Реферат на тему:
Лікувальна фізична культура: поняття, вплив на організм, педагогічні
принципи, форми, положення.
Фізіологічна дія фізичних вправ на організм
Фізкультура являє собою невичерпне джерело сили і здоров’я. Вона
розвиває волю, сміливість, рішучість, винахідливість, прищеплює почуття
колективізму, дисципліни, зміцнює здоров’я, загартовує організм,
запобігає захворюванням.
Фізкультура є важливим засобом продовження життя. І Академік
О.О.Богомолець писав, що у боротьбі за нормальне довголіття фізкультурі
належить безперечно дуже і важливе місце.
Вплив фізичних вправ на організм дуже різноманітний і складний. Вони
викликають сильну реакцію-відповідь з боку всіх органів і систем.
Великих змін зазнають м’язи, які працюють. Внаслідок вправ м’язи стають
пружними, збільшуються.
М’язові скорочення посилюють окисні процеси та обмін речовин у всьому
організмі.
Під впливом фізичних вправ збільшується функціональна здатність
дихального апарата. Збільшується і життєва місткість легень. Але приріст
її у спортсменів, які
Фізичні вправи викликають великі зміни і в роботі серцево-судинної
системи. У стані спокою серце людини за хвилину перекачує близько 5 л
крові, а при виконанні фізичних вправ — до 40 л, тобто працездатність
серця зростає майже у 10 разів. Посилюється при цьому й швидкість течії
крові. Якщо в стані спокою кругообіг крові в організмі відбувається за
21 сек., то під впливом фізичних вправ цей час може скоротитися до 15-10
сек.
Великі зміни відбуваються під впливом фізичних вправ у нервовій системі.
Вправи сприяють зниженню надмірної збудливості симпатичної нервової
системи, поліпшують забезпечення кров’ю головного мозку, посилюють
гальмівні процеси, благотворно впливають на психіку людини, підвищують
трофічну функцію нервової системи.
Фізичні вправи сприяють урівноваженню процесів гальмування і збудження,
посилюють їх.
При тривалому і систематичному тренуванні значні зміни настають у
фізичному розвиткові, зокрема в кістковій системі. Потовщуються кісткові
трабекули і кірковий шар трубчастих кісток, збільшується їх поперечник.
Таким чином, фізичні вправи благотворно впливають на організм людини,
тому фізкультурою повинні займатися всі люди — незалежно від статі,
віку, здоров’я.
Поняття про лікувальну фізичну культуру
Лікувальна фізкультура — це комплекс засобів, форм і методів фізичної
культури, які застосовують до хворої або ослабленої людини з лікувальною
і профілактичною метою.
У лікувальній фізкультурі широко використовують такі форми, як
гігієнічна і лікувальна гімнастика, ігри, загартовування сонцем,
повітрям, водою, елементи спорту — плавання, дозоване веслування, лижі,
екскурсії, туризм.
Особливістю методу лікувальної фізкультури є активна участь хворого в
лікувально-відновному процесі.
Лікувальна фізкультура має загальнотонізуючий вплив на організм. Вона
сприяє якнайшвидшій ліквідації анатомо-фізіологічних порушень в окремих
органах, нормалізує патологічно змінені і компенсує втрачені функції,
поліпшує якість рухів, виробляє і закріплює замінні навички.
Лікувальна фізкультура добре впливає на стан серцево-судинної і
дихальної систем, на психіку хворих, активізує обмін речовин, зміцнює
кісткову і м’язову системи, посилює збудливі і гальмівні процеси. Разом
з тим лікувальна фізкультура підвищує дію медикаментів та інших
лікувальних засобів, скорочує час між клінічним та функціональним
одужанням.
Під впливом фізичних вправ у тканинах організму настають зміни білкового
обміну з утворенням продуктів розпаду, які стимулюють тканинний обмін і,
надходячи в кров, підвищують нервово-м’язовий, тонус.
Лікувальна фізкультура сприяє відновленню фізіологічних функцій,
порушених хворобливими процесами.
Лікувальна фізкультура є засобом відновної і компенсаторної терапії. З
допомогою фізичних вправ можна посилити компенсаторно-пристосувальні
функції і спрямувати їх на відновлення здоров’я хворого.
Педагогічні принципи лікувальної фізкультури
1) Свідомість,
2) Активність.
3) Доступність. Вправи повинні бути простими, легкими для
запам’ятовування та виконання.
4) Міцне засвоєння. Вправи треба добре вивчити, старанно виконувати, по
можливості точно.
5) Систематичність.
6) Послідовність. Це додержання окремих принципів методики.
7) Наростання навантаження.
8) Усунення різких переходів у коливанні навантаження.
9) Емоційність.
Засоби лікувальної фізкультури
Засоби лікувальної фізкультури такі: фізичні вправи, природні фактори,
руховий і гігієнічний режими.
Фізичні вправи — основний засіб лікувальної фізкультури. Вона
використовує спеціально підібрані, методично оформлені вправи.
Фізичні вправи поділяють на такі різновиди.
1. Гімнастичні, які можуть бути активними (без снарядів, із снарядами,
на снарядах) і пасивними.
2. Прикладні. Це ходьба, біг, стрибки, метання.
3. Ігри. Вони виробляють кмітливість, уважність, швидкість, силу,
спритність, колективізм, дисциплінованість.
Розрізняють кілька видів ігр.
Ігри рухливі, пов’язані з швидкими рухами (бігом, стрибками).
Ігри спортивні. Із них у лікувальній фізкультурі використовують
волейбол, теніс, городки, елементи баскетболу та деякі інші.
Гімнастичні вправи — один з основних засобів лікувальної фізкультури.
Прикладні. Ходьба. Біг. Стрибки. Метання.
Руховий режим має велике значення і є обов’язковою частиною загального
режиму хворого. Він раціонально регулює поєднання спокою і руху.
У лікувальних закладах застосовують такі режими: суворий постільний,
постільний, напівпостільний і загальнотренувальний, або вільний.
При суворому постільному режимі лікувальна фізкультура як правило
протипоказана.
При постільному режимі фізичні вправи хворі виконують лежачи або сидячи
в ліжку.
При напівпостільному режимі, крім лікувальної гімнастики в ліжку, можна
включати індивідуальні і малогрупові заняття в кабінеті лікувальної
фізкультури, загартовування.
Загальнотренувальний режим дає змогу використати всі засоби лікувальної
фізкультури
Форми лікувальної фізкультури
Лікувальну фізкультуру застосовують у формі різних процедур. Основні з
них такі: лікувальна гімнастика, гігієнічна гімнастика, індивідуальне
завдання (самостійне заняття), прогулянки, екскурсії, туризм, елементи
спортивних вправ, теренкур, трудотерапія.
Лікувальна гімнастика. Індивідуальні заняття проводять окремо з кожним
хворим. Вправи можна виконувати біля ліжка хворого в палаті, в кабінеті
лікувальної фізкультури або на повітрі.
Для групових занять створюють групи в складі 6—10 хворих і більше.
Ранкова гігієнічна гімнастика. Це комплекс фізичних вправ,
використовуваних із загальнозміцнюючою, гігієнічною метою.
Індивідуальні завдання (самостійні заняття). Це поширена і зручна форма
лікувальної фізкультури. Хворому підбирають комплекс вправ або кілька
спеціальних вправ, які він розучує під наглядом спеціалістів лікувальної
фізкультури, а потім самостійно виконує в палаті або вдома. Ці вправи
хворий може виконувати кілька разів на день за показаннями.
Прогулянки, екскурсії, ближній туризм призначають з метою активізації
рухового режиму.
Плавання дуже благотворно впливає на організм, загартовує його і має
велике гігієнічне значення.
Теренкур — це дозоване сходження по пересіченій І місцевості за
заздалегідь вивченим маршрутом. На ньому зазначають місця відпочинку,
застосовується часта зміна підйомів і спусків. Для теренкуру є різні
маршрути з поступовим збільшенням крутизни місцевості.
@позитивно впливає і на хворий орган, і на весь організм. Праця й сама
по собі є джерелом здоров’я і доброго фізичного розвитку.
Показання і протипоказання до призначення лікувальної фізкультури
Лікувальна фізкультура може бути рекомендована в комплексному лікуванні
багатьох захворювань.
Протипоказання до лікувальної фізкультури дуже відносні. В основному це
тяжкий стан хворого, небезпека кровотечі (грудної, черевної, маткової) у
зв’язку з травмою або захворюванням, температура тіла понад 37,5°,
сильні болі під час рухів, різке загострення місцевого запального
процесу. Ці протипоказання тимчасові, вони мають обмежений характер.
ОКРЕМІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ
Величину навантаження під час занять поділяють на три категорії (за В.
Н. Мотковим).
Навантаження без обмежень з дозволом бігу, стрибків та інших вправ
загального навантаження.
Середнє навантаження (з обмеженням) з виключенням бігу, стрибків, вправ
з вираженим зусиллям і складних щодо координації вправ при
співвідношенні з дихальними вправами 1:3 і 1:4.
Слабке навантаження. Використовують елементарні вправи, переважно з
вихідних положень лежачи і сидячи при співвідношенні з дихальними
вправами 1:1 і 1:2. Усі вправи виконують ритмічно, без ривків і великих
зусиль, в середньому і повільному темпі.
Вихідне положення, з якого хворий починає виконувати вправу. Воно буває
стоячи, сидячи, лежачи.
Ввідний період, коли вивчають реакції хворого на фізичне навантаження.
Для цього використовують елементарні фізичні вправи
Основний, або тренувальний — хворого тренують, за стосовуючи спеціальні
фізичні вправи. Навантаження -максимальне.
Заключний період. Хворий готується до виписання. Характер занять у цей
час змінюють, пристосовуючи його до умов домашнього середовища і
виробництва. Крім занять лікувальною гімнастикою, в цьому періоді розу
чують комплекси вправ для самостійних занять удома.
Поділяють хворих і за станом здоров’я. До першої групи (основної)
входять особи без відхилень у фізичному розвиткові та стані здоров’я або
з незначними віковими змінами, але з достатньою фізичною
підготовленістю.
До другої групи (підготовчої) входять особи з незначними відхиленнями у
фізичному розвиткові та стані здоров’я, але з недостатньою фізичною
підготовленістю, а також особи з помірними відхиленнями в стані
здоров’я, але достатньо фізично підготовлені.
До третьої групи (спеціальної) включають осіб іа значними відхиленнями в
стані здоров’я і без достатньої фізичної підготовленості.
ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЬ ЗАНЯТЬ ТА ОБОВ’ЯЗКИ СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА З
ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ
Місця для занять фізичними вправами (кабінет, гімнастичний зал,
майданчик) повинні відповідати загальним санітарним вимогам щодо
чистоти, освітлення, температури, вентиляції тощо. Треба усунути всі
причини, які можуть погіршити здоров’я хворих або викликати травматизм.
Площа кабінету лікувальної фізкультури повинна бути до 48 м2 (6X8 м). її
обчислюють, виходячи з норми 4 м2 на одного пацієнта.
Кабінет лікувальної фізкультури передбачає індивідуальні і групові
заняття по 6—10 чоловік. Бажано, щоб він був поблизу фізіотерапевтичного
кабінету для комплексного лікування.
Орієнтовний перелік обладнання кабінету лікувальної фізкультури
1. Гімнастична стінка
2. Гімнастичні лавки
3. Напівжорсткі канапи
4. Похила площина
5. Механотерапевтичні апарати
6. Велосипед у рамі з роликовою установкою під ведучим колесом
7. Апарат для надп’ятковогомілкового суглоба
8. Підвісний блок до гімнастичної стінки
9. Кільця гімнастичні
10. Гімнастичні палки
11. Булави
12. Гантелі вагою 0,5—2 кг
13. Медицинболи вагою 1—5 кг
14. Скакалки
15. М’ячі волейбольні, баскетбольні, тенісні, гумові
16. Насос, волейбольні сітки
17. Еспандери (плечовий, для кисті)
18. Драбинки для пальців
19. Дошка для розведення пальців
20. Стінні дзеркала
21. Набір дрібних механотерапевтичних апаратів для суглобової гімнастики
22. Городки
23. Крокет
24. Набір дрібних предметів (кульки, ґудзики та ін.)
25. Килим, килимки, ковдри, простирадла
26. Наколінники і рукавички
27. Велосипеди
28. Лижі з палками, лижні костюми
29. Ковзани з ботинками
30. Меблі (стіл, стільці, шафи, умивальник)
Перелік медичного обладнання кабінету лікувальної фізкультури
1. Ваги медичні
2. Ростомір
3. Спірометр з наконечниками
4. Динамометр ручний і становий
5. Тонометр, фонендоскоп
6. Секундомір
7. Штангенциркуль, товщинний циркуль
8. Кутомір
9. Сантиметрова стрічка
10. Облікові картки з лікувальної фізкультури Наприкінці дня в кабінеті
лікувальної фізкультури
треба робити вологе прибирання і протирати снаряди.
Якщо заняття проводять на спортивних майданчиках, треба мати на увазі,
щоб грунт не давав пилу. Навколо майданчика повинні бути зелені
насадження. За півгодини — годину до занять майданчик треба полити.
За місцями занять фізичними вправами має бути постійний санітарний
нагляд.
Обов’язки середнього медичного працівника з лікувальної фізкультури
1. Організовує і проводить гігієнічну гімнастику.
2. Організовує і проводить заняття з усіх форм лікувальної фізкультури в
кабінеті лікувальної фізкультури, у палатах відділення, на відкритому
повітрі.
3. Інструктує хворих і періодично контролює виконання ними
індивідуальних самостійних завдань з лікувальної гімнастики.
4. Організовує і проводить лікування природними факторами (сонце,
повітря, вода).
5. Веде санітарно-освітню роботу серед хворих, прищеплює їм правила
особистої гігієни.
6. Стежить за явкою хворих на процедури, а в разі пропусків з’ясовує
причини і ставить до відома лікаря.
7. Стежить за гігієнічним станом кабінету лікувальної фізкультури.
8. Бере участь в облікові ефективності процедур лікувальної фізкультури,
у розробці окремих положень методики лікувальної фізкультури.
Облік і звітність. Облік (заповнення карток з лікувальної фізкультури,
облік ефективності занять) є необхідною частиною роботи. На підставі
повсякденного обліку складають зведені звіти (місячні, річні) для
керівних організацій.
Найпростішими методами обліку ефективності є: підрахунок пульсу, дихання
до і після вправ, визначення цих показників після одних і тих самих
вправ на початку і наприкінці курсу лікування. Вимірювання артеріального
тиску до і після вправ, спостереження за його змінами протягом усього
періоду лікування, лабораторні дослідження (протягом курсу лікування),
антропометричні вимірювання, вимірювання амплітуди руху в суглобах,
функціональні проби, спостереження за самопочуттям хворого.
Облік ефективності передбачає також збирання даних про настрій, апетит,
сон, вагу хворих, загоєння ран, консолідацію переломів, відновлення
функції та інші відомості, які характеризують ефективність застосування
лікувальної фізкультури.
Облік відвідування занять з лікувальної фізкультури веде методист.
У спеціальному щоденнику ведуть облік проведених занять.
Використана література
Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж.- М.:
Физкультура и спорт, 1985.- 351с.
Бисярина Валентина Павловна Анатомно – физиологические особенности
детского возраста.- М.: Медицина, 1968.-
Сердюк Александр Андреевич Глубинная медицина.- Запорожье: Дикое Поле,
2003.- 216с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
