Насінництво основних олійних і багаторічних культур (реферат)

Реферат на тему:

Насінництво основних олійних і багаторічних культур

1. Соняшник

2. Ріпак ярий та озимий

3. Мак

4. Рижій ярий

5. Насінництво багаторічних трав

1. Соняшник

Завдання гібридного насінництва соняшнику аналогічне насінництву інших
сільськогосподарських культур. Але за своєю технікою воно значно
складніше порівняно з насінництвом гібридної кукурудзи. Це пов’язано з
ентомофільним характером запилення соняшнику, що накладає глибокий
відбиток на всі етапи роботи з ним, особливо при застосуванні явища ЦЧС.
Складність підтримання генетичної чистоти батьківських форм гібридів на
високому рівні обов’язково веде до зміщення центру тяжіння насінницької
роботи у бік значного підвищення відповідальності установ-оригінаторів
та їх дослідних насінницьких господарств (ДНГ), до виключення проміжних
ланок між ними та спеціалізованими насінницькими господарствами щодо
виробництва гібридного насіння першого покоління. Нині система
гібридного насінництва соняшнику будується на дволанковій основі, при
якій установи-оригінатори та їх ДНГ вирощують насіння батьківських форм
гібридів усіх репродукцій, а спеціалізовані насінницькі господарства
займаються виробництвом насіння першого покоління.

Науково-дослідні установи та їх ДНГ вирощують маточне, суперелітне та
елітне насіння самозапилених материнських ліній та сортів, їх стерильних
аналогів, насіння батьківських ліній -відновлювачів фертильності пилку
всіх репродукцій, а також насіння першого покоління стерильних простих
міжлінійних гібридів, котрі є батьківськими формами трилінійних
гібридів.

Протягом вегетації рослин на ділянках гібридизації в обов’язковому
порядку проводяться сортопрочистки. Основне завдання сортопрочисток, які
проводять у фазі 5-6 пар справжніх листків (перша) та перед цвітінням
(друга), -видалення нетипових рослин, які вирізняються за силою
розвитку, висотою, розмірами, формою та забарвленням листків,
особливостями їх зубчастості, гофрованості, а також уражених
несправжньою борошнистою росою. Третя сортопрочистка, що виконується в
період цвітіння, — найважливіша. Головне в ній — видалення фертильних
рослин у рядках стерильної (материнської) форми на ділянках
гібридизації. Фертильні кошики у стерильних рядках слід знаходити та
зрізати на самому початку їх цвітіння, коли цвіте не більш 1-2 кіл
квіток на кошику. Цю роботу продовжують до загального завершення
цвітіння ділянки і проводять кожну добу незалежно від погоди з 6 до 10
годин ранку, тобто до інтенсивного льоту бджіл. Остання сортопрочистка
проводиться перед збиранням чи десикацією (четверта). Видаляються всі
хворі та нетипові рослини. Рослини, уражені білою та сірою гниллю,
необхідно виносити за межі поля, щоб виключити потрапляння склероцій у
насіння при збиранні. Для забезпечення повноти запилення на кожен гектар
ділянки гібридизації вивозять не менше як 2-3 бджілородини.

Насінництво сортів соняшнику.

В сучасному трактуванні сортова популяція соняшнику — це цілісна
система, поліморфізм якої є результатом не випадкового змішання
біотипів, а однією з основних пристосувальних властивостей. Складний
склад біотипів сорту-популяції обумовлює їх екологічну пластичність,
здатність давати високі сталі врожаї у різних ґрунтово-кліматичних
зонах.

У первинному насінництві особливу увагу приділяють відбору типових
рослин, так як різниця між ними і відхиленими формами не завжди буває
достатньо чіткою. При цьому дуже важливо, щоб площа живлення відібраних
рослин була однаковою, наприклад для соняшнику на насіннєвих посівах
вона становить 70 x 70 см з однією рослиною у гнізді.

Академіком В.С. Пустовойтом була розроблена схема, згідно з якою відбір
типових для сорту рослин (насінницької еліти) проводять на ділянках
насіннєвого розсадника. При відборі насіннєвої еліти враховують висоту
рослин, форму, розмір, розташування та нахил кошика, кількість насінин у
ньому (не менше 1000 шт.), виповненість його центральної частини,
величину, колір, панцирність, обсипність насінин. Кошики рослин, що
мають з тієї чи іншої причини змінену площу живлення (крайові,
розташовані поряд з пустим гніздом тощо), відбору не підлягають. У
насінні відібраних елітних рослин (1-2 тис. штук із сорту) в лабораторії
визначають олійність, відсоток лушпиння, а в осінньо-зимовий період — у
фітотроні стійкість проти хвороб та шкідників. Насіння кращих за
комплексом господарсько цінних ознак елітних рослин висівають на
наступний рік для оцінки породних якостей по потомству.

Насіннєвий розсадник необхідний для вирощування насіння супереліти.
Залежно від площі посіву і сорту розмір розсадника у виробництві
становить 2-6 га. У ньому висівають суміш насінин кращих елітних рослин,
виділених у розсаднику оцінки потомств. Насіннєвий розсадник ізолюють
від посівів інших сортів та гібридів соняшнику дотриманням норм ізоляції
(не менше 1500 м). Посів квадратно-гніздовий (70х70см), після проривки
залишають одну рослину в гнізді (20 тис. на 1 га).

У насіннєвому розсаднику, як і на ділянці еліти та першої репродукції,
особливого значення набувають сучасні та якісні сортові прочистки, мета
яких — не допустити до перезапилення небажаними біотипами. Протягом
періоду вегетації проводять не менше трьох сортопрочисток — перед
цвітінням, у час масового цвітіння та перед збиранням. Під час перших
двох видаляють кошики рослин, уражені хворобами та вовчком, фасційовані,
низько- та високорослі, слаборозвинені, рано- та пізно квітучі, при
третій — видаляють рослини з неправильним нахилом кошика, потворними та
дрібними кошиками, насінинами, які відрізняються за забарвленням від
основних, з нетиповою для сорту формою кошика, уражені хворобами,
вовчком та шкідниками.

Весь процес первинного насінництва соняшнику, починаючи з відбору
насінницької еліти сорту і закінчуючи створенням фонду насіння еліти, є
основою поліпшуючого насінництва. Еліту передають на насіннєві дільниці
спеціалізованих господарств для вирощування насіння першої репродукції,
якою засівають усі товарні площі.

2. Ріпак ярий та озимий

Ефективна система насінництва ріпаку, яка забезпечує підтримання якості
олії і шроту сортів на високому рівні чи навіть їх покращення, повинна
базуватись на знанні генетики головних господарсько-цінних ознак,
особливостей біології розвитку рослин, характеру запилення. Основними
вимогами до сучасних сортів ріпаку є безеруковість олії та низький вміст
глюкозинолатів у шроті.

При запиленні безерукового ріпаку високоеруковим вже в перший рік
кількість ерукової кислоти в олії значно підвищується, а за рахунок
перезапилення низькоглюкозинолатних сортів високоглюкозинолатними
відбувається погіршення якості шроту. Тому для збереження чистосортності
повинні бути встановлені оптимальні норми просторової ізоляції насіневих
посівів, які б гарантували збереження якості насіння. Озимий і ярий
ріпак — факультативний самозапильник тому необхідна просторова ізоляція
їх з іншими хрестоцвітними культурами — 500 м. При вирощуванні лише
безерукових і низькоглюкозино-латних сортів ріпаку просторова ізоляція
між ними повина становити 50-100 м.

Апробацію посівів ріпаку проводять візуально без відбору снопа після
ознайомлення з сортовими документами на висіяне насіння, у фазі повної
бутонізації на початку цвітіння. Апробатор, проходячи по діагоналі площу
посіву, через рівні проміжки у 25 пунктах оглядає по 10 рослин,
враховуючи такі основні ознаки сорту, як типовість, висота рослин,
облистяність, форма листків, наявність воскового нальоту на стеблі й
листках та антоціанового забарвлення, ступень розгалуження бокових
пагонів, ступінь готовності бутонів до цвітіння. Сортова частота
насінницьких посівів має бути не менше 99,8% для посівів оригінального,
99,6% — для елітного і 97,2% — для репродукційного насіння. Якщо
засміченність насінницьких посівів ріпаку бур’янами, насіння яких важко
відокремлюється, становить більше 3%, їх вибриковують із числа
насінницьких.

У системі промислового виробництва насіння ріпаку первинне насінництво є
визначаючим для підтримки якісних показників сорту. Первинне насінництво
до етапу вирощування супереліти повинне здійснюватися оригінатором
сорту. В первинному насінництві безерукових, низькоглюкозинолатних
сортів можна використовувати схеми як масового, так й індивідуального
доборів. Рекомендується три схеми первинного насінництва:

І. Для нових гетерогенних сортів з певним рівнем перехресного запилення
-індивідуальним добором. Така схема включає наступні ланки:

1-й рік — розсадник відбору: 300-500 елітних рослин (оцінка за ознаками,
які визначають якість олії та шроту);

2-й рік — розсадник випробувань потомств 1 року. Формування 100-150
родин (оцінка якості);

3-й рік — розсадник випробувань потомств 2 року (оцінка якості);

4-й рік — розсадник розмноження 1 року (оцінка якості олії та шроту)

ІІ. Для константих сортів з незначним рівнем перехресного запилення —
масовим добором:

1-й рік — розсадник відбору елітних рослин (1,0 тис. шт.; біохімічний
контроль якості олії та шроту). Об’єднання рослин у групи з однаковими
біохімічними показниками якості насіння;

2-й рік — розсадник випробувань потомств груп рослин (біохімічний
контроль якості олії та шроту);

3-й рік — розсадник розмноження 1 року (біохімічний контроль якості олії
та шроту).

ІІІ. Для гомогенних сортів — масовим добором за скороченою схемою:

1-й рік — розсадник відбору елітних рослин (2,0 тис. рослин; біохімічний
контроль якості олії та шроту).

2-й рік — розсадник розмноження 1 року (біохімічний контроль якості олії
та шроту).

Враховуючи характер запилення ріпаку, для сортів типу «ОО» пропонується
система щорічного сортопоновлення, при якій виробничі посіви на товарне
зерно засіваються насінням першої репродукції.

3. Мак

Для вирощування маку необхідно отримати ліцензію та виконувати всі
вимоги щодо вирощування рослин, які містять наркотичні речовини.
Найкращими попередниками для насінницьких ділянок маку є чорний або
зайнятий пар, а також просапні, які рано збираються, та культури
суцільного висіву, що сприяють звільненню поля від бур’янів. Надзвичайно
важливо забезпечити оптимальні структуру ґрунту та режим живлення
рослин. Посів маку проводять рано навесні. Глибина висіву — 1,5-2 см,
норма висіву — 0,8-1 кг/га, ширина міжрядь — 45 або 75 см. Після появи
сходів проводять прополювання посівів, яке при необхідності повторюють
протягом вегетації рослин. Коли утвориться 4 листочки, проводять
проривку, залишаючи в рядку 7-10 рослин на кожен метр. У період цвітіння
здійснюють сортопрочистки, видаляючи нетипові для даного сорту та хворі
рослини, а також карантинні бур’яни та такі, насіння яких погано
відокремлюється (блекота, щириця).

Мак збирають зернозбиральними комбайнами після герметизації та
підготовки їх для збирання дрібнонасіннєвих культур. Мотовило піднімають
так, щоб рослини зрізалися вище місця розгалуження стебла. Відразу після
збирання проводять первинне очищення насіння, а потім на очисних машинах
типу «Пектус» здійснюють остаточне прочищення згідно ДГСТу.

Насіннєвий матеріал маку повинен зберігатися в сухих складах, що добре
провітрюються, знезаражених від амбарних шкідників. Зберігати насіння
треба в цупких мішках з наявністю зовнішніх та внутрішніх етикеток. У
період зберігання насіння проводять систематичні спостереження, особливо
за температурою, вологістю та появою амбарних шкідників.

При закладенні насінницьких ділянок слід витримувати просторову
ізоляцію: не менше 100 м від інших посівів маку та 50 м при наявності
природних перешкод (лісосмуг тощо).

Всі насінницькі посіви обов’язково апробують у фазах цвітіння та повної
стиглості. Після дозрівання проводять експертне дослідження з метою
встановлення вмісту в них алкалоїдів. У разі перевищення допустимого
рівня морфіну (понад 0,15%) посіви вилучають з насінницьких і оформляють
відповідним комісійним актом. Результати апробації оформляють
відповідними документами.

4. Рижій ярий

Насіння рижію містить до 44% олії, в якій переважають полшенасичеш жирні
кислоти шнолева (близько 20%) та ліноленова (близько 32%). Ці кислоти
відносять до незамінних, що робить олію рижію надзвичайно цінним
продуктом у раціоні людини. Окрім цього олія має велике технічне
значення.

Основні завдання та принципи насінництва рижію ідентичні до насінництва
вищезазначених культур. Насіннєві ділянки краще розмішувати на
незабур’янених ґрунтах з достатнім рівнем родючості. Рижій дає добрі
врожаї при посіві після пару, озимих та просапних, особливо картоплі,
позитивно реагує на внесення мінеральних добрив.

Обробіток ґрунту зводиться до ретельного вирівнювання поля та збереження
вологи у верхньому шарі. Для отримання дружних сходів необхідно
здійснювати коткування до та після посіву кільчастими котками.
Просторова ізоляція становить 100м. Термін посіву — ранній (одночасно з
ранніми ярими колосовими). Норма висіву — 4-5 млн. шт. на га схожого
насіння на глибину 2-3 см. Спосіб посіву — рядковий з міжряддям 15 см.

Догляд за посівами зводиться до боротьби з бур’янами боронуванням
легкими боронами поперек і по діагоналі. Збирають урожай прямим чи
роздільним способом. Апробацію проводять тільки після ознайомлення із
сортовими документами на висіяне насіння у фазах повної бутонізації та
ранньої жовтої стиглості.

Основними апробаційними ознаками рижію є: типовість, форма стручка
(куле- або грушевидна, видовжено-грушовидна, з удавленнями на стулках чи
без них), величина стручка, розгалуженість, опушення, ступінь розсічення
листової пластинки, маса насіння.

Вологість для всіх категорій насіння не повинна перевищувати 13%.
Сортову чистоту, засмічення іншими культурами, бур’янами, насіння яких
важко відкривається, визначають у відповідності ДГСТу.

5. Насінництво багаторічних трав

Важливою умовою інтенсифікації польового і лукопасовищного
кормовиробництва, підвищення родючості й поліпшення структури ґрунтів, а
також поповнення запасів кормового протеїну є збільшення врожайності
багаторічних бобових та злакових трав, розширення площ найцінніших за
поживністю видів і сортів, створення високопродуктивних культурних
сіножатей та пасовищ. Багаторічні кормові трави багаті каротином,
фосфором, кальцієм і визначають харчові якості тваринницької продукції.
У структурі кормових культур у Лісостепу вони займають 50-55%.

Розширення площ посівів бобово-злакових травосумішок у кормових
сівозмінах польового травосіяння потребує достатніх запасів насіння. У
різних екологічних зонах для висівання в кормових сівозмінах, на луках і
пасовищах, а також для залуження схилів і еродованих земель
використовують 17 видів злакових багаторічних трав (тимофіївка; житняк;
костриця лучна, очеретяна, червона; райграс пасовищний, багатоукісний,
високий; грястиця збірна; стоколос безостий, прямий; тонконіг лучний,
болотний; лисохвіст лучний; мітлиця біла; пирій сизий; очеретянка
звичайна). Рекомендовано для вирощування 46 сортів багаторічних злакових
трав.

У системі насінництва трав, як й інших культур, забезпечується контроль
за сортовими та посівними якостями насіння, в її завдання входять
заготівля та забезпечення високоякісним сортовим насінням господарств
усіх форм власності. Основа системи насінництва багаторічних трав, яка
була прийнята ще в 80-х роках ХХ століття, зберігається і зараз. Її
будова і принцип здійснення аналогічні до системи насінництва кукурудзи.

Особливості первинного насінництва.

Насінництво багаторічних трав здійснюють за схемою: розсадник збереження
сорту, розсадник попереднього розмноження, оригінальне насіння, еліта.
Розсадник збереження сорту закладається науково–дослідною установою
оригінатором. Робота при цьому направлена на підтримання специфічних
властивостей сорту: високої врожайності зеленої маси для укісних сортів
або пасовищної маси для пасовищних, стійкості при дво –трьохрічному
використанні в польовому травосіянні, довголіття при використанні в
лучному травосіянні, швидкого відростання навесні та після скошування
або стравлювання, стійкості травостою до вилягання та витоптування.
Повинна зберігатись висока насіннєва продуктивність.

Вихідний матеріал для розсадника збереження сорту необхідно брати з
найкращих травостоїв найвищих репродукцій цього сорту — розсадника
збереження, оригінального насіння. Основні методи збереження сорту в
розсаднику — масовий добір (за комплексом ознак), внутрішньосортове
вільне перезапилення, поєднання цих методів. Для проведення масового
добору розсадник збереження сорту закладають з індивідуальним
розміщенням рослин при віддалі між ними 0,45 х 0,45 — 0,70 х 0,70 м.
Посів проводять широкорядно, по пару. Всі хворі, нетипові рослини
видаляють. Насіння залишених рослин об’єднують для закладання розсаднику
попереднього розмноження або оригінального насіння. Частину насіння
необхідно залишати в резерві у вигляді страхового фонду.
Внутрішньосортове вільне запилення проходить в посівах, де використане
насіння різних партій сорту, що вирощене на різних ділянках неоднакового
використання, одержане з травостоїв різних репродукцій, різного віку, в
різні роки.

Розсадник попереднього розмноження закладається насінням районованих
сортів. Посів проводять широкорядно, без покриву, в добре підготовлений
ґрунт. У розсаднику застосовують всі методи, що рекомендуються для
вирощування оригінального насіння.

Розсадник одержання оригінального насіння засівають насінням із
розсадників збереження та попереднього розмноження сорту. Основне
завдання — швидке розмноження насіння даного сорту. Агротехніка
спрямована на збільшення продуктивного довголіття рослин.

Для отримання еліти висівають оригінальне насіння. Агротехніка також
спрямована на забезпечення тривалого терміну використання травостою на
насіння. Технологія вирощування насіння окремих бобових і злакових
багаторічних трав має свої особливості.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп.
Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *