Реферат на тему:
Зміст і значення оперативного фінансового плану
Оперативне фінансове планування необхідне підприємству з метою контролю
за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та
витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання
поточного фінансового плану. Це пов’язано з тим, що фінансове
забезпечення підприємницької та інвестиційної діяльності відбувається за
рахунок власних та залучених коштів, що потребує повсякденного
ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.
Річний фінансовий план (план доходів та витрат грошових коштів)
характеризує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для
фінансово-господарської діяльності. Він є орієнтиром для фінансової
роботи підприємств у плановому році.
Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі
фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну
платоспроможність підприємства через оперативне фінансове планування. З
цією метою доцільно складати баланс грошових надходжень – оперативний
фінансовий план (табл. 10.3).
Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виникають
тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає
фінансовому менеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти
вкласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в цінні
папери для одержання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова
потреба, – забезпечити залучення коштів.
Оперативне фінансове планування полягає в складанні та виконанні
платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях
або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі
відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого
проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки
підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів
відповідно до їх надходження та використання (табл. 10.4).
У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та
надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямків
використання, тобто показаний увесь грошовий оборот за певний проміжок
планового періоду.
Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства
забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та
платіжних зобов’язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності
підприємства. Він уможливлює спостереження за станом оборотних коштів та
вказує на необхідність використання позикових та залучених коштів у
плановому періоді.
Складення платіжного календаря дає змогу виявити недостатність коштів,
з’ясувати причини такого становища, визначити відповідні заходи для
запобігання фінансовим ускладненням.
Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства займає
своєчасне погашення кредиторської, а також своєчасне стягнення
дебіторської заборгованості.
На підприємстві має бути організований повсякденний оперативний контроль
за платежами та надходженням матеріальних цінностей, виконанням
фінансових зобов’язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками.
Необхідно періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними
бухгалтерського обліку та звітності, інвентаризації.
Дебіторська заборгованість, утворена в межах узгодженого сторонами
строку оплати, є нормальним явищем у фінансово-господарській діяльності.
Дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів,
знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно
аналізувати стан заборгованості кожного суб’єкта господарювання за
такими статтями: розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими
дебіторами; векселі одержані; аванси видані; бюджетні платежі, платежі
із соціального страхування, з оплати праці. При цьому слід ураховувати
реальні умови, а тому доцільно розглянути:
* який відсоток неповернення дебіторської заборгованості припадає на
одного або кількох головних боржників;
* імовірність погашення дебіторської заборгованості, строки її
виникнення, а також питому вагу простроченої заборгованості;
* питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості.
Кредиторська заборгованість у складі залучених коштів займає суттєве
місце. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі
господарських зв’язків з іншими господарськими суб’єктами в межах
нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не
суперечить чинному законодавству і не може справити негативний вплив на
фінансовий стан інших суб’єктів господарювання. Якщо ж кредиторська
заборгованість виникла внаслідок порушення правил розрахунків та
кредитування, то вона призводить до фінансових ускладнень в інших
підприємств.
?¦?8@3/4@>AaeAEBRC?C4D–DaE?F>G????????eYYYYYYYYYYYYYYYY
&
озмір власних оборотних коштів недостатній та не покриває необхідної
мінімальної потреби підприємства в них для забезпечення поточної
діяльності.
Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його
показники, дає змогу використати наявні резерви для підвищення
ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше
уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується.
З допомогою платіжного календаря постійно контролюється
платоспроможність підприємства.
Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою
платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного
фінансового плану – плану доходів і витрат підприємства.
Література:
Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р.
Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.
Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992 р.
Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 липня 1991 р.
Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.
Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р.
Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р.
Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №31.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.
Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р.
Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 р.
Закон України “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 р.
Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р.
Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради
України. – 1992. – №2.
Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”
від 26 червня 1997 р.
Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26
червня 1997р.
Закон України “Про державний бюджет України на 1999 р.” від 31 грудня
1998 р.
Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17
грудня 1999р.
Закон України від 13 лютого 1998 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.
Закон України від 22 лютого 2000 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про підприємництво”.
Закон України від 30 червня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про банкрутство”.
Закон України від 20 травня 1999 р. “Про Національний банк України”.
Закон України від 4 листопада 1999 р. “Про запровадження єдиного збору,
який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”.
Закон України від 20 травня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про оренду державного та комунального майна”.
Закон України від 18 листопада 1999 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 p. №996-XIV.
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування” від 2 березня 2000 р.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2000 р.” від 17 лютого
2000 р. №1458.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення Державного
інноваційного фонду” від 18 лютого 1992 р.
Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 “Про
нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств
та організацій та джерела їх покриття”.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про
порядок санації державних підприємств” // Зібрання постанов Уряду
України. – 1994. – № 5.
Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ
26.04.96 p., №473.
Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено
постановою КМУ 23.04.96 р. № 452.
Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ
9.02.96р. №186.
Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних
і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.96
р. № 830.
Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану
неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. –
1997. – №40.
Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій //
Українська інвестиційна газета. – 1998. -№3.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 “Про
складання фінансової звітності”.
Постанова Правління Пенсійного фонду України “Про затвердження змін та
доповнень до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами,
установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове Державне
пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до
Пенсійного фонду України” від 9 січня 2000 р. №1-3.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
