Зважаючи не
лише на глибоку соціально — економічну кризу і загрозу продовольчій
безпеці, а й на гостроту екологічної ситуації, вкрай нераціональне
та екологічно неоптимізоване природокористування, насамперед
землекористування, необхідно водночас із ринковою трансформацією
агропромислового виробництва послідовно і цілеспрямовано переводити
його на модель сталого розвитку землекористування.

Досвід нашої держави й практика зарубіжних країн показують, що реальним
механізмом наведення порядку у використанні земель, регулюванні
земельних відносин і впорядкуванні території існуючих формувань, може
бути тільки землеустрій, у процесі якого розв’язуються правові,
соціально — економічні, екологічні завдання.

Особливість складання і обґрунтування проектів землеустрою в сучасних
умовах полягає:

у підтриманні екологічного середовища території у безпечному стані;

у конструюванні екологічно стійкого агроландшафту, тобто при розробці
проекту землеустрою передусім треба створити стабільний агро
ландшафтний каркас з елементів довгострокової дії, а саме:

диференціювання території на відповідні зони з певним режимом
використання та охорони;

встановлення та фіксування на місцевості оптимальної структури
головних ландшафтоутворювальних угідь — ріллі, лісу, лук, пасовищ і
водних об’єктів;

обґрунтування при розміщенні виробничих підрозділі доріг та інших
лінійних елементів.

Оптимізація використання забудованих територій та інших земель
несільськогосподарського призначення має здебільшого господарський
характер. У цьому аспекті особливо актуальні проблеми рекультивації
порушених земель. Найближчим часом необхідно досягти обсягів
рекультивації, які б не були не тільки меншими від обсягів щорічних
порушень земель, але значно перевищували їх, в результаті чого
складається позитивний баланс площ рекультивації.

Формування просторової структури агроландшафту — один із важливих шляхів
її оптимізації. Необхідна така територіальна організація агроландшафту,
яка могла б суттєво змінити його саморегуляцію, підвищити стійкість
проти деструктивних процесів.

Отже, назріла потреба організувати мозаїку екологічно сталих і несталих
елементів агроландшафту, які б мали високий ступінь саморегуляції з
мінімальними витратами енергії та ресурсів.

Особливої уваги потребує прогнозування і планування сільських
територій, оскільки земля у сільському господарстві виступає основним
засобом виробництва. Земельні відносини необхідно розглядати як
комплексні, економічні та соціальні.

Вдосконалення функціонального зонування, формування ефективної
планувальної системи відноситься також до заходів по покращенню
природного середовища сільських населених пунктів.

При виконанні дипломної роботи проведено аналіз використання
територій населених пунктів і дана оцінка стану оточуючого середовища, а
також пропонуються заходи по його покращенню.

Даною роботою пропонуються наступні заходи по охороні навколишнього
середовища населених пунктів с. Мирне та с. Назавизів:

Охорона водних ресурсів:

створення та встановлення водоохоронних зон вздовж річок Бистриця та
Стримба, існуючого ставка з урахуванням містобудівної документації та з
метою запобігання їх забрудненню, засміченню, визначення зон обмежень у
використанні;

2. Охорона і раціональне використання земель:

— впровадження ґрунтозахисної системи землеробства на землях
сільськогосподарського призначення, на городніх масивах, що розміщені
на ерозійно небезпечних ділянках, в зонах підтоплення;

— організація планової ( регулярної ) очистки території населених
пунктів від різного роду відходів;

— проведення підготовки території населених пунктів по захисту від
затоплення, підтоплення, попередження зсувів грунту;

— проведення заходів по благоустрою території населених пунктів, в тому
числі земель рекреаційного призначення, що використовуються для
відпочинку, земель лісового фонду, що межують з неселеними пунктами.
Висновки

Грошова оцінка має важливе значення при регулюванні земельних
відносин. Враховуючи це, нами проаналізовано існуючий стан використання
земель на території населених пунктів, зібрано дані для проведення
грошової оцінки земельних ділянок, проведено розрахунки грошової оцінки
земель населених пунктів та сільськогосподарського призначення на
території населених пунктів с.Назавизів та с.Мирне Назавизівської
сільської ради.

Нормативну грошову оцінку земель проведено відповідно до порядку
визначеного нормативно-законодавчими актами.

Враховуючи ґрунтово-рельєфні, соціально-інфраструктурні показники
території села Назавизів виділено 7 оціночних районів, які об’єднані у 5
економіко-планувальних зон, а села Мирне 3 оціночні райони які,
об’єднані у 3 економіко-планувальні зони.

Визначена середня вартість одного квадратного метра земель населених
пунктів

— с. Назавизів — 4.90 грн/м2 ;

— с. Мирне — 4.36 грн/м2 .

У зв’язку з відсутністю регіональних показників коефіцієнт
Кмі прийнято за 1. Зональний коефіцієнт Км2 в результаті розрахунків
визначений в таких розмірах для села Назавизів:

I економіко-планувальна зона — 1.04

II економіко-планувальна зона — 0.99

економіко-планувальна зона — 0.97

економіко-планувальна зона — 0.97

V економіко-планувальна зона — 0.97,

а для села Мирне:

I економіко-планувальна зона — 1.05

II економіко-планувальна зона — 0.98

III економіко-планувальна зона — 0.97

З використанням вищенаведених параметрів і показників проведено
нормативно-грошову оцінку земель різного функціонального використання
(всіх категорій земель), за якою встановлено, що найвищу вартість мають
землі комерційного використання — 18,49 грн. за квадратний метр, а
найнижчу — землі сільськогосподарського призначення, зокрема землі ріллі
— 137 грн за гектар.

Одержали вихідні дані та навели приклад розрахунку земельного податку та
орендної плати.

Отримані дані нормативної грошової оцінки земель різних категорій будуть
також застосовуватись при здійсненні трансакцій з земельними ділянками,
в певній мірі для визначення експертної оцінки земельних ділянок при
викупі їх фізичними та юридичними особами на території населених
пунктів.

При виконанні дипломної роботи розроблені заходи по охороні
навколишнього середовища на території населених пунктів с. Мирне та с.
Назавизів.

Бібліографічний Список

Гряник Г. М., Лахман С. Д., Бутко Д. А. Охорона праці. — К.: Урожай
1994. – 272 с.

Гряник Г.М. Довідник з охорони праці в сільському господарстві. – К.:
Урожай, 1989. – 208 с.

Богословский В.И. Оценка земель: Краткое практическое руководство.- 2-е
изд.доп.,-СПб.-1912.-100с.

Власюк С. Продаж земель несільськогосподарського призначення //

Приватизація землі : закон, практика, проблеми.- 2003 — №1.- с. 34-37.

Греков Л.Д., Шимон В.І., Юрченко А.Д., Польовий А.Я. Аналіз розвитку
ринку земель несільськогосподарського призначення у Закарпатській
області // Землевпорядний вісник. – 2004.- №3.- с.83-86.

Гряник Г.М. Довідник з охорони праці в сільському господарському.

К.: Урожай, 1989.- 208 с.

Гряник Г.М., Лахман С.Д., Бутко Д.А. Охорона праці. – К.: Урожай, 1994.
– 272 с.

Драмківський О.І., Іванова І.Б. Основи землеоціночної діяльності.
Навчально- методичні матеріали для студентів географічного факультету.
Київський університет імені Тараса Шевченка, К.: Видавничо-поліграфічний
центр “Київський університет”, 1999. – 46 с.

Драмківський О.І., Іванова І.Б. Оцінка міських земель.- К.: Товариство
“Знання”, Україна, 1996.- 31 с.

Довідник з проведення земельних аукціонів в Україні / Київ, 1995.

Европейские стандарти оценки 2000 / Пер. с Омск.- М.: РОО, 2003. – 264с.

Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. // Відомості
Верховної Ради України. – 1991. №44.с.548.

Закон України “Про оцінку земель”// Все про бухгалтерський
облік.-2004.-№11.-с.11-15.

Залуцький І.Р., Гнаткович Д.І. Організація раціонального використання і
охорони земель в умовах здійснення земельної реформи. Львів.-1999.-158

Звіти про експертну грошову оцінку земельної ділянки. НВП “Технічне бюро
кадастру”- Луцьк. – 2005.

Звіти про експертну оцінку земельної ділянки. Госпрозрахунковий центр
науково- технічних послуг. – Луцьк- 2005.

Звіти про експертну оцінку земельної ділянки. ТзОВ “Олді” – Луцьк –
2005.

Земельний Кодекс України. 1992.

Казьмір П.Г. Екологія ландшафтознавства та охорона природи при
землеустрої. Львів.- 1995 –44 с.

Конституція України 1992.

Методичні засади ринку землі в Україні // Землевпорядкування.-2001.-№4.-
с.11-15.

Минаєв Г.Е., Чугалин Ю.П., Батько Н.Н. Охрана труда на
топографо-геодезических работах. М.: Недра, 1973. – 22.4с.

Міжнародні стандарти оцінки. Принципи, стандарти та правила.: Пер. з
англ. М. Водної за ред. О. Драпківського та І. Іванової – К.: УКРелс,
1999.

Могилова М. М. Ринок землі як важлива умова розвитку ефективного
виробництва // Економіка АПК. – 2000. – №2. – с. 77.

Носак В.В. Конституційно-правові засоби формування ринку землі.//
Землевпорядний вісник.-1997.-№1.-с.13-15.

Носик В. Правова природа оцінки земель в Україні.// Земля і
власність.-2003.-№2.-с.3-4.

Оцінка земельних відносин / Дромківський О.І., Іванова І.Б. К.:
“ПРІНТ-ЕКСПРЕС”, 2004.-296с., іл.

Оцінка майна та майнових прав в Україні / за ред.н.п. Лебідь//К.:ТОВ
“Інформаційно-видавнича фірма ПРІНТ-ЕКСПРЕС”, 2002.-с.119.

Оценка риночной стоимости недвижимости./Под общ.ред. В.Н.Зарубина,
В.М.Рутгайдер.-М.:Дем, 1998.-384с.

Песцова О.С., Трегобчук В.М. Про реформування ринку землі в Україні //
Вісник аграрної науки.- 1998.-№7.-с.74-75.

Постанова Кабінету Міністрів України №1531 “Про експертну грошову
оцінку земельних ділянок”//Землевпорядний вісник.-2004.-№3.-с.80-82.

Постанова Кабінету Міністрів України №1442 “Про затвердження
Національного стандарту №2 “Оцінка нерухомого майна” // Землевпорядний
вісник.- 2004.-№4.-с.37-43.

Русов А.А. Краткий обзор развития русской оценочной статистики.-Киев,
1912.-119с.

Снітинський В.В., Гончар М.Т., Сабан Б.О. Агроекологія. Методичні
рекомендації.-Львів.-1999.

Формування ринку земель в Україні / За ред.А.С.Даниленка,
Ю.Д.Білиеа.-К.: Урожай, 2002.- 280с.

Яремко Ю.І., Макуха В.В., Експертна грошова оцінка земельних ділянок.
Можливості використання методичного підходу, який ґрунтується на
капіталізації рентного доходу від використання земельних ділянок //
Землевпорядний вісник.- 2004.-№3.-с.80-82.

Черемкіна Ю. Аукціони: від пілотування до врегулювання // Землевпорядний
вісник.-2008.-№1.-с.34-38.

PAGE

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *