Реферат на тему:
Дослідження впливу природних факторів на безпеку експлуатації
магістральних газопроводів
За методичну основу комплексної оцінки впливу природних факторів на
безпеку експлуатації магістральних газопроводів нами взято відомий
метод, розроблений в лабораторіях Ботелле, Колумбус (США) [1].
Згідно з цим методом для кожного фактору розроблений індекс якості,
нормалізований таким чином, щоб рангування здійснювалось від 1 до 40 з
використанням методу значимої функції.
Увага акцентується на властивостях п’яти факторів, які відіграють
основну роль у формуванні, контролі за інтенсивністю і просторовою
поширеністю динамічних природно-географічних процесів.
Одним з оцінювальних елементів гірського ландшафту є гірські породи. За
основу оцінки цього елементу нами взято класифікацію “міцності” порід,
що характеризується їх протидією до руйнівної сили.
Вона відома як класифікація М.М.Протодьяконова [2]. Але, на наш погляд,
вона є досить громіздка, і ми вирішили її дещо узагальнити і спростити
для зручності управління і класифікувати гірські породи за “міцністю” не
за десятьма категоріями як у М.М.Протодьяконова [2], а за п’ятьма
(табл.1).
Таблиця 1
Класифікація гірських порід за “міцністю”
Категорія “міцності” Ступінь “міцності” Порода Коефіцієнт “міцності”
Ваги (у балах)
І Найвища – міцні Базальти, граніт, залізні руди 20 – 10 1 – 3
ІІ Досить міцні Пісковик, сланцеві пісковики 6 – 5 4 – 9
ІІІ Середньої міцності Вапняк, сланці, мергелі 4 – 3 10 – 20
ІV М’які породи М’який сланець, затверділі глини, леси, м’яке вугілля 2
– 0.6 21 – 30
V Сипучі та пливучі породи Піски, насипний грунт, гливини 0.5 – 0.3 31 –
40
Однією з найбільш цінних сторін цього методу є можливість визначення ваг
властивостей компонент. Згідно з цим методом для кожної компоненти
розроблений індекс якості, нормалізований таким чином, щоб ранжування
здійснювалось від 1 до 40 з використанням методу значимої функції.
Наступним, не менш важливим, на нашу думку оцінювальним елементом
гірського ландшафту є рельєф. Диференціацію оцінюваних 6 груп рельєфу
виконав Петлін В.М. [3]. Ми пропонуємо дещо узагальнити і спростити цю
диференціацію до 3 груп для зручності управління (табл. 2).
Таблиця 2
Класифікація рельєфу за ухилом місцевості
Категорія рельєфу Ухил місцевості Ваги (у балах)
І 0° – 5° 1 – 3
ІІ 6° – 20° 4 – 6
ІІІ 21° і більше 7 – 14
Важливий вплив на розвиток різноманітних шкідливих природно-географічних
процесів (особливо ерозійних) має деревна, чагарникова та трав’яниста
рослинність.
Рослинний покрив сповільнює ерозію та перешкоджає її розвитку
різноманітними способами. Відповідно, цим оцінювальним елементом за
Стойко С.М. та ін. [4]. Дається 6 варіантів рослинних угрупувань, що
перебувають на різних стадіях антропогенного розвитку. Ми пропонуємо
дещо узагальнити і спостити цю диференціацію до 2 груп для зручності
управління (табл. 3).
Таблиця 3
Класифікація варіантів фітоценозів (рослинності)
Категорія Варіанти фітоценозів Ваги (у балах)
І корінні 1 – 2
ІІ похідні 3 – 8
Не менше значення при активізації ерозійних процесів має хімічний склад
порід, зокрема карбонатність, яка має сильний вплив на їх податливість і
розмивання. А всі ерозійні форми, як відомо, генетично пов’язані
переважно з легко розмивними та легко розмочуваними породами. Вміст
розсіяних карбонатів (у %) у породах Українських Карпат за Габінетом
М.П. та ін. [5] нами взято як один із наступних оцінюваних елементів
(табл. 4).
Таблиця 4
Класифікація гірських порід за хімічним складом (карбонатністю)
Категорія Властивості компонентів Ваги (у балах)
І слабокарбонатні 1 – 2
ІІ середньокарбонатні 3 – 6
ІІІ сильнокарбонатні 7 – 10
Важливий вплив на розвиток природно-географічних процесів мають води
(табл. 5).
Таблиця 5
Класифікація впливу вод за додатковою зволоженістю
U
R
U
U
gd?d??kd°
?????????????????????????????
?????????????Ваги (у балах)
І постійно зволожений 1 – 8
ІІ має вихід постійних водотоків 9 – 12
При проведенні якісної оцінки природних умов і ресурсів щодо їх
стійкості вона визначається шляхом аналізу їх зважених сум за формулою:
С = a Q1-n , (1)
де:С – стійкість природних умов і ресурсів;
Q1-n – властивість компонентів природних умов і ресурсів.
Застосовуючи методику Гродзинського М.Д. [6] для використання
класифікаційних станів стійкості, можна провести якісну оцінку природних
умов і ресурсів щодо можливості їх експлуатації трубопровідними
системами (табл. 6).
Таблиця 6
Класифікація природних факторів, щодо їх стійкості при експлуатації
магістральних трубопроводів
Фактори
Катего-рія Ступінь “міцності” порід Рельєф (ухил місцевості) Рослинність
Хімічний склад (карбонат-ність) Води (зволоже-ність)
І міцні
(1 – 3 бали) 0° – 5°
(1 – 3 бали) корінні
(1 – 2 бали) слабко-карбонатні
(1 – 2 бали) постійно
ІІ досить міцні (4 – 9 балів) 6° – 20°
(4 – 6 балів) похідні
(3 – 8 балів) середньо-карбонатні
(3 – 6 балів) зволожений (1 – 8 балів)
ІІІ середньої міцності
(10 -20 балів) 21° і більше
(7 – 14 балів) – сильно-карбонатні
(7 -10 балів) має вихід постійних водотоків
(9 -12 балів)
ІV м’які породи (21 -30 балів) – – – –
V сипучі та пливучі породи
(31 -40 балів) – – – –
Стійкість крутих схилів (ухил місцевості 21° і більше) складених
гранітами з похідними фітоценозами рослинності складе:
С = 3 (міцні) + 2 (слабкокарбонатні) + 8 (постійнозволожених) + 14
(крутизна схилу) + 8 (похідні фітоценози) = 35 (умовних бали)
За станом стійкості (С = 35 балів) такі ділянки відносять до нестійких і
експлуатація трубопроводів на таких ділянках є несприятлива.
Нами було проведено дослідження стану стійкості газопроводу “Братерство”
на ділянці Торунь – Чинадієво у Закарпатській області. Отримані
результати наведено в таблиці 7.
На основі проведеного нами дослідження можна зробити такі висновки:
стійкими (від 0 до 20 балів) і відповідно найбільш сприятливими для
використання під трубопровідне будівництво виявились такі ділянки (км)
газопроводу “Братерство”: 64; 68; 75; 76; 78; 79; 81?83; 85?88; 90;
92?96; 98; 104; 107; 108; 111.
Нестійкими (від 31 до 40 балів), і відповідно несприятливими для
використання під трубопровідне будівництво виявились такі ділянки (км)
газопроводу “Братерство”: 62; 63; 69; 73; 74; 84; 103; 112.
Наближених до критичних і критичних ділянок по трасі газопроводу
“Братерство” на ділянці Торунь – Чинадієво не було виявлено.
Таблиця 7
Класифікація ділянок траси газопроводу “Братерство” на ділянці Торунь –
Чинадієво за станом стійкості
Стани стійкості Умовні бали Км траси газопроводу “Братерство” Якісна
оцінка
Стійкі від 0 до 20 64; 68; 75; 76; 78; 79; 81?83; 85?88; 90; 92?96; 98;
104; 107; 108; 111 сприятливі
Умовно стійкі від 21 до 30 65?67; 70?72; 77; 89; 91; 97; 99; 102; 105;
106; 109; 110 малосприятливі
Не стійкі від 31 до 40 62; 63; 69; 73; 74; 84; 103; 112 несприятливі
Наближені до критичних від 41 до 50 загрозливі
Критичні більше 50 критичні
Література
Біланюк В.І. Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних
трубопроводів. – Львів: Меркатор, 1998. – 102 с.
Ломтадзе В.Д. Инженерная геология. Инженерная геодинамика. – М.: Недра,
1977. – 479 с.
ПетлінВ.М. Прикладне ландшафтознавство: Навчальний посібник. – К.: ІСДО,
1993. – 92 с.
Стойко С.М., Третьяк П.Р., Манько М.П., Мельник А.С. Формування та
динаміка заповідних екосистем // Флора і рослинність Карпатського
заповідника. – К.: Наукова думка, 1982. – с.122 – 124.
Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат / М.П.Габинет,
Я.О.Кульчицкий, О.И.Матковский. – М.: Высшая школа, 1976. – 200 с.
Гродзинский М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. – К.:
Лікей, 1995. – 233 с
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
