Інновації та інноваційний процес (контрольна)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему:

Інновації та інноваційний процес

1. Інновації та інноваційний процес.

Складові інноваційного процесу

Інноваційна діяльність підприємства — це такий вид діяльності, який
сприяє перетворенню досягнень науково-технічного прогресу в реальні нові
технології, товари, послуги, методи організації та управління
виробничими процесами підприємств. Під інноваційним процесом розуміють
сукупність неперервно здійснюваних у просторі і часі якісно нових
прогресивних змін, які носять назву процесів впровадження нової техніки.
Нова техніка – це результати наукових досліджень, що реалізуються
вперше, результати прикладних розробок, які вміщують винаходи та інші
наукові досягнення, нові або вдосконалені процеси в-ва, способи
організації в-ва і праці, що забезпечують підвищення техніко-економічних
показників в-ва або вирішення соціальних та інших завдань його розвитку.

Науково-технічні розробки виступають як проміжний результат
науково-виробничого циклу та через практичне застосування перетворюються
в науково-технічні інновації — кінцевий результат. Отже,
науково-технічні інновації підприємства повинні:

1) нести в собі новизну;

2) задовольняти ринковий попит;

3) приносити прибуток виробнику.

Розрізняють три логічні форми інноваційних процесів підприємства: прості
внутрішні, прості міжорганізаційні та розширені міжорганізаційні.

Простий внутрішній процес передбачає створення та використання інновацій
всередині одного і того ж підприємства. Інновація в цьому випадку не
набуває безпосередньо товарної форми. При простому міжорганізаційному
інноваційному процесі нововведення виступає як предмет купівлі-продажу.
Тут відбувається розподіл функції виробництва та функції споживання
нововведення.

Розширений міжорганізаційний інноваційний процес проявляється в
порушенні монополії першого винахідника нововведення та в утворенні
нових його виробництв, що сприяє конкуренції та вдосконаленню якості
винайденого товару, технології чи послуги.

Простий інноваційний процес переходить в товарний через дві фази:

перша — створення нововведення, друга — його розповсюдження.

Перша фаза – це послідовні етапи наукових досліджень,
дослідно-конструкторських робіт, організації дослідного виробництва і
збуту інноваційного продукту.

До першої фази відносять також розповсюдження інформації про новий
продукт через інформаційно-комунікаційні канали.

На другому етапі проходить розповсюдження інновації в нових умовах та в
нових місцях використання. В результаті другого етапу зростає кількість
як виробників інноваційного продукту, так і його споживачів. Для
швидкого розповсюдження інновації необхідна розвинена інфраструктура.

Інновації можна класифікувати за рядом ознак. Залежно від технологічних
параметрів інновації поділяють на продуктові і процесові. Продуктові
інновації включають використання нових матеріалів, нових напівфабрикатів
і комплектуючих, отримання принципово нових продуктів.

Процесові інновації означають нові методи організації виробництва, нові
технології, нові методи управління виробництвом. Процесові інновації
можуть бути пов’язані з створенням нових організаційних структур в
складі підприємства.

За типом ринкової новизни інновації поділяються на: нові для світових
ринків, нові для національних ринків, нові для конкретного підприємства
або групи підприємств.

За місцем у виробничому процесі підприємства розрізняють такі інновації:

• інновації на вході виробничого процесу підприємства (зміни у виборі і
використанні виробничих ресурсів підприємства);

• інновації на виході виробничої діяльності підприємства (нові вироби,
нові види послуг, методів управління та організації виробництва, що є
предметом реалізації на зовнішній ринок);

• інновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої,
технологічної).

Відповідно до ступеня внесених змін розрізняють інновації радикальні,
покращуючі, модифікаційні.

Американський досвід організації пошукових науково-дослідних розробок
породив своєрідну форму підприємництва — венчурний (ризиковий) бізнес.

Венчурне підприємництво — це невеликі самостійні підприємства, які
спеціалізуються на дослідженні, розробці та впровадженні інноваційних
продуктів.

Венчурні фірми працюють на етапах зростання та насичення ринку
результатами наукових розробок. В цей час ще зберігається, але вже на
стадії спадання активність наукових досліджень.

Створення венчурних фірм передбачає наявність таких компонентів:

• ідеї інновації;

• готовності ринку до споживання інноваційного продукту та наявності
підприємця, який на основі запропонованої ідеї може організувати фірму;

• ризикового капіталу для фінансування.

Венчурний капітал може мати різноманітне походження: кошти великих
компаній, банків, держави, страхових, пенсійних та інших фондів.
Величина прибутку як результат вкладеного капіталу визначається різницею
між курсовою вартістю акцій, що належать ризиковому інвестору в сумі
акцій фірми-новатора та сумою коштів, вкладених ним у проект.

Результати інноваційної діяльності виражаються в інноваційній продукції,
яка може бути у вигляді речової форми або без неї (наприклад „ноу-хау»)
та підлягає юридичному захисту.

Основне завдання правового захисту результатів Інтелектуальної
діяльності — це надання авторам технічних рішень, вченим, винахідникам
на певний термін як винагороду за свою працю виключного права
розпоряджатися своїм винаходом. Законодавчий захист винаходів гарантує
автору, що результати його творчої діяльності не будуть безкоштовно
використовуватись третіми особами. В цьому випадку виникає таке юридичне
поняття як інтелектуальна власність. Основними вважаються три типи
інтелектуальної власності:

• патенти, які закріпляють за автором право на винахід;

• авторське право, яке поширюється на інтелектуальний продукту сфері
науки, літератури і мистецтва;

• товарний знак, який дає змогу віднести конкретний вид виготовленого
товару до його виробника.

Патент — це документ, який видається компетентним державним органом,
підтверджує визнання науково-технічного винаходу та засвідчує право
патентовласника виготовляти та реалізувати продукцію, яка втілила
винахід або використовувати технологічні процеси, які є винаходом, на
монопольній основі.

Таке право власності на винахід дозволяє власнику патенту у випадку
порушення його прав звернуться в суд та вимагати компенсації своїх
збитків.

Товарні знаки дозволяють ідентифікувати продукцію окремого виробника.
Вони служить орієнтиром під час вибору товару. При тому і виробник і
продавці можуть мати свої окремі товарні знаки.

Товарний знак виконує такі функції:

• служить орієнтиром при виборі товару;

• вказує на відповідність певному рівню якості товарів;

• рекламує товар, ним забезпечує виробнику популярність.

Товарний знак входить в склад нематеріальних активів та на рівні з
патентом є предметом ліцензійних угод.

Результатом ліцензійної угоди є ліцензія, яка є дозволом власника
технології чи прав промислової власності на використання особою чи
організацією винаходу, науково-технічного досягнення, технічних знань та
виробничого досвіду, необхідного для організації виробництва, а також
торгової марки протягом певного періоду часу за обумовлену в угоді
винагороду.

Розрізняють патентні ліцензії та „ноу-хау»— ліцензії. Патентна ліцензія
надає право використання винаходу, захищеного патентом. „Ноу-хау»
ліцензії дають дозвіл на використання технічних знань, практичного
досвіду, технічну, комерційну, управлінську інформацію, які мають
комерційну цінність та не захищені патентами.

Наслідком інноваційної діяльності є також нові дизайнерсько-художні
рішення зовнішнього виду виробу – промислові зразки.

Промислові зразки відображають єдність технічних, функціональних та
естетичних властивостей виробу, які також входять до складу
нематеріальних активів і є предметом ліцензійних угод та об’єктом
охорони промислової власності.

Загалом, результатом інноваційної діяльності є підвищення
конкурентоспроможності виготовленої продукції, успішна її реалізація на
внутрішньому та зовнішньому ринках.

2. Інноваційний бізнес в мережі Інтернет

Без сумніву, на сьогоднішній момент Інтернет перетворився на справжній
сегмент ринку — зі своїми продуктами, послугами, монополіями,
конкуренцією, споживачами, попитом і пропозицією, рекламою, зовнішніми
зв’язками та іншими елементами, притаманними маркетингу в традиційному
розумінні.

Фактично більшість пропозицій в Інтернеті – це так чи інакше застосовані
інноваційні підходи до ведення бізнесу.

В цілому, система сучасних технологій просування товарів чи послуг в
Інтернеті на сьогоднішній день включає десятки гнучких в налаштуванні і
ефективних в роботі механізмів.

Оскільки Інтернет – це інформаційне дітище сучасного прогресу, то одне з
провідних місць в ньому посідають маркетиногові пропозиції.

На сьогодні не існує єдиної класифікації маркетингових процесів в
Інтернеті. Це пов’язано з відсутністю стандартів мережевих рекламних
засобів і носіїв та з розходженням в думках при визначенні ознак
мережевої реклами. До найбільш дієвих та активно застосовуваних в
інтернет-галузі напрямків мережевого маркетингу можна віднести наступні
види.

Розміщення інформації в каталогах інтернет-ресурсів

Реєстрація в пошукових системах

Організація рейтингу

Дошки об’яв та форуми

Е-мейл-маркетинг

Прямі розсилки (Direct Mail)

Списки розсилок

Дискусійні розсилки

Обмін лінками

Партнерські програми

Спонсорство

Банерна реклама

Суміщення технологій і можливостей Інтернету і рекламної справи
відкриває широкі можливості для реклами в мережі: по-перше мережева
реклама потребує набагато менше затрат як фінансових так і фізичних;
по-друге система керування рекламним процесом повністю автоматизована і
включає в себе більш гнучкі налаштування компонентів рекламної кампанії;
по-третє, мережева реклама може бути розглянута з точки зору тарґетингу,
який сьогодні можна вважати більш вдалим та ефективним аналогом
стратегії позиціювання і сегментації ринку в звичайній рекламі.

Якщо ваша організація або проект має намір увійти в сферу
інтернет-технологій — причому з перспективою подальшого розвитку у
відповідності до складених в Інтернеті ринкових канонів — ні в якому
випадку не можна забувати про традиційні оффлайнові методи залучення
споживачів, впливу на його мотивацію, просування своїх товарів та послуг
— все те, що Ви робили до виходу в Інтернет.

Вважаючи Інтернет деяким вакуумом, відобмеженим від навколишнього світу
непробивною стіною, яка ніби говорить про те, що по обидві її сторони
знаходяться зовсім чужі одна одній, протидіючі сторони, керівники
організацій вже на першому етапі підготовки рекламного планування
допускають серйозну помилку.

У багатьох рекламодавців на самому початку формується надто
суперечливий, інколи некоректний образ віртуального світу під назвою
Інтернет. Це стається через невірне уявлення або нерозумінні сутності
Інтернету як потужного рекламного інструменту, найважливішою складовою
якого є вебсайт потенційного рекламодавця.

Корпоративний сервер дозволить вам зробити інформацію про чи фірму
товарі/послузі доступної для мільйонів людей, у тому числі і географічно
вилучених. Крім того, ви зможете оперативно реагувати на ринкову
ситуацію — змінювати дані прайс-листа, анонсувати нові товари/послуги і
так далі. Сервер дозволить вам реалізувати всі можливі форми
представлення інформації: текст, графіка, звук, відеозображення,
анімація і так далі. Ще одна перевага Web-сервера — можливість відкриття
віртуального представництва, що буде доступно 24 години на добу, 7 днів
у тиждень з будь-якої крапки світу.

Банер — один з основних елементів, що працюють на формування позитивного
іміджу фірми. За допомогою рекламних мереж ви можете робити показ
банерів цільової аудиторії. На жаль, у Росії, через відсутність великої
кількості популярних серверів по різній тематиці, це не завжди можливо.
Дослідження, проведені визнаними авторитетами в області
Інтернет-реклами, показали, що банер працює, навіть якщо на нього не
клацають. Клік означає лише миттєву зацікавленість. Основна думка,
відбита в банері (якщо вона є), все рівно запам’ятовується. Завдяки
специфіці Інтернет люди активні в пошуку і сприйнятті інформації, тому
імовірність впливу реклами тут вище: близько 30 % опитаних пам’ятають
побачений банер через сім днів.

Електронна пошта є додатковим засобом формування іміджу. З її допомогою
ви можете показати чіткість роботи з клієнтами, чіткість організації
фірми. Крім того, у правильно оформленому листі назва компанії (чи ваше
ім’я) завжди на очах і людина волею-неволею запам’ятовує цю інформацію.
Завдяки аркушам розсилання, Ви можете проводити чіткий таргетинг
аудиторії навіть у Росії. Якщо Ви в стані регулярно підготовляти
інформацію з теми, має сенс створити свій список розсилання. Дискусійні
аркуші створюються для обміну інформацією, обговорення питань на
визначену тематику. На відміну від списків розсилання писати в лист
можуть не тільки безпосередньо його творці, але і всі учасники.
Додатковим позитивним моментом Вашої активної участі в листі є той факт,
що часто популярні й авторитетні дискусійні аркуші проглядаються
представниками спеціалізованої преси і є імовірність, що Ви будете
процитовані на сторінках чи видань Вас запросять написати статті.
Роблячи аналіз публикуємих повідомлень, Ви можете обчислити Ваших
потенційних клієнтів і зв’язатися з ними прямо. Нарешті, не слід
забувати, що крім Вашого власного промоушена спеціалізовані дискусійні
аркуші вкрай корисні, тому що будуть постачати Вас коштовною інформацією
і новинами.

Говорячи про перспективи розвитку Інтернет-реклами слід зазначити
очікуваний різкий ріст витрат на подібну рекламу. Однак ці прогнози
виправдаються в тому випадку, якщо в Web більше уваги буде приділятися
нестаткам широкого кола покупців і рекламодавців, що поширюють споживчі
товари.

Висновки

Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних
галузей народного господарства, можна умовно поділити :і групи
— традиційні і інноваційні. Технічні новини і нововведення проявляються
у формі нових продуктів (виробів), технологій їх виготовлення,
засобів виробництва (машин, устаткування. енергії, конструкційних
матеріалів).

Організаційні нововведення охоплюють нові методи і форми організації
усіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва
(організаційні структури управління сферами науки і виробництва, форми
організації різних типів виробництва і колективної праці тощо);

економічні — методи господарського управління наукою і виробництвом
через реалізацію функцій прогнозування і планування, фінансування,
ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності;
соціальні — різні форми активізації людського чинника
(професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, в першу
чергу складу керівників усіх рівнів; стимулювання його (їх) творчої
діяльності; поліпшення умов і постійного підтримання високого
рівня безпеки праці; охорона здоров’я людини і навколишнього природного
середовища; створення комфортних умов життя тощо); юридичні — нові і
змінені закони та різноманітні нормативно-правові документи, що
визначають і регулюють усі види діяльності підприємств і організацій.

Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення
неодмінно призводять до помітних позитивних змін у соціальних процесах
на підприємствах, а все зростаюча актуалізація нагальних завдань
соціального характеру ініціює їх розв’язання за допомогою нових
організаційно-технічних і економічних рішень. Зрештою усі нововведення
на підприємствах, які зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне
підвищення ефективності виробництва, мають спиратися на власні
юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти; інакше вони
не зможуть справляти належний вплив на масштаби і строки досягнення
соціально-економічних цілей діяльності підприємств і організацій. Тому
треба позитивно оцінювати: активізацію законотворчих процесів в Україні,
які сприяють швидшому переходу до соціальне орієнтованих ринкових
відносин між суб’єктами господарювання; розробку і прийняття пакету
законів і державних механізмів їх практичної реалізації, що визначають і
регулюють діяльність підприємств та організацій усіх галузей
народного господарства.

Усі локальні і особливо глобальні, нововведення різної спрямованості
можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на
виробництво за умови, якщо вони використовуються підприємствами
постійно, комплексно і гармонійно. Помітно посилюється вплив
нових технічних (технологічних) систем не лише на економічні явища,
але й на соціальні процеси. Це вимагає підвищеної увага конструкторів
нової техніки до показників її надійності, ергономічності і
екологічності.

PAGE

PAGE

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *