Реферат на тему:
Значення оцінки фінансової стійкості господарюючого суб’єкта на шляху
інтеграції України у Європу
На нинішньому етапі розвитку нашої держави визначальним стратегічним
напрямком є членство України в Європейському Союзі. Реальність вступу
України до Євросоюзу багато в чому визначається відповідністю устрою
держави та вітчизняної економіки Копенгагенським критеріям: наявністю
демократії в країні, створенням ринкової економіки і
конкурентоспроможністю.
Основною проблемою для України при вступі до ЄС є недостатній обсяг
фінансових ресурсів і, як наслідок, неспроможність вітчизняного
товаровиробника конкурувати з розвиненими країнами. Відновити
конкурентоспроможність наших товарів неможливо без фінансових вливань,
нарощування обсягів капітальних та фінансових інвестицій і кредитування
стратегічно важливих секторів економіки.
Фінансовий ресурс – один з найважливіших чинників перемоги у
конкурентній боротьбі. І слід не лише шукати різні джерела для його
збільшення, але й формувати умови для його залучення через гарантування
можливості збереження, примноження і повернення капіталу .
Основним джерелом нарощення обсягів фінансування є іноземні та
вітчизняні інвестиції, а також кредитування виробничого сектора.
Капітали йдуть на ті ринки, які характеризуються стабільністю,
передбачуваністю і пропонують позитивні зрушення. На жаль, Україна
продовжує належати до країн з відносно високим ступенем ризиків –
економічних, політичних, правових і саме цей чинник стримує інвестування
у реальний виробничий сектор.
Для інвестування та кредитування коштів в розвиток певного суб’єкта
господарювання, інвесторам і кредиторам важливо мати деякі гарантії
стосовно повернення вкладених грошей. В силу цієї обставини вкладникам
та кредиторам необхідно звертати особливу увагу на фінансове здоров’я
підприємства, що інвестується. Тому перед інвестуванням грошей слід
проводити аудит, що базується на застосуванні аналітичних процедур,
визначення фінансової стійкості даного підприємства та ймовірності
повернення коштів.
Фінансова стійкість – це здатність суб’єкта господарювання функціонувати
і розвиватися, зберігати рівновагу свого балансу у мінливому зовнішньому
і внутрішньому середовищі, що гарантує його платоспроможність та
інвестиційну привабливість. Фінансова стійкість і стабільність
підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і
фінансової діяльності.
Недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності
підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва і
взагалі діяльності суб’єкта господарювання. Надлишкова фінансова
стійкість також негативно впливає на виробничо-господарську діяльність,
оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи надлишкові запаси і
резерви на підприємстві.
На нашу думку, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким
станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і водночас
задовольняв потреби розвитку підприємства.
Аналіз фінансової стійкості суб’єкта господарювання на певну дату
дозволяє оцінити готовність підприємства до погашення своїх боргів, його
фінансову незалежність, тенденції зміни рівня цієї незалежності,
відповідність стану активів і пасивів основним завданням його
фінансово-господарської діяльності, встановити, наскільки раціонально
підприємство управляло власними і позиковими коштами у минулих періодах.
Аналізуючи фінансову стійкість, можна зробити висновок, що власники
підприємства (акціонери, інвестори та й інші особи, що зробили внески до
статутного капіталу) завжди прагнуть до оптимального зростання частки
позичених коштів; кредитори ж віддають перевагу підприємствам з високою
часткою власного капіталу.
На сьогодні у нашій державі відсутня комплексна система оцінки
фінансової стійкості, яка б справді допомагала інвесторам оцінити
реальний стан підприємства, що інвестується. Для оцінки фінансової
стійкості підприємства використовують понад двісті відносних аналітичних
показників, які можна розраховувати на основі фінансової звітності. Але
часто ці показники повторюють один одного і не забезпечують
об’єктивність аналізу.
¶
?
?
p?
нової, О. В. Кондратьєва, Ю. С. Маслеченкова, Г. С. ПановбїГЕ. А.
Уткіна, В. Е. Черкесової.
Такі науковці в Україні, як М. Я. Коробов, А. М. Поддєрьогін ті інші
також досліджували цю проблему.
Щоб бути реалізованим у ході аналізу, поняття „фінансова стійкість”
необхідно представити у вигляді системи показників. Зважаючи на
відсутність єдиних нормативних критеріїв щодо показників, які
характеризують фінансову стійкість, а також на їхню залежність від
багатьох факторів, автори на власний розсуд формують перелік і
пріоритетність показників. Тому ми вважаємо, що показники оцінки
фінансової стійкості мають бути визначені на державному рівні і
закріплені у відповідних законодавчих документах.
Система фінансових коефіцієнтів, що мають використовуватися для оцінки
фінансової стійкості підприємства, повинна відповідати наступним
вимогам:
– фінансові коефіцієнти повинні бути максимально інформативними й давати
цілісну картину фінансової стійкості підприємства;
– для всіх фінансових коефіцієнтів слід вказувати нормативи мінімально
задовільного рівня або діапазону змів;
– фінансові коефіцієнти необхідно розраховувати лише за даними публічної
бухгалтерської звітності підприємств;
– в економічному сенсі фінансові коефіцієнти повинні мати однакову
спрямованість (зростання коефіцієнта означає поліпшення фінансового
стану);
– фінансові коефіцієнти мають сприяти проведенню рейтингової оцінки
підприємства як у просторі (порівняно з іншими підприємствами), так і в
часі (за низку періодів) [3].
Варто зазначити, що в умовах нестабільної економіки підприємство може
легко втратити фінансову стійкість. Передумови втрати фінансової
стійкості різноманітні. Ними є результат взаємодії численних факторів,
що можуть бути як залежними від підприємства (внутрішні), так і
незалежними від його діяльності (зовнішні).
До незалежних факторів відносяться: кризовий стан економіки, економічні
умови господарювання, податкова і кредитна політика виконавчої і
законодавчої влади країни, соціальний стан споживачів продукції
(послуг), незадовільний платоспроможний попит, низький рівень
фінансового ринку, посилення міжнародної конкуренції у зв’язку з
розвитком науково-технічного прогресу та інше.
До факторів, які повністю або частково залежать від підприємства, можна
віднести: вибір виду діяльності, складу та структури продукції (послуг);
впровадження нових технологічних моделей та забезпечення випуску
конкурентоспроможної продукції; забезпечення оптимального співвідношення
між постійними і змінними витратам; забезпечення раціональної структури
капіталу; ефективне управління оборотними активами (особливо запасами);
правильний вибір тактики і стратегії управління фінансовими ресурсами;
фінансове прогнозування, тобто дослідження та розробка можливих шляхів
розвитку фінансів підприємства в перспективі.
Отже, фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших
характеристик його діяльності та фінансово-економічного добробуту. Вона
характеризує результат його поточного, інвестиційного та фінансового
розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, а також
відображає здатність підприємства відповідати за своїми боргами й
зобов’язаннями і нарощувати економічний потенціал. В ринковій економіці
фінансова стійкість виступає головною умовою життєдіяльності і основою
стабільності стану підприємства. Вона характеризує ступінь фінансової
незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його
використанням. В Україні на загальнодержавному рівні має бути визначена
система показників, яка б найкраще допомагала оцінити фінансову
стійкість.
Література:
Грищенко Р. Структуризація та консолідація банківського сектору України
// Вісник Національного банку України. – 2004.- №4. – С. 4-8.
Ковалев В. В. Финансовьій анализ: управление капиталом, выбор
инвестиций, анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика., 2000.
Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. – М.:
ИНФРА-М, 1996.
4.Яремко Л. А. Фінансова глобалізація і національна економіка // Фінанси
України. – 2003. – №10. – С. 45-56.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
