.

Зміст, цілі і завдання управління фінансовою діяльністю. Методи прогнозування фінансового стану підприємства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 9525
Скачать документ

Реферат на тему:

Зміст, цілі і завдання управління фінансовою діяльністю. Методи
прогнозування фінансового стану підприємства

1. Зміст, цілі і завдання управління фінансовою діяльністю

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова
діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить
своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської
діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань
перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

Фінансова діяльність — це система форм і методів, які використовуються
для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення
ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що
забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних
завдань:

— фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

— пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності
та платоспроможності;

— виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання,
бюджетом, банками;

— мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування
виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

— контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням
фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними
напрямками:

— фінансове прогнозування та планування;

— аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

— оперативна, поточна фінансово-економічна робота. Фінансове
прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової
роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається
загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної
виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір
використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після
сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення
фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування
величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних
відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від
реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від
обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою
залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір
запланованого прибутку.

Мета планування витрат — визначення можливості найекономнішого
витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю
продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором
збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок
економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу
виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та
рентабельність підприємств, створює реальні можливості для
самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є
матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак — прискорення
обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно
враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

— поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у
зв’язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

— раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та
скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

— зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі
науково-технічного прогресу;

— скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення
форм її збуту;

— зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація
непродуктивних витрат;

—економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної
організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні,
поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план
складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний — у формі
платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діагноз його
фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків,
виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення
доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення
рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності
підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі
фінансового планування та прогнозування.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в
такому:

— постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану
продукцію, роботи, послуги;

— своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та
послуги з постачальниками;

— забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов’язкових платежів у
бюджет та цільові фонди;

— своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;

— своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків.

2. Методи прогнозування фінансового стану підприємства

Фінансово-економічний стан – найважливіший критерій ділової активності й
надійності підприємства, що визначає його конкурентноздатність і
потенціал в ефективній реалізації економічних інтересів всіх учасників
господарської діяльності.

Ефективність фінансової діяльності підприємств у першу чергу залежить
від розробленої стратегії управління. Створення, визначення й реалізація
стратегії управління належить до досить складних і трудомістких завдань.

Для забезпечення ефективної діяльності в сучасних умовах керівництву
необхідно вміти не тільки оцінювати поточний фінансово-економічний стан
свого підприємства, але й прогнозувати майбутній з урахуванням стану
ділової активності партнерів і конкурентів.

Із цією метою в роботі пропонується механізм прогнозування фінансового
стану підприємства, заснований на наступних етапах.

Етап 1. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства в даний момент
часу й у ретроспективі на основі методів фінансового аналізу. Оцінка
проводиться по наступних групах показників: майновий стан підприємства;
фінансова стійкість підприємства; ліквідність підприємства; ділова
активність підприємства; рентабельність підприємства.

У результаті реалізації цього етапу одержуємо матрицю вихідних даних, що
відображають фінансово-економічний стан підприємства за кілька років
(кварталів), де стан підприємства розглядається як багатомірний об’єкт.

Етап 2. Збільшення обсягу вибірки вихідних даних шляхом імітації
поквартальних (помісячних) значень фінансово-економічних показників на
основі застосування сплайн-функції (пропонується скористатися кубічним
раціональним сплайном). Генерація поквартальних (помісячних) даних
проводиться для кожного коефіцієнта. Раціональні сплайни дозволяють
більш повно враховувати особливості інтерполяційної функції, дають гарну
апроксимацію функції з більшими градієнтами, зберігаючи при цьому одну з
найбільш важливих властивостей – простоту й ефективність реалізації
обчислень.

Властивість придатності сплайна до апроксимації визначається його
поведінкою у проміжних вузлах, тому що значення сплайна в основних
вузлах збігаються зі значеннями функції.

У результаті реалізації цього етапу одержуємо матрицю вихідних даних,
збільшену в обсязі в 3 – 4 рази, що забезпечить стабільність результатам
прогнозування.

Етап 3. Визначення комплексної оцінки загального фінансового стану й
локальних сфер діяльності підприємства на основі методів таксономії,
зокрема, методу рівня розвитку.

Для кожної з п’яти груп показників розраховуються локальні інтегральні
показники, на основі яких, у результаті подальшої згортки, будується
загальний інтегральний показник di.

Чим ближче значення комплексної оцінки до одиниці, тим більш стійким є
фінансовий стан підприємства. Значення інтегрального показника di
дозволяють проаналізувати динаміку зміни фінансового стану підприємства,
тобто одержати ряд упорядкованих чисел які показують місце і-ої
фінансової ситуації на універсальній шкалі Харрингтона. Дана шкала
розбиває значення інтегрального показника на три групи:

1. Добрий фінансовий стан – [0,65; 1];

2. Нормальний фінансовий стан – [0,37; 0,64];

3. Поганий фінансовий стан – [0; 0,36].

У результаті реалізації цього етапу не тільки визначаємо загальну
тенденцію розвитку фінансового стану підприємства, але й одержуємо
можливість проаналізувати причини й джерела виникнення негативних
тенденцій.

Етап 4. Прогнозування фінансово – економічного стану підприємства на
основі застосування апарата Марковських процесів. Під випадковим
процесом розуміється процес випадкової зміни фінансового стану
підприємства в часі. Щодо цього процесу приймається припущення, що
ймовірність переходу в кожний наступний стан залежить тільки від
попереднього стану, тобто процес є процесом без післядії. Наявність
великого масиву вихідних даних дозволяє розрахувати матрицю перехідних
ймовірностей, на підставі якої можна здійснити прогнозування найбільш
імовірного фінансово – економічного стану підприємства на досить велику
кількість кроків уперед.

У результаті реалізації цього етапу одержуємо ймовірності, з якими
підприємство буде перебувати в кожній із трьох фінансових ситуацій у
різні прогнозні моменти часу.

Таким чином, реалізація в процесі розробки стратегії розвитку
підприємства запропонованого механізму прогнозування, заснованого на
ідентифікації і аналізі динаміки фінансово – економічного стану,
комплексній оцінці загального стану і окремих сфер діяльності
підприємства, прогнозуванні ймовірностей перебування підприємства у
доброму, нормальному чи поганому фінансовому стані у майбутньому,
дозволить підвищити якість прийнятих управлінських рішень за рахунок
виявлення найбільш складних проблем управління фінансовими ресурсами
підприємства.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок
фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи
визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення
нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання
таких коштів.

За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір
використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після
сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення
фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування
величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних
відрахувань, прибутку, суми податків.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від
реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від
обгрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою
залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір
запланованого прибутку.

Мета планування витрат — визначення можливості найекономні-шого
витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю
продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором
збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок
економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу
виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та
рентабельність підприємств, створює реальні можливості для
самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є
матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак — прискорення
обертання оборотних коштів.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно
враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

— поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у
зв’язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;

— раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та
скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

— зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі
науково-технічного прогресу;

— скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення
форм її збуту;

— зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація
непродуктивних витрат;

—економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної
організації апарату управління підприємством.

Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні,
поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план
складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний — у формі
платіжного календаря.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства — це діагноз його
фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків,
виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення
доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення
рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності
підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі
фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої
воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні
можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити
на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства.

Список використаної літератури

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы
и статистика, 1997.

Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.

Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.

Геєць В., Клебанова Т.С., Іванов В.В. та ін.. Моделі й методи
соціально-економічного прогнозування: Підручник. – Харків: Вид. ХДЕУ,
2003.

Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина.

— К., 2002.

Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ,
1998.

Фисенко М. А. Финансы предприятий. — Минск, 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020