.

Буковель як один з прикладів розвитку і використання рекреаційних ресурсів Карпат (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
431 3368
Скачать документ

Реферат на тему:

“Буковель як один з прикладів розвитку і використання рекреаційних
ресурсів Карпат”

Не за горами час, коли туризм, курортно-рекреаційна діяльність стануть
одними з найпотужніших галузей народного господарства не лише нашої
області, а й усього регіону українських Карпат.

Так об’єктивно склалося, що в області припинили своє існування великі
підприємства, зокрема колишньої “оборонки”. Реанімувати їх уже
неможливо, а головне – немає жодного сенсу. Нам, прикарпатцям, та й
багатьом регіонам України сам Бог велів розбудовуватися, працювати на
ниві оздоровлення й відпочинку. Даровані природою м’які
природно-кліматичні умови, мальовничі краєвиди, величезна
культурно-історична спадщина, національні традиції, які ми зуміли
зберегти – наш скарб. Ним варто ділитися з іншими. А відтак – і
заробляти гроші. І не завтра, а вже сьогодні.

Останніми роками в Україні з’явилися нові гірськолижні курорти —
невеликі, але непогано оснащені, де є підйомники, ретраки — машини для
ущільнення снігу. Це Синяк, Квітка Полонини, Перевал Німчич у
Чернівецькій області.

Не можна сказати, що в наші гірськолижні курорти робляться великі
інвестиції, але вони є. Єдина солідна інвестиція — це Буковель.

Протягом чотирьох років на Івано-Франківщині успішно функціонує і
розвивається цілісний туристично-рекреаційний комплекс “Буковель” в
с.Поляниця. Введений в експлуатацію ТзОВ “Скорзонера”, зареєстрованим на
території Яремчанської міськради.

“Буковель” став справжньою “перлиною” Карпатського туризму і є
популярним не тільки в Україні але й далеко за її межами.

Найкращий гірськолижний курорт України, який міг би стати об’єктом
європейського значення. Його не дарма називають гірськолижною столицею
України. Іншого такого зимового курорту у нас немає — за унікальністю
розташування, кліматом і кількістю місць розміщення.

“Буковель” – це той гірськолижний курорт, який зараз найшвидше
розвивається в Східній Європі. Найбільші в світі інвестиції зараз саме у
гірськолижний спорт. Однак, якщо в Європі такі курорти розвивались 50
років і там будувалось по одній-дві траси на рік, то ми будуємо 12-15
кілометрів, в перспективі будуватимемо 20 кілометрів трас. Наразі це
найбільша і наймасштабніша інвестиція в гірськолижний спорт в Україні.
Уже вкладено 218 мільйонів гривень і до кінця року планується, що
досягнем цифри 300 мільйонів.

На Буковелі є майже 20 кілометрів лижних трас, з них 19,5 кілометра –
100% осніжених. Сьогодні у нас уже 30-40 сантиметрів снігу і, якщо так
піде й далі, то відкривати сезон ми зможемо уже в жовтні. Щодо подальших
перспектив, то за 3-4 роки ми плануємо побудувати ще 100 кілометрів
трас. Всі вони будуть осніжені, збалансовані, пов’язані. Не знімаючи
лиж, люди без жодних проблем зможуть з одного витяга переїжджати на
інший. Буде можливість запаркуватись, взяти на прокат чи придбати
найсучасніше обладнання, що, до речі, досить суттєво з точки зору
безпеки. Якщо людина бере собі таке обладнання, вона убезпечує себе від
різних травм.

Також, відповідно до генплану розвитку курорту, який розробила одна з
найвідоміших у світі фірм, ми можемо ввести набагато більше атракцій.
Будуть і фітнес-центри, і боулінґ-клуби. Інфраструктура передбачає
прийом до 12 тисяч чоловік, які зможуть розташуватись в готелях,
невеликих котеджах або в 3-4 кімнатних апартаментах з власними кухнями
для людей, які хочуть у нас відпочивати по-сімейному і не користуватись
ресторанною їжею. Уже в найближчій перспективі тут буде й сучасний
водолікувальний центр з мінеральними водами, які зараз досліджують в
Одеському інституті курортології. Тобто, це буде альтернатива уже
існуючим курортам такого типу, як Трускавець, Моршин. Планують лікувати
шлунок, нирки, підшлункову залозу.

А сільський бюджет с. Поляниця, на території якого знаходиться відомий
курорт, станом на сьогодні на 95 % складається з надходжень від
діяльності товариства, і він в порівнянні з 2001-м роком збільшився у
п’ять разів.

Керівництво “Буковелю” велику увагу приділяє соціальному забезпеченню
краян: адже «Буковель» це не просто гірськолижний курорт номер один в
Україні, він є візиткою села, Яремчанської зони, усього Прикарпаття. І
тим більше буде охочих приїхати сюди на відпочинок, чим заможнішим буде
весь край. Так, в службі експлуатації ТК “Буковель” працює 160 жителів
с.Поляниця, 55 чоловік – працевлаштовано на території Яремчанської
міської ради та Надвірнянського району, середньомісячний оклад становить
1000 грн., точніше двотижневий, бо роботи ведуться вахтовим методом.
Всього в ТзОВ “Скорзонера”, який належить курорт «Буковель», працює 300
осіб.

На сьогодні у розвиток комплексу інвестовано майже 285 000 000 грн., що
надало поштовх до розвитку туризму на Івано-Франківщині.

Від Буковеля до великих міст міжнародного значення кількасот кілометрів,
але він розташований посередині регіону, де спостерігається швидкий
економічний розвиток і зростання кількості людей, які належать до
середнього класу й створюють попит на послуги. Генеральний план Буковеля
розробляла фірма “Ecosign”, одна з найбільших у світі компаній, що
проектують гірськолижні курорти.

Згідно прогнозів через рік «Буковель» зможе приймати півтора мільйона
відпочивальників. Це прогнози, що випливають із закономірності динаміки
розвитку гірськолижного курорту: перший сезон – 10 тисяч любителів
активного зимового відпочинку, наступний – вже 100 тисяч, 2004 рік – 250
тисяч, цього сезону очікується 500-600 тисяч, а, можливо, й 700 тисяч
відпочивальників.

Сьогодні “Буковель” – це 20 км лижних трас, 19,5 км яких стовідсотково
осніжені, це 7 витягів, найсучасніші перепусткові (для зменшення черг) і
охоронні системи, найсучасніша сніготрамбувальна техніка, сучасний
сервіс – готель, ресторани. Є мобільний зв’язок, банкомат, система
оплати кредитною карткою, обмінні пункти.

В поняття “курорт світового рівня”, входить не лише якість лижних трас.
Це комплекс. Якщо не буде відповідних готелів, це вже не буде курорт,
якщо не буде відповідних витягів, системи безпеки, осніження трас – теж
не курорт. Не економимо на таких дріб’язках, як захисні сітки, мати,
вказівники – в цьому році їх було закуплено на 800 тис. грн. Придбано
декілька спеціальних снігових мотоциклів. На кожному схилі є по два
рятувальники. 2006 року всіх відпочивальників страхували. Тобто все має
бути збалансованим. Це не дешево, але так повинно бути. Має бути або
правильно, або ніяк. Нема сенсу робити щось, що не відповідає рівню
міжнародної туристичної гірськолижної інфраструктури.

Якщо у бізнесі метою нового проекту часто є бажання негайно заробити, то
мета проекту “Буковель” – соціальна спрямованість. Окупність курорту –
15-17 років, а якщо буде вкладено на наступний рік 400 млн. грн.
інвестицій, то цим буде вирішено швидше соціальне питання. На сьогодні у
розвиток “Буковелю” вже вкладено 250 млн. грн. По-перше, засновники
хочуть зробити відповідний гірськолижний курорт, по-друге, довести, що
не всі гроші в Україні працюють з блискавичною вигодою. Адже треба
зробити і дороги, і мости, і берегоукріплення, і комунікації. Все це —
за власний рахунок. З села, що було одним з найбідніших, депресивних,
зроблено одне з найбагатших в Україні, у гірському принаймні регіоні.
Буде таких сіл 20-30 – будуть багатими Карпати. На “Буковелі” працює
близько 400 чоловік, ще з тисячу зайнято у будівництві. “Буковель” як
локомотив, тягне весь регіон. Хочеться, звичайно, і щоб держава
допомагала, та поки що особливого інтересу вона не виявляє.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020