Реферат на тему:
Фінансовий ліверидж
У попередніх темах ми вже зазначали, що фінансовий стан підприємства
значною мірою залежить від того, наскільки оптимальною буде структура
джерел коштів підприємства.
Процес оптимізації структури активів і пасивів, спрямованих на одержання
прибутку, у фінансовому аналізі має назву лівериджу.
В. В. Ковальов дає таке визначення цього показника:
Фінансовий ліверидж – потенційна можливість впливати на прибуток шляхом
зміни обсягу і структури власного та позикового капіталу.
Фінансовий ліверидж означає включення в структуру капіталу підприємства
заборгованості, тобто позикового капіталу, який дає постійний прибуток.
Цей показник розглядають як важіль, за допомогою якого можна значною
мірою змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства.
Оскільки жоден кредитор не надасть позикових коштів без гарантій та
забезпечення, які дає власний капітал, процес забезпечення – це
формування позикового капіталу на основі власного. Тобто
використовується задана величина власного капіталу для залучення
позикових коштів.
Рівень фінансового лівериджу вимірюється відношенням темпів зростання
чистого прибутку (?ЧП %) до темпів зростання валового прибутку (?П %)
.
Він показує, у скільки разів темпи зростання чистого прибутку
перевищують темпи зростання валового прибутку. Це перевищення
забезпечується за рахунок ефекту фінансового важеля, складовою якого є
його плече, тобто відношення позикового капіталу до власного. Залежно
від конкретних умов підприємство має можливість збільшувати чи
зменшувати плече важеля і тим самим впливати на прибуток та
рентабельність.
Рівень фінансового лівериджу прямо пропорційно впливає на ступінь
фінансового ризику підприємства та норму прибутку, яку вимагають
акціонери: що вища сума відсотків до виплати (а вони, доречі, є
постійними обов’язковими витратами), то менший чистий прибуток. Таким
чином, що вищий рівень фінансового лівериджу, то вищий фінансовий ризик.
Ті підприємства, фірми, котрі мають значну частку позикового капіталу,
мають назву підприємств, фірм з високим рівнем фінансового лівериджу,
або фінансово залежного підприємства; підприємство, фірма, які
фінансують свою діяльність тільки за рахунок власного капіталу,
називаються фінансово незалежними.
Зарубіжні економісти рекомендують вимірювати ефект фінансового
лівериджу. Вплив лівериджу на результати діяльності буде позитивним у
тому разі, якщо прибуток на власний капітал перевищує прибуток на
загальну суму активів.
?Ефект фінансового лівериджу вимірюється за формулою:
При цьому прибуток розраховують таким чином.
Прибуток на власний капітал:
Прибуток на суму активів:
Дамо оцінку фінансовому лівериджу залежно від структури
капіталу.
За даними, наведеними в Табл. 103, обчислимо, які зміни відбудуться в
рентабельності власного капіталу при відхиленні прибутку від базового
рівня на 15 %
Наведені дані дають підставу зробити висновки про те, що в тому разі,
коли підприємство фінансує свою діяльність лише за рахунок власних
коштів, коефіцієнт фінансового лівериджу дорівнює 1, тобто ефект важеля
відсутній. Із зростанням питомої ваги позикового капіталузбільшується
розмах рентабельності власного капіталу (РВК), коефіцієнта фінансового
лівериджу і чистого прибутку. Це свідчить про підвищення ступеня
фінансового ризику інвестування при високому плечі важеля.
Таблиця 103 Зміна коефіцієнта фінансового лівериджу залежно від
структури капіталу
Показники
Підприємства
А
Б
В
Загальна сума капіталу
2500
2500
2500
Частка позикового капіталу
0
50
75
Балансовий прибуток
425
500
575
425
500
575
425
500
575
Сума відсотків за кредит
–
–
–
150
150
150
225
225
225
Податок (30%)
127,5
150
172.5
82,5
105
127.5
60
82,5
105
Чистий прибуток
297,5
350
402,5
192,5
245
297,5
140
192,5
245
Рентабельність власного капіталу (РВК)
11,9
14,0
16,1
15,4
19,6
23,8
22,4
30,8
39,2
Розмах РВК
4,2
8.4
16,8
Темп приросту валового прибутку (? П%)
-15
–
+ 15
-15
–
+ 15
-15
–
+ 15
Темп приросту чистого прибутку (?ЧП)
-15
–
-15
-21,4
–
+21,4
-27,3
–
+27,3
Коефіцієнт фінансового лівериджу
1
1,43
1,82
На жаль, фінансовий ліверидж як показник переваги рентабельності
власного капіталу над рентабельністю всіх активів у вітчизняній практиці
фінансового аналізу майже не застосовується. Це зумовлено високою ціною
банківських кредитів, відсутністю кредитних
376
взаємовідносин між суб’єктами господарської діяльності. Кожен з них
старається по можливості користуватися лише власними фінансовими
ресурсами, а не вдаватися до позик.
Із встановленням ринкових відносин, стабілізацією кредитної політики, на
наш погляд, цей важливий показник фінансового аналізу займе своє місце
серед показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
