.

Творчі завдання на уроках економічної географії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3620
Скачать документ

Реферат з економічної географії

Творчі завдання на уроках економічної географії

Творче завдання – це взаємозв’язок пізнавального та розумового завдань,
його рішення вимагає від учня застосовування раніше засвоєних знань та
умінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на
основі способу рішення, бачення нової проблеми в традиційній ситуації,
бачення структури і нової функції об’єкта, важливе напруження думки,
збудження розумової діяльності. Підвести школярів від простого і часто
необдуманого відтворення знань до їх самостійного добування, вміння
міркувати, робити висновки і висувати гіпотези шлях непростий. Тому
проміжною і сполучною ланкою між завданнями репродуктивними та творчими
є завдання частково-пошукового характеру. Під час їх вирішення школярі
вчаться встановлювати логічно завершені зв’язки між судженнями та
умовиводами.

Методика вирішення запропонованих творчих завдань включає в себе
ланцюжки рішень окремих пізнавальних під завдань, кожне з яких носить
переважно репродуктивний характер і не становить особливих труднощів.
Учень легко може їх вирішити, опираючись на вже набутий обсяг знань.
Сукупність таких підзавдань породжує творчість школяра. Вміння розбити
завдання на підзавдання, встановити послідовність їх розв’язку, логічний
хід міркувань і виключає основні труднощі під час вирішення вихідного
завдання. Такий підхід активізує розумову діяльність учнів, а значить
приводить до нестандартних рішень.

Знайомлячись з умовою завдань, учні часто сумніваються у своїх
можливостях щодо його вирішення. Але з кожним кроком міркувань ці
сумніви розсіюються. Наприклад, розкриваючи тему в 7 класі “Розміщення
природних зон на материку Євразія” вчитель ставить перед собою мету:
підвести учнів до самостійного розуміння причинно-послідовних зв’язків
між кліматом, грунтами, рослинністю, тваринним світом і господарською
діяльністю людей. На початку уроку організовує самостійну роботу учнів з
картами атласу. Після того, як учні встановлять, як природні зони є в
Євразії і в якій послідовності вони змінюються з півночі на південь
вчитель повинен ставити такі запитання:

Чому рослинність не скрізь однакова? (Тому що не однаковий клімат).

Чому неоднаковий клімат? ( Це залежить від географічної широти).

У чому саме? ( Головне в тому, що на різній широті Земля неоднаково
обігрівається).

Отже, Сонце неоднаково обігріває території на різних географічних
широтах, а ріст рослин залежить від тепла і вологи. Де більше тепла і
вологи там кращий рослинний покрив. За допомогою запитань вчитель
підводить учнів до розв’язання проблемної задачі: рослинність у різних
зонах різна через однакову кількість у них сонячного тепла і вологи. І
так:

Від чого залежить розташування природних зон? (Розташування природних
зон залежать від клімату).

А що ще залежить від клімату? (Від клімату ще залежать грунти і
тваринний світ).

А після цього вчитель веде розмову про зону тундри. Розповідає про
болота, озера, ілюструючи розповідь рослинами тундри з шкільного
гербарію. Учні відшукують загальні ознаки рослин (карликовий ріст,
маленькі корені). Потім відповідають на запитання:

Чому рослини маленькі?

Чому у тундрі не ростуть дерева?

Чому багато боліт і озер?

Як пристосувались тварини до умов життя у тундрі?

Чим займаються люди у тундрі?

Усі ці запитання спрямовані на усвідомлення учнів. Роблячи висновок
вчитель пропонує учням самостійно узагальнити його у вигляді схеми:

Це дає учням можливість повторити питання про охорону природи та її
зміни людиною. Таке навчання допомагає міцно оволодіти знаннями, сприяє
формуванню вмінь самостійно здобувати знання, розвитку здібностей учнів,
інтересу до знань.

Творчі самостійні роботи створюють найбільш оптимістичні умови для вияву
особистості учня. Навчальний матеріал курсу “Економічна і соціальна
географія світу” дає змогу вчителеві складати пізнавальні задачі різних
рівнів складності. Наприклад, вивчаючи господарство Японії перед учнями
вчитель ставить проблемне питання: Чому Японія після II світової війни
увійшла у число передових країн світу, незважаючи на те, що вона має
незначні запаси природних ресурсів?

Вислухавши припущення учнів, пропонує прочитати у підручнику відповідні
абзаци параграфа, встановити основні причини піднесення промисловості
Японії у післявоєнні роки. Проблемні задачі вчитель використовує як для
перевірки знань учнів, так і під час вивчення нового матеріалу та його
повторення.

Встановити чотири основні причини піднесення

промисловості Японії у післявоєнні роки. Проблемні задачі вчитель
використовує для перевірки знань учнів, так і під час вивчення нового
матеріали та повторення.

Впроваджуючи ці методи вчитель географії все більше переконується, що
вони дозволяють істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльність
учнів, бо учень змушений бути активним, незалежно від того, бажає він
цього чи ні, сприяють самостійному творчому виробленню рішень учнями,
забезпечують постійну взаємодію вчителя з учнями за допомогою прямих чи
зворотніх зв’язків.

У своїй практиці вчитель особливу увагу звертає на метод проблемного
викладу матеріалу, створення й розв’язання проблемних ситуацій,
обговорення проблемних питань, що сприяють активізації мислення учнів,
спонукають їх до думки, спроби самостійно відповісти на поставлене
запитання, створюють інтерес до матеріалу що вивчається.

Під час вивчення теми: “Фізико-гегорафічна характеристика Азовського
моря” вчитель пропонує задачу:

– Азовське море вважається найпродуктивнішим морем, улови риби з кожним
роком зменшується. Чому?

Діти розміркувавши в парах висловлюють свої припущення. Однією з
причин є сучасне засолення моря в результаті надходження
солонішої води з Чорного моря, а також із зменшенням прісної води, яка
надходить з Дону і Кубані (гідроспоруди і зрошувальні системи). Це
призводить до зменшення цінних видів риб – ляща, судака, сазана. Щоб
запобігти дальшій загибелі цінної риби, розроблені проекти, які б
регулювали водообмін між морями і тим самими
підтримуватимуть солоність Азовського моря на необхідному рівні.

Результат не є кінцевою метою а тільки кроком у постійному навчальному
процесі. Учень розуміє і контролює власні навчальні дії, вчиться
вирішувати проблеми. В учнів розвиваються самопізнання і впевненість у
власних силах, вміння співпрацювати з іншими, бути толерантнішими до
чужих думок та переконань.

Діти вчаться пізнавати факти, узагальнювати їх, бачити речі у
перспективі.

Так вивчаючи в 6 класі “Атмосферний тиск” тема, яка містить ряд
абстрактних понять і складних залежностей. вчитель старається
застосувати метод проблемного викладання. Проводить дослід № 1.

На столі в класі склянка з водою. Накривши аркушем паперу, перекидає її
догори дном і спокійно тримає. Вода з перекинутої склянки не
виливається. В учнів мимоволі виникає запитання: Чому? Увага дітей
загострюється, виникає інтерес, з’являється бажання дізнатися про
причину цього явища. Після цього бере другу склянку з краном у дні.
Повторивши перший дослід відкриває кран. Аркуш паперу відразу відстає,
вода виливається. Перед дітьми знову постає запитання. Чому? Від чого це
залежить? Проблемна ситуація ускладнюється і думка учнів напружено
працює у пошуках відповіді. В результаті пошуку відповіді вони доходять
висновку, що аркуш паперу в першому випадку тримався тому, що тиск
повітря перевищував масу води в склянці, а в другому – аркуш паперу
відпав, бо тиск повітря і маса води зверху більшу, ніж тиск повітря
знизу.

Таким чином вчитель підводить учнів до думки, що повітря має масу ( 1
куб. метр повітря має масу 1300 т) Для практичних вправ дає завдання
учням обчислити тиск повітря на квадратний дециметр, сантиметр, а також
визначити тиск повітря на висоті 1 км, 2 км.

Застосовуючи метод проблемного викладання знань у процесі навчання
вчитель навмисне створює проблемні ситуації для активізації самостійної
мислительської діяльності учнів і сама старається показувати вихід з них
якби моделюючи процес мислення учнів під час спільних роздумів і пошуків
істини.

Застосування творчих завдань, методу проблемного викладання знань у
процесі навчання, сприяють формуванню творчої особистості, здатної
використовувати отримані знання для вирішення практичних завдань у
нестандартних ситуаціях.

Сучасне суспільство вимагає від школи підготовки підростаючого
покоління, що здатне самостійно вирішувати життєво важливі питання.

Щоб найбільш ефективно розв’язати цю задачу, потрібно використовувати
такі методи навчання, які дозволяють модулювати поведінку в конкретній
ситуації. Найкраще для цього підходять рольові ігри, дискусії, метод
проектів, їх можна розглядати як методи навчання, спрямовані на
моделювання реальної дійсності . У процесі підготовки й проведенні
дискусій, рольових ігор, здійснення проектів учні формулюють цілі,
визначають проблеми , працюють зрізними, в тому числі додатковими
джерелами географічних знань, аналізують отриману інформацію, виробляють
шляхи розв’язання проблем, навчаються виконувати ту чи іншу соціальну
роль.

Якщо взяти учнів 6-го класу то можна врахувати той аспект, що
шестикласник перебуває на порозі підліткового віку. Як дитинства не
буває без ігор, так підліткового віку без захоплень. Географія може
стати одним із захоплень підлітка, для цього наука має всі можливості,
адже вона відкриває дітям навколишній світ. А робити це відкриття можна
разом із видатними мандрівниками, першовідкривачами, дослідниками,
землепрохідцями – з людьми чиє життя може бути важливим фактором у
вихованні підростаючого покоління.

Вивчаючи Світовий океан вчитель проводить його у формі кругосвітньої
подорожі. Вчитель підібрала собі кілька учнів, які допомогли їй провести
урок і зіграти такі ролі -Френсіса Чічестера, кореспондента англійської
газети “Санді тайме” і фахівця – географа. Френсіс Чічестер розповів про
свою подорож, яку він здійснив за рекордно короткий час у віці 65 років.
Кореспондент коментував окремі його моменти, а також яскраво описав
кілька епізодів кругосвітнього рейсу. Географ,

використовуючи настінну карту півкуль, показав маршрут подорожі, місця
стоянок, найважливіші географічні об’єкти і розповів про найцікавіші з
них. Учні класу наносили на контурну карту Світового океану маршрут
кругосвітньої подорожі, океани моря, затоки, протоки, місця стоянок
поблизу яких пропливав Френсіс Чічестер. Під час уроку вчитель спрямував
учнів у правильне русло, надав учням практичної спрямованості і дав
змогу самостійно зробити висновки.

Вивчаючи “Властивості вод Світового океану” вчитель провела його у формі
уроку-досліження. На початку уроку вчитель активізує та систематизує
знання учнів за допомогою запитань і завдань:

В яких станах буває вода в природі?

Якщо вам доводилось плавати в морі чи океані, то ви напевно запам’ятали
гірко-солоний смак морської води . Чим це пояснюється?

Після відповідей учнів вчитель розповів про морську воду і ознайомив
учнів із визначенням солоності води: Солоність води вимірюється
кількістю грамів речовин, розчинена у 1 літрі розчину. Один грам складає
тисячну частку кілограма, а тисячну частку будь-якого числа називають
проміле. Щоб довести що це так, учень взявши літрову банку наповнену
водою і розчинив пакет з морською сіллю, помішав і в результаті чого
одержали морську воду. Діти зробивши висновок що у морській воді
найбільше розчинено добре знайомої вам кухонної солі. Після чого два
учні внесли ємкості і показали класу: в одній ємкості уже утворився лід,
а в другій вода ще перебуває в рідкому стані і біжучі переконалися, що
не замерзла саме солона вода. А тепер, говорить вчитель, переконаймося в
тому, що лід легший за воду і діти проводять ще один дослід, де
переконуються що лід плаває у воді занурюючись приблизно на 4/5.

Для циркуляції води в Океані велике значення має те, що більш солона
вода має більш високу густину. І коли учень підфарбував солону воду
акварельною фарбою почав обережно підливати у банку із прісною водою то
солона вода спрямовувалась на дно банки. Після побаченого учні
переконалися, що солона вода опускається на глибину, але це не означає,
що глибинні шари обов’язково мають солоність вищу за поверхневі –
стверджує вчитель і підводить підсумок.

Солоність Світового океану у першу чергу його
поверхневих шарів різна і залежить від кількості опадів, що
випадають, танення льодовиків.

Розкриваючи на уроці зміст проведених дослідів учитель підвів учнів до
пошукової діяльності. За допомогою Богдани Богданівни учні з’ясували про
властивості води Світового океану. На основі проведених дослідів,
спостережень, логічних міркувань змусило учнів формулювати нові поняття,
висновки, правила. І поряд з цим дає учням шлях до самостійного творчого
пошуку.

Можливість самореалізації в процесі розв’язання навчального завдання
породжує зацікавленість учня в його результаті: а це пробуджує мотиви
навчання й урешті-решт приводить до формування в школярів потреби в само
зміні що визначає стійке та всезростаюче бажання, прагнення навчатися.
Надзвичайно продуктивним методом навчання є дискусія, яка допомагає
підвищити ефективність навчального процесу. Це технологія, в якій беруть
участь всі учні класу. її метою є набуття учнями навичок публічних
виступів і дискутувань, обчислювання власної позиції, формування
громадянської активності. Наприклад, в 9 класі під час вивчення теми
“Загальна характеристика господарства. Типи економічних систем.
Економічна система України ” вчитель дає питання для дискусії у стилі
телевізійного ток-шоу.

1. Україна має перехідну економіку (від командно-адмінстративної до
ринкової). Яку модель ринкової економіки

нам краще, на вашу думку обрати:

англосаксонську (США, Великобританія);

соціально-ринкову (континентальні країни Західної Європи);

східно-азіатську (Японія, Південна Корея, Сингапур) ?

2. Що потрібно змінити в економічному (політичному,

культурному) житті нашої держави, щоб вивести країну з

економічної кризи.

3. Чиїм досвідом може скористатися Україна, щоб підняти рівень

свого розвитку?

Вчитель знайомить учнів з темою дискусії призначає із числа учнів класу
2-5 експертів, представляє учасникам ведучого та експертів, повідомляє
правила ведення дискусії. В кінці підбиваються підсумки дискусії
стосовно змісту і форми проведення. Вчитель дискусію може
використовувати як з метою засвоєння знань, їх закріплення та вироблення
вмінь і Схему учні складали одночасно з вивченням
материка, доповнюючи її визначенням. Це метод забезпечує глибоке і
стійке засвоєння знань учнями, розвиває мислення, пам’ять знімає стрес і

страх при перевірці знань.

З метою конкретизації вивченого матеріалу вчитель практикує для
закріплення термінів складання сенканів, які сприяють розвитку
асоціативного мислення. Сенкан можна складати індивідуально чи в групах.
Наприклад, при вивченні теми “Характеристика річкових систем України” (8
клас) вчитель пропонує скласти сенкан:

Дніпро

Широкий, сивий

Протікає, з’єднує, транспортує

Дніпро – найбільша річка України

Гордість

Тема: “Клімат Австралії”” ( 7 клас)

Австралія

Найменший, найсухіший

Знаходиться, омивається, зацікавлює

Австралія – найсухіший материк Землі

Чудо

Тема: “США” (10 клас)

США

Високорозвинута, постіндустріальна

Імпортує, експортує, інвестує

США – одна з наймогутніших країн світу

5. Майбутнє

Учні складаючи сенкани у п’ятьох рядках тексту чітко структурують певну
інформацію, показують своє ставлення до навчального матеріалу.

Вчитель у своїй практиці дуже часто використовує методику “Карусель”,
яка дає можливість за невеликий проміжок часу провести узагальнення
вивченого матеріалу і одночасно опитати всіх учнів класу. Вчитель при
вивченні теми “Китай” (10 клас) клас поділила на чотири мікрогрупи,
кожна з яких отримала аркуш із запитаннями. Зміст запитань стосувався
окремих аспектів однієї теми. За короткий час учні письмово дали
відповіді на них. Аркуш передали із однієї мікрогрупи в іншу, в кінці
кожний аркуш із відповідями педагогічної взаємодії, який
характеризується постійною зміною діяльності вчителя та учнів.
Він зумовлює зміну якостей особистості кожного школяра
завдяки власній діяльності, спрямованій на засвоєнні певного
обсягу матеріалу.

Так, вивчаючи тему ” Глобальні проблеми людства” у 10 класі, вчитель
використовує метод так званого “Акваріуму”, який полягає в спрямуванні
навичок, дискусії в малій групі, вдосконаленні уміння учнів
аргументувати свою думку. Вчитель розділила учнів на групи, кожній з
яких запропонувала тему для обговорення (“Проблема миру і роззброєння”,
“Демографічна проблема”, “Екологічна проблема”, “Проблема Світового
океану”). Одна з груп, розмістившись у центрі класу, обговорила тему,
використавши метод дискусії і прийняла спільне рішення за 3-4 хв. А тим
часом вчителька ознайомила клас із завданням і нагадала правила в малих
групах. Учні класу уважно слухали обговорення і розв’язання проблеми.
Через 3-5 хв вчитель поставила запитання перед усім класом:

Чи погоджуєтесь ви з думкою класу ?

Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? Після висновків
місце в “Акваріумі” зайняла інша група і обговорювала свою проблему. Всі
групи по черзі займали місце в “Акваріумі” і діяльність кожної з них
обговорювалась класом. В кінці уроку вчитель прокоментувала ступінь
володіння навичками дискусії в малих групах, кожного з груп та окремими
учнями і звернула увагу на необхідність та напрями подальшого
вдосконалення таких навичок.

Відвідуючи уроки Богдани Богданівни дедалі більше переконуюся, що
вчительці імпонують ті методи і форми в яких школярі не тільки отримують
готові знання, а самі стають активними учасниками процесу пізнання
самостійно, шляхом критичного мислення, знаходять істину. Досить часто
на різних етапах уроку вчителька з метою розвитку логічного мислення
використовує діаграми Вена, які дозволяють за короткий проміжок часу
акцентувати увагу учнів на ключові поняття. Наприклад, при вивченні теми
“Характеристика річок України” у 8 класі вчитель пропонує учням
порівняти річки Дністер і Сіверський Донець використовуючи
міні-стратегію ЧПКМ “Кола Вена” згідно запропоновано плану.

1. Порівняти дві річки згідно плану:

-14-

Спільні риси для Дністра і Сіверського Донця :

9. У середній і нижній течіях рівнинні;

Басейн Атлантичного Океану

Великі річки (за довжиною);

Переважає спокійний характер течії;

На певних проміжках утворюють каньйони;

Приймають протоки;

Живлення мішане з переважанням снігового;

Мають Важливе господарське значення.

Важливою метою навчального процесу на уроках географії є формування та
розвиток в учнів умінь оптимально вирішувати різноманітні завдання та
розв’язувати задачі. Розв’язування задач це пошукова, творча робота, що
межує з дослідницькою.

Творче вирішення практичних завдань учні проводять у 6

класі. Під час вивчення теми “План місцевості” вчитель

запропонував учням написати топографічний лист своїм товаришам, де
географічні об’єкти зашнуровані умовними знаками. Один із листів “Добрий
день, друже! У вихідні я пішла в похід. Дійшовши до будиночка лісника я
там заночувала. Він стоїть ліворуч від просіки, що перетинає сосновий
ліс із Заходу на Схід. На узліссі просіка переходить у ґрунтову дорогу.
Обабіч дороги -болото, а за ним фруктовий сад. Приїхати до тебе в неділю
я зможу залізницею . Сподіваюся, ми підемо з тобою на річку і там біля
місточка будемо ловити рибу. Твій друг Володимир …” На домашнє
завдання вчителька запропонувала зашифрувати топографічними знаками
прочитаний текст. Включаючи в навчальний процес практичні завдання і
задачі, потрібно виходити з того, що не задачі потрібні для закріплення
знань, а навпаки, знання потрібні для розв’язання задач і саме в цьому
аспекті потрібно використовувати цей метод активного навчання.

Велике значення для розвитку творчої особистості має гра. Саме у грі,
яка завжди вимагає творчості, а невимушеності, захоплює і дає простір
для розвитку фантазії, дитина реалізовує свої природні можливості.
Вчителька у своїй практиці старається включати в уроки ігрові моменти,
щоб зацікавити географією навіть дуже пасивних, байдужих учнів ,
залучити їхню увагу до здавалося б сухого й малоцікавого матеріалу.
Навчальна ігрова діяльність на уроках – один із методів активізації
самостійної пізнавальної діяльності школяра. Ділові та імітаційні ігри
знаходять нині застосування в най різноманітних сферах діяльності.
Завдання що ставиться в процесі гри має бути проблемним, містити
суперечності. Це сприятиме пошуку оригінальних рішень і відрізнятиметься
винахідливістю та цілеспрямованістю. Так вчитель в 6 класі провела
узагальнюючий урок у формі гри-подорожі на тему “Земля у космічному
просторі” вчителька кожному мандрівнику дала картку з іменним кодом
(прізвищем) в якій записані відповіді. За кожну правильну відповідь
вчитель давав один бал – зірку, яку діти позначали в своїй картці, дуже
цікавою була гра ” Знак питання”. Вчитель називала слова а учні
відповідали на запитання: “Що таке?”, “Хто такий?”

Сонце (зірка) Каденюк (космонавт)

Стрілець (сузір’я) Комета (небесне тіло)

Астероїд (небесне тіло) Орбіта (шлях Землі)

Екватор (умовна лінія) Місяць (супутник)

А коли настав відпочинок, то учні послухали цікаві історії -космічні сни
– це гра “Космічні фантазії””. Учні розповідали про уявні подорожі на
Марс, Місяць. Організовуючи навчально-виховний процес таким чином
вчитель домагається свідомого засвоєння учнями знань. Це сприяє розвитку
в учнів таких якостей, як цілеспрямованість, наполегливість,
комукативність. творча фантазія, креативні здібності.

Значно розширюється діапазон використання ігор у позакласній роботі.
Головоломки, ребуси, кросворди є невід’ємною атрибутикою тематичних
вечорів, географічних чемпіонатів. Проводячи географічний чемпіонат із 6
класами вчитель використала гру “Мандрівку” де учні склали розповідь про
свою уявну мандрівку по Індійському океані, а друга команда склала про
свої враження про мандрівку по річці Ніл. Велике враження учні дістають
від гри “Склади кросворд” яке учні отримали від складання кросворду до
теми “Гідросфера”

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020