Реферат на тему:
Хотинська фортеця – майбутній культурно-освітницький центр Буковини
Замок у Хотині вважається одним з найвідоміших і найбільш цікавих
історичних споруд України. Існує кілька версій щодо походження назви
міста, а саме: від слова Хотин (Хотінь), що у минулому означало
“жаданий”, “бажаний”, або від давньослов’янського імені князівського
воєводи, який споруджував перші укріплення.
Офіційним часом виникнення Хотинського замку вважається кінець Х-
початок XI століть, коли князь Володимир Великий покорив східних
хорватів і тиверців та включив території між Карпатами і Дністром до
складу свого Київського князівства. Перші згадки про Хотин у
документальних джерелах існують у “Списку руських градів далеких і
близьких”, що складений наприкінці XIV століття.
Починаючи з Х по ХVIII століття фортеця зазнавала частої руйнації і
переходила від одних завойовників до інших. Нею володіла Київська Русь в
Х столітті, угорське королівство у 40 – х роках ХIV століття, з 1359
року перебувала – під владою Молдавського князівства, з 1476 року – під
владою турків, а з ХVІІІ століття – австрійців і росіян. Статус
Хотинської фортеці, як військового об’єкту, було скасовано у 1856 році.
Починаючи з 70-х років XX столітя в Хотинській фортеці
проводилися реставраційні роботи, замок використовувався для зйомок
багатьох історичних фільмів.
Під час підготовки до 1000-ліття Хотина, яке пишно святкувалося у жовтні
2002 року, реставраційні роботи в Хотинській фортеці, припинені після
кризи 90-х років, були поновлені і, починаючи з 2001 року розпочав, на
території фортеці діяльність Державний історико-архітектурний заповідник
“Хотинська фортеця”.
У теперішній час комплекс оборонних споруд Хотина складається з
Хотинського замку (цитаделі) і залишків “Нової фортеці”. До фортифікацій
замку входять п’ять веж (Надбрамна, Східна, Комендантська, найбільші –
Північна і Південно-західна). Вежі з’єднані стінами висотою 40 метрів і
товщиною 5 метрів з бойовим майданчиком по периметру, захищеним зубцями
висотою 3 метри. На внутрішньому подвір’ї знаходяться: комендантський
будинок з готичними віками та порталами і підвалинами, залишки
князівського палацу, стародавній колодязь глибиною 65 метрів і діаметром
2,5 метри, інші господарські будівлі. Вхід до замку здійснюєтся через
Надбрамну вежу дерев’яними мостами (зовнішнім та внутрішнім),
відновленими у 1969 році. Зберігся також потайний хід з двору до
зовнішнього рову.
“Нова фортеця” складається з валу шириною 8 метрів, зміцненого з
зовнішнього боку кам’яною стіною, перед якою проходив рів. Вхід до
фортеці здійснюється через південну Стамбульську вежу. Збереглися
залишки бастіонів, веж, руїни мечеті та інших споруд.
Перед входом до фортеці розташований збудований у 1991 році на
честь 370-річчя Хотинської війни за проектом скульптора В. Гамаля
пам’ятник гетьману Сагайдачному.
Щодня тут буває біля 2500 екскурсантів. Лише протягом минулого року
заповідник відвідали майже 200 тисяч осіб. Найбільше туристів з Польщі –
понад 30 відсотків. Були групи з Китаю, Німеччини, Англії, Швеції, Кореї
і навіть Шрі – Ланки, з – понад 40 країн світу. Більшість із цих
туристів дізнаються про Хотин з мережі Інтернет, куди надходить
інформація від різних фірм.
Зараз Хотинська фортеця – заповідник, заснований у 2000 році. На його
відновлення ще тоді було виділено 3 мільйони гривень. Щороку у жовтні до
Хотина з’їжджаються вчені з різних країн. Найактивніші – науковці з
Польщі і Туреччини. Більшість з них хочуть створити тут культурно –
освітній центр, де були б представлені фрагменти культури тих народів,
які спричинилися до створення фортеці.
Хотинська фортеця і своїми власними зусиллями може заробляти кошти на
реставрацію, зокрема надаючи різним фірмам можливість знімати свої
рекламні ролики на території комплексу. Також багато київських фірм
влаштовують ігри – екстрим на кшталт відомої французької гри «Форт
Буаяр». Тут знімались і будуть знімались безліч касових фільмів, зокрема
«Запорізька Січ», «Тарас Бульба» та багато інших.
На жаль, у Хотині немає жодного готелю, тому знімальним групам
доводиться зупинятися у м. Кам’янець – Подільському. Керівництво
заповідником працює над цим питанням і планує вирішити його вже до
початку 2007 року, тобто спорудити декілька невеликих готелів неподалік
фортеці.
Список використаних джерел:
Ивченко А., Вся Украина, путеводитель: – Киев, „Картографія”, 2005.-
655с.
Мацюк О. Замки і фортеці західної України, видання 2-е, виправлене та
доповнене. Львів: Центр Європи, 2005.-197с.
Пламеницька Є. Дослідження Кам’янець-Подільського замку // Археологія. –
1975. – № 16. -С. 14-37.
Слабошпицький М. З голосу нашої Кліо. Київ: Махаон, 2003.- 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
