Реферат на тему:
“Продовольча проблема світу і її вирішення”
Більш ніж очевидним є те, що навіть на фоні надзвичайно глибокого
занепаду соціально-економічного розвитку, який охопив Україну в останні
роки, особливо загрозивши стали втрати у сільському господарстві. Вони є
настільки великими, що оцінити їх практично неможливо. Справа не лише в
тому, що це спричинило незрівнянне з усіма попередніми історичними
періодами зниження виробництва продукції сільського господарства.
Набагато більшим і складнішим для подолання є втрати, які майже у всій
їх повноті належать до не відновлюваних і надовго, навіть назавжди,
залишать в історії України надзвичайно прикрі та згубні соціальні,
демографічні та психологічні наслідки. Адже безпідставно було б
заперечувати вдвічі швидші, порівняно з містами темпи вимирання
сільського населення, викликані, в основному, умовами, в яких воно
проживає останні 10 років; масовий виїзд хтозна куди, молоді, яка б мала
становити соціальну основу села, без надії повернутися назад. Усе це,
разом узяте, спричинило найнебезпечніше – надмірно велику втрату селом
демографічно-відтворювальної функції, однак з наслідків цього стає
безпосередня загроза генофонду української нації, який, як відомо,
завжди найповніше зберігався і примножувався саме на селі. Очевидним є
те, що, крім усього іншого, на переважну частину селянства не може
справляти негативного впливу соціально-психологічна пригніченість, у
якій вона безвинно спинилася, в тому числі – зневіра у краще своє
майбутнє і майбутнє наступних поколінь.
Економічна криза останнього десятиліття минулого віку загрозливо
загострила продовольчу проблему. Різке зменшення більшості населення
відбилося на продовольчому споживанні трьома важливими наслідками:
Населення було змушене вдвічі збільшити частку продовольчих витрат у
сімейному бюджеті.
Відбулася значна натуралізація продовольчого споживання.
Відносне збільшення продовольчих витрат у сімейних бюджетах і зростання
виробництва для власних потреб не зможе вдержати Докризовий рівень
продовольчого споживання.
Головна трудність подолання кризи продовольчого споживання – зростання
оптових та роздрібних цін на продовольство. У 2000 році зростання цін на
засоби виробництва для сільського господарства становило 37,4%, що
зумовило інфекційне збільшення витрат сільськогосподарських підприємств
приблизно на 15%. Ціни ж реалізації на сільськогосподарську продукцію
зросли на 55,8%.
Справа зайшла далеко: дедалі частіше можна почути, що з часом ситуація в
якій перебуває сучасне українське село, може стати в один ряд з
найжахливішими сторінками його історії, у першу чергу – з тим, які йому
вже кілька разів довелося пережити в ХХ ст.
Причин цього надзвичайно багато. Час примусить ще раз повертатись до
цієї проблеми. Нині досить обмежитись тим, що однією з найважливіших
причин сучасного становища у продовольчій галузі був її розвиток усі ці
роки “всліпу”, без будь-яких більш-менш загальних політичних і
соціально-економічних орієнтирів, щодо її майбутнього. Тому є підстави
стверджувати, що відродження галузі у всій її великомасштабності має
викликати всебічне опрацювання стратегії її розвитку.
Використана література:
Економіка України, 2001 (10).
Економіка України, 2001 (7)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter