.

Індустріальні технології вирощування цукрових буряків (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 2269
Скачать документ

Реферат на тему:

Індустріальні технології вирощування цукрових буряків

1. Українська індустріальна

2. Зарубіжна індустріальна

3. Українська інтегрована (проміжна)

4. Екстенсивна

Технологія в рослинництві як система агротехнічних прийомів і
матеріально-технічних засобів, спрямованих на виробництво
конкурентоспроможної продукції та відновлення родючості ґрунту,
історично змінювалася у зв’язку з розвитком продуктивних сил і
науково-технічного прогресу. В цілому ж характер технології як способу
виробництва визначається рівнем розвитку продуктивних сил, економічними,
соціальними та демографічними особливостями країни, регіону, конкретного
господарства.

За рівнем ресурсного забезпечення, використання засобів, прийомів
виробництва, ручної праці технології у рослинництві умовно можна
поділити на екстенсивні, індустріальні інтенсивні та проміжні, або
інтегровані. Для екстенсивних технологій характерним є: максимальне
обмеження енергетичних, матеріальних і ресурсних вкладень, виключення
агрохімічних речовин, максимальне обмеження використання механізмів;
широке застосування ручної праці, кінної тяги, екстенсивних сортів
низьких репродукцій, а часто й знеособленого насіння, частково
органічних добрив.

Характерні ознаки індустріальних інтенсивних технологій: концентрація
енергетичних, матеріальних і фінансових вкладень на одиницю площі,
використання ефективніших засобів виробництва — нових сортів, гібридів,
агрохімічних речовин; машин і механізмів; застосування ефективніших
технологічних процесів, передових методів організації праці, новітніх
досягнень науки і техніки. Проміжні, або інтегровані, технології
поєднують використання як новітніх засобів виробництва, виробничих
процесів, технічних засобів, методів регулювання родючості ґрунту,
захисту культур від шкодочинних об’єктів, так і біологічних методів,
придатних для екстенсивних технологій, включаючи ручну працю.

З урахуванням вищенаведеної методології, на підставі тривалих
досліджень, узагальнення історичного досвіду вирощування цукрових
буряків в Україні та за її межами у співдружності з вченими Інституту
цукрових буряків УААН на Вінницькій державній сільськогосподарській
дослідній станції змодельовано й апробовано кілька варіантів технологій
вирощування цукрових буряків, яким присвоєно умовні назви.

1. Українська індустріальна

Українська індустріальна передбачає розміщення цукрових буряків у ланках
з багаторічними травами, зайнятими та чистими парами; напівпаровий або
поліпшений спосіб основного обробітку ґрунту; внесення 40-50 т/га гною +
N90P120K160 восени + N70 в підживлення прикореневим способом;
використання інкрустованого чи дражованого насіння гібридів цукрових
буряків української або спільної з КВС селекції з показниками
лабораторної схожості понад 90%, енергії проростання — 80% і більше,
одноростковості й вирівняності — не менше 95%; сівбу при фізичній
стиглості ґрунту нормою 1,3 п.о. на 1 га; посходову систему захисту з
використанням високоефективних посходових гербіцидних композицій
(бетанал прогрес ОФ, пірамін турбо, голтікс, карібу, лонтрел, пантера,
центуріон та ін.); розпушування ґрунту в міжряддях після сильних дощів
та при підживленні; внесення фунгіцидів для боротьби з хворобами листя
(борошниста роса, церкоспороз), механізоване збирання врожаю.

2. Зарубіжна індустріальна

Те ж саме, але використовують дражоване насіння гібридів цукрових
буряків іноземної селекції, підживлення азотними добривами здійснюють
урозкид без загортання в ґрунт, ґрунт у міжряддях не розпушується,
використовують комплекс машин іноземного виробництва.

3. Українська інтегрована (проміжна)

Українська інтегрована (проміжна) передбачає розміщення цукрових буряків
у ланках з багаторічними травами, зайнятими чистими парами, горохом,
кукурудзою; напівпаровий або поліпшений спосіб основного обробітку
ґрунту, внесення 30 т/га гною + P60K80 восени + N80 в підживлення
прикореневим способом, сівбу при прогріванні ґрунту на глибині 10 см до
6-70С нормою висіву 3 п.о. на 1 га, використання протруєного насіння
вітчизняних сортів та гібридів з лабораторною схожістю не нижче 80%,
одноростковістю й вирівняністю 85%, комбіновану систему захисту від
бур’янів (до сходів — ґрунтові гербіциди, по сходах — вибірково лонтрел,
пантера, центуріон, бетанал), систему до — і післясходових боронувань,
триразове різноглибинне розпушування ґрунту в міжряддях з одночасним
присипанням бур’янів у захисній зоні рядків, застосування ручної праці
на коригуванні густоти рослин та прополюванні бур’янів, використання
фунгіцидів для боротьби з хворобами, механізоване збирання врожаю.

4. Екстенсивна

Екстенсивна передбачає використання задовільних попередників, звичайну
оранку на глибину 25-30 см, сівбу в дещо пізніші строки (при проростанні
бур’янів) нормою висіву 4 п. о. на 1 га протруєного насіння сортів
вітчизняної селекції з лабораторною схожістю 80%, одноростковістю і
вирівняністю 85%, без застосування добрив, формування густоти рослин
уручну, багаторазові ручні прополювання, механізми на догляді й збиранні
врожаю не використовують.

Виробничі польові досліди проводили на сірих лісових опідзолених ґрунтах
Вінницької ДСГДС, які характеризувалися такими агрохімічними показниками
0-30 сантиметрового шару ґрунту: вміст гумусу — 1,8-2%; азоту, який
гідролізується 8-10 мг/100 г ґрунту; рухомого фосфору за Чиріковим —
20-25 мг/100 г ґрунту; Нr — 2,5-3,5 мг.екв/100 г ґрунту; рН сольовий. —
4,5-5,2; попередник — озима пшениця після гороху (у 2000 р. — після
ріпаку).

Агрозаходами, передбаченими індустріальними технологіями, вдалося
створити оптимальну густоту рослин, забезпечити чистоту посівів від
бур’янів, а також відповідний режим живлення. В середньому за три роки
досліджень густота рослин при вирощуванні за індустріальними
технологіями становила 94-105 тис./га (з коливанням від 100 до 115
тис./га). При вирощуванні буряків за українською інтегрованою та
екстенсивною технологіями густота рослин була в середньому 85-87 тис./га
з коливанням 78-95 тис./га. Оптимальна конструкція посівів у варіантах
індустріальних технологій зумовлена високою якістю насіння, а також
відносно кращими умовами для збереження рослин у до — та післясходовий
періоди. Дещо менша густота рослин у варіантах української інтегрованої
та екстенсивної технологій пояснюється відповідною якістю насіння, а
також значною насиченістю догляду механізмами й особливо ручними
операціями, які неминуче призводять до зрідження посівів. Польові обліки
і спостереження дають підстави стверджувати, що питання зниження
забур’яненості посівів можна успішно вирішувати різними методами. При
оперативному та якісному застосуванні сучасних посходових програм
захисту, передбачених індустріальними технологіями, забур’яненість
посівів до кінця вегетації була знижена до допустимих параметрів і
становила в середньому 0,7-2,4 шт./м2 дводольних та 0,3-1,25 шт./м2
однорічних злакових бур’янів. За допомогою комплексу до — та
післясходових операцій у поєднанні з частковим використанням ручної
праці, ґрунтових і частково посходових гербіцидів, передбачених
українською інтегрованою технологією, забур’яненість посівів до кінця
вегетації знижувалася до 3,5 шт./м2 дводольних і 0,5 шт./м2 однорічних
злакових бур’янів.

При багаторазових прополюваннях (навантаження 0,5 га на одного
працівника), передбачених екстенсивною технологією, до кінця вегетації
забур’яненість посівів знижувалася до 0,55 шт./м2 дводольних бур’янів.
Тобто проблема боротьби із дводольними бур’янами за допомогою ручних
прополювань була розв’язана, проте кількість однорічних злакових
бур’янів залишилася на рівні 12,8 шт./м2, що значно вище допустимих
параметрів.

Фітосанітарний стан посівів значною мірою визначався особливостями
сортів і гібридів (генетично зумовленою стійкістю проти хвороб), які
використовували у тій чи іншій технології, а також застосуванням
фунгіцидів упродовж вегетації. Головною шкодочинною хворобою протягом
років досліджень був церкоспороз, а в 2001 році — і парша звичайна та
гнилі коренеплодів. Із сортів і гібридів, які висівали у досліді,
найнижчою стійкістю проти цієї хвороби характеризувалися гібриди
Ялтушківський ЧС-72 та КВ-Бар. У 2001 році церкоспорозом були уражені
всі рослини зазначених гібридів. Середній бал ураження — 2, розвиток
хвороби — 50%, або в 1,5 раза більше порівняно з іншими сортами і
гібридами. Ці ж гібриди найбільше уражалися паршею звичайною:
поширеність хвороби — 100%, середній бал ураження — 2,3-2,8, розвиток
хвороби — 57,5-70%. Застосування фунгіцидів (фундазол 0,6 л/га) на
початку третьої декади липня у варіантах індустріальних та інтегрованої
технологій дало змогу зменшити поширеність церкоспорозу в 2-3 рази, бал
ураження і розвиток хвороби — у 4-5 разів або практично нівелювати
шкодочинну дію хвороби. Проте ураженість рослин паршею залишалася на
високому рівні, що, мабуть, було основною причиною недобору врожаю при
вирощуванні цукрових буряків за українською індустріальною технологією
порівняно із зарубіжною. Адже в попередні роки досліджень урожайність
цукрових буряків при вирощуванні за українською індустріальною
технологією перевищувала зарубіжну на 21-40 ц/га.

Результати польових обліків свідчать про те, що найстійкішими проти
церкоспорозу є гібриди КВ-Збруч, КВ-Рось, КВ-Ялтушків, Крістелла,
КВС-7134, Лєна. У них 60% рослин мали ознаки ураження церкоспорозом,
середній бал ураження становив 0,5-0,8, розвиток хвороби — 12,5-20%.
Порівняно стійкими проти парші, гнилей коренеплодів були гібриди
Український ЧС-70, КВ-Збруч, Білоцерківський ЧС-90, КВ-Рось, Роберта:
поширеність хвороби становила 70-87%, бал ураження — 1,16, розвиток
хвороби — 25-40%.

Отже, для вирощування цукрових буряків за індустріальною технологією
необхідні гібриди, які поряд із високою продуктивністю мали б досить
високу резистентність до комплексу хвороб, особливо хвороб коренеплодів.
За комплексом господарсько цінних ознак такими гібридами є КВ-Збруч,
КВ-Ялтушків, Білоцерківський ЧС-90, Роберта, КВС-7134, які цілком
придатні для вирощування за індустріальними технологіями.

Результати апробації технологій, сортів та гібридів цукрових буряків
дають підстави стверджувати, що індустріальні технології дають змогу
повніше розкрити потенціал сучасних сортів і гібридів цукрових буряків,
який знаходиться в таких межах: урожайність — 500-650 ц/га, збір цукру —
80-110 ц/га. У середньому за три роки максимальні показники
продуктивності (врожайність — 512-519 ц/га, збір цукру — 79-81 ц/га при
цукристості коренеплодів 15,2-15,4%) одержано при вирощуванні цукрових
буряків саме за індустріальними технологіями (табл.5.10).

5.10. Продуктивність цукрових буряків залежно від технологій вирощування

Українська інтегрована технологія за показниками врожайності не
поступалася індустріальним. Вирощування ж цукрових буряків за
екстенсивною технологією зумовлювало недобір 36-38% урожаю коренеплодів
і 35-40% збору цукру. Індустріальні технології потребують виробничих
витрат на рівні 3,9-4,1 тис. грн./га, що пов’язано з високими ресурсними
витратами (добрива, насіння, засоби захисту рослин). Економічнішою є
українська інтегрована технологія, в якій програми удобрення та захисту
менш насичені, частково застосовується дешева ручна праця на догляді. У
зв’язку з мінімальним використанням ресурсів і застосуванням ручної
праці екстенсивна технологія найменш затратна (виробничі витрати — в
межах 0,9 тис. грн./га) (табл.5.11.).

Економія виробничих витрат в українській інтегрованій та екстенсивній
технологіях досягнута за рахунок економії ресурсів і насичення дешевою
ручною працею, затрати якої становлять відповідно 132 та 415
люд.-год./га, або в чотири і чотирнадцять разів більші, ніж в
індустріальних технологіях, тому собівартість продукції виявилася
найнижчою й становила відповідно 28,9 і 73,8 грн./т цукросировини. Саме
це зумовило високий рівень рентабельності виробництва — відповідно 487 і
130%. Проте у зв’язку з істотним зниженням урожайності й недобором
продукції маса прибутку зменшилася на 0,4 тис. грн./га, або на 8%,
порівняно з українською індустріальною технологією. Тобто індустріальні
технології поряд із високою врожайністю забезпечують одержання
максимальної маси прибутку — 4,6-4,9 тис. грн./га при рівні
рентабельності виробництва 112-126%.

5.11. Економічна ефективність вирощування цукрових буряків за різними
технологіями*

Суттєвим недоліком екстенсивної, а також інтегрованої технологій є їх
висока насиченість ручною працею, що в перспективі неминуче призведе до
різкого зниження економічних показників виробництва цукрових буряків. За
нашими розрахунками, у перспективі з наближенням ціни робочої сили до
західноєвропейських стандартів (не менше 5 у.о. за 1 люд.-год.) при
вирощуванні цукрових буряків за екстенсивною технологією виробничі
витрати і собівартість продукції зростуть у 12 разів, у зв’язку з чим
виробництво виявиться збитковим. Збільшення виробничих витрат та
підвищення собівартості продукції (більш як у 1,5 раза) при вирощуванні
цукрових буряків за інтегрованою технологією в майбутньому зумовить
зменшення маси прибутку в два, зниження рівня рентабельності — у 3,5
раза. Показники ж економічної ефективності при вирощуванні цукрових
буряків за індустріальними технологіями залишаються на досить високому
рівні: маса прибутку — 3,9-4,2 тис. грн./га, рівень рентабельності —
83-91%.

Отже, у перехідний період на етапі реформування, враховуючи
багатоукладність аграрного сектора, різне економічне, соціальне
становище суб’єктів виробництва, демографічну ситуацію, виробництво
цукросировини може вестися за різними технологіями. При цьому переваги
мають індустріальні інтенсивні технології, які можливі для великих,
економічно спроможних формувань із достатнім забезпеченням
енергетичними, матеріальними, технічними та фінансовими ресурсами, що
досягли високої культури землеробства, мають висококваліфіковані кадри.
Інтегровані (проміжні) технології найдоцільніші більшості агроформувань
з обмеженими енергетичними, матеріальними, фінансовими ресурсами і
наявністю трудових ресурсів з навантаженням до 1-1,5 га на одного
працівника. Екстенсивні технології як виняток можливі для застосування в
перехідний період для дрібнотоварних виробників із незначною площею
землеволодіння, дефіцитом коштів та засобів виробництва, при
навантаженні до 0,5 га на одного працівника. У перспективі із зростанням
продуктивних сил, культури землеробства, оплати праці домінуючими
технологіями в буряківництві неминуче стануть індустріальні, інтенсивні.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп.
Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020