.

Операції СПОТ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
353 6651
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Операції СПОТ

ПЛАН

1. Поняття операції СПОТ, її особливості

2. Характеристика угод типу “СПОТ”

3. Операції СПОТ та форвардний курс

4. Строкові та форвардні операції

5. Практика визначення дати СПОТ

Список використаної літератури

1. Поняття операції СПОТ, її особливості

Операції спот – найпоширеніші та становлять до 90% обсягу валютних угод.
У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні операції
здійснюються на умовах спот, тобто з датою валютування на 2-й робочий
день після дня укладання угоди. Міжнародний ринок поточних конверсійних
операцій називається спот – ринком.

Спот-курс (курс спот) – ціна валюти однієї країни, виражена у валюті
іншої країни. Спот є угодою купівлі-продажу валюти за курсом,
зафіксованим в угоді, відповідно до якої обмін валют між
банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих
днів, не враховуючи дня укладення угоди. Той, хто прострочив платіж,
платить прогресивно зростаючий штраф-відсоток. Швидкість одержання
валюти в таких операціях дала підстави називати ці угоди “готівковими”.

Головний курс спотових угод – це курс телеграфного переводу. В основі
угод спот лежать кореспондентські відносини між банками. Умови
розрахунків спот досить зручні для контрагентів угоди: протягом
поточного і наступного дня зручно обробити необхідну документацію,
оформити платіжні та інші телекси для виконання умов угоди.

Крос-операції застосовуються при поєднанні валютного обміну з
купівлею-продажем цінних паперів. Цікавим є досвід триступеневої схеми,
що практикувалась нашими маклерами: долар – ваучер – гривня – долар.
Угода давала спекулятивний ефект в умовах відносно низького валютного
котирування приватизаційного сертифікату порівняно з його гривневим
курсом.

Своп є валютною операцією, що поєднує купівлю валюти на умовах спот у
замін на національну з наступними викупами. Операція свот здійснюється з
метою придбання валюти, не обхідної для міжнародних розрахунків,
підтримки певних залишків на поточних рахунках, диверсифікації валютних
резервів, тобто перевід резервів з однієї валюти в іншу. Валютний своп –
це комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з
різними датами валютування. Щодо свопу, то дата виконання найближчої
угоди називається датою валютування, а дата виконання більш віддаленої
за терміном зворотної угоди – датою завершення свопу. Свопи, як правило,
укладаються на термін до 1 року.

Якщо найближча конверсійна угода є купівлею валюти (базової, як
правило), а більш віддалена – продажем валюти, такий своп називається
“купив/продав”, а якщо навпаки, то “продав/купив” .

Суть валютної операції своп полягає в обміні між двома банками на
визначений час двох валют з поверненням один одному в кінці угоди
початкових валют. Операція своп є різновидом репорту або депорту, тобто
комбінацією готівкового продажу і термінової купівлі валюти або навпаки.

Репорт є терміновою угодою, при якій власник цінних паперів або валюти
продає їх банку (на біржі) із зобов’язанням наступного викупу через
певний строк за новою, більш вищою ціною (курсом). Різниця між продажною
і покупною ціною складає фактичну плату за кредит. Ця різниця також
називається репорт.

Звичайно, забезпеченням операції репорту є державні цінні папери, серед
яких найбільш привабливими є державні короткострокові облігації.

Депорт є терміновою угодою, протилежною репорту. Депорт укладається (як
правило, на біржі) у розрахунку па зниження курсу пінних паперів
(валюти) з метою отримання прибутку у вигляді курсової різниці.

2. Характеристика угод типу “СПОТ”

Операції спот – найпоширеніші та становлять до 90% обсягу валютних угод.

Валютна операція “спот” — це купівля-продаж валюти на умовах її поставки
протягом двох робочих днів від дня укладання угоди за курсом,
зафіксованим в угоді.

У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні операції
здійснюються на умовах спот, тобто з датою валютування на 2-й робочий
день після дня укладання угоди. Міжнародний ринок поточних конверсійних
операцій називається спот-ринком.

Спот-курс (курс спот) – ціна валюти однієї країни, виражена у валюті
іншої країни, спот (англ. spot – готівкова) є угодою купівлі-продажу
валюти за курсом, зафіксованим в угоді, відповідно до якої обмін валют
між банками-контрагентами проводиться, як правило, протягом 2-х робочих
днів, не враховуючи для укладення угоди. Той, хто прострочив платіж,
платить прогресивно зростаючий штраф-відсоток. Швидкість одержання
валюти в таких операціях дала підстави називати ці угоди “готівковими”.

Строк постачання валюти має назву дата валютування (value date). Продану
валюту продавець негайно переказує на рахунок, що вказується
банком-бенефіціаром, за курсом, зафіксованим у момент укладання валютної
угоди.

Курс tod/overnight котирується, якщо поставка відбувається в день
укладення угоди, курс overnight — за поставки наступного дня, курс
tom/next — якщо виконання припадає на наступний день після вихідного.
При цьому курс за угодою “спот”, як правило, коригується залежно від
рівня процентних ставок за відповідними валютами.

Лише на валютному ринку в Токіо поставка валют за угодами звичайно
здійснюється протягом наступного робочого дня. Це пояснюється тим, що на
цьому ринку робочий день розпочинається раніше порівняно з іншими
валютними ринками, і це дає можливість здійснити своєчасний переказ
валюти.

При валютній угоді “спот”, як правило, застосовується курс банківського
переказу. Курс готівкових угод публікується в котирувальних бюлетенях.
Ці операції є найпоширенішими, їхня частка становить більше 50% обсягу
валютних угод на міжбанківському ринку.

За допомогою операцій «спот» банки забезпечують потреби своїх клієнтів у
іноземній валюті для міжнародних розрахунків, створюють можливості для
міграції капіталів, у тому числі «гарячих грошей», з однієї валюти в
іншу, здійснюють арбітражні та спекулятивні операції.

В основі угод спот лежать кореспондентські відносини між банками. Умови
розрахунків спот досить зручні для контрагентів угоди: протягом
поточного і наступного дня зручно обробити необхідну документацію,
оформити платіжні та інші телекси для виконання умов угоди.

Основними учасниками спот-ринку виступають комерційні банки, які
здійснюють такі валютні операції:

•    напряму з клієнтами — підприємствами приватного і державного
секторів;

•    на міжбанківському ринку напряму з іншими комерційними банками;

•    через брокерів з банками і клієнтами;

•    з центральними банками країн.

Характерними рисами спот-ринку є:

1)     виконання платежів протягом двох робочих банківських днів (як
правило) без нарахування процентів на суму валюти;

2)     виконання угоди головним чином на базі електронної торгівлі з
підтвердженням електронними повідомленнями (авізо) протягом наступного
робочого дня;

3)     діють обов’язкові курси: якщо дилер великого банку цікавиться
котируваннями іншого банку, то оголошені йому котирування є
обов’язковими для виконання угоди з купівлі-продажу.

Основними інструментами спот-ринку є електронний переказ каналами
системи СВІФТ, яка забезпечує цілодобовий доступ швидкісної мережі
передачі міжбанківської інформації у стандартній формі за високого
ступеня контролю та захисту несанкціонованого доступу.

Процес установлення валютного курсу має назву котирування валют, яке
може бути прямим або непрямим (зворотним), прямим/зворотним.

 

Дилери отримують інформацію про поточні зміни обмінні курсів у
електронних інформаційних системах типу “Reuters”, “Telerate”,
“Bloomberg”, “Knightridder”, а також з телефонних розмов дилерами інших
банків та брокерських домів. Деякі банки орендують у системи Reuters
власні сторінки, на яких відображають інформацію про свої останні курси
придбання/продажу валют Однак курси, зафіксовані на цих сторінках, не є
обов’язковими для виконання даним банком;

4) звичайні обсяги на ринках доларів США — 3—5 млн. швейцарських франків
— 5—10 млн.;

5) на спот-ринку банки котирують валюти за курсами: продажу ask (offer)
rate — AR(OR) — більший курс; придбання bid rate — BR — низький курс;

середня арифметична AR та BR — середній курс застосовується дилерами для
зовнішньоторговельних контрактів.

На валютному ринку базові котирування встановлюються маркет-мейкерами
(market-makers). Учасників, які використовують ринок, що визначається
маркет-мейкером, називають маркет-тейкерами (market-takers).

Вибір курсу користувачем ринку є дзеркальним відображенням котирувань,
що пропонуються маркет-мейкерами.

Хоча спот-операції належать до “швидких” валютних операцій, все-таки і
вони підвладні валютному ризику. Це пов’язано насамперед з технічними
особливостями клірингових розрахунків, що існують у більшості країн
світу, а також з часовими різницями в роботі валютних ринків. Наприклад,
валютні ринки США і Західної Європи розділені п’ятьма годинними поясами
і тому платежі в доларах можуть направлятися на кілька годин пізніше від
платежів у західноєвропейських валютах, все ж встигаючи до відведеного
строку валютування по операції, що може призвести до можливості
виникнення ризику збитків. Крім того, особливістю багатьох клірингових
систем є те, що інформація про одержання платежу від контрагента стає
відомою лише на наступний день після дати валютування, а за цей час
різка зміна валютного курсу може призвести до збитків або до упущення
вигоди.

 

 

 

3. Операції СПОТ та форвардний курс

Своєрідним поєднанням операцій “спот” та “форвард” є операції своп, що
являють собою комбінації купівлі або продажу валюти на умовах “спот” з
одночасним укладенням зворотньої угоди на умовах “форвард”. Дані
операції є зручними для банків, оскільки тимчасово забезпечують
необхідною валютою без ризику, пов’язаного із зміною курсу.

Операції “своп” здійснюються з метою придбання банком необхідної валюти
для забезпечення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків,
кредитування (якщо клієнт пред’являє попит на позики в певній іноземній
валюті), а також для укладення угод на грошових ринках, пов’язаних з
короткостроковим експортом капіталів.

Строкові валютні операції тісно пов(язані з процентними ставками по
короткострокових депозитах. Форвардний курс має тенденцію до підвищення,
якщо процентні ставки обмінної валюти нижчі, ніж процентні ставки
контрагентної валюти. І навпаки, валюта країни де банківська процентна
ставка вища буде мати у форвардній операції відповідну “знижку”. При
однакових ставках банківського процента регулятором валютного обміну
залишається “спот”-курс.

У міжнародній практиці більшість країн орієнтується на ставку “ЛІБОР”
(London: jnter Bank Offered Rate) – процент по міжбанківських депозитах
у Лондоні.

Розрахунок премії чи дисконту до форвардного курсу можна зробити за
флрмулою:

КВ (%В – %А) ( СФ

П / Д = ——————————— , де

360 ( 100

КВ – “спот”-курс валюти для продажу,

%В – ставка “ЛІБОР” по депозитах у валюті, що необхідна для купівлі,

%А – ставка “ЛІБОР” по депозитах у валюті, що продається,

СФ – строк форвардної операції.

Наприклад, комерційний банк хоче продати 10000 доларів США за фунти
стерлінгів з доставкою через шість місяців. Спот-курс:

1 долар = 0,58 ф.стерл., ставки “ЛІБОР” по доларах – 3,8%, а по ф.
стерл. – 6%.

Тоді:

0,58 ( (6 – 3,8) ( 180

П / Д = ——————————— = 0,0032.

360 ( 100

Форвардний курс = 0,58 + 0,0032 = 0,5832.

Вартість продажу складає 5832 ф.стерл. за 10000 доларів.

Другий приклад. Ставка “ЛІБОР” по депозитах у гривнях складає 35%
річних, а по доларах – 10%. Курсова ціна долара – 1,9 грн.

Якщо український банк хоче купити 10000 доларів США за гривні з
доставкою через місяць, то теоретично премія продавця у гривнях може
складати:

(35 – 10) ( 1,9 ( 30

П / Д —————————— = 0,04.

360 ( 100

Ціна 10000 дол. = 10000 ( 1,94 = 19400 грн.

Строкові або форвардні операції слугують для отримання прибутку у
вигляді курсової різниці, а також для страхування суб(єктів ринку від
валютних ризиків. Окрім цього, операції на строк – це широке поле
діяльності валютних дилерів, які ведуть гру на підвищенні або зниженні
ринкових курсів.

Отже, касові операції полягають у купівлі-продажу валюти на умовах
поставки її не пізніше другого робочого дня з дня укладання угоди за
курсом, узгодженим у момент її підписання. Такі угоди можуть передбачати
поставку валюти в той же день, на наступний робочий день, проте
найчастіше – на другий робочий день. Ця остання угода називається
“спот”, а касові операції на цій умові – “операції спот”. Операції спот
дають можливість їх учасникам оперативно задовольнити свої потреби у
валюті на вигідних умовах.

Операція “спот” – це угода на купівлю-продаж іноземної валюти на
короткотерміновий преріод. Доставка валюти здійснюється після заключення
угоди, але не пізніше двох робочих днів. Відповідно до цього
визначається і валютний курс “спот”-курс на момент укладання угоди.
Існує два “спот” курси для валюти: курс попиту (big rate) – курс, за
яким клієнт може купити одну валюту в обмін на іншу і курс пропозиції
(offer rate) – курс, за яким клієнт може продати одну валюту в обмін на
іншу.

Валютні операції ( це вид банківської діяльності, пов’язаний з обміном
однієї валюти на іншу, що передбачає купівлю і продаж іноземної валюти
за національну або інші валюти. Такий обмін може здійснюватись банком
шляхом проведення операцій “спот”, “форвард” та їх комбінацій.

Операції “спот” ( це купівля однієї валюти на іншу на поточних ринкових
умовах з поставкою валюти не пізніше, ніж через два робочих дні після
укладення угоди. Операції “спот” застосовуються здебільшого для
негайного отримання іноземної валюти у зовнішньоторгових розрахунках, а
також для швидкого переливу капіталів.

Операції “форвард” передбачають поставку для обміну певної суми валюти
на визначену дату в майбутньому (більш, ніж через два робочих дні) за
курсом, зафіксованим в момент укладення угоди. До настання строку обміну
(як правило, через 1-6 місяців) розрахунки по валютах не проводяться.
Метою операцій “форвард”, окрім отримання валют для комерційних
операцій, є страхування капіталовкладень за кордоном, а також отримання
спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці.

Учасники касових операцій мають можливість:

– терміново одержати валюту для погашення своїх зовнішньоекономічних
зобов’язань;

– уникнути втрат від зміни валютних курсів: імпортер негайною купівлею
інвалюти страхує себе від можливих втрат унаслідок підвищення її курсу,
а експортер негайним продажем інвалюти страхується від втрат, пов’язаних
з падінням її курсу;

– оперативно диверсифікувати свої валютні запаси, а банкам – ще й
оперативно відрегулювати свою валютну позицію.

Строкові валютні операції полягають у купівлі-продажу валютних цінностей
з відстрочкою поставки їх на термін, що перевищує два робочі дні. Ці
операції, у свою чергу, підрозділяються на кілька видів залежно від
механізму їх здійснення: форвардні, ф’ючерсні, опціонні та їх похідні.

Характерною особливістю строкових операцій є те, що вони оформляються
стандартизованими документами (контрактами), які мають юридичну силу
протягом певного часу (від підписання до оплати) і самі стають об’єктом
купівлі-продажу на валютних ринках. Ці документи називаються валютними
деривативами. До них належать передусім форвардні та ф’ючерсні
контракти, опціони.

4. Строкові та форвардні операції

Строкові операції на валютних ринках з’явилися відносно недавно (в
70-80-ті роки XX ст.) і розвиваються дуже швидко. Це обумовлено
насамперед частими і значними коливаннями валютних курсів і пов’язаними
з ними суттєвими валютними ризиками. Строкові операції дають можливість,
з одного боку, застрахуватися від валютних ризиків, а з іншого –
одержати додатковий дохід спекулятивними діями.

Форвардні операції – це різновид строкових операцій, що полягає в
купівлі-продажу валюти між двома суб’єктами з наступною передачею валюти
в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладання
контракту. У форвардних контрактах строки передачі валюти звичайно
визначаються в 1, 2, 3, 6 та 12 місяців. При їх підписанні ніякі аванси,
задатки тощо не допускаються.

Найскладнішим моментом такого контракту є визначення курсу майбутнього
платежу, тобто форвардного курсу. Цей курс складається з курсу спот,
тобто фактично діючого на момент укладання контракту, і надбавок чи
знижок, пов’язаних з різницею в банківських процентних ставках у
країнах, валюти яких обмінюються. Ця різниця називається форвардною
маржею, і пов’язана вона з тим, що якби учасники контракту поклали
відповідні суми валюти у свої банки, то до моменту використання їх для
платежу за контрактом вони одержали б різні суми доходів. Щоб вирівняти
умови для кожного учасника форвардного контракту, валюта країни з вищим
рівнем процента буде продаватися за форвардним курсом, нижчим від курсу
спот (продаж з дисконтом), а валюта з нижчим рівнем процента – за вищим
від курсу спот (продаж з премією).

Відмова від виконання форвардних контрактів не допускається. Ці операції
широко використовуються насамперед для страхування валютних ризиків.
Характерними рисами цих операцій є те, що вони здійснюються на
міжбанківському (позабіржовому) ринку, умови форвардного контракту не є
строго формалізованими і визначаються сторонами досить довільно. Тому ці
умови й особливо ціни таких контрактів не є “прозорими” для інших
учасників ринку.

Валютний своп – це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на
умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно і розраховані на одну
і ту ж валюту. Наприклад, на умовах спот долари США негайно продаються,
а на умовах форварду у того ж контрагента долари купуються з поставкою
через певний строк і за домовленим курсом. Валютний своп забезпечує
зворотний рух валютного потоку, що дає можливість ефективно
використовувати його в спекулятивних цілях, для хеджування валютними
ризиками та управління валютною позицією банку.

5. Практика визначення дати СПОТ

Для проведення точності розрахунків необхідно знати як визначити дату
спот.

Наприклад, банк в Лондоні продає 1000000 UKP банку у Нью-Йорку, і
визначено курс у 1,6740 USD за UKP. На дату спот банк в Лондоні повинен
буде заплатити 1000000 UKP тому, кого нью-йоркський банк використовує в
якості свого кореспондента в Лондоні. Цим банком-кореспондентом цілком
може бути, той самий банк у Лондоні, який виступає в якості однієї із
сторін в угоді. В обмін на це лондонський банк одержить в Нью-Йорку
1674000 USD.

Але як визначити дату спот? На практиці це робиться просто.

Якщо одна сторона зв’язується з іншою і проводить (запитує) тверде
котирування (ціна, за якою сторона, що дає котирування бажає провести
угоду/операцію на розумну суму) для розрахунків по спот, то в якості
дати спот буде використана та, яку вкаже банк, який надає котирування,
якщо до укладення угоди не було вибрано якоїсь іншої сприятливої дати. У
цьому прикладі дата спот наступить через 2 дні. І ця дата повинна
співпасти з банківським робочим днем в обох центрах, у Лондоні і
Нью-Йорку.

Таким чином, якщо угоду укладено в п’ятницю, і не завадять ніякі
національні свята, в обох країнах, то дата спот припаде на наступний
вівторок. Щоправда, можуть бути і проблеми, якщо у Нью-Йорку понеділок
буде вихідним днем у банку, то тоді нью-йоркський банк прийме
нью-йоркську дату спот, яка припадає на наступну середу, а не на
вівторок. Лондонський дилер, у свою чергу визначив в якості дати спот
вівторок, як це повинно бути у Лондоні. У вівторок лондонський банк
заплатить 10000 UKP очікуючи, отримати доларовий еквівалент Нью-Йорку
але дізнається, не вчасно про те, що нью-йоркський банк перекаже долари
тільки в середу.

Відповідно, професійний дилер рідко припускає такі помилки і з такими
валютами, але не слід, забувати про операції з неосновними і рідкісними
валютами, країнами розклад вихідних в яких не є широко відомим.

Зрозуміло, що правильна розрахункова дата є важливою, бо іноземні
валютні ринки діють за правилом компенсованої вартості, за яким жодна з
сторін в угоді не надає кредит іншій стороні. Це означає, що у той день,
коли лондонський банк виплачує суму у фунтах стерлінгів, американський
банк повинен переказати доларовий еквівалент. Відповідно, неможливо, щоб
обидва платежі надійшли до відповідного одержувача одночасно. З різницею
у 5 годин (інколи в 6). Лондонський банк припиняє розрахункові операції,
у той час як Нью-Йоркський тільки відкриває свої двері. Як бути у такій
ситуації? Лондонський банк надасть банку в Нью-Йорку внутріденний
овердрафт.

Овердрафт – короткотерміновий кредит (як правило, до 10 днів), який
надається банком надійному клієнтові понад залишок на поточному рахунку
в межах раніше обумовленої суми.

На щастя в умовах розвиненого валютного ринку проценти стягуються лише
по одноденному овердрафту, а по внутріденному ніякі проценти не
нараховуються.

Загалом, дата спот – це другий діловий банківський, робочий чи
кліринговий день після дня укладення угоди, якщо сюди не потрапляють
святкові чи вихідні дні центру, який дає котирування.

Єдиним винятком є той випадок, коли дата спот в банку, який надає
котирування будь-якої валюти співпадає з банківським вихідним у
країни цієї валюти.

Список використаної літератури

Опарін В.М. Фінанси.(загальна теорія) -К.: КНЕУ, 1999.

Пащенко П., Соловей Н.Стратегія управлення фінансовими ресурсами.
//Бизнес-информ.-1998. -№20.

Ріппа М.Б. Фінансові проблеми реформування системи пенсійного
забезпечення. //Фінанси України. -2000–№5.

Родионова Н. Финансы. – М.: Финансы, 1995.

PAGE

PAGE 15

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020