.

Вплив членства Польщі у європейському союзі на фінансово-економічний стан малих і середніх підприємств (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
239 3350
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив членства Польщі у європейському союзі на фінансово-економічний
стан малих і середніх підприємств

Проблемам фінансової діяльності малих і середніх підприємств в Україні
присвячено певну кількість праць вітчизняних науковців. Серед них
передусім необхідно назвати роботи З.С. Варналія, С.І. Реверчука, С.І
Юрія та ряду інших. Разом з тим в українській фінансовій науці
недостатньо аналізуються проблеми змін фінансового стану сектора МСП у
країнах, що вступили до Європейського Союзу після 01.05.2004 р. Певною
мірою це пояснюється невеликим терміном перебування Польщі в Євросоюзі,
а також нестачею і недоступністю польських джерел за цієї проблематики.

Метою роботи є з’ясування позитивних і негативних моментів впливу
входження Польщі до ЄС на фінансово-економічний стан малих і середніх
підприємств (МСП) і використання цього досвіду в політиці державного
регулювання в Україні.

Зміни в секторі МСП протягом року після вступу в ЄС. Після вступу Польщі
в ЄС змінилося правове визначення підприємства, яке входить до сектора
МСП. Основна відмінність полягає у: 1) підвищенні річних лімітів
оборотів нетто для фірм цього сектора, через збільшення яких
підприємство не може бути визначене малим чи середнім; 2) у відсутності
обов’язкового контролю підприємств МСП з боку великих фірм; 3)
запровадження дефініції мікропідприємства. Для реалізації дослідження
польськими дослідниками [1] прийнято визначення, яке правочинне з 1
січня 2005 р., тобто до уваги взято і мікропідприємства. Доступні дані,
статистичні і ті, які можна знайти в дослідженнях польських фахівців, не
дозволяють врахувати інші критерії приналежності фірми до сектора МСП,
крім кількості зайнятих.

Основна проблема, яка проявилася в ході аналізу фінансово-економічного
розвитку сектора МСП після вступу в ЄС, полягала в тому, що цей сектор
економіки внутрішньо дуже різний і тому однозначні висновки, які
стосуються всього сектора, на думку польських експертів повинні бути
обмеженими, або їх слід формулювати щодо частки сектора [2]. Це витікає
з того, що мікропідприємства (в яких трудиться менше 10 працівників)
становлять понад 95 % усіх підприємств, на них зайнято близько 25 % усіх
працівників цього сектора й вони продають свою продукцію переважно на
локальному ринку (близько 36 % цих підприємств – це торгові фірми). У
секторі МСП є також середні фірми (близько 0,8 % і в них трудиться
23 % [3] працюючих), в яких прибуток від експорту становить 12 % усіх
прибутків. Фактом є також те, що більші фірми частіше, ніж
мікропідприємства, втягуються у зовнішню торгівлю, тому наслідки
членства в ЄС у цьому випадку будуть дуже важливими.

У дослідженнях і експертизах польських фахівців, проведених до вступу в
ЄС, було викладено тезу, що вплив входження до ЄС на сектор МСП буде
відрізнятися в регіональному аспекті. Загалом же ними вказувалося на два
явища [4]. По-перше, приєднання до ЄС на першому етапі використають
більш економічно розвинені регіони та міські агломерації, а в них і
сектор МСП (ефект притоку інвестицій і позитивні наслідки розвитку
торгівлі). По-друге, перевага в територіальному розміщенні означає, що
фірми сектора МСП з регіонів, які знаходяться ближче до західного
кордону Польщі, будуть мати більшу вигоду від вступу в ЄС (хоча б
завдяки нижчим торговим витратам). Певною мірою ці прогнози
виправдалися.

Якщо взяти до уваги, що в частині галузей польської промисловості
переважає сектор МСП, то багатьма фахівцями вважалося, що такі галузі
промисловості, як деревна та деревообробна разом з виготовленням виробів
із соломи та лози (PKD 20), швейна і хутряна (PKD 18) та меблева (PKD
36), мали б бути бенефіціантами вступу в ЄС. На думку експертів, у
найважчій ситуації мали б опинитися такі галузі: текстильна (PKD 17),
шкіряна і взуттєва (PKD 19), виготовлення виробів з іншої неметалевої
сировини (PKD 26), виготовлення виробів з металу (PKD 28) і виробництво
нестандартних машин і обладнання (PKD 29). У цій частині прогнози
виправдалися не повністю.

Кількісні зміни в структурі сектора МСП у Польщі в 2004 р. Кількість
суб’єктів польської економіки, які зараховувалися до сектора МСП (до 249
працівників) наприкінці 2004 р. становила близько 3 572 тисячі.
Порівняно з попереднім роком сектор МСП кількісно зменшився на 4,6
тисячі фірм, тобто на 0,1 %. Від середини 90-х років ХХ ст.
спостерігається сповільнення динаміки росту кількості суб’єктів МСП. У
2004 р. ця тенденція так поглибилася, оскільки було відмічено реальний
спад кількості підприємств. Це стало наслідком зменшення кількості
підприємств або фізичних осіб, які займаються господарською діяльністю
(як правило, мікросуб’єктів).

У 2004 р. зростання кількості малих фірм (на 3 %) супроводжувалося
спадом кількості мікрофірм на 0,2 %. У свою чергу в групі середніх
суб’єктів було відмічено незначне зменшення кількості підприємств (на
0,1 %). На 5,5 % зросла кількість фірм з правом торгівлі (це переважно
малі й середні фірми), а зменшилася на 1,2 % кількість фірм з правом
фізичної особи (це найчастіше мікропідприємства). Тому можна погодитися
з висновком фахівців, що пересічна польська фірма в своєму розмірі
зросла. Це підтверджує попередньо сформульовану польськими експертами
гіпотезу щодо розвитку сектора МСП після вступу в ЄС, що треба взяти до
уваги і в Україні.

Зміни в секторі МСП у 2004 р. в регіональному вимірі. Сектор МПС
нерівномірно розвинений в усіх польських воєводствах. Найбільша
кількість такого виду суб’єктів (близько 585 тисяч) нараховується в
Мазовецькому воєводстві, що пов’язано з величиною регіону і високою
концентрацією населення, а також рівнем економічної активності у Варшаві
та навколо неї. За кількістю суб’єктів сектора МСП вирізняється
Шльонзьке воєводство, в якому функціонує близько 429 тисяч фірм, їх
кількість також пояснюється значним економічним і людським потенціалом
регіону. Крім того, відносно багато МСП працює також у
Дольношльонзькому, Малопольському і Великопольському воєводствах. Ці
воєводства характеризуються відносно високим рівнем економічного
розвитку.

У семи регіонах відмічено малу кількість суб’єктів господарювання, менше
150 000. Три з них – Любуське, Опольське і Свєнтокшиське – мають дуже
малу кількість населення. На їх території також немає великих міських
агломерацій. Наступні чотири воєводства – це воєводства східної Польщі,
які межують з Білоруссю та Україною. Вони мають аграрний характер, слабо
урбанізовані і слабо промислово розвинені. Така структура економіки не
сприяє розвитку підприємництва. Додатковим бар’єром виступає нижча від
середньої якість людського капіталу, яку можна відмітити у більшості з
названих семи воєводства.

Як уже згадувалося, кількість суб’єктів сектора МСП у 2004 р. порівняно
з попереднім роком незначно зменшилася. Це явище не відноситься до всіх
регіонів, а в деяких навпаки відмічено ріст кількості підприємств. У
семи воєводствах відбувався ріст кількості МСП. Відносно високим він був
у двох регіонах: Любуському і Мазовецькому. У Мазовецькому воєводстві
зростання кількості суб’єктів пояснюється столичним характером Варшави –
вступ до ЄС, без сумніву, сприяє розвитку функції метрополії, що
стимулює підприємництво.

Подібні тенденції можна прогнозувати і в Україні, якщо наша країна
вступить до ЄС, оскільки Київ і столичний регіон є найбільш розвиненими
в державі.

Серед десяти воєводств, в яких зафіксовано зменшення кількості суб’єктів
сектора МСП, чотири регіони Польщі вирізняються найбільшим спадом. Вони
знаходяться (за винятком Куявсько-Поморського) біля східного кордону
країни, що, як здається, може підтвердити висловлену польськими
фахівцями кілька років тому думку про нерівномірність розвитку сектора
МСП після вступу в ЄС.

У регіональному вимірі зменшення кількості реєстрації не відмічено лише
в Любуському воєводстві. Цей малий регіон, що знаходиться біля західного
кордону, за неповних 100 км від Берліну (близько 3,4 млн. жителів),
найбільше відчув зростання попиту на пропоновані в Польщі товари й
послуги після вступу в ЄС. В інших двох воєводствах, розташованих біля
кордону з Німеччиною, позитивні наслідки вступу в ЄС дозволили зупинити
попереднє зменшення кількості заснованих МСП.

Цю тенденцію треба враховувати в Україні, оскільки при вступі нашої
країни в ЄС від цього суттєво можуть виграти західні області, які поки
що знаходяться серед найменш розвинених регіонів.

Відмічені у 2004 р. тенденції у розвитку сектора МСП Польщі у
регіональному вимірі суттєво не відрізняються від попередніх прогнозів,
зробленими польськими експертами.

Зміни в секторі МСП у 2004 р. у галузевому вимірі. Аналіз рентабельності
підприємств проведено польськими вченими в 19 галузях економіки, в яких
переважає сектор МСП, і в 8 галузях, в яких основну роль відіграють
великі підприємства. Це зроблено для того, щоб отримати відносну оцінку
галузей, де переважає сектор МСП. Для аналізу польськими дослідниками
використано дві категорії: чистий прибуток і показник рентабельності
продажу. Серед 27 проаналізованих галузей частка суб’єктів, які
показують чистий прибуток, у загальній кількості підприємств зменшилася
лише в групі підприємств енергетики. Серед галузей, в яких ріст
аналізованого показника був вищий від 10 відсоткових пунктів, було
п’ять, в яких переважає сектор МСП: роздрібна торгівля, виробництво
машин і обладнання, виробництво виробів з неметалевої сировини,
виробництво паперу, виробництво виробів з металу і три, в яких основну
роль відіграють великі підприємства: виробництво металу, вуглевидобуток
і виробництво автомобілів. Саме ці галузі зафіксували найвищий ріст
частки рентабельних фірм, яка у виробництві металу склала 18,7
відсоткового пункту, у вуглевидобутку – 14,3 відсоткового пункту і у
виробництві автомобілів – 13,6 відсоткового пункту. У групі галузей, які
досягнули росту кількості рентабельних суб’єктів не більше 5 відсоткових
пунктів, знаходяться три, де переважає сектор МСП: гумова промисловість,
деревна і деревообробна, обслуговування нерухомості та фірм, а також
одна галузь, де переважають великі підприємства.

Разом з тим треба врахувати, як підкреслюють польські дослідники, що
рентабельність галузей у 2004 р. була результатом впливу багатьох
чинників, з яких вступ в ЄС є одним, щоправда, важливим, але не єдиним
чинником.

Зростання показника рентабельності з продажу показано в 23 галузях, а
зменшення – в 4. Найбільший ріст цього показника мала вугільна і
металургійна промисловості (відповідно 15,1 і 9,4 відсоткового пункту).
Як уже згадувалося, він обумовлений, головним чином, світовою
кон’юнктурою. Наступні п’ять галузей, в яких зріс названий показник,
належать до тих, де переважають МСП: деревна і деревообробна
промисловість та виготовлення виробів із соломи і лози, швейна і хутряна
промисловість, виробництво виробів з іншої неметалевої сировини, шкіряна
і взуттєва промисловість. Цей ріст був у межах від 2 до 3,5 відсоткового
пункту. Всі вони використовують низькокваліфіковану фізичну працю своїх
робітників. У групі, де відмічено зменшення рентабельності з продажу,
знаходяться три галузі: виробництво медичних і точних інструментів та
годинників, виробництво радіо-, теле- і телекомунікаційного обладнання,
виробництво волокнистої маси і паперу.

Останню тенденцію треба врахувати в Україні, щоб не мати проблем для
вказаних галузей при вступі нашої країни до ЄС (особливо – у виробництві
радіо-, теле- і телекомунікаційного обладнання).

До галузей економіки Польщі, в якій зафіксовано найбільший приріст
показника рентабельності з продажу у 2004 р. порівняно з 2003 р., можна
віднести наступні (у тих галузях промисловості, де переважають фірми
сектора МСП): деревна і деревообробна промисловість і виробництво
виробів із соломи і лози, швейна і хутряна, меблева. Натомість у 2004 р.
не підтвердилися прогнози щодо важкої ситуації деяких напрямів
промислового виробництва, де переважають МСП.

Вплив вступу в ЄС на кращу кон’юнктуру і досягнення кращих фінансових
результатів у галузях промисловості, в яких переважає сектор МСП,
вимагає, на думку польських фахівців, щонайменше двох коментарів.
По-перше, галузі, де переважають великі підприємства (такі як
металургійна, коксохімічна, вугільна), мають значно вищі фінансові
показники, ніж галузі, в яких переважає сектор МСП.

Частина галузей, в яких переважає сектор МСП по-особливому розглядалася
в Угоді про приєднання Польщі до Європейського Союзу. Загалом же,
харчова промисловість значно поліпшила свою рентабельність після вступу
в ЄС і в 2004 р. Головним чином це стало наслідком зростання експорту і
цін на продукти харчування в країні (приблизно на 8 % у 2004 р.). У
цьому випадку поліпшення ситуації в цій галузі стало результатом вступу
в ЄС і використання можливостей вільного доступу товарів польських фірм
на внутрішній ринок Євросоюзу.

Разом з тим, вступ в ЄС вирішальним чином не вплинув на сектор
будівництва (крім тимчасового росту попиту на будівельні послуги перед
вступом до ЄС, що було пов’язано зі змінами податкових ставок на
будівельні матеріали і послуги). Сектор будівництва, а особливо
встановлення будівельного обладнання, суттєво поліпшив свої фінансові
результати. Натомість, що стосується зносу будинків, самого будівництва
та інженерно-будівельних робіт, поліпшення відбувалося не так швидко. Це
було пов’язано з повільним зростанням інвестицій і покращанням
кон’юнктури. Крім того, треба зауважити, що очікувані ефекти, пов’язані
зі вступом в ЄС, (доступ до ринків у країнах ЄС і зростання попиту,
викликаного фінансовими інвестиціями з фондів ЄС), ще не повністю
проявилися в будівництві.

2004 рік приніс значне реальне зростання динаміки роздрібної торгівлі,
майже на 7,1 % (у секторі торгівлі, у тому числі роздрібної торгівлі, де
переважає сектор МСП). Детальніший аналіз їх даних польськими експертами
показує, що це насамперед стало наслідком зростання цін, а не росту
обсягу продажу, що підтверджується таким фактом: підприємства, які
торгують паливом і продуктами харчування показали дуже високу динаміку
росту продажу (понад 14 %), тоді як інші галузі торгівлі зафіксували
невелике зростання продажу. Ціни на продукти харчування й паливо
найбільше зросли у 2004 р. У торгових підприємствах поліпшилася
рентабельність (дані без фірм групи мікро), але ефект вступу в ЄС в
цьому випадку, очевидно, не значний.

Дорожній транспорт, в якому переважає сектор МСП, також визначався
потенційним бенефіціантом вступу в ЄС з огляду на доступ на європейський
ринок після 1 травня 2004 р. Дійсно, зростання продажу в цій галузі було
високим у 2004 році і склало 9,6 % (невідома частка у продажі послуг
міжнародного транспорту фірм із сектору МСП); це був найвищий показник
серед усіх транспортних галузей після авіатранспорту (зростання продажу
– на 21,1 %).

У підприємців Польщі перед вступом в ЄС і одразу після 1 травня 2004 р.
найбільшу трудність, як зазначають польські дослідники, викликали нові
правові норми Закону про податок на товари і послуги, які значно
змінювали порядок ведення документації та розрахунків у торгових
операціях у межах ЄС. Від часу прийняття Закону про податок на товари і
послуги у березні 2004 р. міністр фінансів Польщі видав 33
розпорядження, які радикально змінювали існуючі правила. Частину з них
польські підприємці визнають такими, що ускладнюють їхню діяльність.

У свою чергу, побоювання, висловлювані раніше як експертами, так і
підприємцями Польщі щодо великих витрат, необхідних для пристосування до
європейських норм і вимог, а також пов’язані з цим загрози (гігієнічні
вимоги, ВНР, технічні норми і стандарти) не підтвердилися в повному
обсязі. З доступних неповних даних і результатів досліджень польських
фахівців видно, що, наприклад, у харчопереробній, хімічній,
електротехнічній промисловості лише частина фірм вважає, що членство в
ЄС є невигідним; це показує, що підприємці не відчувають катастрофічного
зростання кількості правил чи стандартів, які виникають з права ЄС.
Вступ Польщі до ЄС також не спричинив значного збільшення інвестицій,
пов’язаних з пристосуванням до вимог ЄС. У дослідженнях НБП 60 % фірм
заявляло, що такі інвестиції вони зробили ще перед вступом в ЄС.

Економічний ріст і ефект попиту для МСП. Рік 2004, у який Польща
вступила до Європейського Союзу, був найкращим з 1997 р. за результатами
економічного розвитку. Зростання (вимірюване темпом росту валового
національного продукту) досягнуло 5,3 %, а структура його виробництва і
розподілу не мали характеру, який би засвідчував ризик макроекономічної
нерівноваги. Зростання індивідуального споживання склало 3,2 %, видатки
брутто на основні фонди – 5,1 %, сукупний попит країни – 4,9 %. Експорт
збільшився на 30,2 %, імпорт – на 22,5 %, а від’ємне сальдо в
товарообміні становило 52,5 млрд. злотих і було нижче, ніж у 2003 р. на
3,7 млрд. злотих. Зовнішня торгівля мала позитивний вплив на економічний
ріст у 2004 р.

Членство Польщі в ЄС, безумовно, вплинуло на економічне зростання, але
рівень цього впливу дуже важко оцінити. Адже важко відділити ефект
доброї економічної кон’юнктури як елемента економічного циклу від
чистого ефекту, пов’язаного зі вступом в ЄС.

Зміцнення злотого не було ще в 2004 р. важливою проблемою для польських
МСП, які були втягнуті в міжнародні трансакції головним чином тому, що
були вигідні зміни у перехресних курсах долар/євро і було попереднє
знецінення злотого. Натомість через значні курсові коливання курсовий
ризик є більшою проблемою для польських експортноспрямованих МСП,
особливо порівняно із ситуацією у великих фірм. Вступ в ЄС був одним з
чинників, який вплинув на курс злотого і його коливання.

Вступ Польщі в ЄС не приніс до цього часу явного росту реальної
заробітної плати, тиск на підвищення заробітної плати поки що невеликий,
а механізм індексації використовується підприємцями щоразу менше. За
даними ГСУ Польщі, реальна середня місячна зарплата брутто на
підприємствах у 2004 р. зросла на 0,8 %, тобто менше, ніж у 2003 р.
(ріст на 2,0 %). Тому вплив вступу в ЄС на рівень заробітної плати був
непомітним.

Наслідків вступу Польщі в ЄС щодо росту витрат на робочу силу до цього
часу не було помітно і вони не вплинули на сектор МСП. Членство Польщі в
ЄС прискорило появу проблеми для фірм щодо заповнення робочих місць
кваліфікованими працівниками деяких професій через збільшення рівня
зайнятості на підприємствах і через їх міграцію.

Підприємства сектора МСП фінансують свою діяльність поточно та
інвестиційно за допомогою таких механізмів і форм, як власні кошти,
банківські кредити, зобов’язання, лізинг, інвестиційні фонди, емісія
акцій тощо [5, c. 227]. За даними Народного банку Польщі, власні кошти
складають близько 50 %, банківські кредити – близько 30 %, а
позабанківські фінансові інструменти – близько 20 % джерел фінансування
інвестицій.

На підставі досліджень, проведених НБП, серед головних польських банків
(які надають близько 80 % кредитів) ситуація на кредитному ринку в ІІІ
кварталі 2004 р. вказувала на послаблення тиску попиту з боку сектора
МСП. Натомість зріс попит на довготермінові кредити, а стабілізувався
ринок короткотермінових. Така ситуація означає зміну порівняно з І і ІІ
кварталом 2004 р., в яких спостерігався ріст попиту на кредит в обох
секторах.

Доступ для кредиту для малих фірм у Польщі залишається одним з важливих
бар’єрів у діяльності, а високі процентні ставки (незважаючи на
зниження) є складною перешкодою для розвитку. Традиційна вразливість
щодо рівня процентних ставок зменшується пропорційно розміру
підприємства (а тому є більшою проблемою для сектора МСП). Натомість
банки вказували на зростання тиску конкурентів як на причину пом’якшення
кредитної політики у четвертому кварталі 2004 р.

Різні думки баків і підприємців щодо доступності кредиту і змін у цьому
питанні не є новим явищем. Однак фактом залишається значне зростання
надання кредитів в останніх кварталах 2004 р. попри зменшення
співвідношення між величиною кредиту і ВНП у 2004 р. Цей парадокс можна
пояснити, на думку польських експертів, щонайменше трьома явищами.
По-перше, змінами курсу – зміцнення злотого означає нижчу номінальну
заборгованість фірм, які мають кредити у іноземній валюті, а таких є
близько 25 % вартості всіх кредитів. По-друге, спостерігається ріст
заборгованості частини підприємств, у тому числі більше зростання у фірм
із сектора МСП, і сплати заборгованості великими суб’єктами. По-третє,
частина фірм, переважно великих, найчастіше використовує власні кошти на
фінансування діяльності.

Вступ в ЄС опосередковано, очевидно, вплинув на збільшення кредитування,
спрямованого в сектор МСП, і доступ до зовнішнього капіталу. Але й у
цьому випадку ефект кон’юнктури важко відокремити від ефекту вступу в
ЄС. Адже полегшений доступ до кредитів для сектора МСП виникає і з того,
що краща кон’юнктура частково є ефектом вступу в ЄС, а конкуренція
схиляє банки до спрямування уваги на цей сектор.

Вступ в ЄС також означав початок діяльності структурних фондів, у тому
числі спрямованих на розвиток підприємництва та малих і середніх
підприємств. У першому кварталі 2005 р. у межах СОП „Ріст конкурентності
підприємств” закінчено оцінку подань, складених підприємцями у межах
першого кола подань на напрям 2.3, який призначений на інвестиційні
дотації. Зацікавленість підприємців у інвестиційних дотаціях була дуже
велика. Було складено 6 495 подань, з яких 2 537 відкинули Регіональні
Фінансуючі Інституції, 751 було рекомендовано до фінансування. Загальна
сума, яка повинна бути виділена на це 721 подання, сягає 396,8 млн.
злотих. Крім фінансової підтримки, участь фірм у цих програмах має часто
виразний освітній ефект, адже фірми зобов’язані подати детальні плани
розвитку і бізнес-плани. Таку роботу часто фірми виконують вперше.

Результати дослідження „Конкурентність сектора МСП 2005”, проведеного
ПКПП Левітан (презентація – березень 2005), вказують на зростання
зацікавленості сектора МСП у використанні фінансової допомоги у 2005 р.
порівняно з попереднім роком: 28,8 % заявило про збільшення використання
допомоги зі структурних фондів у поточному році. Однак підприємці
звертали увагу на невідповідність підтримки з боку ЄС потребам
підприємців. На їхню думку, більшість тих фондів повинна служити
безпосередній підтримці інвестицій. Не було зацікавленості у фондах
поручництва і у виділенні коштів на консультації і підвищення
кваліфікації.

Найчастіше згадувана можливість сектора МСП після вступу в ЄС – це
доступ до єдиного європейського ринку. Ліквідація митного кордону,
безпосередній доступ польських товарів до ринку без потреби проведення
додаткових сертифікацій мали значно знизити трансакційні витрати і так
піднести конкурентність польської економіки, у тому числі сектора МСП.
Також можливості надання послуг мали суттєво поліпшитися. У цьому
випадку можна побачити пошук польськими фірмами можливості надання
послуг в інших державах – членах ЄС, особливо в Німеччині, Швеції,
Великобританії і Голландії. На жаль, польські підприємства, і передусім
– МСП, зіштовхуються з різними перешкодами, які не відповідають умовам
вступу Польщі в ЄС. Попри те, їм вдається здобути щоразу більше
контрактів, головним чином, як субпідрядникам.

У зв’язку з зазначеним вище можна зробити такі висновки:

1. Зроблені польськими фахівцями прогнози щодо позитивного впливу вступу
країни до Європейського Союзу щодо малих і середніх підприємств в
основному виправдалися.

2. Вступ Польщі до ЄС сприяв насамперед фінансово-економічному
розвиткові МСПР, розташованих на західних кордонах Польщі та в
промислово розвинених воєводствах країни.

3. У галузевому аспекті вступ Польщі до ЄС передусім позитивно
позначився на розвитку МСП у таких галузях, як роздрібна торгівля,
виробництво машин і обладнання, виробництво виробів з неметалевої
сировини, виробництво паперу, виробництво виробів з металу.

4. Не підтвердилися побоювання багатьох підприємств щодо різкого
зростання їх витрат, необхідних для пристосування польських товарів до
вимог ЄС.

5. Основними джерелами фінансування МСП у Польщі залишаються власні
кошти підприємств і банківські кредити.

6. Вступ до ЄС вплинув на збільшення кредитування МСП з боку банків і
зовнішніх інвесторів, у тому числі за рахунок структурних фондів
Євросоюзу.

Література:

1. Por.: art. 104-106 ustawy z 2.07.2005 o swobodzie gospodarczej (Dz.
U. Nr 173 poz. 1807).

2. Grabowski M., Kalinobski T., Tarkowski M. Sektor MSP rok po akcesil
proba oceny //Polska w Unii Europejskij: doswiadczenia pierwszego roku
czlonkostwa/ – Warszawa: UKIU. 2005. – s. 273–302.

3. Przedsi’biorczo[ w Polsce 2004, MGiP. – Warszawa, 2004.

4. Korzy[ci i koszty czBonkostwa Polski w Unii Europejskiej – raport z
badaD, Centrum Euroejskie Natolin. – Warzsawa, 2003; WpByw akcesji
Polski do Unii Europejskiej na sektor maBych i [rednich przedsi’biorstw,
op.cit.

5. Карлін М.І. Фінанси зарубіжних країн. – К.: Кондор, 2004. – 384с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020