Реферат на тему:
Визначення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств за
допомогою Swot-аналізу
Важливим аспектом стратегії розвитку підприємств молокопереробної
галузі у ринковій економіці є створення умов для випуску продукції, яка
має конкурентні переваги на внутрішньому та зовнішньому ринках, тому що
кінцева ціль молокопереробних підприємств – перемога на конкурентному
ринку і, як наслідок, отримання прибутку. При цьому утримати перемогу –
це більш складно, ніж її досягти. Виходячи з цього, стратегія розвитку
молокопереробних підприємств має включати заходи спрямовані як на випуск
конкурентоспроможної продукції, так і на утримання досягнутого рівня
конкурентоспроможності. Усе це не можливе без певних зусиль підприємств
з вивчення конкурентного середовища. Однак, багато підприємств не вірно
трактують поняття «конкурентоспроможність», і при аналізі
конкурентоспроможності дуже часто розглядають тільки сукупність
показників якості товару, що призводить до порівняння лише якості
товарів-конкурентів. Розглянувши світовий досвід, можна дійти висновку,
що рішення про купівлю певного товару пов’язано з якістю товару тільки
на третину. Також треба знати, що кожний ринок характеризується
«власним» покупцем, а це говорить про те, що абсолютна
конкурентоспроможність яка не пов’язана з певним ринком, не існує. Тому
всі підприємства, в тому числі й молокопереробні, під
конкурентоспроможністю мають розглядати не певний показник, який має
кількісний вимір, а стратегію розвитку підприємства, яка містить
комплекс маркетингових заходів та прийомів менеджменту.
Одним з інструментів стратегічного управління, який дозволяє побудувати
стратегію поведінки підприємства в ринковому середовищі є SWOT-аналіз.
SWOT-аналіз дозволяє визначити негативні й позитивні фактори, що
впливають на діяльність підприємства як із зовні, так і з середини,
допомагає правильно оцінити можливості, які відкриваються перед
компанією в майбутньому.
SWOT-аналіз в порівнянні з іншими методами має певні переваги. По-перше,
це систематизація знань про внутрішні та зовнішні фактори, що впливають
на процес стратегічного планування; по-друге, це можливість визначити
конкурентні переваги підприємства та сформувати стратегічні пріоритети;
по-третє, це можливість періодично проводити діагностику ринку та
ресурсів підприємства.
Поряд з позитивними характеристиками SWOT-аналіз має й недоліки, які
потрібно знати і враховувати при прийнятті рішень. Недоліками
SWOT-аналізу є: суб’єктивність вибору та ранжування факторів зовнішнього
та внутрішнього середовища та погана адаптація до середовища, що
постійно змінюється. Тому SWOT-аналіз на молокопереробних підприємствах
має проводитися періодично, не менш ніж один раз на рік.
Позитивні риси SWOT-аналізу у більшості випадків все ж таки переважують
негативні, що обумовлює його популярність як інструменту стратегічного
управління.
Якісно виконаний SWOT-аналіз дає можливість виявити максимальну
кількість проблем на підприємствах. Ці проблеми беруть за основу для
розробки стратегії підприємств.
SWOT-аналіз зазвичай проводиться у такому порядку: визначаються цілі
підприємства та критерії успіху; виявляються сильні сторони підприємства
(S), слабкі сторони (W), можливості (О) та погрози (Т); формується на
базі аналізу стратегія підприємства та розробляються заходи для
реалізації обраної стратегії; регулярно проводиться контроль та оцінка
результатів.
Ситуацію наявності сильних та слабких сторін підприємства, на наш
погляд, треба розглядати за такими напрямками: виробництво, технології
та наукові розробки, організація та фінанси. Кожний обраний напрям має
бути деталізований. Важливим етапом при проведенні SWOT-аналізу є
конкретне оцінювання кожного обраного напряму або показника експертним
шляхом. При цьому треба обрати шкалу оцінювання. Для того, щоб уникнути
суб’єктивізму, треба отримати оцінки також і від експертів, які не
зв’язані з діяльністю певного підприємства.
Для отримання повної інформації, SWOT-аналіз підприємства, а точніше
аналіз його переваг та слабких сторін буде доцільно проводити в
порівнянні з конкурентами або підприємствами однієї галузі.
Можливості та загрози необхідно оцінювати за аналогічною методикою,
поділяючи їх на окремі напрями. Під час вибору факторів потрібно стежити
за тим, щоб вони не повторювалися, правильно стосувались потрібного
розділу, були суттєвими і мали реальне відношення до підприємства, яке
досліджують. Необхідно також уникати помилок під час визначення того, що
є можливістю, а що – загрозою.
gdE]
у кожного обраного фактора оцінюється експертами за 10-ти бальною
шкалою. Окрім цього, для кожного фактору визначається рівень його
значимості від 0 до 1.
Для визначення комплексного впливу зовнішнього та внутрішнього
середовища на діяльність підприємства було розраховано інтегральний
показник оцінки конкурентоспроможності за наступною формулою:
N
Фі * Кj,(К = де
і=1
– Фі – коефіцієнт значущості і-го чинника оцінки зовнішнього і
внутрішнього середовища підприємства;
– Кj – коефіцієнт значущості j-го критерія по і-му чиннику;
– n – кількість чинників оцінки.
На основі проведеного SWOT-аналізу були визначені сильні та слабкі
сторони господарсько-фінансової діяльності Балтського та Первомайського
молочноконсервних комбінатів. Серед сильних сторін молокопереробних
комбінатів можна виділити слідуючі: виробничу базу, яка постійно
модернізується у межах наявних фінансових ресурсів, подальша
модернізація якої є актуальною проблемою; достатній
організаційно-технічний рівень виробництва; широкий асортимент товарів,
який постійно розширюється; кваліфіковані кадри; досвід роботи на
внутрішньому та зовнішньому ринках молочної продукції, наявність
позитивної репутації, яка сприяє довірі ділових партнерів та зростанню
попиту на продукцію підприємств; наявність відомих торгівельних марок;
достатньо високий рівень якості продукції, в порівнянні з іншими
вітчизняними виробниками та інші.
Слабкими сторонами Балтського та Первомайського молочноконсервних
комбінатів виявилися: відсутність сировини в достатній кількості та її
сезонні постачання; недостатні фінансові ресурси, що не дозволяє
підприємству постійно оновлювати виробничу базу, підвищувати якість
продукції, розширяти асортимент, проводити маркетингові дослідження та
охоплювати нові сегменти ринку.
До можливостей досліджуваних підприємств можна віднести: більш повне
використання виробничих потужностей; наявність резервів росту обсягів
виробництва продукції та створення нових ринків збуту; збільшення
об’ємів постачань сировини за рахунок кооперації з виробниками молока та
створення власних сировинних зон.
До можливих погроз Балтського та Первомайського молочноконсервних
комбінатів можемо віднести: дефіцит сировинних ресурсів; недостатній
рівень платоспроможності покупців; високий рівень конкуренції на
внутрішньому ринку; вступ України до СОТ; неможливість залучити
інвестиційні ресурси у достатніх об’ємах, високий рівень економічної та
політичної нестабільності всередині країни.
Для розробки стратегічної альтернативи треба охарактеризувати
використані у SWOT-аналізі фактори за допомогою низки показників.
Аналітики, які пропонують проведення SWOT-аналізу за наступними
напрямками: виробництво, технології та наукові розробки, організація та
фінанси деталізують ці напрямки та поділяють на групи, які можна
охарактеризувати за допомогою конкретних показників. У групу, яка
характеризує прибутковість підприємства аналітики відносять такі
показники як: доход від реалізації продукції, обсяг прибутку,
рентабельність, доход на 1 акцію; у групу продуктивність – витрати на
одиницю продукції, витрати на 1 гривню товарної продукції,
продуктивність праці тощо; у групу фінансові ресурси – показники, які
характеризують структуру капіталу та платоспроможність підприємства,
випуск акцій, частку реінвестованого прибутку; у групу виробничі
потужності – амортизаційні відрахування, середньорічна вартість основних
виробничих фондів, фондоозброєність та інші; у групу продукція –
показники, які характеризують її структуру й асортимент. Цих груп є дуже
багато, вони характеризують усі сфери діяльності підприємства.
Для можливості використання результатів розробленої стратегії всіма
молокопереробними підприємствами треба пам’ятати, що підприємства мають
різні розміри та різний асортимент, тому треба обрати абсолютні та
відносні показники, які характеризують прибутковість та динамічність
розвитку підприємств. За допомогою проведеного SWOT-аналізу, у
результаті встановлення рівня значущості, були обрані фактори, які
найбільш істотно впливають на результати господарської діяльності
молокопереробних підприємств. Для виявлення рівня конкурентноздатності і
розробки стратегії підприємств на основі цих факторів, опираючись на
наявну інформаційну базу, була розроблена система показників, які
характеризують економічну результативність діяльності молокопереробних
підприємств. За допомогою обраних показників був проведений аналіз, на
результатах якого базується стратегія розвитку молокопереробних
підприємств.
Стратегічна альтернатива дозволить молокопереробним підприємствам
ефективно використовувати та формувати переваги, які дають можливість
залучати інвестиційні кошти у достатніх для підприємства об’ємах, що
дасть змогу зменшити вплив негативних факторів на подальшу діяльність
підприємств, та підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства.
Література:
Радченко К.І. Стратегічний аналіз в бізнесі: Навчальний посібник. –
Львів «Новий – Світ – 2000», – 2003.
Сорока Л.М. Оцінка інвестиційної привабливості молокопереробних
підприємств // Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного
університету. Випуск 2(10). – Хмельницький. – 2008. –с. 190-195.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
