.

Комплексне технічне забезпечення тваринництва. Машини і обладнання для комплексної механізації на фермах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 4620
Скачать документ

Реферат на тему:

Комплексне технічне забезпечення тваринництва. Машини і обладнання для
комплексної механізації на фермах

1. Молочно-товарні ферми

2. Ферми з вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби

3.Свиноферми

4. Вівцеферми

5. Птахоферми

Інтенсивний розвиток тваринництва і успішне виконання завдань щодо
виробництва молока, м’яса, яєць та інших продуктів цієї галузі можливий
за умови прискорення науково-технічного прогресу. Це потребує постійного
і широкомасштабного здійснення технічного переоснащення виробництва,
завершення комплексної механізації на основі використання науково
обґрунтованої системи машин.

Розробка таких систем передбачає подальший розвиток виробництва
високоякісної продукції, підвищення продуктивності і покращення умов
праці робітників, зайнятих у виробництві, економії матеріальних та
енергетичних ресурсів, а також вирішення задач по охороні навколишнього
середовища. Таких результатів можна досягти за рахунок:

впровадження прогресивних технологій і технологічних процесів;

розробки, виготовлення і поставки комплектів машин та обладнання для
всього виробничого циклу, включаючи і засоби механізації допоміжних
транспортно-перевантажувальних та інших операцій, а також контролю і
управління технологічними процесами;

переходу від автоматизації окремих операцій і процесів до комплексної —
на рівні технологічних ліній, цехів і всього виробництва;

підвищення технічного рівня, надійності і довговічності технічних
засобів, що випускаються їх технологічної універсалізації та уніфікації;

здійснення реконструкції і технічного переоснащення існуючих
підприємств.

Нині діюча “Програма виробництва технологічних комплексів машин і
устаткування для агропромислового комплексу на 1998-2005 роки” включає
510 найменувань технічних засобів для галузі тваринництва. Сучасне ж
становище є таким, що менше третини фермської техніки, включеної до
названої програми, виробляється в Україні, а більше третини машин та
обладнання за програмою, що потребують розробки. Вже на період
формування програми рівень забезпечення агропромислового комплексу
засобами механізації знизився з 60 до 40%.

Значно ускладнилося положення підприємств сільськогосподарського
машинобудування. Різке підвищення цін на машини та обладнання призвело
до того, що знизився попит на них з боку користувачів, оскільки останні
не в змозі оплатити таку високу вартість техніки; більшість заводів
затоварились і зупинилися. Розробка нових машин сповільнилася.

Фінансування розробок, підготовки і освоєння виробництва машин і
обладнання для тваринництва та кормозаготівлі складає лише до 20% від
загальної необхідної суми і в 2,2 рази менше порівняно з рослинництвом.

Оскільки для тваринницьких підприємств не так важливо, чиєю технікою
вони будуть користуватись, недостатність вітчизняного обладнання
спричиняє тенденції до розширення придбання імпортних засобів
механізації. Останні надійніші, але й дорожчі. Проте така тенденція — це
інвестування закордонного виробництва, яке сприяє саме його розвитку,
але в той же час є однією з причин гальмування вітчизняної науки і
машинобудівельної промисловості, ставить тваринництво України в
залежність від закордонних виробників машин та обладнання.

До відзначеного слід додати, що наявний парк сільськогосподарської
техніки вкрай зношений, більша його частина відпрацювала нормативні
терміни експлуатації і не придатна для подальшого використання.

Проведений аналіз існуючого стану дозволяє сформулювати пропозиції
стосовно розвитку технічного забезпечення галузі тваринництва на
перспективу. З цією метою доцільно:

підтримувати існуючі і створювати недостающі науково-дослідні та
промислово-фінансові групи з розробки, виробництва та удосконалення
найнеобхідніших видів сільськогосподарської техніки. Зосередити кошти на
основних пріоритетних напрямах, зокрема придбанні доїльного обладнання,
засобів прибирання та утилізації гною, машин для переробки зернофуражу;

забезпечити платоспроможність виробників тваринницької продукції
наданням їм цільових позичок та пільгових кредитів для придбання нового
обладнання і технічного переоснащення підприємств;

зважаючи на розширення номенклатури тваринницьких підприємств у нових
умовах господарювання, проводити розробку техніки за принципами
уніфікованих типорозмірних рядів;

впроваджувати нові форми реалізації та використання технічних засобів,
наприклад на основі довгострокової оренди, надання сервісних послуг,
короткочасного прокату тощо;

налагодити випуск достатньої кількості запасних частин та агрегатів для
поновлення працездатності й подовження строків служби існуючої техніки
тваринницьких підприємств;

спрямувати зусилля на підвищення якості та надійності вітчизняних
засобів механізації.

1. Молочно-товарні ферми

У молочному скотарстві використовують такі способи утримання корів:
прив’язне з доїнням у переносні відра, загальний молокопровід чи в
доїльній залі; безприв’язно-боксове без підстилки або ж з обмеженим
внесенням підстилки і доїнням у спеціалізованих залах; безприв’язне на
глибокій підстилці (доїння в спеціалізованих залах).

Найпоширенішим є прив’язний спосіб утримання. Він забезпечує хороші
умови для догляду, індивідуальної нормованої годівлі та роздоювання
корів, але продуктивність праці при цьому нижча порівняно з
безприв’язним утриманням.

Запрограмовані комплекти машин і обладнання дозволяють забезпечити
комплексну механізацію виробничих процесів молочнотоварних ферм в
господарствах різних організаційних форм (за умови достатнього рівня
концентрації виробництва), а також спеціалізованих молочних комплексів з
промисловою технологією, відкривають широкі можливості для реконструкції
існуючих ферм, створюють передумови значного підвищення продуктивності
праці й ефективності цієї галузі.

2. Ферми з вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби

Нині поширені такі типи спеціалізованих підприємств (тваринницьких ферм,
комплексів): вирощування телят з 10-20-денного віку, дорощування і
відгодівля молодняку при реалізації його в 14-18-місячному віці живою
масою 420–450 кг; дорощування і відгодівля молодняку від 4–6 (м?ясних
порід 7–10) до 18–20-місячного віку і одержання 400- 450 кг живої маси;
вирощування телят і дорощування молодняку до 10–12 місяців і 260–300 кг
живої маси. Потім молодняк передається на відгодівлю в інші
спеціалізовані господарства; відгодівля молодняку і дорослої
відбракованої худоби.

У період вирощування від 10-20-денного віку до 3-4 місяців телят
утримують безвигульно і безприв’язно в групових клітках (станках) по
10-18 голів на щілинній підлозі або ж на прив’язі в боксах. Дорощують і
відгодовують у закритих приміщеннях або на відкритих чи напіввідкритих
майданчиках. Такі майданчики можуть бути як сезонними, так і
цілорічними. В закритих приміщеннях тварин утримують на прив’язі або
безприв’язно на щілинній або суцільній підлозі. При безприв’язному
утриманні розмір груп становить 18–30 в приміщенні і 100-200 голів — на
майданчиках.

Для комплексної механізації виробничих процесів при вирощуванні та
відгодівлі великої рогатої худоби, крім добре відомих, передбачено цілий
ряд нових високоефективних технічних засобів, які дозволяють довести
навантаження на одного працівника в разі прив’язного утримання тварин до
95-117, а при безприв’язному — до 140-157 голів.

Утримання тварин і догляд за ними. На молочнотоварних фермах при
стійлово-прив?язному утриманні корів використовують збірно-стійлове
обладнання ОСК-25А і ОСП-Ф-26. Обидва комплекти є трубчастими
конструкціями з водопроводом і автонапувалками (одна на дві голови),
кронштейнами для закріплення вакуум- і молокопроводів, пристроями
індивідуального прив?язування та групового відв?язування. Один комплект
обладнання розрахований відповідно на 25 і 26 корів. Металомісткість
ОСК-25А становить 29, а ОСП-Ф-26 — 23 кг на 1 голову.

Обладнання ОСТ-Ф-32 призначене для транспортування новонароджених телят
з родильного відділення до профілакторію, приймання, підігрівання і
випоювання телятам молозива або молока, утримання телят до 20-денного
віку. Складається з індивідуальних кліток, візка з платформою для
перевезення телят, системи приймання і підігрівання молока та цистерни
для видачі молока в напувалки. Обладнання комплектується в 5 варіантах
для одночасного утримання 40, 80, 120, 160, та 200 телят. Клітки
об’єднують у секції по 10 штук. Питома металомісткість у різних
варіантах становить від 29 до 44 кг на 1 голову. Один працівник
обслуговує 40 кліток.

У клітках КИТ-00.000 утримують телят молочного періоду до 90 днів у
профілакторіях і карантинних відділеннях на спеціалізованих фермах та
комплексах при вирощуванні телиць і нетелей. По шість індивідуальних
кліток об’єднують в секції, які є єдиною збірною конструкцією. У
передній частині розміщені годівниці для сухих кормів і передбачено
місце для напувалки. Металомісткість 72 кг на 1 голову.

Секція кліток КИТ-Ф-12 для індивідуального утримання телят в
карантинному приміщенні віком від 20 до 90 днів порівняно з попереднім
обладнанням має меншу металомісткість (66 кг/голову) за рахунок
удосконалення конструкції, а також менші втрати кормів в результаті
заміни відер на спеціальні годівниці. До складу секції входить 12
кліток.

На спеціалізованих фермах і комплексах із вирощування та відгодівлі
великої рогатої худоби для групового утримання телят протягом першого
періоду призначене стійлове обладнання ОС-720-01, а молодняку другого
періоду — ОС-720-02. Обладнання забезпечує механізацію і частково
автоматизацію виробничих процесів. Кожна клітка оснащена годівницею
КПГ-10 для концкормів та автонапувалкою АП-1 А. До складу комплекту
входять також 4 переносні фіксатори для фіксації тварин при проведенні
санітарно-ветеринарних заходів. Крім того, в комплекті ОС-720-01 є
установка УПМ-1000 для приготування рідких поживних розчинів із порошку
замінника незбираного молока, секційні кормопроводи та роздавач сумішок
УПР-1.

У стійловий період року, особливо при прив’язному утриманні корів, стан
їх здоров’я і продуктивність значною мірою залежать від проведення
моціону. Кільцева установка для активного моціону корів одночасно
обслуговує до 50 голів. Площа вигульного манежу — 256 м2, встановлена
потужність — 1,7 кВт, маса — 1100 кг.

Для індивідуальної фіксації великої рогатої худоби з метою проведення
ветеринарно-санітарних заходів (клеймування, біркування, лікування,
взяття проб крові, розчищення ратиць тощо) призначений станок СВ-30.
Його можна використовувати як в приміщеннях, так і на відкритих
майданчиках. Обслуговують станок два оператори. Пропускна здатність 30
голів за 1 годину. Маса конструкції 650 кг.

Обладнання доїльно-молочних і молочних блоків. У господарствах
молочнотоварного напряму переважає доїння корів у стійлах в загальний
молокопровід, а в родильних відділеннях — у переносні відра. Така
технологія найповніше відповідає сучасному рівню розвитку молочного
тваринництва.

Останнім часом промисловість освоїла випуск автоматизовані доїльних
установок “Тандем-автомат” УДА-8А, “Ялинка-автомат” УДА-16А та
“Карусель” УДА-100 та ін. Вони оснащені маніпуляторами доїння
(наприклад, МД-Ф-1). На цих установках один оператор може видоювати від
60 до 100 корів за годину. Такі установки доцільно використовувати на
молочних фермах і комплексах з безприв’язним утриманням корів, а також
при застосуванні стійлового обладнання з автоматичною прив’яззю
ОСП-Ф-26.

При впровадженні промислової технології шляхом реконструкції існуючих
ферм з прив’язним утриманням корів виникає необхідність добудови і
технічного оснащення доїльних чи доїльно-молочних блоків, які повинні
відповідати таким вимогам:

забезпечувати відокремлене утримання постійних технологічних груп у
приміщенні і на вигульних майданчиках;

передбачати доїння кожної групи корів за чітким графіком на постійно
закріпленій за даною групою одній із установок доїльного залу;

виключати у процесі доїння зустрічні потоки видоєних корів і тих, що
йдуть у доїльний блок. Для цього потрібно, щоб час на зміну окремих груп
не перевищує тривалості циклу доїння однієї групи. Крім того, слід
обладнати переддоїльні, а в окремих випадках і післядоїльні майданчики з
розрахунку 1,8-2 м2 площі на одну корову для зосередження технологічних
груп (перебування кожної групи корів на переддоїльному майданчику не
повинно перевищувати 20 хв.); на шляху руху видоєних корів розміщувати
пункт проведення профілактичних заходів; молочне відділення доїльного
блоку розміщувати в напрямку головного в’їзду на територію ферми із
підвітряного боку відносно гноєсховищ та силових споруд; вибирати
кількість доїльних установок з таким розрахунком, щоб тривалість
разового доїння молочного стада не перевищувала 3,5-4год; блокувати
доїльно-молочні зали з корівниками. Це знижує капіталовкладення і
затрати праці, скорочує шляхи руху корів, зменшує кількість захворювань
вимені та травм корів у осінньо-зимовий період; розміщувати
доїльно-молочні блоки в торці корівника чи Г-подібно до нього або
з’єднувати два корівники П-подібно при використанні стаціонарних засобів
роздавання кормів. Бокове і Н-подібне блокування доїльно-молочних зал з
корівниками доцільно проводити при використанні мобільних
кормороздавачів (аналогічно розміщують і молочні блоки при доїнні корів
у стійлах в загальний молокопровід).

Технічна характеристика машин та обладнання для доїння корів і первинної
обробки молока на фермах, а також рекомендації щодо їх раціонального
використання наведені в таблицях 15.1 і 15.2.

Зберегти поживні, лікувальні та смакові якості молока можна лише за
умови повного дотримання санітарно-гігієнічних і ветеринарних правил
одержання молока та зведення до мінімуму тривалості його обробки. Ці
операції виконують спочатку на фермі, а потім на підприємствах молочної
промисловості. Вони повинні складати єдину технологічну лінію. У зв’язку
з цим доїльно-молочні блоки та фермські молочні можна розглядати як
первинні (низові) цехи молокозаводів.

Первина обробка молока безпосередньо на фермах під час доїння або
відразу ж після нього передбачає очищення від механічних домішок,
охолодження в проточних пристроях чи резервуарах-охолодниках,
короткочасне зберігання. При доставці молока споживачам безпосередньо з
ферми, а також в умовах введення карантину молоко пастеризують.

Доставка молока з окремих корівників або доїльно-молочних блоків у
централізовану фермерську молочну здійснюється трубопроводами
(надземними чи підземними), автоцистернами, бортовими засобами з
бідонами. Автоцистерни (АЦПТ-2,1А, АЦПТ-2,8А-53, АЦПТ-2,8-130) значно
полегшують умови праці, оскільки усувають ручні
вантажно-розвантажувальні операції, і зменшують втрати молока (вони не
перевищують 0,1%).

Особливо перспективним є збирання і транспортування молока
трубопроводами безпосередньо в процесі доїння корів. При цьому
найповніше забезпечується потоковість і своєчасна обробка молока,
зменшується кількість операцій, виключаються втрати молока і
скорочується час його перебування на фермі. Впровадження системи
трубопроводів для збирання молока на фермах значно підвищує культуру
виробництва, удосконалює організацію праці, дозволяє автоматизувати
транспортування молока, миття доїльного і молочного обладнання.

15.1. Технічна характеристика доїльних установок

Для пневматичного масажу вимені нетелей для попередньої адаптації їх до
машинного доїння і наступного роздоювання первісток використовують
апарат АПМ-Ф-1. Масаж рекомендується починати за 2-3 місяці й
закінчувати за 10-15 днів до отелення, здійснюючи його двічі за день.
Пропускна здатність апарата 90 голів за годину.

15.2. Технічна характеристика машин та обладнання для первинної обробки
молока

3.Свиноферми

У свинарстві розвиток доцільно здійснювати за принципами спеціалізації
та концентрації, створення підприємств із закінченим циклом виробництва.
Вони централізовано забезпечуються комбікормами від інших
спеціалізованих заводів. Доцільно реконструювати й діючі свиноферми, які
функціонують на власній кормовій базі, на тих же принципах спеціалізації
та концентрації виробництва.

В основі технології виробництва на комплексах промислового типу, великих
спеціалізованих репродуктивних і відгодівельних свинофермах є потоковий
метод безперервного цілорічного відтворення поголів’я і відгодівлі
свиней. На промислових комплексах (розміром 27-108 тис. голів) поросят з
15-денного віку до передачі на відгодівлю без обмеження годують сухими
гранульованими чи розсипними повнораціонними комбікормами, а всі інші
групи свиней — нормовано зволоженими чи змішаними з водою комбікормами.

У господарствах, які виробляють свинину на власній кормовій базі (розмір
ферм в основному від 6 до 24 тис. голів), використовують різні типи
годівлі залежно від наявних кормових ресурсів:

концентратний — базується на повнораціонних комбікормах, приготовлених з
кормової сировини власного виробництва з включенням промислових
білково-мінерально-вітамінних добавок (БМВД) та преміксів;

концентратно-бульбоплодний, при якому 70–80% (за поживністю) в кормових
раціонах становлять повноцінні комбікорми, що дозволяє балансувати
годівлю відповідно до потреб організму тварин. У літній період в цих
господарствах основному поголів’ю репродукторних свиноферм і молодняку
на відгодівлі згодовують зелену масу сіяних трав в кількості, що
забезпечує потреби тварин у каротині.

Утримувати тварин рекомендується в секціях ізольованими групами, а
приміщення використовувати за принципом повністю зайнято — повністю
вільно. На комплексах і фермах промислового напряму розміром 27 тис.
голів і більше застосовують, як правило, безвигульне індивідуальне
утримання підсосних свиноматок, індивідуальне і групове супоросних
свиноматок, безвигульне групове інших груп свиней. Група свиней на
відгодівлі не повинна перевищувати 25–30 голів в одному станку. Кнурів,
супоросних свиноматок і ремонтний молодняк племінних та репродуктивних
ферм з річною програмою до 24 тис. голів вигулюють. Перспективнішим є
погніздове утримання молодняку на відгодівлі, при якому продуктивність
тварин на 5–12% вища, ніж у змішаних групах.

Зараз у свинарстві існує деяка різноманітність схем
архітектурно-планувальних і конструкторсько-технологічних рішень.
Останніми роками набуто досвід будівництва і експлуатації
широкогабаритних та багатоповерхових приміщень для утримання свиней, які
значно економніші від традиційних павільйонних будівель. У майбутньому
знайдуть використання конвеєрні установки для утримання свиноматок, а
також приплоду від періоду опоросу матки і до зняття свиней з
відгодівлі. При цьому в 2-3 рази збільшується місткість приміщень і
відповідно знижується вартість скотомісця, особливо при відгодівлі
свиней в ярусних кліткових батареях; за рахунок скорочення інженерних
комунікацій, обсягу робіт по благоустрою та обладнанню під’їзних шляхів
витрати на будівництво знижується на 20-30 %.

Згідно з рекомендованими технологіями утримання свиней обґрунтовані
комплекти машин і обладнання для механізації та автоматизації виробничих
процесів на фермах і комплексах різних виробничих напрямків (репродукція
поголів’я, відгодівля молодняку, племінна справа тощо) і типорозмірів
підприємств. Раціональне застосування існуючих, розробка і впровадження
нових технічних засобів створюють передумови суттєвого підвищення
ефективності галузі свинарства. При цьому на підприємствах, які
функціонують на покупних кормах, планові затрати праці становлять 2,3
люд.-год., а витрати кормів — 4,3 ц к. од. на 1 ц приросту, на фермах та
комплексах з власною кормовою базою відповідно 5,3-9,9 люд.-год. та
4,5-5,3 ц к. од.

Станкове обладнання ССД-2, ОСМ-1М, ОСМ-60-І та СОС-Ф-35-ІІ призначене
для механізації виробничих процесів при годівлі тварин вологими
кормовими сумішками, а ОСМ-60-ІІ та СОС-Ф-35-І — при годівлі сухими
кормами. Станкове обладнання призначене для проведення опоросу і
утримання свиноматок з приплодом до 2-місячного віку поросят (у
варіантах із станками СОС-Ф-35 до 28 днів).

Обладнання ОСМ-1М комплектується за чотирма варіантами залежно від
кількості свиноматок. До складу обладнання входять станки для опоросу
свиноматок ССД-2, соскові автонапувалки ПСБ-1А (для свиноматок) і ПБП-1А
(для поросят), універсальні годівниці, установки для опромінення й
обігріву поросят ИКУФ-1М.

Комплект обладнання ОСМ-60 обслуговує 60 свиноматок. Залежно від
фізіологічного стану свиноматки та віку поросят внутрішні перегородки
станків можна переставляти в кілька положень. Завдяки цьому в станках
можна формувати три зони: відпочинку поросят, їх годівлі та для
свиноматки. Металомісткість обладнання 247–255 кг на одну свиноматку.
Обладнання ОСМ-60Б порівняно з базовим варіантом ОСМ-60 має перегородку,
якою можна відокремлювати зону опоросу свиноматки від зони відпочинку
поросят, що дозволяє використовувати обладнання для утримання поросят за
однофазною технологією їх вирощування. Зменшено металомісткість
обладнання до 130 кг на одну свиноматку.

Станкове обладнання з піднятою підлогою СОС-Ф-35 поставляють блоками по
вісім станків. Технологічне оснащення (годівниці, напувалки, установка
для обігрівання та опромінювання) в усіх перелічених комплектах
аналогічне. Вологі кормові сумішки роздають електрифікованим
координатним роздавачем КСП-0,8, а сухі комбікорми — по трубопроводу
канатно-шайбовим роздавачем.

Для комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів при
вирощуванні відлучених та інтенсивному дорощуванні поросят протягом
90-110 днів на спеціалізованих фермах і комплексах призначені групові
клітки з піднятою підлогою КГО-Ф-10 та КГО Ф 25, а також двох’ярусні
кліткові батареї БКП-2 та БКВ-Ф-2. Комплекти технологічного обладнання
забезпечують роздавання кормів, напування тварин, видалення гною і
створення мікроклімату, а у варіантах двоярусних батарей — також посадку
і висадку тварин.

Станок для миття і дезинфекційної обробки кнурів та свиноматок СОХ-Ф-1 —
стаціонарний одномісний. Його пропускна здатність складає 15 голів за
годину. Обслуговує один працівник, встановлена потужність 2,5 кВт, маса
— 850кг.

Установка для активного моціону свиней УМС-80 сприяє підвищенню
плодючості свиноматок, активності кнурів-плідників, знижує рівень їх
вибракування, забезпечує краще збереження і вищу масу поросят.

4. Вівцеферми

Традиційні системи отарного утримання овець (пасовищна,
пасовищно-стійлова, стійлово-пасовищна) доцільно удосконалювати за
принципами розвитку внутрішньогосподарської, міжгосподарської та
галузевої спеціалізації й концентрації виробництва, будівництва
комплексно механізованих ферм та відгодівельних майданчиків. Саме
виробництво при цьому набуває промислових рис і ґрунтується на
впровадженні прогресивних організаційно-технологічних рішень та
технічних засобів.

Особливе місце в розробці та впровадженні нових технологій і систем
машин у вівчарстві займає зона інтенсивного землеробства, де основними
системами утримання овець будуть пасовищно-стійлова і стійлово-пасовищна
з використанням культурних багаторічних пасовищ. Все ширше практикується
цілорічна стійлова система утримання. Для кожної з названих систем
передбачається своя технологія.

При пасовищно-стійловій системі приблизно дві третини року вівці
знаходяться на пасовищах, де основу їх раціонів складають зелені корми,
при стійлово-пасовищній системі ці корми становлять тільки 35-45 % від
річної потреби. Оскільки затрати праці на годівлю становлять близько
60-70 % всіх затрат праці у вівчарстві, то механізація цього процесу при
стійлово-пасовищній системі утримання є необхіднішою, ніж при
пасовищно-стійловому утриманні.

Цілорічна стійлова система утримання доцільна при відгодівлі молодняку
та дорослих овець. У великих спеціалізованих вівчарських господарствах
створюють комплексно-механізовані ферми. Для вівцематок такі ферми
повинні включати приміщення для окоту і утримання маток з
новонародженими ягнятами та для вирощування ягнят до періоду їх
відлучення від маток, а також цех для штучного вирощування ягнят, пункт
штучного осіменіння овець.

Комплексно-механізовані ферми для вирощування ремонтного поголів’я в
літній період можна використовувати для стійлової відгодівлі овець. У
кормовиробництві зони інтенсивного землеробства перспективним є
приготування повнораціонних гранул і брикетів на основі кормової
монокультури, а також приготування різних кормових сумішок. З метою
кращого оснащення вівчарських ферм технологічним обладнанням
передбачається розробити різні модулі комплектів машин залежно від
напряму спеціалізації ферми, типу годівлі овець та розміру виробництва.

5. Птахоферми

Основну масу продукції птахівництва постачають підприємства промислового
типу — птахофабрики. Прогресивною організаційною формою є кооперування
підприємств за принципами міжгалузевої спеціалізації у виробничі
об’єднання. При цьому забезпечується вузька спеціалізація всіх основних
виробничих ланок. До складу виробничих об’єднань поряд з великими
підприємствами доцільно ширше залучати на правах їх партнерів спеціально
створені цехи та господарства, наприклад, для вирощування кормів,
племгоспи, інкубатори тощо. При цьому дуже важливо на основі
кооперування забезпечувати ці господарства комбікормами, оскільки
асортимент кормових ресурсів самих господарств не дозволяє готувати
повноцінні кормосумішки для бройлерів чи курей-несучок.

Крім кооперативних об’єднань, створених за принципом галузевої
спеціалізації, функціонують також підприємства із замкнутим циклом
виробництва, тобто такі, де всі виробничі етапи (утримання маточного
стада, інкубація яєць вирощування ремонтного поголів’я, утримання
курей-несучок чи вирощування бройлерів) здійснюються на даному
підприємстві.

Удосконалення і впровадження потокових автоматизованих технологій у
виробництві яєць та м’яса птиці й вирощуванні молодняку потребують
максимальної компактності виробничих приміщень, їх розміщення відповідно
до послідовності виробничого циклу. Успішна реалізація потокової
автоматизованої технології у птахівництві забезпечуються такими умовами:

перехід від павільйонної до компактної блочної, моноблочної чи
багатоповерхової забудови, використання кліткового утримання птиці з
високою щільністю її посадки. Підлогове утримання застосовують переважно
для водоплавної птиці, індиків, а також маточного стада й вирощування
молодняку курей;

заміна мобільних транспортних засобів на території підприємства і
начіпних пересувних механізмів автоматизованими транспортерами
безперервної дії;

забезпечення безперервного ритмічного виробництва з почерговим
заповненням і звільненням пташників за зміщеним графіком;

створення потоково-автоматизованих ліній (приготування, доставка і
роздавання кормів, прибирання і переробка посліду, збирання та
сортування яєць тощо) на базі магістральних транспортерів, що з’єднують
кліткові батареї й пташники з відповідними загальногосподарськими
виробничими об’єктами;

різке підвищення рівня технічної експлуатації обладнання і надійності
його роботи, створення автоматизованих систем централізованого
диспетчерського управління виробництвом;

забезпечення надійного біологічного захисту птиці штучним формуванням
оптимального мікроклімату.

На всіх типах підприємств з виробництва яєць і м’яса птиці
передбачається годівля сухими повнораціонними розсипними чи
гранульованими комбікормами, які здатні забезпечувати максимальну
ефективність птахівництва та високу якість продукції. Комбікорми
планується поставляти на умовах кооперування з спеціалізованими
комбікормовими заводами і міжгосподарськими цехами.

З метою завершення комплексної механізації птахівництва всі безперервні
автоматизовані лінії (наприклад, роздавання кормів, видалення і
переробки посліду, збирання та сортування яєць) технологічно пов’язаних
процесів і операції на території підприємства доцільно об’єднувати в
єдину потокову систему з централізованим управлінням. При потоковій
системі відпадає необхідність в додаткових
навантажувально-розвантажувальних роботах, зменшується або виключається
повністю потреба в операційних місткостях і нагромадженні в них
продуктів.

Промисловість вже випускає ряд комплектів машин та обладнання для
комплексної механізації, часткової та повної автоматизації виробничих
процесів у птахівництві для варіантів підлогового й кліткового утримання
птиці. Для маточного стада курей яєчних, а також м’ясних порід при
підлоговому утриманні використовують комплекти обладнання КМК-12 (для
приміщень шириною 12 м, місткістю 3100–4500 голів) і КМК-18 (для
приміщень шириною 18 м, місткістю 5000–6800 голів), при клітковому
утриманні — комплект КБР-2 (залежно від розміру пташника кількість
батарей у комплекті може становити від 4 до 8, а їх місткість — від 14
до 19 тис. голів).

Промислове стадо курей-несучок утримують в автоматизованих кліткових
чотириярусних батареях БКН-Ф-4 (місткість 30-35 тис. голів) та
триярусних каскадних батареях БКН-3 (місткість 18–50 тис. голів).

Комплекти обладнання КРМ-12 та КРМ-18 призначені для вирощування
ремонтного молодняку від 1 до 140 днів при підлоговому утриманні в
пташниках шириною відповідно 12 і 18 м. Місткість стандартних приміщень
при цьому знаходиться в межах 6000-14000 голів. З цією ж метою
використовують комплекти обладнання БКМ-3В (місткість 30–56 тис. голів)
з автоматизованими каскадними триярусними батареями та К-П-8-1 з
механізованими триярусними батареями (місткість від 36 до 64 тис.
голів).

Бройлерів вирощують від першого дня до забою переважно в приміщеннях,
обладнаних комплектом механізованих двоярусних кліткових батарей 2Б-3
(місткість до 66 тис. голів) або триярусних кліткових батарей БКМ-3Д
(місткість до 56 тис. голів).

Для проведення селекційної роботи з породами курей яєчного напрямку
використовують комплект обладнання з клітковими батареями БКС-2.

Комплексну механізацію з частковою автоматизацією виробничих процесів у
пташниках при підлоговому утриманні забезпечують комплекти обладнання:

для маточного стада індиків (ИВС-1,8), качок і гусей (КНУ-3, КНУ-5);

для ремонтного молодняку індиків (ИРС-2,3), качок і гусей (КРУ-3,5,
КРУ-8);

для вирощування на м’ясо індичат (ИМС-4,5), каченят і гусенят (КМУ-10,
КМУ-15).

При клітковому утриманні індиків у двоярусних батареях використовують
комплекти обладнання РС-2 (для маточного стада) і БП-2 (в разі
вирощування на м’ясо).

До складу комплектів обладнання для птахівництва входять бункери сухих
кормів (БСК-25 чи БСК-10), призначені для нагромадження, зберігання і
завантаження в кормороздавачі комбінованих кормів.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп.
Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020