Загальний огляд країн Південної та Південно-Східної Азії (реферат)

Реферат

на тему:

Загальний огляд країн

Південної та Південно-Східної Азії

Південна і Південно-Східна Азія займає півострови Індостан, Індокитай і
Малайський архіпелаг. Перед Другою світовою війною ця територія, за
винятком Таїланду, входила до колоніальних володінь європейських країн і
США. Нині т налічується 17 незалежних держав. Звільнення їх від
колоніального ярма супроводжувалося жорстокими війнами і соціальними
катаклізмами. Ще й досі розв’язані проблеми кордонів між Індією і
Пакистаном, Індією і Китаєм. Релігійна общинна ворожнеча має місце в
Індії і Шрі-Ланці.

Через Південну і Південно-Східну Азію проходять шляхи з Європи і
Близькго Сходу на Далекий Схід і в Австралію. Найбільше значення на
авіатрасах маю аеропорти Сінгапура і Бангкока, а на морських шляхах —
Малаккська протока, проекти будівництва каналу через перешийок, що
відокремлює півострів Малакі від материка.

Природно-ресурсний потенціал. Південна і Південно-Східна Азія розташоваї
в тропічному, субекваторіальному і екваторіальному поясах. Тут багато
тепла, вологи і родючих грунтів (алювіальні, червоноземи і чорноземи
вулканічного походження). Природні умови регіону дають можливість,
по-перше, займатися землеробство протягом всього року і, по-друге,
вирощувати культури, які вегетують протягом року. Брак вологи в
тропічному і сухий сезон у субекваторіальному поясах змушують
застосовувати штучне зрошення. Таку можливість дають багатоводні річки,
що б руть початок в Гімалаях та в Тибеті. Район багатий на гідроресурси
і тверду дереві ну. Корисні копалини різноманітні, найбільше значення
мають руди металів.

Територія Південної та Південно-Східної Азії терпить від посух і повені
зв’язаних з мінливим характером мусонів, а також тропічних циклонів. Тут
поширена ґрунтова ерозія, знищуються ліси. У 1970 році у дельті Гангу і
Брахмапутр

Мал. Територіальна структура господарства Туреччини

(Бангладеш) сталася одна з найстрашніших у світі природних катастроф.
Повінь викликана циклоном, призвела до загибелі півмільйона людей. У
1991 році трагедія повторилася. Загинуло 140 тис. чоловік.

Населення. Південна і Південно-Східна Азія з її сприятливими для
землеробства умовами є давнім районом проживання людей. Нині тут
зосереджено 3/10 жителів Землі. Останнім часом рівень природного
приросту населення знизився, проте абсолютні його значення дуже великі.
Південна та Південно-Східна Азія — один з найбільш густо заселених
регіонів світу. Особливо густо заселений півострів Індостан. На
півострові Індокитай і Малайському архіпелазі населення концентрується в
дельтах і долинах річок Іраваді, Менам, Меконг, Хонгха, островах Ява і
Лусон. На Яві на 1 км2 у середньому проживає 930 чоловік, у Бангладеш —
790. Гірські райони, вкриті вологими лісами, майже безлюдні, їх
називають «зеленою пустелею».

Більшість людей проживає в сільській місцевості. Безземелля і
малоземелля селян, безробіття в містах — головні причини злиденних умов,
хвороб, неписьменності, консервативних традицій. На найнижчому життєвому
рівні знаходяться так звані племена і малі народи. Вони витиснуті у
несприятливі місцевості і займаються збиранням плодів і
вогнево-підсічним землеробством.

Расовий, етнічний і релігійний склад населення дуже строкатий. На
півострові Індостан проживають європеоїди і негроїди, на південному
сході — монголоїди і австралоїди. Багатомільйонні народи різних мовних
груп і сімей стикуються між собою. Численні племена і малі народи,
ізольовані від світу і один віл одного, зберігають свої мовні
особливості. У Південно-Східній Азії — понад 20 мли китайських
іммігрантів (хуацяо).

В Індії зародились релігії індуїзму і буддизму, з арабських країн
прийшов іслам, європейці принесли сюди християнство.

Як культурний регіон Південна і Південно-Східна Азія є частиною мусонної
Азії з поливним рисом і величезним скупченням людей. Місцеві відмінності
пізніше були освячені релігіями. Серед пам’яток культурної спадщини
найвідоміші мавзолей Тадж-Махал і печерні храми Аджанти в Індії, фрески
Сігірії в Шрі-Ланці, храми Аг-корват у Камбоджі і Борободур в Індонезії.

Господарство. Країни Південної і Південно-Східної Азії економічно
найменш розвинуті в світі. Головне заняття населення — споживче
землеробство, а в ньому — культура поливного рису. Батьківщиною рису є
Індокитай. Рис вирощують переважно на алювіальних низовинах. Специфічною
формою місцевого ландшафту є терасовані під рисові чеки гірські схили.
За трудомісткістю робіт їх порівнюють з єгипетськими пірамідами. Тільки
в Пакистані і на північному заході Індії головна культура — пшениця.
Поширені бобові і олійні культури, цукрова тростина, різноманітні овочі
і фрукти, а також «хліб» екваторіального поясу маніок (касава). Важливе
місце в раціоні місцевого населення належить рибі, яку виловлюють у
навколишніх морях і внутрішніх водоймах. «Зелена революція» розв’язала
продовольчу проблему. Експорт рису і кормового борошна з касави здійснює
тільки Таїланд.

Важливою рисою екваторіального поясу є плантаційне господарство,
засноване ще колонізаторами. На світовий ринок надходять каучук,
продукти кокосової і олійної пальм, банани, ананаси, чай, прянощі. Все
це культури, що потребують постійного зволоження і високих температур.
Плантації вигідні не тільки економічно, а й екологічно. Вони імітують
умови екваторіального лісу, як і залиті водою рисові поля, запобігають
ерозії грунтів. Територія, де сходяться кордони М’янми, Таїланду і
Лаосу, відома в світі як «золотий трикутник», — місце нелегального
вирощування опіумного маку.

Мал. Просушування рису

Мал. Плантація каучуконоса гевеї на острові Суматра

Maл. На рейді Сінгапура

Обробна промисловість здебільшого представлена ремонтними підприємствами
і ремісничою переробкою продуктів сільського господарства. На зовнішній
ринок надходять нафта з Індонезії і Брунею, олово з Індонезії, Малайзії,
Таїланду, залізні, марганцеві і хромові руди, слюда з Індії. Деревину
експортують Малайзія і Індонезія. і За рівнем економічного розвитку в
Південній і Південно-Східній Азії найбільш значними є країни: Індія,
Бруней, Сінгапур.

Мал. Господарство Азії

Мал. Сільське господарство Азії

Бруней (площа — 5,8 тис. км2, населення — 256 тис. чоловік) — маленький
султанат на острові Калімантан. Це аналог малих нафтодобувних країн
Перської затоки. Його благополуччя основане на прибутках від продажу
нафти.

Сінгапур — острів, місто, держава (площа — 0,6 тис. км2, населення — 2,7
млн чоловік) — лежить на самому півдні материкової Азії, контролює шляхи
через Малаккську протоку. Це один з важливих центрів міжнародних
комунікацій, фінансів і торгівлі. В 70-і роки в Сінгапурі на базі
дешевої робочої сили, іноземних капіталів і технології вперше серед
країн, що розвиваються, почали виникати новітні наукоємні виробництва.
Сінгапур став індустріальне розвинутою країною. Виготовлені тут прилади,
засоби зв’язку, електроніка вивозяться в США і Західну Європу. Останнім
часом аналогічні виробництва з’являються в Малайзії, Таїланді і на
Філіппінах.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *