Транспорт України (реферат)

Реферат на тему:

Транспорт України

Транспорт є галуззю, яка знаходиться на стику виробничої сфери і сфери
послуг. Він не створює ніяких матеріальних цінностей, а забезпечує
перевезення вантажів і людей, розвиваючи зв’язки між підприємствами,
галузями, регіонами. Його ще називають «кровоносною системою економіки»,
бо він є необхідною умовою функціонування господарства.

Транспорт поділяється на вантажний і пасажирський, залежно від того, які
об’єкти ним перевозяться. Вантажний транспорт забезпечує виробничі
зв’язки між підприємствами і доставку населенню продуктів споживання;
основними показниками ефективності його роботи є вантажоперевезення
(кількість перевезених за рік вантажів у тоннах) і вантажообіг (добуток
обсягу перевезеного вантажу на відстань перевезень (т • км)).

Пасажирський транспорт забезпечує перевезення населення; його основними
показниками є пасажироперевезення (кількість пасажирів, перевезених за
рік) і пасажирообіг (добуток кількості пасажирів на відстань перевезень,
вимірюється у пасажирокілометрах).

Виділяють такі види транспорту: залізничний, автомобільний,
трубопровідний, морський, річковий, авіаційний.

Залежно від середовища переміщення їх групують у наземний, водний і
повітряний транспорт.

Кожен з них має свою специфіку. Для забезпечення роботи господарства
країни всі види транспорту повинні бути взаємопов’язані, працювати
злагоджено. Сукупність усіх видів транспорту, об’єднаних між собою
транспортними мережами (дорогами) і вузлами, в яких відбувається обмін
вантажами і пасажирами, називається транспортною системою.

Перше місце за вантажообігом і пасажирообігом серед усіх видів
транспорту в Україні займає залізничний. Він виконує важливу роль як у
внутрідержавному, так і міждержавному сполученні на далекі відстані.
Довжина залізниць в Україні становить 22,5 тис. км, майже 2/5 з них —
електрифіковані. Середня щільність шляхів — 37 км залізничних колій на 1
тис. км2 території. Найбільша щільність залізниць у Донбасі,
Придніпров’ї та західній частині України.

Перші залізниці в Україні були побудовані між містами Перемишль — Львів
(1861 р.), Одеса — Балта (1865 р.), Балта — Жмеринка — Київ (1870 р.),
Львів — Волочиськ — Жмеринка (1871 р.).

Найважливіші залізничні магістралі України нині — Київ — Фастів —
Козятин — Здолбунів — Львів — Чоп; Фастів — Знам’янка — Дніпропетровськ
— Донбас; Київ — Полтава — Харків; Кривий Ріг — Запоріжжя — Донбас;
Харків — Донбас; Харків — Запоріжжя — Севастополь, а також ті, що йдуть
до морських портів та державних кордонів країни. Найбільші залізничні
вузли — Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Знам’янка, Ясинувата,
Запоріжжя. Найбільш завантаженими в Україні є колії Донбасу і
Придніпров’я, де в структурі перевезень переважають вугілля, залізна і
марганцева руди, метал. Крім того, залізницями перевозиться значна
кількість будівельних матеріалів та зерна.

В межах України функціонують Львівська, Південно-Західна, Одеська,
Придніпровська і Донецька залізниці. Усі вони виконують значний обсяг
внутрішніх та експортно-імпортних перевезень, а на Львівській залізниці
сформувалися потужні залізничні вузли, що працюють на країни Центральної
і Західної Європи (Львів, Ковель, Чоп). Традиційно українські залізниці
виконують транзитні перевезення вантажів із Росії до чорноморських
портів України та в країни Європи. Надзвичайно важливе значення лінії
Хутір Михайлівський — Київ — Львів — Чоп у міжнародних пасажирських
перевезеннях з Москви в Чехію, Словаччину, Угорщину, країни Балканського
півострова.

Певні проблеми у міжнародних перевезеннях виникають у зв’язку з різною
шириною колій в Україні (т. зв. широка колія) та її західних сусідів (т.
зв. європейська колія). Заміна коліс на кордонах призводить до втрати
часу під час транспортування.

Автомобільний транспорт здійснює перевезення різноманітних вантажів і
пасажирів переважно на короткі і середні відстані. За кількістю
перевезених вантажів і пасажирів йому немає рівних серед усіх видів
транспорту.

Загальна довжина автомобільних шляхів в Україні становить 169 тис. км,
майже всі вони — з твердим покриттям. Переважання рівнинногорельєфу
сприяє більш-менш рівномірному розвитку автомобільної мережі на всій
території України.

Найважливіші автомагістралі — Київ — Житомир— Рівне — Львів — , Ужгород;
Київ — Полтава — Харків; Київ — Умань — Одеса; Харків —•,. Запоріжжя —
Сімферополь. Автомагістралями називають шляхи, які забезпечують високу
пропускну здатність та швидкість руху. Серед них виділяються автостради
— дороги, що мають по кілька смуг в обох напрямках руху і не мають
перетину з іншими шляхами на одному рівні. За довжиною автострад Україна
поступається багатьом європейським країнам. Низька і якість доріг та
автосервісу, що створює проблеми ві інтеграції української транспортної
мережі у загальноєвропейську.

Великими транспортними вузлами є Київ, Харків, Дніпропетровськ, .
Донецьк, Запоріжжя, Умань, Львів. Зростає роль автомобільного транспорту
у перевезеннях на далекі відстані та в міжнародному сполученні.. Основні
«виходи» з України — автошляхи з Ковеля, Львова, Ужгорода, Чернівців,
Одеси, Ізмаїла, Маріуполя, Харкова, Сум, Глухова, Чернігова.

У перспективі транспортна мережа все тісніше інтегруватиметься у
високорозвинену європейську комунікаційну систему. Зокрема,
передбачається будівництво транс’європейської автостради Київ — Мадрид.

Трубопровідний транспорт відіграє важливу роль у переміщенні нафти і
нафтопродуктів, природного газу. Загальна довжина трубопроводів України
— понад 40 тис. км, з них 35 тис. км — газопроводи. Перший газопровід
Дашава — Стрий — Дрогобич почав діяти у 1924 році.

Розрізняють газопроводи внутрідержавного значення і транзитні. Серед
перших найбільші: Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпропетровськ —
Кривий Ріг — Одеса — Кишинів, Шебелинка — Диканька — західні райони
України. Серед транзитних виділяють газопроводи «Союз», Уренгой — Помари
— Ужгород, «Сяйво Півночі» та ін. Усі вони йдуть з Росії до західного
кордону України в Закарпатті, а далі — в країни Центральної та Західної
Європи. В Україну через систему російських газопроводів поступає також
туркменський природний газ.

Мережа нафтопроводів менш щільна. Місцеві нафтопроводи короткі, ними
перекачується нафта від місць видобутку до нафтопереробних заводів у
Кременчуці, Дрогобичі, Надвірній. Однак більшість нафти в Україну
поступає з Росії нафтопроводами Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон
(з відгалуженням на Одесу), Грозний — Луганськ —, Лисичанськ. У західній
частині України проходить транс’європейський транзитний нафтопровід
«Дружба» (з Росії в Центральну Європу). У 2001 р. завершено буівництво
нафтопроводу Одеса — Броди, по якому в Україну і Європу надходитиме
азербайджанська нафта.

На території України діє також ряд міжнародних продуктопроводів. Серед
них аміакопровід Тольятті (Росія) — Горлівка — Одеса, етиленопровід
Калуш — Тісауйварош (Угорщина). У перспективі через територію України
планується будівництво великих трубопроводів, якими можна було б
транспортувати нафту і газ з Азербайджану, Ірану для власних потреб і в
країни Європи.

Річковий транспорт здійснює, в основному, внутрідержавні перевезення
вантажів і, в незначній кількості, міждержавні. Загальна довжина
річкових судноплавних шляхів країни — близько 4 тис. км. Найважливіша
судноплавна артерія — Дніпро, а також його притоки Десна і Прип’ять.
Міжнародні перевезення здійснюються переважно по р. Дунай, яка сполучає
Україну з багатьма європейськими державами. Основними вантажами, що
перевозяться річковим транспортом, є мінеральні будівельні матеріали,
руда, кам’яне вугілля, зерно, метал. Найбільші річкові порти — Київ,
Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Рені.

Морський транспорт розвинений на півдні країни — на узбережжі Чорного та
Азовського морів. В Україні є три морські пароплавства: Чорноморське,
Азовське, Українське Дунайське. Найбільші порти — Одеса, Іллічівськ,
Херсон, Миколаїв, Севастополь, Євпаторія, Південний, Керч, Маріуполь,
Бердянськ.

Морський транспорт відіграє важливу роль в експортно-імпортних та
каботажних перевезеннях. Каботажними називають перевезення між портами
однієї держави. Малий каботаж — це перевезення між портами одного моря
(наприклад, залізної руди з Керчі до Маріуполя через Азовське море.
Великий каботаж — це перевезення в межах однієї держави, але між портами
різних морів (Чорного і Азовського). Основні вантажі в морських
перевезеннях — нафта і нафтопродукти, залізна руда, будівельні
матеріали.

Від портів України створено три міжнародні залізничні паромні переправи:
Іллічівськ— Варна (Болгарія), Іллічівськ — Поті (Грузія), Керч — Тамань
(Росія).

За обсягами перевезень авіаційний транспорт займає останнє місце У
транспортній системі України. Це — наймолодший вид транспорту, що
виконує важливі функції у зв’язках нашої країни з іншими державами
світу. Він здійснює, насамперед, перевезення пасажирів, а також пошти і
вантажів, які швидко псуються. Найбільші аеропорти — у Києві (Бориспіль
і Жуляни), Харкові, Львові, Донецьку, Сімферополі.

Транспорт, на відміну від інших галузей господарства, має
лінійно-вузловий характер розміщення. Основними елементами його
територіальної структури є транспортні шляхи, транспортні пункти і
вузли. Серед транспортних шляхів виділяються магістралі — дороги з
підвищеною пропускною здатністю. Транспортні магістралі є
спеціалізованими (залізничні, автомобільні) або такими, що поєднують
лінії двох чи навіть трьох видів транспорту — т. зв. полімагістралі. До
полімагістралей відносяться, наприклад, залізнично-автомобільна Київ —
Тернопіль — Львів, автомобільно-залізнично-річкова Київ —
Дніпропетровськ — Запоріжжя та ін.

До транспортних пунктів належать залізничні і автобусні станції, річкові
і морські порти, аеропорти та ін.

Транспортні вузли — це місця перетину або розгалуження не менше трьох
шляхів сполучення одного або різних видів транспорту. Вони можуть бути
спеціалізованими (залізничні, автомобільні) або інтегральними
(автомобільно-залізничні, залізнично-автомобільно-річкові та ін.).
Прикладом автомобільного транспортного вузла є Умань, залізничного —
Сміла. Місто Київ є автомобільно-залізнично-річково-авіаційним вузлом.

Важливе значення для зовнішніх перевезень мають т. зв. «транспортні
коридори». Це — політранспортні магістралі (разом із розміщеними вздовж
них об’єктами транспортної інфраструктури), якими здійснюються
перевезення за межі країни. Україна сполучена із країнами-сусідами
кількома транспортними коридорами. Ними через її територію здійснюються
також транзитні перевезення. Однак рівень розвитку й облаштування
транспортних коридорів не задовольняє зростаючих потреб
транс’європейського сполучення. Зараз транспортна мережа України
підключена до формування потужних міжнародних транспортних коридорів
загальноєвропейського значення — трьох автомобільно-залізничних (Дрезден
— Краків — Львів; Трієст — Будапешт — Чоп — Львів — Київ; Гельсінкі —
Санкт-Петербург — Київ — Бухарест) і дунайського водного. Крім цього,
Україна разом із країнами Закавказзя пропонує свою територію для
формування трансєвразійського політранспортного коридору.

Література:

Аксіоми для нащадків. Українські імена в світовій науці.-Л.-1991.

Гійом Лаеассер Боплан. Опис України, або областей Королівства
Польського, розташованих між кордоном Московії і
Трансильванії…-К.-1990.

Географічна Енциклопедія України.-К.:УРЕ, 1991.-Т.1-3.

Жупанський Я. І. Історія географії в Україні.-ЛьвівгСвіт.-1997.

Кубійович В. Географія України і сумежних земель.-Л.-1926.

Развитие географической науки в Украинской ССР.-К.:Наукова думка.-1990.

Руденко В.П. Професор Антін Синявський -географії.-К.-1996.

Сучасні географічні проблеми Української РСР.-К.-1990.

Український історико-географічний збірник.-1971, вип.1 .-1972, вип.2.

Шаблійо.І. Володимир Кубійович.-Париж-Львів-т. 1-2.-1996.

Шаблій О.І. Степан Рудницький.- Львів.-Мюнхен.-1993.

Шаблій О.І. Професор Опанас Ващенко. – Львів. – 2002.

Шаблій О.І. Доктор географії Олена Степанів. – Львів. – 2003.

Шаблій О.І. Основи суспільної географії. – Львів. – 2003.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *