Швейцарія (реферат)

РЕФЕРАТ

на тему:

Швейцарія

ПЛАН

1. Загальний огляд країни

2. Географічні дані Швейцарії

3. Економіка Швейцарії

4. Політика Швейцарії

Список використаної літератури

1. Загальний огляд країни

Офіційна назва — Швейцарська Конфедерація.

Географія

Територія — 41,3 тис. кв. км.

Населення Швейцарії — 7,2 млн. осіб, з них 19,8% іноземців (станом на
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/2001» \o «2001» 2001 рік).

Столиця — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD&acti
on=edit» \o «Берн» Берн (кількість населення — 128 тис. осіб).
Швейцарці офіційно називають Берн не столицею, а «федеральним містом»,
підкреслюючи при цьому рівноправність головних міст всіх кантонів. Берн
заснований у HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1191» \o «1191»
1191 році. Назва міста походить від німецького слова «Bar» — ведмідь.
Ведмідь присутній на прапорі і гербі міста, у скульптурних композиціях
фонтанів і соборів, назвах ресторанів і готелів. Берн також є
адміністративним центром кантону Берн.

Дата заснування Швейцарської Конфедерації — 1 серпня 1291 року, коли три
лісові кантони (землі) — Урі, Швіц і Унтервальден, захищаючи
незалежність від австрійських Габсбургів, уклали оборонний союз («вічний
союз») в рамках «священної Римської імперії». До речі, назва Швейцарії
походить від назви одного з цих кантонів — Швіца.

Дотримуючись традиційної політики нейтралітету, Швейцарія в 1950-х і на
початку 1960-х років зіткнулася з великими труднощами в питанні щодо
участі в різних планах європейської інтеграції. У 1948 році вона
вступила в Організацію Європейського економічного співробітництва, але
утрималася від приєднання до Європейського економічного співтовариства
(згодом — Європейського союзу, ЄС). Очевидні політичні цілі цієї
організації були неприйнятні для Швейцарії. Однак вона стала однією з
країн-засновників Європейській асоціації вільної торгівлі в 1959 році, а
в 1963 році увійшла до Ради Європи, знову продемонструвавши свою
зацікавленість у європейській співпраці. У 1972 році національний
референдум ратифікував угоду про вільну торгівлю з ЄС, згідно з яким до
1977 року було поступово скасоване мито на всі промислові вироби. У 1983
році Швейцарія стала повноправним членом Групи десяти, об’єднання
найбільших вкладників Міжнародного валютного фонду (МВФ).

2. Географічні дані Швейцарії

Швейцарія — країна без виходу до моря, територія якої поділяється на три
природних регіони:

Гори Юра на півночі,

Швейцарське плато в центрі,

Гори Альпи на півдні, що займають 61% усієї території Швейцарії.

Плато лежить у низині, але велика його частина розташована вище 500
метрів над рівнем моря. Состоящие з лісистих хребтів (до 1600 м.) молоді
складчасті гори Юра простягнулися на територію Франції і Німеччини.
Найвища крапка Альп у Швейцарії — гора Монте-Роза (4634 м.).

Самі великі ріки — Рона і Рейн.

Близько 25% території Швейцарії покрито лісами — не тільки в горах, але
й у долинах, і на деяких плоскогір’ях. Деревина є важливою сировиною і
джерелом палива.

У Швейцарії переважає континентальний клімат, типовий для Центральної
Європи, зі значними коливаннями в залежності від висоти над рівнем моря.
Зими холодні, на плато й у долинах температура досягає нуля, а в
гірських районах -10°C і більш. Середня температура влітку в низинах —
+18-20°C, трохи нижче в горах.

Річний рівень опадів у Цюріху на плато складає 100 мм., а в Сенти —
більш 200 мм. Значна частина опадів випадає узимку у виді снігу. Деякі
райони постійно знаходяться під шаром льоду і снігу.

3. Економіка Швейцарії

У 1960-х роках Швейцарія зіткнулася з складною внутрішньою проблемою.
Декілька франкомовних округів, розташованих у горах Юра в окрузі Берн,
зажадали утворення нового округу. Це викликало опір з боку
німецькомовного населення цього регіону. Для запобігання сутичкам туди
були введені федеральні війська. На початку 1970-х років виборці округу
Берн схвалили проведення референдуму у франкомовних округах щодо питання
про відділення. Внаслідок серії плебісцитів, що проводилися протягом
ряду років, три з семи округів і декілька прикордонних громад
проголосували за створення нового округу. Цей новий округ отримав назву
Юра. Рішення було потім схвалене на загальнонаціональному референдумі в
1978 році, і новий округ вступив у конфедерацію в 1979 році.

У 1960-х роках виникла помітна напруженість навколо питання про велику
кількість робітників з країн Південної Європи, які приїхали у пошуках
заробітку до Швейцарії. Незважаючи на традиційний інтернаціональний
характер країни та необхідність участі іноземців в її економічному
житті, багато швейцарців виявляли вороже ставлення до мігрантів з
Південної Європи і вважали їх винними у внутрішніх проблемах країни,
таких як нестача житла. У зв’язку з цим уряд ввів обмеження, що різко
скоротило частку іноземців серед працюючих. Політичний рух, який вимагав
подальшого зменшення кількості іноземних робітників, не отримав великої
підтримки на виборах, але зміг організувати в 1970, 1974 і 1977 роках
референдуми з конституційних поправок про обмеження частки іноземців у
складі населення Швейцарії. Ці пропозиції не отримали схвалення, але
спроби обмежити присутність іноземців у Швейцарії не припинялися і в
1980-1990-х роках. У 1982 році виборці відхилили пропозицію уряду про
лібералізацію правил, що регулювали перебування іноземних робітників і
їхніх сімей, а в 1987 році імміграція була ще більше обмежена. У 1994
році учасники референдуму схвалили посилення закону про перебування
іноземців. Проте контингент іноземних робітників залишається великим —
25% від загальної кількості зайнятих. У той же час кількість іноземних
громадян, які проживають у Швейцарії, зросла приблизно до 1,4 млн.
Багато з них — біженці з Боснії і Герцеговини та країн, що розвиваються.

В середині 1980-х років уряд Швейцарії зробив спроби покінчити з
ізоляцією країни і укласти ряд двосторонніх і багатосторонніх угод з
країнами ЄС. На референдумі 1986 року швейцарські виборці переважною
більшістю відхилили пропозицію уряду про вступ в ООН, але через шість
років проголосували за участь Швейцарії у МВФ і Світовому банку. У
грудні 1992 року, через сім місяців після заяви уряду про намір
Швейцарії вступити в ЄС, населення відкинуло пропозицію про приєднання
до Європейського економічного простору, який з січня 1994 року включив
країни Європейської асоціації вільної торгівлі з ЄС в єдину зону вільної
торгівлі.

Відносини Швейцарії з ЄС, які поступово зміцнюються, залишалися каменем
спотикання для зовнішньої політики країни в кінці 1990-х років. На
виборах 1995 року проявилася зростаюча поляризація думок виборців щодо
цього питання. Найбільшого успіху на них домоглися, з одного боку,
соціал-демократи, які активно підтримують інтеграцію, а з іншого — права
Швейцарська народна партія, що виступає не тільки проти вступу до ЄС,
але й проти участі в Європейському економічному просторі і співпраці
Швейцарії з іншими торговими й політичними союзами. Прийняте в 1996 році
рішення про участь швейцарських збройних сил у маневрах і технологічних
програмах організації «Партнерство заради миру» викликало бурхливі
протести в країні.

Основні статті імпорту: промислове й електронне устаткування, продукти
харчування, чавун і сталь, нафтопродукти.

Основні статті експорту: машини, годинник, текстиль, медикаменти,
електричне устаткування, органічні хімікати.

Швейцарія одна із самих розвитих і багатих країн світу. Політика
нейтралітету дозволила уникнути розрухи двох світових воєн. Низькі
оподатковування в банківському секторі економіки дозволило створити
найсильнішу кредитно-фінансову систему. Активи другого по величині у
світі і самому великому банку Швейцарії UBS досягають майже одного
трильйона доларів. Протягом тривалого часу влади Швейцарії навіть не
цікавило, відкіля ви взяли ті гроші, що хочете покласти на рахунки їхніх
банків. Але в 2000 році це припинилося, оскільки країни Європейського
Союзу надавили на уряд, загрожуючи ввести санкції проти країни. Але
навіть після цього Швейцарські банки вважаються одними із самих надійних
і перспективних, а для багатих людей розплачуватися платиновою кредитною
картою банку UBS вважається ознакою гарного тону.

Другий кит Швейцарської економіки — це шоколад. Компанія Nestle відома в
усьому світі. Компанія вважається еталоном харчової промисловості.
Велика частина шоколаду випускається на заводі в місті Невшателе. Також
важливе місце займає виробництво сиру (150 млн. т у рік). Всесвітньо
відомі сорти грюйер, аппенцеллер, тільзіт, раклет, шабцигский.

Низькі податки, ідеальна екологія, один з найнижчих рівнів злочинності у
світі роблять Швейцарію ідеальним місцем для життя. Всесвітньо відомий
мультимиллиардер, засновник меблевого гіганта IKEA, Ингвар Кампрад живе
і працює в Цюріху. Він не бажає платити податки, рівень яких набагато
вище у Швеції.

Видобувна галузь

У Швейцарії мало корисних копалин, крім хіба що солі, що добувається в
долинах рік Рона і Рейн.

Промисловість

Промисловість дає 21% ВВП Швейцарії. Харчова промисловість знаменита
виробництвом сиру і шоколаду. Розвито фармацевтична і хімічна
промисловості. Значну роль грає машинобудування, у тому числі оборонна
промисловість. Але найбільш відома швейцарська годинна промисловість.
Хоча у Швейцарії виробляється відносно мало наручних вартових механізмів
(у 2002 р. 28 млн. з 1240 млн. в усьому світі, з них 2,9 мільйонів
механічних від 18 мільйонів в асем світі), вартість їх вище, ніж годин
всіх інших країн виробництва, разом узятих. Основним імпортером
швейцарських годин явяляется США; крім того, значну частку займають
країни Західної Європи. Марки «Ролекс»,»Тиссот»,»Омега» користаються
величезною повагою в усьому світі.

Енергетика

Близько 37% електроенергії у Швейцарії виробляється на АЕС, 50% на ГЕС,
а інші 13% на ТЕС з імпортованої нафти. Більшість ГЕС знаходиться в
Альпах, де створена більш 40 штучних озер — водоймищ.

Транспорт

Швейцарська транспортна система «налагоджена, як годинник». З 5031 км.
залізничних колій електрифіковано більш половини. У горах прокладено
більш 600 тунелів, включаючи Симплонский (19,8 км.). У гірських регіонах
працюють фунікулери і канатні дороги. Довжина доріг — близько 71 тис.
км. Важливу роль грають дороги, що проходять через гірські перевали
Сен-Готард, Сен-Бернар і інші.

Основні міжнародні аеропорти — Женева, Цюріх, Базель.

Сільське господарство

10% землі у Швейцарії зайнято ріллею, 40% — пасовищами, хоча велику
частину цих угідь не можна використовувати узимку через сніг. Тільки 4%
працюючого населення зайнято в сільському господарстві, і воно служить
джерелом лише 2% ВВП. Ведучу роль грає мясомолочное виробництво, при
цьому худоба міститься в закритих приміщеннях протягом зимових місяців.
Молоко в основному використовуються для виробництва знаменитих
швейцарських сирів. У горах розводять овець, а на швейцарському плато —
свиней. Плато — єдиний регіон Швейцарії, де більше значення має не
скотарство, а вирощування рослинних культур: пшениці, ячменя, жита,
картоплі, льна, коноплі, тютюну, цукрового буряка. Важливе значення
також має виноградарство.

Швейцарія робить біля половини необхідного їй продовольства самостійно.

Туризм

За останні 100 років туризм став однієї з головних галузей економіки
Швейцарії. Якщо раніш були популярні в основному піші прогулянки в
горах, альпінізм і знайомство з неперевершеними по красі ландшафтами й
альпійськими квітами, то із середини XX століття большу?ю популярність
придбав гірськолижний туризм.

15% національного доходу надходить за рахунок туризму.

4. Політика Швейцарії

Державний устрій. Швейцарія — федеративна парламентська республіка.

Офіційні мови — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Німецька мова» німецька
(користується 64% населення), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Французька мова»
французька (19% населення), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Італійська мова»
італійська (8% населення), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8
0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%
B0&action=edit» \o «Ретороманська мова» ретороманська (0,6%
населення).

Mовні діалектu країнu. На цій мапі показані мовні діалекті країни:
червоним позначені ретороманські діалекти, жовтим позначені германські
діалекти, зеленим позначені італійські діалекти, фіолетовим показані
французькі мовні діалекти.

Швейцарія і міжнародні організації. Швейцарія є членом ЄАВТ
(Європейської асоціації вільної торгівлі), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%9E%D0%A2» \o «СОТ» СОТ
(Світової організації торгівлі), Міжнародного валютного фонду (
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%92%D0%A4» \o «МВФ»
МВФ ), Світового Банку, міжнародного банку реконструкції і розвитку,
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%91%D0%A1%D0%84» \o
«ОБСЄ» ОБСЄ та Організації економічної співпраці й розвитку (ОЕСР),
Ради Європи ( HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%84» \o
«РЄ» РЄ ), ЄКА, МФКК.

Швейцарія і ООН. 3 березня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/2002» \o «2002» 2002 року у Швейцарії
відбувся референдум щодо її вступу до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%9E%D0%9D» \o «ООН» ООН . «Так»
членству країни в ООН сказали 54,6 відсотка учасників референдуму, ідея
членства також здобула підтримку більшості виборців у 12 з 23 кантонів.

Таким чином, винесене на референдум і схвалене так званою «подвійною
більшістю» (населенням в цілому і окремо — жителями більшості кантонів)
питання про приєднання Швейцарії до ООН вирішено позитивно. А це,
відповідно до Конституції Конфедерації, дозволяє уряду розпочати
офіційне оформлення вступу країни до Організації Об’єднаних Націй. Таким
чином, багатовіковий традиційний нейтралітет Швейцарії іде в минуле. За
16 років, що минули після попереднього подібного референдуму, настрої у
швейцарському суспільстві дуже змінилися. За членство в ООН нині
виступають уряд, більшість депутатів парламенту і три з чотирьох партій
правлячої коаліції: соціал-демократи, радикальні демократи і
християнські демократи.

На всіх попередніх референдумах швейцарці відхиляли таку пропозицію,
оскільки вважали, що членство навіть у цій шанованій організації може
загрожувати традиційному нейтралітету країни. Під час останнього
волевиявлення, у HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1986» \o
«1986» 1986 році, 75 відсотків швейцарців відхилили пропозицію
членства своєї країни в ООН. Десятками років тривала дивна ситуація —
Швейцарія була «європейською домівкою» ООН, але сама не належала до цієї
організації.

Вступ Швейцарії в ООН очікується у вересні цього року на черговій 57-й
сесії Генеральної Асамблеї

Таким чином, Швейцарія стане 190-м повноправним членом Об’єднаних націй,
а єдиною країною світу, яка не входить до ООН, залишається Ватикан.

Швейцарія як міжнародний центр. У Женеві розташовані штаб-квартири
Світової організації торгівлі, Міжнародної організації праці,
Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міжнародного союзу
електрозв’язку, Всесвітньої метеорологічної організації та Європейське
відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
У Берні, столиці країни, розмістився Всесвітній поштовий союз, у Лозанні
— Міжнародний олімпійський комітет. Інші організації, які мають основну
резиденцію у Швейцарії, — Всесвітня рада церков і Міжнародний Червоний
Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном.

23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів:
Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).

Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад, Женева),
на території інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі — не більше
бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа — 37 кв. км), у
ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у
найбільшому кантоні Граубюнден, де на території в 7105 кв. км проживає
186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх — 1,2 млн. жителів, а населення
напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить
футбольний стадіон.

Є молоді й старі кантони. Наймолодший — Юра, який у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1978» \o «1978» 1978 році відокремився
від кантону Берн.

Список використаної літератури

Словник з соціально-економічної географії світу. – К., 2005.

Країни світу. Довідник. – К., 2003.

Економіка зарубіжних країн / За ред. A. С. Філіпенко. – К., 2004.

Національний девіз:» Unus pro omnibus, omnes pro uno »

(Один за всіх, і всі за одного.)

Офіційна мова HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Німецька мова» німецька ,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Французька мова»
французька , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Італійська мова»
італійська , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%82%D0%BE%D1%8
0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%
B0&action=edit» \o «Ретороманська мова» ретороманська

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F
» \o «Столиця» Столиця HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BD&acti
on=edit» \o «Берн» Берн

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5
%D0%BD%D1%82» \o «Президент» Президент Самуель Шмід

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80_%D
0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80» \o «Прем’єр міністр» Прем’єр
міністр Моріц Левенберґер

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80
%D1%96%D1%8F» \o «Територія» Територія

 — Всього

 — % води 41 285 км?

3.7%

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD
%D0%BD%D1%8F» \o «Населення» Населення 7 261 200

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0
_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o «Густота
населення» Густота 176/км?

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6
%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C» \o «Незалежність» Незалежність

 — Дата Конфедерація 1848p.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0» \o
«Валюта» Валюта Швейцарський Франк(CHF)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9
_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81» \o «Часовий пояс» Часовий пояс +1

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0
%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD» \o
«Національний гімн» Національний гімн HYPERLINK
«http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/1/1a/%D0%93%D1%96%D0%BC%D0%BD-
%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97.mid» \o
«Гімн-Швейцарії.mid» (Швейцарський псалм)

PAGE

PAGE 12

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *