Теоретичні підходи до визначення логістики та характеристики її основних видів (реферат)

Теоретичні підходи до визначення логістики та характеристики її основних
видів

Сучасне світове ринкове господарство, яке характеризується такими
процесами, як глобалізація ринків, інтернаціоналізація підприємств,
бурхливий розвиток інформаційних технологій тощо, висуває підвищені
вимоги до підприємств. Для виживання в умовах ринкової конкуренції вони
мають мати здатність пристосовуватися до змін попиту, тобто повинні бути
адаптивними.

Новий підхід до побудови системи управління підприємством можливий на
основі логістичної концепції. Причому мова йде не про заміну традиційної
системи управління логістичною, а про її адаптацію до вимог логістики.

Логістичний підхід до дослідження процесів і явищ, що відбуваються в
системах різних ієрархічних рівнів, є новим етапом розвитку науки
управління.

Проблеми логістичного управління системами різного ієрархічного рівня
викладені в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, таких як
1.1. Бажин [1; 2], Є.В. Кри-кавський [4], В.Є. Ніколайчук [9], Б.О.
Анікін [6], A.M. Гаджинський [3], 1.1. Сидоров [11], О.О. Смєхов [12],
С.О. Уваров [14], А. Харрісон [15] та інші.

Розглянемо основні засади сучасної логістики та шляхи її подальшого
розвитку.

Логістика виникла в результаті тривалої еволюції й інтеграції таких наук
і концепцій, як матеріальний і виробничий менеджмент та маркетинг, і по
праву привертає до себе підвищену увагу як в Україні, так і за кордоном.
Існуючи вже протягом багатьох років, логістика своєю появою зобов’язана
американським ученим П. Конверсу й П. Друкеру. Вони визначають її
потенційні можливості як «останню межу економії витрат» і називають
«недослідженим континентом економії» [15, с. 6].

Прихильниками більш розширеного тлумачення логістики є відомі французькі
фахівці Е. Мате й Д. Тиксьє. Вони визначають логістику як способи й
методи координації відносин фірми з партнерами, засоби координації
пропонованого ринком попиту й реалізації висунутих компанією пропозицій
[7, с. 11]. З їх погляду логістика сприяє впровадженню такого способу
організації діяльності підприємства, який дає змогу об’єднати зусилля
різних одиниць, що виробляють товари й послуги, з метою оптимізації
фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, використовуваних фірмою
для реалізації своїх економічних цілей. Вони також зазначають, що «…
логістика перебуває в самому серці здійснюваного компанією в різних
сферах вибору, у центрі застосовуваних дій; безсумнівно, вона являє
собою важливий фактор розробки загальної політики фірми» [7, с. 18].

А. Харрісон [16, c. 6] вважає, що «логістика — це завдання управління
двома основними потоками: матеріальним й інформаційним».

На думку О.Д. Проценка, логістика вимагає нового мислення у сфері
використання ресурсів. «Класичний підхід — оптимізація на окремих
ділянках, новий — системна оптимізація всіх процесів, пов’язаних з
організацією виробництва, для досягнення поставлених цілей» [5, с. 58].

З погляду С.О. Уварова, логістика являє собою теоретичну й практичну
діяльність з планування, організації, функціонального управління та
контролю процесів руху сукупності матеріальних, фінансових, трудових,
правових й інформаційних потоків у системі ринкової економіки [14, с.
14].

Сучасний рівень розвитку цього напряму людської діяльності призвів до
більш широкого трактування поняття логістики, згідно з яким, об’єкт
управління не обмежується матеріальним потоком. Сьогодні до логістики
зараховують «управління людськими, енергетичними, фінансовими й іншими
потоками, що наявні в економічних системах» [1, с. 9].

У ширшому розумінні «логістика — це процес управління достатнім та
ефективним (з погляду витрат та часу перебігу) потоком запасів сировини,
матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, послуг,
фінансів та супроводжувальної інформації від місця виникнення цього
потоку до місця його споживання (включаючи приймання, відправлення,
внутрішнє й зовнішнє переміщення) з метою повного задоволення потреб
споживачів [4, с. 9].

Велика група дослідників визначає і трактує логістику як науку або
автономний науковий напрям.

Зокрема, О.О. Смєхов у своїй праці [12], спираючись на західний досвід,
стверджує, що з позиції науки логістика — це новий науковий напрям,
учення про планування, управління й спостереження при русі матеріальних
й інформаційних потоків у виробничих й енергетичних системах [12, с.
10].

Б.О. Анікіним логістика розглядається як наука про планування,
організацію, управління й контроль за рухом матеріальних та
інформаційних потоків у просторі й часі від первинного джерела до
кінцевого споживача [6, с. 9].

А.М. Родніков визначив логістику як науку про планування, контроль і
управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними й
нематеріальними операціями, які здійснюються у процесі доведення
сировини й матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської
переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів; доведення готової
продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а
також передачу, зберігання й обробку відповідної інформації [10, с. 96].

З погляду 1.1. Сидорова [11, с. 5], логістику можна розглядати як науку
про управління еколого-соціальноекономічними системами за допомогою
оптимізації потокових процесів, що відбуваються в цих системах.

Досить повне визначення логістики як сукупності наук про управління
матеріалопотоком і потоком продукції від джерела до споживача, що
включає комбінування різних видів діяльності й служб, пов’язаних з
розподілом, управлінням матеріальним забезпеченням, плануванням
виробництва й управлінням ним, та як системи, що містить функціональні
сфери, подано Ю.М. Нерушем [8, с. 12].

Порівняльна оцінка цих та інших поглядів, а також їх неповноти та
суперечливості дає підставу вважати, що більш доцільним є пошук не
стільки універсального визначення логістики, скільки розробка концепції
функціональних логістик.

n

??|?ції в заданому вигляді. Масив інформації у сфері виробництва, обігу
й фінансів, що зростає й вимагає відповідної обробки, а також розвиток
засобів комунікації й комп’ютеризація господарської діяльності зумовили
формування цього виду логістики. В економічній літературі й на практиці
можна зустріти також таке визначення, як складська логістика [1; 3; 4;
6]. Коло питань, що входять до неї, позначено самою назвою — це всі
процеси й операції, пов’язані зі складуванням, зберіганням і переробкою
матеріальних ресурсів у складському господарстві на всіх рівнях. Якщо
додержуватися класифікації видів логістики за сферою дії, то їх
кількість можна було б розширити (комерційна, банківська, страхова й
інші види). На сучасному етапі логістика набуває додаткових ознак,
формуючи якісно новий напрям — інтегровану логістику, яка ставить на
чільне місце «пріоритетність об’єднання зусиль постачальників,
виробників і споживачів у досягненні найбільшої ефективності кінцевого
результату» [13, с. 30]. Слід взяти до уваги, що проблеми взаємодії
учасників такого логістичного ланцюжка повинні розглядатися з
урахуванням спільних, загальних ресурсів та їх ефективного використання.

Для повноти розкриття поняття «логістика» слід узяти до уваги, що стан
економічного об’єкта залежить від умов його функціонування й керівних
впливів. Під керівними впливами розуміють будь-які припустимі рішення,
що справляють вплив на функціонування об’єкта, їх сукупність є засобом
досягнення цілей. Основний принцип і метод логістики полягає в пошуці
оптимальних (раціональних), тобто не тільки припустимих, але й найкращих
у певному розумінні керівних впливів на економічні об’єкти при заданих
умовах їх функціонування. Пошук оптимальних керівних впливів містить у
собі формалізацію цілей економічної діяльності (побудову цільових
функцій критеріїв оптимізації) або завдання відносин переваги в
інтервалі можливих результатів. Оскільки застосовують в основному перший
із зазначених підходів і обмежуються, як правило, побудовою тільки
однієї цільової функції (нею, як правило, є дохід або прибуток), можна
стверджувати, що завдання оптимізації полягає в знаходженні таких
керівних впливів, при яких цільова функція набуває максимального
значення. Для вирішення завдання оптимізації необхідні кількісні оцінки
всіх взаємозалежних чинників, істотних для функціонування економічного
об’єкта.

Із цього випливає відповідне коло завдань, які за мірою значущості
поділяють на три групи [9, с. 56]: глобальні; загальні; часткові
(локальні).

Головним завданням логістики на підприємстві є забезпечення при
оптимальних витратах максимальної його пристосованості до умов ринку,
які постійно змінюються, й одержання переваг перед конкурентами.

До глобальних завдань автори зараховують:

— створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних
й інших видів потоків;

— стратегічне узгодження, планування й контроль за використанням
логістичних потужностей;

— удосконалення логістичної концепції в рамках обраної стратегії
підприємства;

— досягнення гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і
внутрішніх умов функціонування.

Вирішення поставлених глобальних завдань неможливе без розгляду й
вирішення певного кола загальних завдань. А саме:

— інтегрування систем регулювання матеріальних, інформаційних й інших
видів потоків;

— здійснення наскрізного контролю над потоковими процесами в логістичних
системах;

— розробка й удосконалення способів управління матеріальними потоками;

— визначення стратегії й технології фізичного переміщення матеріальних
ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції тощо.

Зазначені завдання реалізуються через вирішення сукупності локальних
проблем, до яких входять:

— забезпечення оптимального (раціонального) руху й використання
застосовуваних обмежених ресурсів;

— створення інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю
потоків застосовуваних ресурсів, що забезпечує високу якість
обслуговування (задоволення потреб) ринку;

— створення оптимальних запасів матеріальних ресурсів, незавершеного
виробництва й готової продукції;

— забезпечення високої гнучкості виробництва;

— скорочення часу виконання замовлень тощо.

Кінцева мета діяльності в галузі логістики виражається «шістьма
правилами логістики»: 1) вантаж (потрібний товар); 2) якість (необхідної
якості); 3) кількість (у необхідній кількості); 4) година (доставка в
належний час); 5) місце (у потрібне місце); 6) витрати (з мінімальними
витратами). Зрозуміло, що мета логістичної діяльності досягається тоді,
коли ці правила виконуються, тобто коли потрібний товар необхідної
якості в належній кількості і в потрібний час доставлений у потрібне
місце з мінімальними витратами.

IV. Висновки

Таким чином, логістику слід розглядати як науково-практичну концепцію
управління процесами потоків матеріальних ресурсів та відповідної їм
інформації від джерела їх виникнення до кінцевого споживання з
оптимальним співвідношенням логістичних витрат та задоволення
споживачів.

Література

1. Бажин И.И. Логистика : учеб. для студ. высш. экон. уч. завед. / И.И.
Бажин. -Харьков : Консум, 2004. — 240 с.

2. Бажин И.И. Проектно-логистическое управление ресурсным обеспечением :
монография / И.И. Бажин, В.В. Сысоев. — Н.-Новгород : Изд. Гладкова
О.В., 2005. — 222 с.

3. Гаджинский А.М. Логистика : учебник для высших и средних специальных
учебных заведений / А.М. Гаджинский. -2-е изд. — М. : Маркетинг, 1999. —
228 с.

4. Крикавський Є.В. Логістика: компендіум і практикум : навч. посіб. /
Є.В. Крикавський, Н.І. Чухрай, Н.В. Чорнописька. -К. : Кондор, 2006. —
340 с.

5. Логистизация материальных и финансовых потоков рыночной экономики :
материалы международной научно-практической конференции / [науч. ред.
В.Н. Стаханов]. — Ростов н/Д : Изд-во РГСУ, 1997. — 96 с.

6. Логистика : учебник / [под ред. Б.А. Аникина]. — 2-е изд., перераб. и
доп. — М. : ИНФРА-М, 2000. — 352 с.

7. Мате Э. Материально-техническое обеспечение деятельности предприятия
: пер с фр. / Э. Мате, Д. Тиксье. — М. : Прогресс, 1993. — 386 с.

8. Неруш Ю.М. Логистика : учебник для вузов / Ю.М. Неруш. — 2-е изд.,
перераб. и доп. — М. : ЮНИТИ — ДАНА, 2000. -389 с.

9. Николайчук В.Е. Теория и практика управления материальными потоками
(логистическая концепция) : монография / В.Е. Николайчук, В.Г. Кузнецов.
-Донецк : КИТИС, 1999. — 413 с.

10. Родников А.Н. Логистика : терминологический словарь / А.Н. Родников.
-2-е изд., исп. и доп. — М. : ИНФРА, 2000. — 352 с.

11. Сидоров И.И. Логистическая концепция управления предприятием / И.И.
Сидоров. — СПб. : ДНТП общества «Знание» : ИВЭСЭП, 2001. — 168 с.

12. Смехов А.А. Введение в логистику / А.А. Смехов. — М. : Транспорт,
1993. -С. 10.

13. Тридід О.М. Логістичний менеджмент : навч. посіб. / О.М. Тридід,
К.М. Таньков ; [за ред. проф. д-ра екон. наук О.М. Тридіда]. — Х. :
ІНЖЕК, 2005. — 224 с.

14. Уваров С.А. Логистика: общая концепция, теория и практика / С.А.
Уваров. -СПб. : Инвест-НП, 1996. — 232 с.

15. Харрісон А. Управління логістикою: Розробка стратегій логістичних
операцій : пер. з англ. / Алан Харрісон, Ремко Ван Хоук. —
Дніпропетровськ : Баланс Бізнес Букс, 2007. — 368 с.

16. Держава та регіони, Серія: Економіка та підприємництво 2009 р., № 3,
с. 150–153

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *