Реферат на тему
Фінансова безпека підприємства
План
1. Теоретичні засади фінансової безпеки підприємства
2. Реалізація інтересів підприємства як основа забезпечення його
фінансової безпеки
3. Індикатори фінансової безпеки підприємства
4. Рівні фінансової безпеки підприємства
Література 1. Теоретичні засади фінансової безпеки підприємства
Фінансова безпека є універсальною категорією, що відбиває захищуність
суб’єктів соціально-економічних відносин на всіх рівнях, починаючи з
держави і закінчуючи кожним її громадянином. Фінансова безпека
підприємства – це захищеність його діяльності від негативних впливів
зовнішнього середовища, а також спроможність швидко усунути різноманітні
загрози або пристосуватися до існуючих умов, що не позначаються
негативно на його діяльності. Зміст даного поняття містить у собі
систему засобів, що забезпечують конкурентостійкість і фінансову
стабільність підприємства, а також сприяють підвищенню рівня добробуту
робітників.
Вартий уваги і ресурсно-фунуціональний підхід, в рамках якого фінансову
безпеку підприємства слід розглядати як такий стан корпоративних
фінансових ресурсів і підприємницьких можливостей, за якого гарантується
найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та
динамічного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним
впливам (загрозам).
Дещо по іншому можна сформулювати визначення фінансової безпеки
підприємства, якщо скористатись підходом, що зреалізований при
обґрунтуванні суті національної безпеки в ЗУ “Про основи національної
безпеки України”. При цьому фінансову безпеку підприємства слід
розглядати як захищеність життєво важливих інтересів підприємства, за
якої забезпечуються його сталий розвиток, своєчасне виявлення,
запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз економічним
інтересам.
Дослідження фінансової безпеки суб’єктів господарювання на сьогодні є
доволі проблемним. Наукові розробки у цій галузі знань практично
відсутні. Значно більше уваги приділяється вивченню економічної безпеки
підприємства загалом.
Необхідність постійного дотримання фінансової безпеки зумовлюється
об’єктивно наявним для кожного суб’єкта господарювання завданням
забезпечення стабільності функціонування та досягнення головних цілей
своєї діяльності. Рівень фінансової безпеки фірми залежить від того,
наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть
спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки
окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.
Джерелами негативних впливів на фінансову безпеку можуть бути:
1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб’єктів
господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій,
підприємств-конкурентів);
2) збіг об’єктивних обставин (стан фінансової кон’юнктури на ринках
даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс
мажорні обставини тощо).
Залежно від суб’єктної обумовленості негативні впливи на фінансову
безпеку можуть мати об’єктивний і суб’єктивний характер. Об’єктивними
вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного
підприємства, або його окремих працівників. Суб’єктивні впливи мають
місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих
його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).
Головна мета фінансової безпеки підприємства полягає в тім, щоб
гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер
і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних
цілей фінансової безпеки належать:
забезпечення високої фінансової ефективності роботи;
підтримка фінансової стійкості та незалежності підприємства;
досягнення високої конкурентноздатності;
забезпечення високої ліквідності активів;
підтримка належного рівня ділової активності;
забезпечення захисту інформаційного поля і комерційної таємниці;
ефективна організація безпеки капіталу та майна підприємства, а також
його комерційних інтересів.
Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних
структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації фінансової
безпеки.
Загальна схема процесу організації фінансової безпеки включає такі дії
(заходи), що здійснюються послідовно або одночасно:
1) формування необхідних фінансових ресурсів;
2) загальностратегічне прогнозування та планування фінансової безпеки;
3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності
підприємства;
4) загально-тактичне планування фінансової безпеки;
5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;
6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю
підприємства;
7) здійснення функціонального аналізу рівня фінансової безпеки;
8) загальна оцінка досягнутого рівня фінансової безпеки.
2. Реалізація інтересів підприємства як основа забезпечення його
фінансової безпеки
Фінансова безпека підприємства є комплексним поняттям і пов’язана не
лише з внутрішнім станом самого підприємства, а й з впливом зовнішнього
середовища, з його суб’єктами, з якими підприємство вступає у
взаємозв’язки. В цьому плані фінансова безпека відображає узгодженість,
збалансованість інтересів підприємства та інтересів суб’єктів
зовнішнього середовища. З цих позицій фінансова безпека підприємства
може розглядатися як практичне втілення положень теорії ресурсної
взаємозалежності, у відповідності до якої в своїй діяльності
підприємство повинно брати до уваги не лише свої, а й різноманітні
інтереси партнерів і конкурентів.
В цьому випадку фінансова безпека розглядається як міра гармонізації у
часі і просторі економічних інтересів підприємства з інтересами
пов’язаних з ним суб’єктів зовнішнього середовища. Підприємство буде
знаходитись у фінансовій безпеці, якщо його фінансово-економічні
інтереси гармонізовані з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища –
покупців, постачальників, інвесторів, конкурентів, держави і суспільства
загалом.
Рис. 1. Взаємозв’язки підприємства з суб’єктами зовнішнього середовища
по виробництву і обмінних операціях
Виходячи із визначення поняття “інтерес”, що означає користь, вигода,
дохід, видається можливим розглядати інтереси підприємства як його
взаємодію з суб’єктами зовнішнього середовища, яка реалізується постійно
чи на протязі певного періоду часу, примусово чи за вибором
підприємства, результати якої забезпечують можливість отримання доходу.
Визначальними ж будуть інтереси саме власників засобів виробництва –
суб’єкта контролю над підприємством. Саме суб’єкт контролю формує
систему інтересів підприємства і відповідно забезпечує визначальний
вплив на безпеку підприємства.
Сама по собі наявність чи відсутність контролюючого суб’єкту (а це може
бути не лише власник засобів виробництва, а й скажімо кредитор) не може
бути позитивним чи негативним фактором. Важливим є співпадання чи не
співпадання інтересів контролюючого суб’єкту і підприємства.
Особливу актуальність питання виявлення контролюючого суб’єкту має для
акціонерних товариств. Ця актуальність обумовлена особливостями
структури капіталу АТ, наслідками реорганізації державних підприємств в
АТ, домінуванням цієї організаційно-правової форми в економіці України і
формуванням відносин власника засобів виробництва з керівництвом
підприємства.
Згідно вітчизняного законодавства поняття контролю над АТ ототожнюється
з контрольним пакетом акцій. Проте світова практика корпоративних
відносин вносить суттєві зміни до теоретичних схем. Яскравим прикладом в
цьому плані є наявність АТ інсайдерського типу, де власників акцій є
дуже багато і реального контролю над діяльністю підприємства вони не
мають, хоча і де-факто можуть впливати на корпоративне використання
майна. Значну групу акціонерів-інсайдерів представляють працівники
підприємства. В Україні нараховується близько 25 млн. індивідуальних
акціонерів, що складає більше половини населення держави. В США
відповідно цей показник складає 21,1%, у Великобританії – 15,8%, в
Японії – 9%, Німеччині – 5,5%.
В таких умовах фінансова безпека АТ інсайдерського типу багато в чому
залежить від рівня компетентності і добросовісності їх керівників, від
їх готовності приймати і реалізовувати рішення, направлені на захист
інтересів усіх акціонерів.
У разі наявності крупних акціонерів-аутсайдерів в списку акціонерів
фінансову безпеку АТ оцінити однозначно важко. З однієї сторони, поява
таких акціонерів, особливо якщо це супроводжується менеджерським
талантом, здатна спричинити значний вплив на характер і якість
стратегічних рішень фірми. З другої сторони, наявність такого акціонера
може супроводжуватись такими особливостями, як орієнтація в проведенні
дивідендної політики на фінансування інвестиційних проектів і програм,
зміну стратегічних пріоритетів в діяльності підприємства, що у випадку
управлінських помилок може привести до погіршення фінансових
результатів, а отже до зниження фінансової безпеки.
ooooooooooonoaaaaaaaaaaaaa
`H`?`yoiiiiiiiiiaiiiiiiiiiiiiii
важливі потреби власників, керівників і персоналу підприємства,
реалізація яких забезпечує досягнення мети діяльності підприємства.
Фінансово-економічні інтереси підприємства в першу чергу обумовлені його
позицією на ринку і конкурентоздатністю його товарів. Вони представлені
такими показниками, як підконтрольна доля ринку, ціна, затрати на
виробництво і прибуток. Фінансові інтереси пов’язані також з наявністю і
доступністю грошових засобів, а звідси з доходами на інвестований
капітал чи позики. Більш конкретно фінансові інтереси фірми
прослідковуються через призму індикаторів фінансової безпеки.
3. Індикатори фінансової безпеки підприємства
Індикаторами фінансової безпеки підприємств, організацій установ можуть
бути:
мінімальний розмір статутного фонду;
величина активів;
обсяг продаж;
оборотність активів;
розмір інвестицій;
коефіцієнт рентабельності капіталовкладень;
строк окупності капітальних вкладень;
рівень інновацій;
показник достатності сукупного капіталу;
частка запозиченого капіталу;
прибутковість капіталу;
прибутковість активів;
відношення прибутку до середньрічного капіталу;
достатність обігового капіталу;
ліквідність (поточна – відношення зобов’язань до активів банку зі
строком виконання до 1 місяця; короткострокова – від 1 до 3 місяців;
загальна);
величина ліквідного дефіциту;
коефіцієнт миттєвої оцінки (різновид коефіцієнта ліквідності);
платоспроможність;
максимальний розмір ризику на одного позичальника;
рівень оподаткування;
період погашення дебіторської заборгованості;
розмір позичкового відсотка;
коефіцієнт покриття відсотка;
періодичність погашення кредиторської заборгованості;
сума кредитування дебентурою (незабезпеченим борговим зобов’язанням).
Індикаторами фінансової безпеки галузі можуть бути:
обсяг неплатежів підприємств галузі;
частка простроченої заборгованості у загальному обсязі заборгованості
підприємств галузі;
питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств
галузі;
показники, що характеризують динаміку числа збиткових підприємств по
галузі;
рівень і динаміка величини збитків по галузі.
4. Рівні фінансової безпеки підприємства
Комплексної моделі оцінки рівня фінансової безпеки підприємства на
сьогодні не має. Така методика існує по відношенню до оцінки рівня
економічної безпеки. Користаючись цим підходом, формально критерій рівня
фінансової безпеки можна оцінити через співвідношення брутто-інвестицій
та інвестицій, які необхідні підприємству для забезпечення фінансової
безпеки.
Не вдаючись до методики розрахунку зазначимо, що оптимальним є рівень
безпеки який рівний 1. чим дальше показник рівня безпеки віддаляється
від цього значення і прямує до 0, тим критичнішим стає рівень фінансової
безпеки підприємства.
На основі кількісної оцінки можна виділити рівні фінансової безпеки
підприємства і дати їх інтерпретацію з позиції глобального інтересу
підприємства – збереження його ринкової позиції. Виділення рівнів
фінансової безпеки підприємства і їх інтерпретація залежать від
інтенсивності конкуренції в галузі, де діє підприємство. Таке твердження
базується на основі висновку: чим нижчий рівень конкуренції на ринку чи
галузі, тим вищий рівень фінансової безпеки підприємства і, навпаки, чим
вищий рівень конкуренції, тим нижчий рівень фінансової безпеки
підприємства, оскільки для його підтримки необхідні значні інвестиції.
Для підприємств, працюючих в умовах конкуренції, можна виділити наступні
види рівнів фінансової безпеки підприємства: підтримуючий, мінімальний,
дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий. Кількісна
оцінка кожного виду рівнів фінансової безпеки підприємства і його
характеристика з позиції збереження глобального інтересу підприємства –
збереження ринкової позиції – наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Характеристика рівнів фінансової безпеки підприємства, діючого в умовах
конкуренції
Рівень фінансової безпеки підприємства Показник рівня фінансової безпеки
Характеристика стану підприємства на момент оцінки фінансової безпеки
1 2 3
Підтримуючий До 0,05 Нестійкість фінансової безпеки. Підприємство
знаходиться на межі фінансової безпеки, оскільки при незначному зменшені
прибутку може її втратити
Мінімальний 0,06 – 0,10 Підприємство знаходиться в фінансовій безпеці і
здатне найближчі рік-два її підтримувати
Дуже низький 0,11 – 0,19 Обсяг інвестиційної підтримки умов, що
забезпечують фінансову безпеку підприємств, дозволяє зберегти займаючу
ринкову позицію в поточному періоді, ставить під загрозу її в найближчій
перспективі.
Низький 0,2 – 0,29 Об’єм інвестиційної підтримки умов, , що забезпечують
фінансову безпеку підприємств, дозволяє зберегти займаючу ринкову
позицію в поточному періоді і в найближчій (рік – два) перспективі
Середній 0,3 – 0,49 Об’єм інвестиційної підтримки умов, , що
забезпечують фінансову безпеку підприємств, дозволяє зберегти займаючу
ринкову позицію в поточному періоді і в середній (два – чотири роки)
перспективі, а також заложити фундамент формування конкурентних переваг
Високий 0,5 – 0,7 Інвестиційна підтримка умов, обумовлюючих фінансову
безпеку підприємства, здійснюється з врахуванням основних потреб ринку,
що дозволяє зберегти стратегічні позиції підприємства на ринку, мати
суттєві конкурентні переваги
Дуже високий Понад 0,7 Інвестиційна підтримка умов, обумовлюючих
фінансову безпеку підприємства, здійснюється з врахуванням практично
всіх потреб ринку, що дозволяє підприємству мати суттєві конкурентні
переваги стратегічного характеру і стати лідером ринку (чи галузі)
Для підприємств, діяльність яких носить монопольний характер і захищена
протекціоністськими діями з боку держави від світової конкуренції, рівні
фінансової безпеки можуть бути наступними: підтримуючий, необхідний і
достатній. Кількісна оцінка таких рівнів фінансової безпеки підприємства
– монополіста і його характеристика з позиції розширеного відтворення
капіталу наведені в таблиці 2. Якщо діяльність підприємства –
монополіста на внутрішньому ринку не захищена протекціоністськими діями
з боку держави від конкуренції зі сторони закордонних компаній, то тоді
для оцінки рівнів його фінансової безпеки можна скористатися даними
таблиці 2.
Таблиця 2
Характеристика рівнів фінансової безпеки підприємства – монополіста
Рівень фінансової безпеки підприємства Показник рівня фінансової безпеки
Характеристика стану підприємства на момент оцінки фінансової безпеки
Підтримуючий Нищий Ем, прйнятого в галузі Темпи відтворення капіталу
підприємства недостатні. Фінансова безпека підприємства носить нестійкий
характер, оскільки його ринкові позиції забезпечуються переважно за
рахунок протекціоністських дій зі сторони держави
Необхідний Ем, прийнятий в галузі Темпи відтворення капіталу
підприємства носять нормативний характер, що забезпечує підтримку
необхідної кількості дій виробництва на необхідному якісному рівні
заданим планам підвищення організаційно-технічного рівня виробництва
Достатній Більше Ем, прийнятого в галузі Темпи відтворення капіталу
підприємства перевищують нормативний рівень що дозволяє забезпечити ріст
організаційно-технічного рівня виробництва
Література
Барановський О.І. Фінансова безпека: монографія. Інститут економічного
прогнозування. – К.: Фенікс, 1999. – 338с.
Экономическая безопасность: Производство – финансы – банки. / Под ред.
В.К. Сенчагова. – М.: Финстатинформ, 1998. – 616с.
Мунтіян В.І. Економічна безпека України: монографія. – К.: КВІЦ, 1999. –
461с.
Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека
підприємства: сутність та механізми забезпечення: монографія. – К.:
Лібра, 2003. – 280с.
Глобалізація і безпека розвитку: монографія / За ред. О.Г. Білоруса. –
К.: КНЕУ, 2001. – 733с.
Міжнародне оподаткування: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної
літератури, 2003. – 550с.
Ведута Е.Н. Государственные экономические стратегии. – М., 1998. – 440с.
Качка Т. Боротьба з відмиванням грошей: Комплексний порівняльно-правовий
аналіз відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу в
сфері боротьби та запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним
шляхом. – К.: Реферат, 2004. – 288с.
Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика:
Монографія. – К.: НІСД, 2003. – 368с.
Хасбулатов Р.И. Мировая экономика: В 2-х т. Т.1. – М.: Экономика, 2001.
– Т.1 – 598с.; Т.2 – 674с.
Фінансовий ринок
Інвестори
Фінансові посередники
Постачальники матеріалів
Постачальники обладнання
Інноваційні фірми
Ринок робочої сили
Експерти і консультанти
Підготовка кадрів
Ринкові контрагенти
Покупці
Маркетингові фірми
Взаємозв’язок підприємства із зовнішнім середовищем
Реалізація продукції
Ресурсне забезпечення виробництва
Фінансове забезпечення
Забезпечення кадрами
Інформація
Ціна
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
