Шпаргалки з філософії
“100 базових філософських понять”
№ п/п Філософське поняття Визначення філософських понять
1. Світогляд сукупність поглядів, оцінок, принципів, знань, вірувань,
ідеалів, цінностей, які визначають діяльність людини, ставлення людини
до світу, її місце у світі.
2. Міфологія форма суспільної свідомості, спосіб розуміння світу,
характерний для ранніх стадій суспільного розвитку.
3. Релігія одна з форм суспільного усвідомлення – сукупність духовних
уявлень, заснованих на вірі в існування бога або богів у надприродні
сили, а також відповідна поведінка та дії.
4. Філософія теоретичний рівень мислення, який прагне не тільки
накопичувати окреме знання про світ, а і розуміти його як цілесний і
єдиний.
5. Метод спосіб пізнання, вивчення та дослідження явищ природи та
суспільного життя.
6. Методологія вчення про науковий метод пізнання.
7. Онтологія філософське вчення про буття, його основах, принципах,
структури та закономірностях.
8. Гносеологія Теорія пізнання, розділ філософії, вивчаючий можливості
пізнання, досліджуючий джерела, форми та методи пізнання, умови його
достовірності та істинності.
9. Аксіологія Теорія цінностей – узагальнені стійкі уявлення про блага,
об’єкти, які є речами бажань та прагнень людини, та яким надано переваги
самою людиною.
10. Праксеологія певна область соціологічних досліджень, яка вивчає
методику розглядання різних дій або сукупності дій з точки зору
встановлення їх ефективності.
11. Матеріалізм напрям у філософії, протилежний ідеалізму, при вирішенні
питання про відношення мислення та буття матеріалізм виходить з того, що
матерія первинна відносно до свідомості та існує незалежно від
свідомості.
12. Ідеалізм напрям у філософії, який визнає первинність свідомості
відносно до буття, духа – відносно до матерії і намагається довести що
дух, свідомість та мислення є первинні, а природа, матерія є похідні.
13. Агностицизм філософське вчення, яке заперечує пізнання об’єктивного
світу та об’єктивного значення істини.
14. Монізм філософське вчення, яке визнає основою всього існуючого один
початок: або матерію, або дух.
15. Дуалізм філософське вчення, яке визнає дух та матерію, ідеальне та
матеріальне двома самостійними та незалежними початками.
16. Плюралізм Філософське вчення, яке затверджує, що в основі буття
лежить багато незалежних початків.
17. Політеїзм Багатобожжя – релігія заснована на вірі у багато богів.
18. Монотеїзм єдинобожжя – релігія, яка признає тільки одного бога.
19. Буддизм одна зі світових релігій, яка виникла в 6 ст. до н. е. в
Індії, яка названа ім’ям свого легендарного засновника Гаутами,
отримавшого потім ім’я Будда, буддизм був поширений у Півд-Схід. та
Центр. Азії, а також Сер. Азії та Сибірі.
20. Іудаїзм релігія, поширена переважно серед євреїв; виникла у кінці
2-го тис. до н.е., є монотеїстичною з культом бога Яхве.
21. Індуїзм релігія, найпоширеніша у сучасній Індії; виникла близько 5
ст. н. е.
22. Іслам одна зі світових релігій, яка виникла в 7 ст. у Аравії.
Засновником ісламу вважається Мухамед, якого Аллах вибрав своїм
“посланником” та
(
.
†
?
–??
?
????(?.
>
”–?°°
]??
]??
]??
?філософське вчення, яке ототожнює бога з природою та розглядає природу,
як втілення божества, але інколи був формою матеріалізму (Джордано
Бруно, Спіноза).
53. Механіцизм Філософський метод, який зводить всі якісні форми руху
матерії до механічного руху, а всі складні закономірності розвитку – до
законів механіки.
54. Картезіанство Вчення французького філософа – дуаліста Рене Декарта
та його послідовників.
55. Монадологія філософське вчення Лейбніца та його послідовників, яке
приймає монади (неподільні духовні первинні елементи, які складають
основу мировоздання) за первинні елементи всього існуючого.
56. Творчість це продуктивна людська діяльність, здатна породжувати
якісно нові матеріальні і духовні цінності суспільного значення
57. Об’єктивна діалектика ця діалектика існує та діє в самих речах.
58. Суб’єктивна діалектика Діалектика, яка існує в людському мисленні,
як відображення об’єктивної діалектики.
59. Діалектика Гегеля Це теорія розвитку “абсолютної ідеї”, “абсолютного
духу”.
60. Діалектика Маркса Це теорія розвитку матеріального світу, яка
враховує різнобічність речей, їх взаємодію, суперечності, рухливість,
переходи, тощо.
61. Молодогегельянство Послідовники радикального крила гегельської
філософської школи. Критикували християнство, яке пробудило
буржуазно-демократичне мислення і політичні інтереси в суспільстві.
62. Старогегельянство Консервативне крило гегельської філософської
школи, яке виникло в Німеччині у 30-40р. 19 ст-, представники якого
намагалися інтерпретувати його вчення в дусі церковно християнської
ортодоксії.
63. Категоричний імператив Базове поняття етики Канта, яке фіксує
загальнозначні нравові предписання, які мають силу безумовного принципу
людської поведінки. Кант шукав всезагальні та необхідні закони, які
визначають вчинки людей.
64. Антропологічний матеріалізм Частина ідейного обгрунтування
буржуазної революції, проголосила недосконалість буржуазного устрою та
релігії з справжньою природою людини.
65. Філософська антропологія Розглядувала людину як найвищу та
найдосконалішу істоту – витвір природи, були проти ідеалізма,
дуалістичного розриву душі та тіла.
66. Концептуалізм Напрямок середньовікової традиції номіналізму, який
займає в питанні про універсалії позицію трактування останніх, в якості
вмісних в людині. Свідомість – назва відповідних об’єктів, які при цьому
передбачають наявність реальних істот, загальних призначень єдиної речі.
67. Український романтизм Ідейний філософічний рух в Україні, який
охоплював самі різні області науки та філософії, були притаманні
консервативні реакції на перемогу буржуазного устрою та виражався страх
перед революцією.
68. Діалектичний та історичний матеріалізм науково філософський
світогляд, невід’ємна частина марксистського вчення, в якому синтезовано
матеріалізм та діалектичний ідеалізм. Вироблявся науковий погляд на хід
суспільного розвитку та його закони.
69. Екзистенціалізм Ірраціоналістичний напрям у філософії, який вважає,
що предметом філософії є людське існування, людина, яка розглядається,
як духовний початок.
70. Позитивізм Філософський напрямок заснований на принципі: справжнє
знання досягається лише як результат окремих конкретних наук.
71. Психоаналіз Розроблений Фрейдом у кінці 19 — початку 20ст. метод
лікування психічних захворювань, а також комплекс гіпотез та теорій ,
які пояснюють роль безсвідомого у житті людини та розвитку людства.
72. Герменевтика Майстерність тлумачення текстів та вчення про принципи
їх інтерпретації
73. Буття Це те, що реально існує, це філософська категорія, що означає
реальність, яка існує об’єктивно та незалежно від свідомості людини.
74. Матерія об’єктивна реальність, яка існує незалежно від людської
свідомості та відображувана їм. Все об’єктивно існуюче являє собою різні
форми існування та руху матерії у просторі та часі.
75. Свідомість Це найвища, притаманна тільки людям і пов’язана з мовою
функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому
відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій передбаченні їх
результатів, у розумному регулюванні і самоконтролі поведінки людини.
Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі практичної
діяльності.
76. Мислення Це процес відображення світу в поняттях, категоріях,
судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях.
77. Рух Це внутрішньо зв’язана єдність буття і небуття, стабільності та
плинності, того, що зникає, з тим, що з’являється. Рух – це зміна
взагалі.
78. Розвиток Це зміна матеріального та духовного світу, його перехід від
старого до нового, який має властивість відтворення старого та
виникнення нового.
79. Пізнання Процес цілеспрямованого, активного відображення дійсності в
свідомості людини, зумовлений суспільно-історичною практикою людства.
80. Істина Це теоретична форма розв’язання суперечності між суб’єктом та
об’єктом у процесі пізнання.
81. Закон Це об’єктивність, те, що не залежить від волі та бажання
людини, від її свідомості. Також це суттєве відношення, зв’язок між
сутностями.
82. Якість і кількість Якість — це тотожна буттю визначеність, а
кількість — це філософська категорія, що відображає такі параметри речі,
явища чи процесу, як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху,
температура, тощо.
83. Закон єдності і боротьби протилежностей Основний закон діалектики,
який визначає внутрішнє джерело руху і розвитку в природі, суспільстві
пізнанні.
84. Закон заперечення заперечення Кожне явище проходить три сходинки,
кожна наступна сходинка зберігає результати попереднього розвитку. Ці
три сходинки: Теза – антитеза -синтез.
85. Одиничне і загальне Одиничне — це окремий предмет, річ, явище,
подія, факт, які характеризуються відповідними просторовими і часовими
межами, відповідною визначеністю, а загальне – це об’єктивно існуюча
тотожність між предметами, речами, явищами, що властива багатьом
предметам, речам і явищам у рамках конкретної якісної визначеності.
86. Форма і зміст Філософські категорії, які відображають взаємозв’язок
двох сторін природної та соціальної реальності. Форма це зовнішній
вигляд, а зміст -це структура.
87. Сутність і явище Філософські категорії, які відображають всі
загальні необхідні сторони всіх існуючих процесів. Сутність – це
сукупність глибинннх зв’язків, відносні та внутрішні закони, визначаючих
основні риси та тенденції матеріальної системи. Явище — конкретні події,
властивості або процеси, які виражають зовнішні сторони дійсності та
представляючі проявлення та обнародування деяких властивостей.
88. Можливість і дійсність Філософські категорії — з допомогою яких
відображується розвиток матеріального світу. Можливість фіксує
об’єктивні тенденції розвитку існування явищ, наявність умов їх
виникнення. Категорія дійсності представляє любий об’єкт (предмет, стан,
ситуація) котрий вже існує в якості деяких можливостей.
89. Людина Соціальна істота, представник людського роду, який має такі
риси – розум, воля, мудрість, емоції, рішучість, навички, вміння,
установки, переконання, інтуїція, любов, ненависть, пристрасть, тощо.
90. Суспільство Надзвичайно складний і суперечливий предмет пізнання,
який постійно змінюється, набуваючи нових форм — це не просто сукупність
людей, а єдиною системою соціальних відносин, цілісним соціальним
організмом, що розвивається певною мірою незалежно від інших соціальних
організмів.
91. Цивілізація Рівень суспільного розвитку, матеріальної культури.
92. Прогрес і регрес Прогрес – напрямок розвитку від нижчого до вищого,
рух вперед, до більш сучасного та першого, перехід на більш високий
ступінь розвитку, зміна на найкраще, а регрес – це перехід від вищого до
нижчого, рух назад, зміна на гірше.
93. Політична свідомість Як макрохарактеристика духовних явищ
політичного життя втілює єдність їхніх гносеологічних, онтологічних і
функціональних характеристик.
94. Суспільна свідомість Духовне життя людини, відображення суспільного
буття в свідомості людини.
95. Теоретичне пізнання Пояснення підстав відтворення, яке має загальний
і необхідний характер і містить відомості про внутрішні закономірності
спостережуваних явищ.
96. Об’єкт пізнання Фрагменти об’єктивної реальності, які потрапили в
коло практичної і пізнавальної діяльності людини.
97. Інтуїція Спосіб пізнання через безпосереднє чуттєве споглядання чи
умови на відміну від опосередкованого послідовного логічного мислення.
98. Об’єктивна істина Зміст знань, який не залежить ні від окремої
людини, ні від людства в цілому, яка є найважливішою гуманістичною
цінністю людини.
99. Культура Історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих
сил та здібностей людини, який виражається у типах та формах організації
життя та діяльності людей, в їх взаємовідносинах, а також у вироблених
або матеріальних та духовних цінностям.
100. Методи наукового пізнання Способи, що застосовуються свідомо на
основі знання загальних законів природи суспільства і мислення особливих
законів пізнання і окремих, специфічних законів наукового пізнання.
PAGE 4
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
