.

Факторингові послуги на фінансовому ринку. Перспектива розвитку інститутів фінансового посередництва в Україні (контрольна робота)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
458 3627
Скачать документ

Контрольна робота

Факторингові послуги на фінансовому ринку. Перспектива розвитку
інститутів фінансового посередництва в Україні

І. Факторингові послуги на фінансовому ринку

Ринок факторингових послуг має досить коротку історію розвитку. Перші
факторингові послуги були надані американськими банками в 50-х роках XX
ст. Офіційно вони були визнані одним із видів банківської діяльності в
США в 1963 р. З часом факторингові послуги стали надавати не тільки
факторингові відділи комерційних банків, а й спеціалізовані факторингові
компанії.

Починаючи з 70-х років ринок факторингових послуг почав інтенсивно
розвиватись у країнах Західної Європи. Щорічні обсяги факторингових
операцій і на сьогодні в більшості промислово розвинених країн Європи
постійно зростають. Для впорядкування ринку факторингових послуг та
зменшення ризиків у своїй діяльності факторингові компанії Європи
об’єднались у міжнародну організацію факторингових компаній, що дало їм
змогу використовувати правові санкції до боржників — резидентів різних
країн.

У багатьох країнах на ринку факторингових послуг основну роль сьогодні
відіграє невелика кількість факторингових компаній, які охоплюють
практично весь ринок і нерідко пов’язані з великими комерційними
банками. Вітчизняні комерційні банки також мають право надавати
факторингові послуги, однак частка факторингу в їх балансах на сьогодні
незначна і коливається в межах від 0,5% до 5%.

Поява і розвиток ринку факторингових послуг пов’язані значною мірою з
постійним зростанням конкуренції на ринку товарів та послуг,
удосконаленням форм та методів взаємодії між суб’єктами підприємницької
діяльності, споживачами та виробниками продукції. Більшість корпорацій,
що здійснюють сьогодні свою діяльність на ринках промислово розвинених
країн, мають відповідні галузям та пропорційні сумарним активам
стабільні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості. Це є
наслідком широкого використання в підприємницькій діяльності механізму
комерційного кредитування. І якщо значні обсяги кредиторської
заборгованості свідчать про відповідні обсяги фінансових ресурсів, що
перебувають у тимчасовому розпорядженні підприємства, то значні обсяги
дебіторської заборгованості — про неможливість використання відповідної
суми коштів. Кошти надходять у розпорядження підприємств лише в разі
погашення дебіторської заборгованості.

Оскільки механізм комерційного кредитування є необхідною умовою
функціонування підприємницьких структур в умовах сучасної ринкової
економіки, проблема на сьогодні полягає не в погашенні в повному обсязі
дебіторської заборгованості, а в ефективному управлінні нею. Як правило,
проблеми з управлінням та своєчасним погашенням дебіторської
заборгованості виникають у фірм, що знаходяться на етапі зростання:
розширюють виробництво, займаються освоєнням нових видів продукції,
шукають нові ринки збуту. Іноді фірми не можуть забезпечити своєчасне
погашення дебіторської заборгованості і надходження коштів із-за різкого
збільшення обсягів реалізації в кредит або надання кредитів покупцям на
тривалий термін (наприклад, при експортних операціях).

У таких випадках фірми звертаються за допомогою до факторингових
компаній, які спеціалізуються на торгових боргах, зокрема управляють
боргами, викуповують їх, а також надають кредити під дебіторську
заборгованість.

При управлінні боргами клієнта фірма-фактор здійснює управління
рахунками-фактурами клієнта, веде бухгалтерський облік-продаж, здійснює
кредитний контроль та отримує борги. При цьому факторингова фірма не
тільки поліпшує менеджмент підприємства, беручи на себе роботу
адміністрації, а й знижує витрати клієнта на утримання управлінського
апарату. Послуги фактора при обслуговуванні великих боргів досить дешеві
й становлять від 0,7 до 2% купівельної вартості боргів клієнта.

Купуючи борги клієнта, фактор бере на себе ризики втрат по безнадійних
боргах і здійснює страхування клієнта від збитків по безнадійних боргах.
У більшості випадків фактор купує борги клієнта без права регресу. Це
означає, що фактор не вимагає повернення своїх коштів, якщо борги
клієнту не повертаються.

У разі кредитування клієнта під забезпечення дебіторської заборгованості
факторингова фірма забезпечує надходження коштів клієнту авансом до
моменту отримання боргів. Розмір кредиту визначається обсягом
дебіторської заборгованості і, як правило, не перевищує 80% обсягу
заборгованості. Так, якщо обсяг продаж у кредит клієнтом становить 100
000 гр. од. на місяць, фактор може надати кредит у розмірі 80 000 гр.
од. При цьому на відміну від банківського кредитування не збільшується
валюта балансу. В активах балансу сума дебіторської заборгованості
зменшується на суму 80 000 гр. од., тоді як сума кредиторської
заборгованості в пасивах не змінюється.

Кредитні послуги фактора грунтуються на оперативній інформації і на
даних про дебіторів клієнта на відміну від банківського кредитування,
яке виходить з попередніх даних про клієнта протягом кількох років. Крім
того, фактори часто надають позики під забезпечення такими активами, які
непридатні для банківського кредитування.

Підприємства — клієнти факторингових фірм не тільки вирішують проблеми з
управлінням дебіторською заборгованістю, а й

отримують змогу своєчасно розраховуватися з постачальниками,
підтримувати оптимальний рівень запасів та забезпечувати зростання
підприємства за рахунок реалізації більшою мірою, ніж за рахунок
додаткового капіталу.

Факторингові компанії переважно фінансують фірми, що швидко
розвиваються. Для того щоб зменшити ризики в своїй діяльності до
допустимого рівня, вони надають послуги підприємствам середніх розмірів,
що працюють на ринку з низьким ризиком, продають продукцію вузького
асортименту та мають невелику кількість клієнтів. При цьому віддається
перевага підприємствам, у яких на одного дебітора не припадає значна
частка загального обороту та несплачених боргів.

Досить часто факторингові фірми здійснюють страхування факторингових
операцій, що гарантує їм захист від фінансових втрат у результаті
невиконання зобов’язань постачальниками-боржниками.

Плата за факторингові послуги складається з плати за управління
дебіторською заборгованістю, плати за кредитні операції та комісійної
винагороди за обслуговування. Плата за управління дебіторською
заборгованістю становить 0,1—1% річного обороту клієнта. Розмір процента
за кредит установлюється на рівні ринкової процентної ставки за
короткостроковими кредитами, збільшеної на 2— 4% для компенсації ризику
неповернення. Комісійна винагорода становить 0,5—3% від суми
заборгованості (куплених розрахункових документів).

ІІ. Перспектива розвитку інститутів фінансового посередництва в
Україні.

Ступінь розвитку фінансового ринку характеризується кількістю фінансових
посередників і різноманітністю фінансових послуг, які вони надають. На
розвиненому ринку здійснюють свою діяльність величезна кількість
фінансових посередників, які за невелику плату надають різні види
фінансових послуг. Ці послуги пов’язані як з емісією фінансових активів,
так і з їх обігом на вторинному ринку. При емісії корпоративних цінних
паперів та на кредитному ринку фінансові посередники сприяють
інвестуванню коштів у різні галузі економіки. При емісії державних
боргових зобов’язань та на ринку державного кредиту вони сприяють
залученню коштів для забезпечення потреб державного бюджету.

На вторинному ринку фінансові посередники забезпечують стабільне
функціонування ринку, а також задовольняють інтереси юридичних та
фізичних осіб щодо інвестування коштів у фінансові активи та вилучення
їх з процесу інвестування. При цьому інститути ринку не тільки
задовольняють потреби інвесторів щодо купівлі-продажу фінансових активів
на регулярній основі за ринковою ціною, а й надають інформаційні,
консультаційні, управлінські послуги.

До основних фінансових послуг, які надаються фінансовими посередниками
на первинному ринку, належать залучення коштів у вигляді депозитів та
надання позик, яке здійснюють комерційні банки на ринку позикового
капіталу. Такими послугами вважають також андерайтинг, або допомогу
емітентам в організації та проведенні емісій фінансових активів, що
завершується розміщенням емітованих активів на ринку. Андерайтинг, як і
багато інших фінансових послуг, у різних країнах здійснюють різні
фінансові посередники. У більшості країн Західної Європи андерайтингом
займаються комерційні банки, а в США — інвестиційні банківські фірми.

Специфіка фінансових послуг та механізм їх надання визначаються
специфікою та ступенем розвитку фінансового ринку, а також регулюванням
діяльності фінансових інститутів з боку держави. Яскравим прикладом
впливу державного регулювання на діяльність фінансових інститутів є
регулювання діяльності банків на ринку цінних паперів у різних країнах
світу.

Розрізняють три основні системи такого регулювання, які дають принципово
різні можливості банківським установам, щодо здійснення діяльності на
ринку цінних паперів і поєднання традиційної банківської діяльності з
діяльністю на фондовому ринку.

До першої системи належать такі країни, як Німеччина, Нідерланди,
Швейцарія. Там функціонують універсальні банки, які повністю
забезпечують набір банківських, страхових послуг та послуг, пов’язаних з
цінними паперами. Банки також володіють значною часткою акцій
промислових корпорацій.

Друга система — британська, яка поширена у Великій Британії, Канаді,
Австралії. Комерційні банки цих країн можуть брати участь в
андерайтингу, проте рідко надають страхові послуги. Державою обмежується
також участь комерційних банків у формуванні акціонерного капіталу
комерційних структур.

Третя система передбачає правове відокремлення комерційної банківської
діяльності від сфери діяльності з цінними паперами. Така система існує в
США та Японії. Однак японським банкам дозволено володіти значною часткою
акцій промислових корпорацій, тоді як американським — не дозволено. В
США обслуговування учасників фондового ринку комерційним банкам
практично заборонено. Переважну більшість послуг на фондовому ринку
надають інвестиційні банківські фірми та інші фінансові посередники.

Процес інвестування коштів на первинному та вторинному ринках дещо
відрізняється. На первинному ринку це процес односторонній — направлений
на збільшення обсягу коштів, інвестованих у різні галузі економіки. На
вторинному ринку це процес двосторонній, оскільки інвестування коштів у
певні цінні папери одним інвестором обов’язково пов’язано з вилученням
коштів іншим інвестором.

На високорозвинених ефективних ринках фінансові посередники допомагають
інвесторам у прийнятті зважених та оперативних

рішень щодо інвестування коштів у фінансові активи і забезпечують
реалізацію цих рішень. На таких ринках посередники забезпечують не
тільки оперативне інвестування, а й оперативне вилучення коштів
інвесторами, забезпечуючи тим самим ліквідність ринку. Саме фінансові
посередники дають інвесторам змогу в будь-який час вилучити кошти і в
разі потреби знову інвестувати їх на більш вигідних умовах.

При обслуговуванні учасників ринку одні фінансові посередники надають
лише окремий вид послуг, який і визначає в цілому їх роль на ринку, а
інші — широкий спектр фінансових послуг. До останніх належать комерційні
банки, які крім основних банківських послуг щодо залучення коштів та
розміщення їх на ринку кредитів, здійснюють велику кількість операцій
від імені та за рахунок клієнтів як на ринку позикових капіталів, так і
на фондовому і валютному ринках.

До спеціалізованих фінансових інститутів, які переважно займаються на
ринку одним видом діяльності, належать страхові, інвестиційні компанії,
брокерські фірми та ін. Так, інвестиційні компанії здійснюють діяльність
по спільному інвестуванню коштів інвесторів у диверсифікований портфель
цінних паперів. Страхові компанії, укладаючи угоди страхування,
приймають на себе певні ризики власників полісів, а залучені кошти
інвестують в пайові та боргові цінні папери.

Останнім часом у зв’язку з послабленням державного регулювання
національних ринків та зростаючими потребами учасників ринку в якісних і
різноманітних послугах фінансове посередництво набуває більш
універсальних форм. Переважна більшість фінансових посередників, що
діють на розвинених фінансових ринках, надають своїм клієнтам широкий
спектр фінансових послуг. Окремі види фінансових послуг, які в різних
країнах надаються різними типами фінансових посередників, розглянуто в
наступних розділах.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020