Реферат
на тему:
„Туризм – як форма природокористування”
Людина, суспільство не може не впливати на природу. Навіть у період
свого відпочинку людина так чи інакше взаємодіє з природою. Особливо ця
взаємодія відбувається через такий активний вид відпочинку як туризм.
Туризм походить від французького “tourisme” – прогулянка подорож –
подорожі у вільний час пов’язані з від’їздом за межі постійного
проживання , один з видів активного відпочинку, який поєднує відновлення
продуктивних сил людини з оздоровчими , пізнавальними , спортивними та
культурними розважальними цілями. В міжнародній практиці до туристів
відносять осіб, які тимчасово і добровільно змінили місце проживання з
будь – якою метою, крім діяльності, яка винагороджується в місці
тимчасового перебування.
Туризм можна сміло визнати як один із способів природокористування,
оскільки перебуваючи на природі, людина так чи інакше використовує
навколишнє середовище, його ресурси. У даному випадку йдеться мова про
використання рекреаційних ресурсів довкілля: природні ландшафти,
мінеральні води, ріки, моря, озера, ліси, чисте повітря, сонячна
радіація тощо.
Під туризмом слід розуміти теорію і практику різного роду походів,
сходження на гори і подорожування з цілю спортивного змагання, активного
відпочинку, науки та виховання.
Туризм залежно від мети подорожі поділяється на спортивний, пізнавальний
(екскурсійний), діловий, любительський (мисливський, рибальський) ,
релігійний та інші, залежно від засобів пересування пішохідний, лижний,
автобусний, автомобільний, авіаційний, велосипедний, водний,
залізничний, комбінований.
Виділяють також внутрішній ( національний ) та іноземний ( міжнародний)
туризм. Туризм з активними (веслові судна, плоти, велосипед та інші) і
пасивний (морські та річкові круїзи, подорожі на автобусах тощо)
засобами пересування, організований та самодіяльний.
Різні форми туризму віддають перевагу засобам організації раціонального
дозвілля, активного відпочинку і проявлення здорового способу життя для
широких верст населення і різних за віком.
Туристична діяльність пов’язана зі зміною місця перебування,
організовується за любої погоди і вимагає від людини самі різноманітні
вимоги. Одночасно діють три важливих фактори: чергування оточуючого
середовища, кліматичні умови і види діяльності. Регулярна туристична
діяльність і участь в туристичних змаганнях являється ефективним
замінником фізичної праці, пробуджують в людині радість до життя
,служать гарантуванню і підвищують фізичну життєдіяльність організму.
Туристична діяльність пов’язана з переміною місць, організується при
любій погоді і пред’являє людині різноманітні вимоги. Одночасно діють
три важливі фактори: чергування оточуючого середовища (обстановка),
кліматичних умов і видів діяльності.
Регулярна туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях
являється ефективною компенсацією праці, викликають у людини радість
життя, служить загартуванням і збільшують фізичну життєдіяльність
організму.
Під час своїх мандрівок і походів, як в межах своєї країни і за кордоном
знайомляться з країною і її людьми, їх життя, знайомляться з
національною культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в
області ботаніки, зоології, геології, географії, метереології,
астрономії, сільського і лісного господарства, історії культури і
мистецтва.
Туризм сприяє вивченню історії і формуванню світогляду, веде до
зауваження і активного захисту природних багатств. Оскільки туристична
діяльність проводиться в більшій мірі в колективі, коли один залежить
від другого і в обовязковому порядку вимагається тактичність, уважне
відношення один до одного, коли власні інтереси не можна ставити вище
інтересів колективу, то все це представляє великі можливості для
інтенсивного виховання в дусі колективізму і для формування таких цінних
рис характеру, як впевненість в собі, здатність прийти на допомогу …
Під туризмом розуміють теорію і практику різного роду походів, сходження
на гори і подорожі з метою спортивного суперництва, активного
відпочинку, освіти і виховання. Для подорожей у відпустку з
використанням громадського або особистого транспорту, в яких головне
місце займають розмови і відпочинок, все більше підходить слово туризм.
Туризм складає частину фізичної культури і спорту, оскільки він служить
проявленням здорового способу життя, розвитку, досконалістю і збереженню
фізичної робото здатності і всесторонньої підготовки. В туристичній
діяльності в центрі уваги знаходяться різні форми планомірних і
організованих туристичних походів, вело туризм, подорожей на лодках і
лижних походів. Крім того, туризм пов’язаний з культурними цінностями.
Особливо важливе значення туризму заключається в організації дозвілля
для молоді.
Під час подорожей і походів як по своїх країнах, так і в інших країнах
туристи знайомляться з країною, її людьми, їх життям і національною
культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки,
зоології, географії, геології, метеорології і астрономії, сільського і
лісного господарства, історії і культури. Правильно організована подорож
або похід вносить важливий внесок в розвиток загальноосвітньої
підготовки. Завдяки постійному переміщенню по місцевості, вмінню
користуватися картою і компасом, активній участі в різного роду іграх на
місцевості і туристичних змаганнях розширюють кругозір кожного учасника
змагань.
Туризм надає велику допомогу у вивченні історії і формування світогляду,
веде до поваги і активного захисту природних багатств. Оскільки
туристична діяльність проводиться більшою частиною в колективі, коли
одне залежить від другого і в обов’язковому порядку вимагається
фактичність, уважне відношення один до одного, коли особисті інтереси
не можна ставити вище інтересі колективу, і все це формує такі риси
характеру як воля, витримка, самостійність, рішучість і готовність
прийти на допомогу. Успіх виховання залежить від того, наскільки глибоко
було переживання і настільки велика ступінь складності в даному
туристичному поході.
Туризм – це екскурсії, походи і подорожі в яких відпочинок поєднується з
пізнавальними і освітніми цілями. По призначенню і формами проведення
туризм поділяється на плановий (екскурс ний) і самодіяльний.
При плановому туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках,
теплоходах, у поїздах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в
готелях або на турбазах, де їх надається ночівля, харчування і
екскурсовод.
В самодіяльному туризмі подорож будується повністю або частково на
самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрути і спосіб
пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місце відпочинку,
намічають місця для екскурсій.
Щодо питання раціонального природокористування і туризму, то слід
зазначити, що в теперішній час розгорнулась широка мережа добре
обґрунтованих молодіжних туристичних баз, тимчасових турбаз, кемпінгів і
туристичних станцій. Завдяки великій підтримці державних органів, мережа
туристичних баз постійно розширюється, щоб задовольнити потреби
населення.
Таке положення речей покращує збереження природних ресурсів, допомагає
контролювати туристичний рух і дії туристів під час відпочинку на
природі.
Молодіжні туристичні бази – це державні організації з приміщеннями для
ночівлі, перебування і харчування, а також установи для культурної,
спортивної і туристичної діяльності. Подача заявок і їх роз приділення
гарантовані прийнятими законами.
Турбази. В якості тимчасових турбаз служать гірські і туристичні хатини,
і інші будівлі, в яких туристам надається можливість ночівлі.
Природа – невичерпне джерело для людини. Починаючи від матеріальних
багатств, які вона дає, закінчуючи такими ресурсами, як рекреаційні.
Слід сказати, що використання рекреаційних ресурсів – це не просто
можливість оздоровити людину, але й хороша нагода внести до економіки
суттєвий вклад. Так, Іспанія, Італія та інші країни, де широко
розвинений туризм, отримують біля 30% валового національного продукту
саме з галузі туризму.
В Україні також є чималі можливості для природокористування в області
рекреації. Південні береги України (Одеська, Херсонська області, Крим),
Карпатський край, басейн Дніпра, Полісся – чимале поле для розвитку і
використання рекреаційних ресурсів.
Однак, говорячи про економічну сторону такого природокористування, не
варто забувати про екологічні питання, які неминуче пов’язані з
туристичною галуззю.
Обживаючі нові місця, туристи нерідко завдають чималої школи природі, і
тому на перший план виходить проблема раціонального природокористування,
питання культури туристичної галузі. Тільки комплексний підхід до цього
питання як зі сторони державних органів, так і зі сторони самих
громадян, може дозволити розумно використовувати природні ресурси в
цілях оздоровлення, активного відпочинку та пізнавальної діяльності.
Туризм – це можливість наблизити сучасну людину до природного довкілля,
це унікальна можливість мирного взаємозбагачення.
Програма „Туризм 2002-2010”, яка почала впроваджуватися на Україні,
яскравий приклад того, в якому напрямку потрібно рухатися рекреаційній
галузі України.
Література
Вахлис К.И. “Спутник туриста”.
Костриця М.Ю., Дубович М.С. “Туристичний похід вихідного дня”.
Сергеев В.Н. “ Туризм и здоровье “.
Коробейников Н.К., Михив А.А.,Николенко И.Г., Физическое воспитание.-
Москва , 1984.–(с.316)
Фізкультура и спорт. Малая енциклопедія.–Москва,1982
“История физической культуры и спорта”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
