Реферат на тему:
Розрахунки за виконані роботи в капітальному будівництві
Капітальне будівництво різноманітних об’єктів виробничого і
невиробничого призначення на підприємствах може здійснюватися трьома
способами: підрядним, господарським та змішаним.
При підрядному способі будівництва будівельно-монтажні роботи
виконуються спеціалізованими будівельними організаціями на основі
договорів підряду, укладених із замовниками.
При господарському способі будівництва будівельно-монтажні роботи
здійснюються силами і засобами самих забудовників без залучення
підрядних будівельно-монтажних спеціалізованих організацій.
Змішаним є спосіб будівництва, коли основні будівельно-монтажні роботи
виконуються силами і засобами самих забудовників, а для виконання
частини робіт на договірних умовах залучаються підрядні
будівельно-монтажні спеціалізовані організації.
Проте незалежно від способу будівництва виконаний обсяг робіт має
фінансуватись або кредитуватись установами банку виконавцю робіт за
рахунок коштів замовника, передбачених на цю мету.
В основу фінансування будівництва при підрядному способі виконання робіт
покладено договір підряду, що укладається між підрядником і замовником.
Договір підряду — це письмова угода між підрядником і замовником про
взаємні зобов’язання з приводу виконання визначеного виду будівельних та
інших робіт, з одного боку, та їх оплати — з іншого.
У договорах підряду, що укладаються між підрядником і замовником,
вказуються обсяги робіт, умови і терміни їх виконання, права й обов’язки
сторін, порядок розрахунків за виконувані будівельно-монтажні роботи та
ін. Договір підряду укладається на будівництво нових, реконструкцію і
розширення діючих об’єктів, включених у плани капітальних вкладень і в
титульні списки. Виконання підрядними організаціями будівельно-монтажних
робіт і фінансування їх у разі відсутності договору забороняється.
Згідно з укладеним договором замовник передає підряднику відповідно
затверджену проектно-кошторисну документацію і підрядник розпочинає
виконання будівельно-монтажних робіт на відповідному об’єкті, будівлі.
Підрядник зобов’язаний за договором підряду побудувати передбачений
планом об’єкт відповідно до затвердженої на нього проектно-кошторисної
документації, якісно й у встановлений термін. Замовник же зобов’язаний
забезпечувати своєчасне фінансування будівництва згідно з виконуваними
обсягами будівельно-монтажних робіт у межах їх обсягів, передбачених
проектно-кошторисною документацією, а також здійснювати контроль і
технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості виконуваних
робіт проектом і кошторисом.
Головною складовою фінансування і кредитування капітального будівництва
є порядок оплати виконаних будівельно-монтажних робіт.
При підрядному способі будівництва розрахунки між замовником і
підрядником здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених
контрактів і чинного законодавства.
Розрахунки за виконані будівельно-монтажні роботи можуть здійснюватися
за будівлю, об’єкт загалом або шляхом проміжних платежів за етапи,
черги, комплекси робіт, конструктивні елементи, окремі види робіт і
послуг, фактичні витрати підрядника тощо.
Нині найбільш поширені є проміжні розрахунки за роботи, виконані за
місяць. Такі розрахунки здійснюються в межах, що не перевищують 95 %
вартості об’єкта, на підставі довідок про вартість виконаних підрядних
робіт і витрат (форма № КБ-3) або Акта приймання виконаних підрядних
робіт (форма № КБ-2В), що складаються підрядником і підписуються
замовником.
Акт приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2В є підставою
для складання Довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за
формою № КБ-3.
Остаточний розрахунок з підрядником за виконані на будівництві роботи
здійснюється після затвердження акта приймальної комісії про прийняття
їх в експлуатацію на основі договірних цін на будівництво, що
визначаються замовниками і підрядниками при укладенні контракту. При
цьому остаточні розрахунки здійснюються у двотижневий термін після
підписання акта на приймання завершеного будівництвом об’єкта.
Оплата виконуваних обсягів будівельно-монтажних робіт і остаточні
розрахунки за завершеним будівництвом об’єктом здійснюються замовником з
рахунку, на якому концентруються відповідні кошти, призначені для
фінансування цього виду капітальних вкладень.
У розрахунках замовника з підрядником за виконані будівельно-монтажні
роботи із спорудження (будівництва) об’єктів є особливість, яка полягає
в тому, що у випадках, передбачених контрактом, замовник перераховує
підряднику аванс. Розмір авансу не може перевищувати ЗО % вартості
річного обсягу робіт. Сума виданого авансу потім виключається із суми
оплати вартості об’єкта, прийнятого в експлуатацію.
При господарському способі будівництва оплата за виконання
будівельно-монтажних робіт може здійснюватися двома методами: за
елементами витрат і в міру виконання обсягу будівельних робіт. Метод
оплати робіт вибирає інвестор за узгодженням з установою банку.
При фінансуванні будівництва за елементами витрат всі витрати
оплачуються з рахунка, на якому акумулюються кошти, призначені на
фінансування капітальних вкладень, з наступним їх списанням на рахунок
відповідних джерел, що виділяються на капітальні вкладення. При цьому у
складі витрат на виконання відповідних видів капітальних вкладень
оплачуються витрати на підготовку проектно-кошторисної документації,
придбання устаткування і будівельних матеріалів, виплачується заробітна
плата працівникам будівництва тощо.
Будівельно-монтажні роботи в міру їх фактичного виконання оплачуються,
як правило, щомісяця за платіжними дорученнями інвестора, які
виписуються на підставі актів (рахунків), що складаються на виконувані
обсяги робіт. Кошти в цьому разі перераховуються з рахунка з обліку
коштів на цю мету із наступним їх списанням на рахунок з обліку
відповідного виду джерел фінансування капітальних вкладень.
При змішаному способі будівництва виконувані роботи оплачуються так: за
роботи, виконані господарським способом, — у такому ж порядку, як при
господарському способі, а за роботи, виконані підрядним способом, — як
при підрядному способі.
Завершені будівництвом, оплачені за рахунок відповідних джерел і
прийняті в експлуатацію об’єкти оприбутковуються до складу основних
фондів.
Ремонт основних фондів і його фінансування
Однією з форм відтворення основних фондів є їх ремонт. Своєчасний ремонт
діючих основних виробничих фондів запобігає передчасному їх зносу і
вибуттю, подовжує термін служби, підвищує експлуатаційні можливості й
ефективність використання.
Ремонт основних фондів — це усунення ушкоджень, поломок, вад основних
засобів з метою відновлення їх експлуатаційних якостей.
Розрізняють поточний, середній і капітальний ремонти основних засобів.
Поточний ремонт — це ремонт, при якому заміняються зношені деталі машин,
устаткування, ліквідуються незначні дефекти, несправності і поломки з
метою підтримки в робочому стані машин, устаткування тощо.
Середній ремонт — це ремонт, при якому заміняються зношені деталі,
вузли, конструкції обмеженої номенклатури без повного розбирання
об’єкта, що ремонтується.
Капітальний ремонт — це ремонт, що передбачає повне розбирання об’єкта,
що ремонтується, заміну всіх зношених вузлів, деталей, конструкцій тощо
з метою відновлення робочого ресурсу, поліпшення експлуатаційних
показників об’єкта, що ремонтується.
Обсяг витрат на капітальний ремонт, що здійснюється підприємством у
відповідному році, визначається при складанні плану капітального
ремонту. План складається на основі кошторисно-фінансових розрахунків з
ремонту окремих об’єктів виходячи з видів і кількості ремонтних
матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, конструкцій, що витрачаються,
витрат живої праці та діючих на них цін і тарифів. Складений план
затверджується керівником підприємства.
Капітальний ремонт основних фондів може здійснюватись як підрядним, так
і господарським способами. Залежно від цього вибирається і порядок його
фінансування ремонту.
При підрядному способі виконання капітального ремонту машин,
устаткування, транспортних засобів на підставі договорів або
на-рядів-замовлень розрахунки з підрядником (виконавцем) здійснюються на
підставі актів приймання цілком завершених ремонтом вузлів, агрегатів,
машин тощо.
При господарському способі виконання капітального ремонту об’єктів
основних фондів розрахунки здійснюються, як правило, за елементами
витрат (виплата заробітної плати ремонтникам, оплата матеріалів,
деталей, використовуваних запасних частин тощо).
Витрати на всі види ремонтів (поточний, середній, капітальний) об’єктів
основних виробничих фондів протягом звітного року підприємства можуть
включати у валові витрати в розмірі щонайбільше 10 % сукупної балансової
вартості груп основних фондів на початок звітного року. У таких самих
розмірах зазначені витрати відносять на собівартість виробленої
продукції.
Витрати на ремонти, що перевищують 10 % балансової вартості основних
фондів, відносяться на збільшення балансової вартості фондів другої та
третьої груп або балансової вартості окремих об’єктів основних фондів
першої групи з наступним нарахуванням на цю вартість амортизації за
нормами, передбаченими для відповідних видів основних фондів.
Витрати на ремонти в межах встановлених обмежень можуть включатись у
собівартість двома методами:
. повного їх віднесення на собівартість в обсязі вартості фактично
виконаних ремонтів за відповідний звітний період;
. віднесення цих витрат на ремонтний фонд, створюваний за рахунок
собівартості продукції.
Витрати на ремонт основних невиробничих фондів покриваються за рахунок
прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Витрати на капітальний ремонт орендованих основних фондів здійснюються
за рахунок коштів орендаря, якщо це передбачено договором оренди. У
цьому разі відрахування на капітальний ремонт не повинні включатися в
суму орендної плати.
У разі виконання капітального ремонту орендованого майна орендодавцем
витрати на такий ремонт включаються в орендну плату й оплачуються
орендодавцем.
Список використаної та рекомендованої літератури
Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К., 2000.
Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и
статистика, 1995.
Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. — К.: Либідь, 1995.
Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994.
Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних
корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.
посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.
Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К: МАУП, 2003.
Финансы /Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1996.
Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. —
К.:Либідь, 2002.
Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К: Вид-во
КНЕУ, 2002.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
