Реферат на тему:
Причини травм та їхня профілактика. Прийоми самострахування
1. Причини травм та їхня профілактика
Заняття фізичними вправами позитивно впливають на організм учнів,
суттєво підвищують його фізичну працездатність. Але, на жаль, іноді
заняття супроводжуються травмами і захворюваннями, що суперечить
оздоролвчій спрямованості фізичної культури.
Травми на уроках фізичної культури і позакласних формах занять фізичними
вправамим в школі слід розглядати як надзвичайну подію. Як правило, вони
є результатом незадовільної профілактики або її відсутності.
Практика і досвід показують, що використання засобів профілактики,
раціональна побудова занять і правильне дозування заданого навантаження
дозволять звести до мінімуму випадки травм і тим самим суттєво підвищити
оздоровчий ефект занять.
Для успішної реалізації заходів профілактики пошкоджень необхідно знати
причини й умови виникнення травм, а також при необхідності уміти надати
своєчасну долікарську допомогу.
Усе розмаїття травм та захворювань можна умовно розділити на дві групи
(зовнішні і внутрішні) і визначити чинники, що їх викликають.
До першої групи зовнішніх чинників належить:
( огріхи в організації (нераціонально складений розклад,
багаточисельність груп, що займаються, перевантаження спортивних
майданчиків, допуск до участі в спортивно-масових заходах учнів, які не
мають відповідної підготовки і т. ін.) і методиці проведення занять
(відсутність індивідульного підходу до учнів, недотримання правила
поступовості підвищення навантаження, неповноцінна розминка або її
відсутність і т. ін.);
( недоліки в матеріально-технічному забезпеченні занять, незадовільний
стан місць занять, інвентаря, устаткування, одягу і взуття учнів та
ін.);
( відхилення від гігієнічних норм (освітлення, вентиляція, температурний
режим під час проведення занять у спортивному залі), несприятливі
метеорологічні умови (висока або низька температура повітря, атмосферні
опади і т. ін.) під час занять на відкритих майданчиках;
( недотримання вимог лікарського контролю (несвоєчасний розподіл учнів
на медичні групи, допуск до занять без медичного огляду).
Для профілактики травм цієї групи причин необхідно:
( раціонально розміщувати урочні і позакласні форми занять фізичними
вправами в тижневому циклі;
( огороджувати місця занять від сторонніх осіб, не допускати одночасного
проведення занять на спільному майданчику несумісними видами спорту
двома різними класами (наприклад, метання з легкої атлетики в одному
класі і спортивні ігри в іншому);
( дотримуватись послідовності в заняттях, поступово збільшувати і
ускладнювити фізичні навантаження, здійснювати індивідуальний і
диференційований підхід у навчанні;
( проводити розминку, адекватну до завдань уроку, змагальних вправ і т.
ін;
( не допускати до уроку, тренувальних занять, змагань і т. ін. учнів у
хворобливому стані, з неповним видужанням або у стані перевтоми;
( забезпечити відповідність спортивних споруд встановленим державним
стандартам і суворо дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і правил їх
утримання;
( дбати про достатнє і правильне розміщення освітлювальних приладів у
спортивному залі;
( систематично здійснювати контроль за справністю і якістю спортивного
інвентаря та обладнання;
( перевірять правильністиь і надійность встановлених приладів;
( слідкувати і вимагати від учнів відповідності одягу і взуття
особливостям змісту уроку, тренуваних занять, змагань тощо;
( здійснювати попередній лікарський огляд усіх учнів і систематичні
спостереження за їх станом здоров’я в процесі проведення різноманітних
форм занять фізичними вправами;
( навчити учнів виконувати правила особистої гігієни в руховому режимі
дня.
У групу внутрішніх факторів травматизму входять:
( недостатня підготовленість до виконання заданих фізичних навантажень
(наприклад, у зв’язку з тривалими перервами в заняттях або недавно
перенесеним захворюванням, що призвели до зниження функціонального стану
організму);
( стан втоми (і, як наслідок, розлад координації), погіршення захисних
реакцій і зниження уваги, зміна збудливості та лабільності
нервово-м’язового апарату (це веде до погіршенняя техніки виконання
рухів, що у деяких випадках може призвести до травми).
Таким чином, профілактика травм при заняттях фізичними вправами в школі
і вдома – це, передусім, усунення причин, що обумовлюють травматизм.
Починаючи заняття, наприклад, потрібно подбати про раціональну розминку,
завдання якої – не лише розім’яти, розігріти м’язи, суглоби, зв’язки,
але й підготувати весь організм до роботи з основних вправ заняття. Слід
також пам’ятати, що ефект від розминки зберігається недовго, тому
перехід до основного навантаження не варто затягувати.
З метою профілактики слід дотримуватись індивідуального підходу до
учнів, санітарно-гігієнічних вимог, виключити перенавантаження і
перенапруження.
2. Прийоми самострахування
Унеможливити або принаймні звести до мінімуму випадки травм учнів під
час занять фізичними вправами в школі і вдома – одне із головних завдань
в роботі вчителя фізичної культури. Вирішується це завдання, як правило,
широким комплексом різноманітних заходів, що становлять зміст техніки
безпеки під час організації і проведення керованих і самостійних форм
занять фізичними вправами. Практика і досвід показують, що найбільша
кількість травм трапляється в побуті. Більшість з них на перший погляд
видаються випадковими: «посковзнувся в стрибках», «невдало впав,
катаючись на ковзанах (лижах, санках)», «незграбно приземлився у
зістрибуванні або перестрибуванні» і т. ін. При більш глибокому аналізі
виявляється, що в таких учнів, як правило, низький рівень фізичної
підготовленості і погане володіння навичками самострахування.
Самострахування – це здатність учня своєчасно приймати рішення і
самостійно виходити з небезпечних положень, які можуть виникати під час
виконання вправ. Існує головним чином, два основні шляхи виходу із
небезпечного положення:
( своєчасне припинення виконання вправи (якщо це можливо);
( видозміна вправи з метою запобігання травми або полегшення сили
падіння.
Отже, щоб уникнути травм учень повинен зробити потрібний і своєчасний
додатковий рух або цілу рухову дію. Ці рухи і вправи не складні,
доступні і потрібні практично всім учням, а особливо тим ,хто займається
видами спорту пов’язаними з несподіваними або навмисними падіннями
(гімнастика, акробатика, боротьба, футбол, гандбол, волейбол і ін.).
Чим вищий рівень координаційних здібностей і розвитку спритності, тим
швидше учень оволодіє прийомами самострахування.
Прийоми самострахування при виконанні найбільш розповсюджених вправ,
здатних небезпекою травматизму.
Самострахування при падіннях вперед
При падіннях вперед учні іноді отримують різні травми рук, обличчя,
грудей. Найбільше це трапляється з тими у кого слабкі руки і недостатньо
розвинута спритність. Для усунення цього недоліку пропонується наступний
комплекс вправ для амортизації падінь згинанням рук. Цей спосіб
самострахування застосовують при падіннях на місці або з невеликою
поступальною швидкістю руху. При навчанні падінням слід використовувати
поролонові мати.
1. Поперемінне і одночасне згинання і розгинання рук в упорі лежачи з
опорою руками на стіл, табуретку, гімнастичну лаву, підлогу; те ж, але
ноги на лаві або підтримуються партнером (рис. 1); те ж з опорою на
колінах партнера, який лежить на спині (рис. 2). Темп виконання вправ
постійно зростає.
Рис. 1. Рис. 2.
2. Ходьба на руках: в упорі лежачи з підтримкою партнера за ноги; ходьба
в стійці на руках з підтримкою (рис. 3).
Рис. 3 Рис. 4. Рис. 5
3. Згинання і розгинання рук в стійці на руках: біля гімнастичної стінки
зачепившись носками за рейку (рис. 4); з підтримкою партнером за ноги
(рис. 5).
4. В упорі лежачи на підлозі: відштовхування руками; теж з 1-2
оплесками; відштовхування ногами (рис. 6); відштовхування руками і
ногами одночасно; теж з просуванням вправо і вліво. Темп виконання вправ
постійно зростає.
5. Падіння вперед на руки в упор лежачи; з упору на колінах
відштовхнутись руками від підлоги і з просуванням тулуба вперед-вгору
приземлитись в упор лежачи на зігнутих руках (рис. 7); те саме з упору
присівши; те саме з стійки на колінах; те саме з основної стійки, тулуб
прямий; те саме з поворотом кругом і одночасним падінням в упор лежачи з
м’яким опусканням на груди; те саме після перекиду вперед і назад.
Рис. 6. Рис. 7.
6. Стрибки в упор лежачи: з упору присівши стрибок вгору, приймаючи
горизонтальне положення тулуба, з м’яким приземленням в упор лежачи і
амортизацією руками; те саме після перекиду вперед.
7. Падіння вперед з м’ячем: з стійки на колінах, тримаючи в зігнутих
руках набивний, футбольний або баскетбольний м’яч, падіння вперед в упор
лежачи з амортизацією м’ячем і руками; те саме після ловлі м’яча,
кинутого партнером; те саме після перекиду вперед з м’ячем; те саме з
ловінням м’яча, кинутого партнером.
8. Перекати в сторони: з упору лежачи зігнути праву руку до опори на
передпліччя і, притискаючи її якнайближче до тулуба, перекат вправо на
180-360?, тулуб прямий; те саме вліво; те саме з м’ячем.
9. Перекати в сторону зігнувши ноги: з упору стоячи на колінах, згинаючи
праву руку, м’який перекат вправо на спину ,ноги до грудей; те саме
вліво; перекат на 360? з поверненням у вихідне положення в упор
присівши.
10. Перекиди вперед: з упору присівши – перекид вперед; довгий перекид
вперед, перекид вперед кроком або випадом вперед; перекид вперед з
опорою на одну руку; перекид вперед з опорою на зовнішню сторону кистей
прямих рук; 2-3 перекиди вперед.
11. Перекид вперед після падіння вперед і бігу: з основної стійки
падіння вперед з наступним згинанням ніг або кроком і перекидом вперед
на одну ногу; те саме після стрибка вперед-вгору, з місця або з розбігу;
те саме після бігу. Вправи можна виконувати, тримаючи в руках м’яч.
12. Перекид вперед – в бік через плече – кроком правою вперед, з опорою
на праву руку і незначним поворотом голови вліво, перекид через праве
плече і лопатки, завершуючи його на одну ногу; те саме кроком лівою
через ліве плече, те саме після стрибка і бігу; те саме з м’ячем.
13. Перекати вперед і назад прогнувшись: перекат вперед і назад в упорі
лежачи прогнувшись; те саме 2-3 рази в темпі, збільшуючи амплітуду; те
саме з стійки на руках; перекат вперед прогнувшись з стійки на колінах з
послідовним торканням опори стегнами, животом, руками, грудьми у
положення, близьке до стійки на грудях; те саме тримаючи руки за спину
або за голову.
Самострахування при падіннях назад перекатом
1. Перекати назад зігнувши ноги: з сіда, руки вздовж тулуба, зігнуті до
грудей, долоні біля плечей; те саме з о. с. присідаючи; те саме після
високого стрибка вгору і вгору-назад; те саме після зіскоку з
гімнастичної лави назад, гімнастичної стінки; те саме, утримуючи в руках
набивний, футбольний або баскетбольний м’яч.
2. Перекати назад згинаючи одну ногу: з о. с. кроком назад, з опорою
руками на гімнастичний мат; те саме після падіння назад з прямим тулубом
до кута 45?; те саме після стрибка вгору-назад; те саме без опори на
руки; те саме, утримуючи в руках м’яч; те саме після ловлі м’яча,
кинутого партнером; те саме після поштовху партнера в плечі або м’яч.
3. Перекати назад зігнувшись: з сіда перекат назад зігнувшись на лопатки
до торкання носками підлоги, руки вздовж тулуба, на груди або з опорою
біля плечей; те саме після ловлі м’яча, кинутого партнером; перекат
назад після сіду назад з прямими ногами.
4. Перекид назад. З сіда: на коліна; в упор присівши; в упор присівши на
одну; через плече. Те саме з упору присівши. Те саме з о. с; те саме
після падіння прямим тулубом до 45?; те саме після стрибка вгору і
вгору-назад. Перекид назад після поштовху партнера в плече.
Перекид назад з стійки на м’якій доріжці після висмикування доріжки.
Вправи для амортизації зіскоків
1. Присідання: глибоке присідання з о. с. з різними положеннями рук
(вперед, в сторони, на пояс, за спину, вгору); те саме після стрибка
вгору з упору присівши; присідання з обтяженнями (набивний м’яч,
гантеля, штанга, з партнером, який сидить верхи на плечах і т. д.).
2. Присідання на одній нозі, друга вперед: з підтримкою за стіл, крісло,
гімнастичну стінку тощо.
3. Зіскоки з присіданням в упор присівши, з поступовим збільшенням
висоти (з гімнастичної лави, крісла, стола, гімнастичної стінки, козла,
коня, колоди і т. д.); те саме, але з поворотом у польоті на 90?, 180? і
більше.
4. Зіскоки з перекидом вперед (в момент приземлення плечі повинні бути
попереду ніг); те саме, але зіскок в сторону; те саме з поворотом в
польоті на 90?, 180?.
5. Зіскоки з перекидом назад; те саме з поворотом на 180?.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
