.

Світові валютно-фінансові системи та їх еволюція (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
115 1525
Скачать документ

Реферат на тему

Світові валютно-фінансові системи та їх еволюція

1. Національна та світова валютні системи

Валюту і гроші часом уявляють як ідентичні поняття, хоча всередині
країни частіше використовується термін “гроші”, а термін “валюта” —
зовні.

При вживанні поняття грошей питання про їх “національність” практично не
виникає, але в міжнародних трансакціях національна приналежність валюти
відіграє першочергову роль.

Термінологічна різниця між грошима і валютою існує і в багатьох мовах.
Наприклад, money і currency — в англійській, geld і valjuta (wahrung) —
у німецькій. Щодо російського слова “деньги”, то його можна вважати
“приємною” спадщиною татаро-монгольського іга. Український термін
“гривня” походить ще з Київської Русі; термін “валюта”, що має сьогодні
міжнародне поширення, прийшов із Франції.

Випуск грошей тісно пов’язаний з національним суверенітетом і символізує
владу держави, що виражається в її здатності примусити своїх громадян
приймати видруковані державою гроші. Але держава не може нав’язувати
свої гроші за межами своїх кордонів. Тому використання національних
грошей у міжнародних розрахунках передбачає домовленість сторін і
пов’язане з необхідністю обміну валют.

Перетворюючись у валюту, гроші приймають на себе додаткову функцію —
стають товаром, продаються і купуються, мають ціну в грошових одиницях
іншої країни. Звідси випливає, що валюта як грошовий товар повинна мати
не тільки внутрішнє, а й міжнародне визнання. У світовому співтоваристві
має існувати довіра до валюти того чи іншого учасника міжнародних
зв’язків, тобто переконаність у тому, що її можна обміняти на інші
валюти. На практиці валюти вільно перетинають кордони і повертаються
назад.

По суті, йдеться про здатність національних платіжних засобів бути
обміняними на іноземні гроші, яка гарантується, як правило, центральним
банком країни походження грошей.

З одного боку, якщо залишатися в рамках внутрішніх проблем, то
виявляється, що операції з валютою є складовою грошово-кредитної сфери,
активно впливаючи на стан державного бюджету і економічного зростання.

З іншого боку, оскільки ізольованих національних економік не існує, а
національні господарства пов’язані між собою ланцюгом взаємних
зобов’язань, то в цьому плані валютні відносини постають як ключова
форма міжнародних економічних зв’язків. Товарообіг і рух факторів
виробництва, науково-технічне і гуманітарне співробітництво, культурний
обмін і туризм обслуговуються через валютні операції.

Найбільш простим визначенням валюти є визнання як такої банкнот, чеків,
монет іноземних держав, між тим як вітчизняні гроші можуть стати валютою
на зовнішніх ринках.

Історія грошей наповнена парадоксами. З’явившись на світ у вигляді
посередника в товарному обміні, еквівалента, що протистоїть всьому
товарному світові, гроші з плином часу самі перетворюються на товар,
одержуючи власну ціну.

Отже, валюта, в широкому розумінні цього поняття, означає грошову
одиницю будь-якої країни (долар, фунт стерлінгів, марка, франк тощо).

Поняття валюта використовується в таких значеннях:

• національна валюта — грошова одиниця певної країни або той чи інший її
тип (золота, срібна, паперова);

• іноземна валюта — грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні
засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і які
використовуються в міжнародних розрахунках;

• міжнародна {регіональна) валюта — міжнародна або регіональна грошова
розрахункова одиниця, засіб платежу: СДР (спеціальні права запозичення),
ЕКЮ.

Різні форми світогосподарських зв’язків — торгівля товарами та
послугами, виробниче та науково-технічне співробітництво, міграція
робочої сили та розвиток світового туризму, рух позичкового капіталу та
інвестицій формують міжнародний попит і відповідні пропозиції відносно
тієї чи іншої національної валюти.

Міжнародні валютні відносини — це сукупність валютно-грошових і
розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, які
виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності
національних господарств.

Міжнародні валютні відносини складаються і розвиваються на основі
експорту товарів, капіталів, робочої сили та новітньої технології,
спільного підприємництва. Основною цільовою функцією цих відносин,
зрештою, є забезпечення необхідних умов для процесу відтворення у межах
світового господарства та обслуговування світогоспо-дарських зв’язків.
Сам процес міжнародних валютних розрахунків належить до сфери розподілу
та обміну, але разом із тим тісно пов’язаний з процесом відтворення у
сфері матеріального виробництва. Причому між процесом відтворення і
валютними відносинами існує як прямий, так і зворотний зв’язок. Адже, з
одного боку, розвиток процесу відтворення виступає об’єктивною основою
валютних відносин, оскільки породжує експорт капіталу, міжнародний обмін
товарами та послугами, передачу технології і т. ін. та відповідно
визначає весь комплекс валютних відносин, що пов’язані з міжнародним
оборотом останніх. З іншого боку, хоча валютна сфера — вторинна щодо
сфери матеріального виробництва, вона не лише пасивно відбиває хід
виробничих процесів, а й активно на неї впливає.

Отже, міжнародні валютні відносини — одна з головних складових
міжнародних економічних відносин. Найважливішим елементом міжнародних
валютних відносин виступає валютна система. Розрізняють національну та
світову валютні системи. Остання розвивається на регіональному та
глобально-світовому рівнях. У свою чергу регіональні, світові та
національні валютні системи активно взаємодіють між собою, утворюючи
єдину цілісну систему міжнародних валютних відносин.

Функціональні особливості валютних відносин втілюються в
історично-конкретних валютних системах, які є формою правової та
інституційної організації валютних відносин.

Валютні відносини тісно пов’язані з внутрішніми грошовими відносинами.
Тому еволюція міжнародних валютних відносин у специфічному вигляді
повторює, як ми побачимо нижче, розвиток внутрішнього грошового обігу
країн. Разом із тим валютні відносини не виключають національного
характеру грошового механізму окремих країн. У процесі поглиблення
міжнародного поділу праці та розвитку економічних зв’язків відбувається
інтеграція систем національних грошових відносин та світових валютних
відносин, і функціональні відмінності між ними практично нівелюються.

Історично спочатку виникли національні валютні системи, які були
закріплені національним законодавством з урахуванням норм міжнародного
права. Національна валютна система є складовою грошової системи країни,
хоч і відносно самостійною, оскільки виходить за національні рамки. Її
особливості визначаються ступенем розвитку і станом економіки та
зовнішньоекономічних зв’язків країни.

Національна валютна система — це форма організації економічних відносин
країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки,
утворюються та використовуються валютні кошти держави. Основні елементи
національної валютної системи визначаються національним законодавством.

Її структурними елементами є: національна валюта — грошова одиниця
держави; валютний паритет як основа валютного курсу;

режим курсу національної валюти; організація валютного ринку;

f

r-‚eyyyyyyyyyyyoiaiiiiiiiiiiii

S?TiXo]-c.gOivn‚s$voooooooooooooooooooooooooooo

обслуговують та регулюють валютні відносини країни; умови обміну
національної валюти на золото та інші валюти — конвертованість валюти.

Національна валютна система є органічною частиною системи грошових
відносин окремих держав. Її функціонування регулюється національним
законодавством кожної країни. На основі такого законодавства
встановлюється механізм взаємодії національних і світових грошей, спосіб
їх конвертованості, рейтингу та регулювання валютних курсів, формування
та використання міжнародної ліквідності, золото-валютного запасу,
кредитних ресурсів та ін. До складу національних валютних систем входять
відповідні інфраструктури! ланки — банківські та кредитно-фінансові
установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, інші державні та
приватні інститути.

Світова валютна система — це форма організації міжнародних валютних
(грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною
домовленістю. Це сукупність способів, інструментів і міждержавних
органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий
оборот у межах світового господарства.

Світова валютна система включає ряд конструктивних елементів:

світовий грошовий товар, валютний курс, валютні ринки та міжнародні
валютно-фінансові організації.

Світовий грошовий товар виступає носієм міжнародних валютно-грошових
відносин і приймається кожною країною як еквівалент вивезеного з неї
багатства. Історично першим міжнародним грошовим товаром було золото,
пізніше в міжнародних розрахунках стали використовувати кредитні гроші
(векселі, банкноти, чеки та депозити). У 70-х роках з’являються
спеціальні міжнародні та регіональні платіжні одиниці — СДР та ЕКЮ.

Сукупність всіх платіжних інструментів, які можуть бути використані в
міжнародних розрахунках, називають міжнародною ліквідністю. Це золото,
вільнооборотні валютні запаси держав та міжнародні гроші.

Другим елементом світової валютної системи є валютний курс. Це мінова
вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях
інших країн. Валютні курси можуть бути фіксованими (твердими) і
плаваючими (гнучкими). В основі фіксованого валютного курсу лежить
монетний паритет (ваговий вміст золота в національних грошових
одиницях), плаваючі валютні курси не зв’язані з монетними паритетами, а
визначаються шляхом зіставлення паритетів купівельної сили валют, тобто
оцінки в національних грошах вартості однакового “кошика” товарів.

Третім елементом світової валютної системи виступають валютні ринки.
Першим таким ринком був ринок золота як грошового товару, де золото
продавалось на основі офіційної ціни, що була закріплена міжнародним
договором. Офіційна ціна золота за одну тройську унцію (31,1035 г)
становила в 1837—1934 pp. — 20, 67 дол. США, 1934—1968 pp. — 35 дол., у
1968 p. вона була підвищена до 38 дол. Остання офіційна ціна золота
становила 42,22 дол. Цей ринок проіснував до серпня 1971 p., коли
офіційна ціна на золото була ліквідована. Нині ціна на золото
складається під впливом попиту і пропозиції, а ринок золота функціонує
як звичайний товарний ринок.

Розширення кредитних відносин привело до необхідності формування власне
валютних ринків, які існують на основі розгалуженої системи банківських
взаємозв’язків провідних країн розвинутої ринкової економіки та
міжнародних і регіональних валютно-фінансових установ. У своїх функціях
продавця та покупця іноземної валюти, з одного боку, та органів, які
здійснюють розрахунки із закордонними контрагентами, з іншого, банки та
інші валютно-фінансові установи у своїй сукупності утворюють міжнародний
валютний ринок. Поряд із ним функціонує євровалютний ринок, який виник
на основі транснаціо-налізації спеціальних рахунків приватних банків
провідних країн світу.

Четвертий елемент світової валютної системи — це міжнародні
валютно-фінансові організації: Міжнародний валютний фонд (МВФ),
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який разом зі своїми
філіями — Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), Міжнародною
асоціацією розвитку (МАР), Багатостороннім агентством з гарантій
інвестицій (БАГІ) та Міжнародним центром із врегулювання інвестиційних
суперечок (МЦВІС) — утворює групу Світового банку, банк міжнародних
розрахунків у Базелі, регіональні банки розвитку та ін.

Світова валютна система базується на функціональних формах світових
грошей. Світовими називаються гроші, які обслуговують міжнародні
економічні, політичні та культурні відносини, а грошова операція,
завдяки якій у певній країні можна придбати платіжні засоби, що є
дійсними і можуть бути використані за кордоном, є вже операцією
валютною.

Еволюція функціональних форм світових грошей повторює з певним
відставанням шлях розвитку національних грошей — від золотих до
кредитних грошей. Підтвердженням цього є той факт, що в умовах, коли
золото виконувало всі функції грошей, грошова і валютна системи —
національна і світова — були тотожні, з тою лише різницею, що монети,
виходячи на світовий ринок, скидали, за висловом К. Маркса, “національні
мундири” і приймались до оплати на вагу. Іншим прикладом дії вказаної
закономірності є базування світової валютної системи у XX ст. на одній
або декількох валютах провідних країн світу.

Головне завдання світової валютної системи полягає в ефективному
опосередкуванні платежів за експорт й імпорт товарів, капіталу, послуг
та інших видів міждержавної господарської діяльності, створенні
сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці,
забезпеченні безперебійного функціонування економічної системи вільного
підприємництва. Через світову валютну систему здійснюється перелив
економічних ресурсів з однієї країни в іншу або ж цей процес блокується,
розширюється чи звужується ступінь національної самостійності країни, а
також переміщуються економічні труднощі (інфляція, безробіття) з одних
країн до інших.

Отже, світова валютна система виступає однією з головних рушійних сил,
які можуть або сприяти розширенню міжнародних економічних відносин, або
навпаки — обмежувати їх інтенсивність. Тому розвиток міжнародних
економічних відносин значною мірою залежить від характеру світової
валютної системи і дієвості функціонування її інститутів.

Література

Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.

Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга,
1999.

Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.

Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.

Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.:
Финансы, 1997.

Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк.,
1997.

Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и
статистика, 1996.

Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.

Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и
статистика, 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020