Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств
Практика оподаткування використовує кілька видів непрямих податків
—універсальні та специфічні акцизи, а також мито. Специфічні акцизи
встановлюються на обмежений перелік товарів. У цьому разі застосовуються
диференційовані ставки для окремих груп, видів товарів.
Універсальні акцизи виникли на початку нашого століття. Вони
відрізняються від специфічних тим, що мають ширшу базу оподаткування та
уніфіковані ставки на всі товари. У податковій практиці використовуються
три форми універсальних акцизів.
Податок з продажу. Застосовується у сфері оптової та роздрібної
торгівлі. Об’єктом оподаткування є реалізація товарів на заключному
етапі. При цьому оподаткування здійснюється один раз. Ця форма
використовувалась нетривалий час в останній період існування Радянського
Союзу.
Податок з обороту. Стягується з валового обороту на всіх стадіях руху
товарів. При цьому допускається подвійне оподаткування, оскільки у
валовий оборот включаються податки, що були сплачені раніше. Ставки
податку з обороту диференційовано за видами товарів. Цей податок широко
і протягом тривалого періоду (з початку 30-х і до початку 90-х років)
використовувався у Радянському Союзі.
Податок на додану вартість. Сплачується на всіх етапах руху товарів,
робіт, послуг.
Об’єктом оподаткування є не валовий оборот, а додана вартість. При цьому
застосовуються уніфіковані ставки. Це полегшує обчислення податку і
контроль за його надходженням. Обчислення і стягнення податку на додану
вартість потребує чіткого визначення об’єкта оподаткування — доданої
вартості. Можливі два способи її визначення: заробітна плата + прибуток;
виручка від реалізації — матеріальні витрати. Цей податок набув значного
поширення в країнах Західної Європи.
В Україні використовуються три види непрямих податків: акцизний збір
(специфічний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз),
ввізне (імпортне) мито.
Непрямі податки включають у ціни товарів, що реалізуються, робіт, що
виконуються, послуг, що надаються. Отже, ці податки є ціноутворюючим
елементом і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.
На рис. 1 зображено структурно-логічну схему формування цін реалізації
товарів з урахуванням непрямих податків. Слід звернути увагу, що є
особливості у визначенні бази (об’єкта) для обчислення (включення)
окремих видів непрямих податків залежно від сфери діяльності, умов
придбання товарів.
У відпускну ціну продукції підприємств виробничої сфери можуть бути
включені два непрямі податки: акцизний збір і податок на додану
вартість.
Акцизний збір, що включається в ціну, розраховується або у твердих
ставках в ЕКЮ (ЄВРО), або виходячи з відсоткової ставки податку до ціни
виробника продукції, включаючи акцизний збір.
Податок на додану вартість, що включається в ціну, розраховується
виходячи з відсоткової ставки податку до ціни виробника і суми акцизного
збору, включеного в ціну.
Такий самий порядок включення ПДВ в ціну виконаних робіт і надання
послуг. Різниця в тім, що роботи, які виконуються (будівельні, монтажні,
науково-дослідні, проектно-пошукові та ін.), а також надані послуги не
обкладаються акцизним збором.
Є особливості визначення суми непрямих податків, що включаються в ціну
реалізації товару споживачу (роздрібну ціну), за реалізації
підприємствами товарів, придбаних усередині країни та імпортних.
Акцизний збір і ПДВ включають у відпускну ціну виробника продукції.
Отже, підприємства торгівлі купують товари за ціною, що включає ці
непрямі податки. З прийняттям Закону України «Про податок на додану
вартість» з 1 жовтня 1997 р. ПДВ з валового доходу (торгових націнок),
отриманих підприємствами торгівлі, безпосередньо не встановлюється.
Підприємства торгівлі обчислюють ПДВ від загальної вартості (ціни)
придбаних товарів і суми торгової націнки.
Ціна реалізації споживачам імпортних товарів може включати три види
непрямих податків: ввізне мито, акцизний збір, ПДВ.
Ввізне (імпортне) мито встановлюється у твердих ставках в ЕКЮ (ЄВРО) з
одиниці товарів, що імпортуються, або у відсотках до обороту з придбання
імпортних товарів.
Сума акцизного збору, що включається в ціну, визначається у твердих
ставках в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці товарів, що імпортуються, або за ставками
у відсотках до обороту, що включає: митну вартість придбаних товарів,
оплату митних послуг, ввізне (імпортне) мито, акцизний збір.
1. Підприємствами – виробниками продукції
Відпускна ціна продукції з акцизним збором і ПДВ включно
Відпускна ціна продукції з акцизним збором включно
Ціна виробника продукції (оптова ціна)
? ? ? ?
Собівартість Прибуток Акцизний збір ПДВ
2. Підприємствами, які реалізують товари, придбані у внутрішніх
виробників
Ціна реалізації товару споживачеві (роздрібна ціна)
Ціна придбання товару
Відпускна ціна виробника
Ціна виробника продукції
? ? ? ? ? ?
Собівартість Прибуток Акциз-ний збір ПДВ Націнка посередника Торгова
націнка
3. Підприємствами, які реалізують імпортні товари
Ціна реалізації товару споживачеві (роздрібна ціна)
Загальна вартість (ціна придбання товарів для імпортера)
Митна вартість товару
Договірна (контрактна) вартість товару
? ? ? ? ? ?
Витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи,
страхування до перетину митного кордону Оплата митних послуг Ввізне
(імпортне мито) Акциз-ний збір ПДВ Торгова націнка
Сплата брокерських, агентських, комісійних і інших видів винагород
Рис. 1 Структурно-логічна схема формування цін реалізації товарів із
включенням у них непрямих податків
Митна вартість придбаних товарів включає витрати: на їх придбання
(контрактна вартість); на транспортування, вантажно-розвантажувальні
роботи, страхування до перетину митного кордону; на сплату брокерських,
агентських, комісійних та інших видів винагород.
Податок на додану вартість, що включається в ціну, визначається у
відсотках до обороту, що включає митну вартість придбаних товарів,
ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар).
Непрямі податки мають, в основному, фіскальне спрямування. Однак було б
неправильно заперечувати регулюючу функцію непрямих податків.
Платниками непрямих податків є покупці (споживачі) товарів, робіт,
послуг. Ними можуть бути: фізичні особи (населення); юридичні особи;
фізичні особи — суб’єкти господарської діяльності;
організації, установи, що не є суб’єктами господарювання.
Населення сплачує непрямі податки зі своїх власних доходів. Відтак
більше податків сплачують ті категорії населення, що більше споживають
товарів, мають більш високі доходи.
Достатньо складним є вплив непрямих податків на фінансову діяльність
суб’єктів господарювання. Останні є платниками непрямих податків, коли
вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб’єкти господарювання,
реалізуючи товари, роботи, послуги, у складі виручки від реалізації
одержують на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених
покупцями (споживачами).
При цьому вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб’єктів
господарювання залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив
можна розглядати у двох аспектах.
По-перше, він зв’язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання
товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих
послуг. На даному етапі сплата непрямих податків здійснюється за рахунок
оборотних коштів суб’єктів господарювання, тобто має місце іммобілізація
оборотних коштів для сплати податків. У цьому разі необхідно врахувати
такі чинники: умови оплати та обсяги придбання товарно-матеріальних
цінностей, ставки й пільги щодо податків, джерела і терміни
відшкодування сплачених непрямих податків.
По-друге, цей вплив пов’язаний із надходженням непрямих податків на
рахунки суб’єктів господарювання, які реалізують товари, роботи,
послуги. Непрямі податки, що надходять на рахунки суб’єктів
господарювання, використовуються для відшкодування сплачених ними
непрямих податків за придбання товарно-матеріальних цінностей. Крім
того, певний час, до перерахування в бюджет, непрямі податки залишаються
в розпорядженні (обороті) підприємств. У цьому разі необхідно
враховувати: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації
товарів (робіт, послуг); ставки й пільги щодо податків; терміни сплати
непрямих податків у бюджет.
Вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан
суб’єктів господарювання залежно від сфери їхньої діяльності виявляється
по-різному. Тому є певні особливості впливу непрямих податків на
діяльність підприємств виробничої сфери (з урахуванням галузі), тих, які
займаються торгово-посередницькою діяльністю, тих, що надають послуги (у
тім числі фінансові).
Розглянемо особливості обчислення та сплати в бюджет окремих непрямих
податків та їхній вплив на фінансово-господарську діяльність суб’єктів
господарювання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
