Данія (економіко-географічна х-ка) (реферат)

Реферат на тему:

“Д А Н І Я”

(економіко-географічна характеристика країни)

Офіційна назва — Королівство Данія.

Королівство Данія розташоване у північно-західній частині Європи
(між 54°34′ і 57°45′ північної широти та 8°5′ і 15°12′ східної довготи)
на півострові Ютландія та 406-ти островах (з них населені 97),
найбільшими з яких є Зеландія, де знаходиться столиця країни Копенгаген,
Фюн, острови-близнюки Лолланн і Фальстер, а також віддалений майже на
200 км на схід у Балтійському морі острів Борнхольм. До складу
Королівства Данія входять також на правах автономії Фарерські острови і
найбільший у світі острів Гренландія.

Площа території країни — 43 тис. кв. км. Крім цього, площа
автономії Фарерських островів — 1,4 тис. кв. км, Гренландії — 2,176 млн.
кв. км.

Країна має сухопутний кордон лише з Німеччиною. Він проходить на
півдні півострова Ютландія і має довжину 68 км.

Загальна довжина берегової лінії Данії (півострова Ютландія та
406-ти островів) — 7,3 тис. км, що становить шосту частину довжини
екватора.

Територіальні води Данії — 4 морських милі (7,2 км).

Найвища точка — 173 м над рівнем моря.

Найближчі сусіди Данії — Швеція і Норвегія — віддалені від неї
протоками Ересунн та Скагеррак, причому відстань до Швеції — 20 км, а до
Норвегії — близько 200 км. Відстань до Великобританії по Північному морю
— близько 500 км.

Столиця — Копенгаген (з передмістями — більш як 1,3 млн. жителів)
— історичний центр країни. Перші згадки про місто датовані 1043 роком.
Місто розташоване на островах Зеландія і Амагер.

Населення — 5,3 млн. осіб.

Офіційна мова — датська. Також вживається англійська, немецька,
французька.

Релігія. На початку VIII ст. в Данії утвердилося християнство.
Після Реформації офіційним віросповіданням стало лютеранство. До
державної Євангелічно-лютеранської народної церкви Данії входить 94%
населення.

Економіка країни

Данія — високорозвинута індустріально-аграрна країна з широкими
зовнішньоекономічними зв’язками, рівень життя її населення — один з
найвищих у світі.

Економіка Данії базується на високотехнологічному сільському
господарстві, діяльності сучасних малих підприємств і корпорацій, в
країні високий рівень соціального захисту населення і зовнішньої
торгівлі.

В економіці переважає приватний сектор, але держава за допомогою
грошово-кредитної, фінансової і податкової політики, а також надання
субсидій значно впливає на сільське господарство.

Промисловість Данії багатопрофільна. Профілюючі галузі:
виробництво електронного обладнання, харчова промисловість,
суднобудування, будівництво мостів і виробництво меблів, хоча більшу
частину сировини доводиться імпортувати. Займаючи високі позиції в
рибальстві і сільському господарстві, Данія змогла відновити свою
економіку після Другої світової війни швидше, ніж сусідні країни, але
відтоді частка сільського господарства в національному доході
скоротилася з 20% в 1953 році до близько 3,9% у 1995-му.

Нарівні із зменшенням значення сільського господарства в економіці
Данії набула значної ролі сфера обслуговування, де сконцентровано майже
74,7 відсотка зайнятих. Важливе місце відводиться і зовнішній торгівлі,
на частку якої припадає 54,9 відсотка валового внутрішнього продукту.

Валовий внутрішній продукт (ВВП)

ВВП Данії у 1995 році становив 173,3 млрд. дол., або 33 144 дол. з
розрахунку на душу населення, поступаючись тільки Швейцарії і Японії.
Однак через високу вартість життя Данія посідала лише 12-е місце у світі
за купівельною спроможністю населення. Витрати держави в 1996 році
становили 46 відсотків ВВП, причому близько половини припадає на пенсії
і допомоги. У 1996 році державне споживання (як частка ВВП) становило
25%, приватне споживання — 57%, інвестиції — 17%, а сума експорту й
імпорту — 54,9%. Середнє річне зростання економіки скоротилося з 4,5% на
кінець 1960 років — початок 1970-х до 1,7% у 1986-1995 рр.

Сільське господарство

У сільському господарстві в 1995 році використовувалося 55
відсотків площі Данії. З кінця 19 ст. сільське господарство Данії
спеціалізується на тваринництві, переважно розводиться велика рогата
худоба (що забезпечує великі поставки молочної продукції на експорт) і
свині (що забезпечує великий експорт бекону і свинини).

Значна частина продукції рослинництва використовується на корм
тваринам. Загалом роль сільського господарства в Данії зменшується.
Кризи поточної заборгованості і політика делібералізації обумовили
скорочення кількості ферм більше ніж наполовину порівняно з 1975 роком,
виникла тенденція до зменшення розмірів земельних наділів та збільшення
площі ферм.

Рибальство

У 1978-1987 рр. риболовецький флот Данії постачав у середньому
1,83 млн. т продукції на рік, у 1995 році — 1,53 млн. т. Експорт риби
приніс країні доход в 2,1 млрд. дол. у 1993 році, що було одним із
світових рекордів, але в 1995 р. він скоротився до 520 млн. дол.

Більше 1/3 загального улову — тріска. Серед інших морепродуктів
камбала, креветки й оселедець. Лише 1/3 улову має харчову цінність.

Основні райони рибальства — банки Північного моря і Скагеррака, а
головні порти знаходяться на західному узбережжі Ютландії.

Риболовецький флот Данії модернізований та ефективний.

Експорту риби сприяє наявність прямого залізничного і
автомобільного сполучення з Німеччиною. З початку 1980-х років через
надмірну експлуатацію ресурсів і забруднення Північного моря улови риби
датськими суднами скоротилися.

Промисловість

Подібно до сусідніх скандинавських країн Данія зазнала значного
впливу промислової революції лише наприкінці 19 ст., переважно через
відсутність вугільних родовищ. Можливості для розвитку промисловості в
Данії були набагато менші, ніж у будь-якій іншій країні Північної
Європи. На відміну від Швеції і Норвегії, в Данії немає великих річок і
значних запасів гідроенергії. Запасів нафти і газу в датському секторі
Північного моря менше, ніж у норвезькому і британському.

Структура промисловості Данії базується на її
сільськогосподарській продукції, на ресурсах вапняків і глин та широкому
спектрі імпортної сировини. Важливим чинником є наявність кваліфікованої
робочої сили.

У 1990-их роках Данія мала різнобічну промисловість, причому жодна
з галузей не займала панівного становища в економіці. У 1996 році
чисельність зайнятих у промисловості становила 485 тис. осіб. Приблизно
чверть із них сконцентровані в металургії і машинобудуванні.

У 1996 році промислові підприємства виробляли приблизно 27% ВВП
Данії і постачали близько 75% експорту. У країні діють як великі заводи
з виробництва чавуну і сталі, так і численні дрібні підприємства з
виробництва доїльних апаратів та електронного обладнання.

Найбільші і найвідоміші промислові центри — Копенгаген, Орхус і
Оденсе.

Суднобудування було найважливішою галуззю промисловості Данії, але
через іноземну конкуренцію була призупинена або повністю припинена
діяльність багатьох великих судноверфей у Копенгагені, Хельсінгері і
Ольборзі. Однак функціонують судноверфі в Оденсі і Фредеріксхавні.

Легка промисловість. У Данії розвинута легка промисловість,
зокрема, текстильне виробництво, розміри якого визначаються обмеженим
внутрішнім ринком і доступністю відносно дешевих імпортних виробів.
Місто Вайле в східній Ютландії — головний центр бавовнопрядильного
виробництва. Ткацькі фабрики знаходяться у Копенгагені і Хельсінгері, на
о.Зеландія, в Грено, Ольборзі, Фредерісії і Хернінзі в Ютландії.

Промислові центри. Копенгаген — найбільший промисловий центр Данії
з різноманітною спеціалізацією підприємств. У місті представлені такі
провідні галузі країни, як електромашинобудування, текстильна і броварна
промисловість. Розвинута поліграфічна і меблева промисловість,
виробництво високохудожніх фарфорових виробів. Інші важливі промислові
центри — Ольборг, Орхус, Есбьерг, Оденсе і Раннерс.

Енергетика

Маючи обмежені запаси гідроенергії і бурого вугілля, Данія до 1980
року була змушена імпортувати майже всі енергоносії. У 1966 році в
датському секторі Північного моря були виявлені запаси нафти і
природного газу. Експлуатація почалася в 1972-му, а в 1993-му Данія
видобула близько 8,3 млн. т нафти і 4 млрд. куб. м газу.

Данія все ще імпортує значну кількість вугілля для виробництва
електроенергії, але завдяки зростанню експорту нафти і газу, виробництву
альтернативних видів енергії і політиці енергозбереження країна майже
повністю забезпечує себе електроенергією. Запаси нафти і газу в
датському секторі Північного моря за світовими масштабами дуже скромні,
і їх навряд чи вистачить більше ніж на 60 років. Нафтопереробна
промисловість представлена в Есб’єрзі на західному узбережжі Ютландії.

Транспорт

Оскільки основна територія Данії займає півострівне положення, а
майже третина її розташована на островах, у тому числі і дуже
віддалених, судноплавство має життєво важливе значення для пасажирського
і вантажного сполучення в самій країні і за її межами. Щодня
підтримується зв’язок по морю між Копенгагеном і великими островами і
великими портами східної Ютландії.

Щодня в Данію прибуває багато покупців із Швеції і Норвегії.
Враховуючи роздрібленість території, добре налагоджену систему
громадського транспорту і високі податки на машини і бензин, кількість
приватних автомобілів у Данії набагато менша, ніж в інших країнах
Північної Європи, — приблизно 10 на кожних 27 осіб (відповідний показник
у Швеції — 10:22, в Німеччині — 10:21).

Міжміські автобуси здійснюють регулярні рейси розгалуженою
системою автомобільних доріг.

За останні десятиріччя багато залізничних шляхів було розібрано і
загальна довжина залізничної мережі зменшилася. Незважаючи на це,
пасажироперевезення залишилося на попередньому рівні, а вантажні
перевезення навіть зросли. Якість обслуговування пасажирів поліпшилася
завдяки електрифікації залізниць і появі комфортабельних поїздів зі
швидкістю 200 км/год.

У 1997 році відкрився рух на залізничній лінії довжиною 18 км
через протоку Великий Бельт, що з’єднує острови Зеландію і Фюн. Після
тривалих дискусій розпочалося будівництво мосту і тунелю між
Копенгагеном і шведським містом Мальме через протоку Ересунн шириною 16
км.

Міжнародний аеропорт Копенгагена Каструп розширюється і є вузловим
для компанії «Скандінавіан Ерлайнз Систем».

Експорт, імпорт

Данія експортує: машини і обладнання, м’ясо і м’ясопродукти,
молочні продукти, паливо, рибу.

Найбільше продукції (близько 50%) експортується до країн ЄС, у
тому числі до Німеччини — 22,5%, до Швеції — 11,2%, до Норвегії 6,5%, до
Великобританії — 9,2%. Крім того, до числа експортерів датської
продукції входять США — 5,5%, Франція — 5,3%, Японія — 4,1%, Нідерланди
— 4,5%, колишні республіки СРСР — 1,7%.

Склад імпорту: машини і комплектуючі, нафта, продукція хімічної
промисловості, зерно і продовольство, текстиль, папір.

54% продукції Данія імпортує з країн ЄС, з них 22,5% — з
Німеччини, 12,9% — зі Швеції, 5,4% — з Норвегії, 7,8% — з Нідерландів,
7,9% — з Великобританії, 5,7% — зі США, 5,2% — з Франції 5,2%, 3,5 —
Японії, 1,7 — з колишніх республік СРСР.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *