Реферат на тему:
Учення про детермінацію та причинність у теорії детінізації економіки
Детермінація та причинність, або причини та умови тінізації
суспільно-економічних відносин, об’єднані родовими поняттями
“детермінанти”, “фактори”, “причини”, що зумовлюють тінізацію
суспільно-економічних відносин. Їх можна поділити на “детермінанти, що
зумовлюють прояви криміногенного характеру”, “детермінанти що зумовлюють
прояви перемінного характеру” та “детермінанти, що зумовлюють
некриміногенні прояви”. Усі зазначені детермінанти є сукупністю
соціально-політичних, правових, економічних, ідеологічних, психологічних
і організаційно-управлінських факторів, які певною мірою є
взаємозалежними й зумовлюють ту чи іншу форму проявів тінізації
суспільно-економічних відносин.
Детермінованість (від лат. determinia – визначаю, зумовлюю,
опосередковую) включає будь-які зв’язки (жорсткі, розпливчасті,
імовірнісні), що зумовлюють залежність об’єктів, явищ, подій, станів у
їх визначенні та зміні [2].
У сукупності детермінант, що впливають на корисливу поведінку,
взаємодію, зв’язки станів кореляційних залежностей, найважливіше
значення мають причини та умови. Причинність є органічною частиною
будь-якого зв’язку явищ, а отже, входить у процес детермінації як
підстава для всіх інших форм зв’язку [31, 27].
Причинний зв’язок явищ носить об’єктивний і універсальний характер. Усі
явища, усі зміни, процеси обов’язково виникають у результаті певних
причин. Прояви тіньової економіки також вчиняються у
причинно-наслідковому зв’язку. Немає і не може бути безпричинних явищ.
Тобто тіньові прояви виникли з об’єктивних причин – існують,
розвиваються за тими ж об’єктивними причинами й законами детермінації.
На взаємодію причин і наслідку, тобто на правопорушення, що складають
прояви тіньової діяльності, впливають також явища, що оточують ці
прояви. У сукупності ці явища мають назву умов вчинення правопорушення.
Умова – це явища, необхідні для того, щоб настала певна подія, але самі
по собі вони її не викликають. Серед умов одні фактори стримують
вчинення проступку, а інші – його стимулюють. Причинні взаємозв’язки
явищ є дуже важливими, визначальними, проте різноманітності зв’язків, що
детермінують правопорушення, вони не вичерпують.
У юридичній літературі в основному висвітлюються обставини вчинення
злочинів. Останнім часом з’явився ряд праць, у яких аналізується
діавентна поведінка особистості у цілому [116]. Дослідження у цьому
напрямі через призму тінізації та детінізації економіки необхідно,
насамперед, здійснювати в контексті причинності тіньової економіки в
цілому, однак слід мати на увазі, що тіньова економіка –явище до
аморфності різноманітне, що складається з багаточисельних джерел, які
можуть мати причинний комплекс, притаманний тільки їм. Відповідно
дослідження причинного комплексу тіньових відносин необхідно проводити в
контексті конкретних джерел тіньової економіки як через призму
об’єктно-технологічного складу тіньових прояв, так і через їх конкретний
суб’єктний склад.
Саме такий підхід до класифікації причин злочинності відмічається в
юридичній літературі [31]. Причини злочинності поділяють на два види: а)
загальні причини злочинності та причини окремих груп злочинів; б)
причини злочинності у цілому (загальне) і причини конкретного злочину
(окреме). Тобто йдеться про структуризацію причинних комплексів за
схемою загальне, особливе і окреме (одиничне). Проблема співвідношення
загального, особливого й окремого відносно причин тінізації економічних
відносин є основним питанням, оскільки для встановлення причин
глобалізації тіньової економіки в Україні однаково важливо вивчення її
причин у цілому або у розрізі окремих її видів, чи особливостей
конкретних тіньових проявів, окремі з яких можуть досягати глобальних
розмірів і порівнюватись з ВВП чи іншими категоріями легального
капіталообороту [72, 172–175].
Окремий прояв тіньової економіки завжди є індивідуальним. Він має
специфічні, лише йому притаманні особливості. Проте, поряд з ними, на
макрорівні він має і загальні риси, характерні для всіх проявів ТЕ, а
також риси, притаманні не всій сукупності, а лише певній її частині.
Виходячи із зазначеного вище, причини та умови тінізації
суспільно-економічних відносин, як і їх джерела, доцільно класифікувати
на “однопрофільні”, “різнорівневі” (макро- і мікрорівні) та
“різнопрофільні”. Вивчення джерел за такими ознаками покаже, що вони є
різноманітними за технологічним і причинно-мотиваційним наслідковим і
суб’єктним складом та потенціалом свого впливу на ті чи інші сектори
тінізації суспільно-економічних відносин. Класифікація джерел ТЕ, їх
технологічного і суб’єктного комплексу, причин та умов тінізації
суспільних відносин лежить в основі вирішення проблем розробки державних
заходів детінізації організаційно-управлінських і
фінансово-господарських відносин. Зміст цих причин та умов в
однопрофільних джерелах ТЕ є взаємопроникаючим, взаємозалежним. Але
причини та умови тінізації суспільно-економічних відносин за їх рівнем,
профілем, притаманною їм технологією і потенціалом впливу на зазначені
відносини мають не тільки спільні, а й певні специфічні чи особливі
властивості, характерні тому чи іншому різнорівневому та
різнопрофільному видам чи підвидам джерел тіньової економіки. Саме це
потребує використання наукових досягнень економічного, юридичного та
управлінського блоків наук, економіко-кримінологічних та інших суміжних
з ними підходів (методів) дослідження. Об’єднані, через призму тіньових
відносин знання, напрацьовані в межах зазначених блоків наук і
синтезовані в теорії детінізації економіки в комплекс гносеологічного
інструментарію пізнання тіньових відносин, повинні взаємоузгоджуватись з
усіма елементами даної теорії, і особливо з кримінологічною наукою.
Водночас з урахуванням технологічних, суб’єктних і
причинно-детерміністичних особливостей процесів, пов’язаних з феноменом
“тіньова економіка”, теорія детінізації економіки повинна стати повністю
самостійною методологією дослідження тіньових економічних процесів у
контексті вимог, засад та специфіки предмета свого дослідження.
Основні відтворювально-прогресуючі причини, умови технології та напрями
тінізації суспільно-економічних та інших цивільно-оборотних відносин
включаються в зміст предмета теорії детінізації як продовження вчення
“про джерела тіньової економіки”, визначення серед них найбільш
суспільно небезпечних криміналізованих і некриміналізованих діянь, що
скоюються за допомогою використання легітимних
організаційно-управлінських та фінансово-господарських технологій і
видів діяльності як умов тінізації значної сукупності відносин у сфері
цивільного обороту країни.
У межах визначення умов, що сприяють тіньовому капіталообороту, доцільно
дослідити кредитно-фінансові інститути, готівкові й безготівкові
розрахункові технології, технології, пов’язані з обігом фондових цінних
паперів, боргових зобов’язань, ринку гарантій, валютних операцій,
технології приватизаційних процесів, інституту банкрутства,
криміногенних аспектів екосестейту та ін.
змін джерел ТЕ і об’єктивно побудована на їх основі комплексна
профілактична система усунення причин і умов тінізації відносин є
важливою складовою теорії детінізації економіки, яка вивчається і
розробляється в розрізі всіх елементів даної теорії в контексті
наукового пошуку ефективних засобів усунення макро- і мікрорівневих
причин та умов тінізації, а також розбудови превентивної інфраструктури
детінізації конкретних галузей народного господарства, видів і напрямів
підприємницької діяльності, що в сукупності утворює комплексну
інфраструктуру детінізації економіки в цілому. Дані проблеми тісно
пов’язані з причинно-мотиваційним комплексом ризик-менеджменту,
економічної безпеки підприємництва, документооборотних, облікових і
інформаційних технологій тощо. Організаційно-правова інфраструктура
детінізації економіки за своєю природою передбачає вирішення проблем
протидії тіньовим процесам також у контексті всіх наведених елементів,
перш за все, на засадах усунення основних причин тінізації
підприємницьких відносин, шляхом встановлення економічного інтересу
підприємців створити на власному підприємстві окремі елементи загальної
інфраструктури детінізації економіки.
Слід ще раз наголосити, що це можливо зробити за умови визначення
реальних причин тінізації і методів протидії тіньовим процесам. У свою
чергу, досягти об’єктивної реальності у встановленні причинного
комплексу можливо за умов, якщо врахувати галузево-напрямові
технологічні особливості капітало- і документообороту, притаманних тій
чи іншій галузі або напряму підприємницької діяльності, іншим об’єктам,
що піддаються моніторингу на предмет наявності джерел ТЕ, а також якщо
врахувати типи осіб-суб’єктів тіньових діянь, фактори, механізми й
моделі формування психології тіньовика-делінквента, причини, що його
спонукають здійснювати свої капіталооборотні операції в підпільному
секторі тіньової економіки.
Для створення ефективної профілактичної системи, здатної протистояти
стрімкому відтворенню криміногенного потенціалу процесів тінізації,
економіко-кримінологічному моніторингу слід піддати багато інших
параметрів, пов’язаних з тіньовою економікою. Це така, наприклад,
проблема, як екосестейт (економічна безпека держави).
Як зазначалося вище, довготерміновий чинник зовнішньої небезпеки
“взаємозалежність” (збільшення складності асиметричних дезінтеграційних
економічних зв’язків країни) на причинно-детермінаційному рівні
призводить до неминучих змін при формуванні принципів у основних
напрямах державної політики. Водночас останні автоматично, на
рефлективно-залежному рівні відтворюють у країні соціально-політичні,
організаційно-управлінські, психологічні умови, які сприяють
зовнішньоекономічній дискримінації країни, зовнішньоекономічному диктату
відносно неї, детермінують її економічне засилля, порушення економічної
рівноваги, підтримання потенціалу конфліктів, економічну експансію,
економічну інтервенцію тощо. Дана категорія тіньових відносин є значно
складнішою, а детермінанти, чинники, фактори, умови цієї категорії
тінізації так чи інакше пов’язані або зумовлені головною причиною
(мотивом, каталізатором) – корисливим, криміногенним інтересом з боку
організаторів і виконавців-суб’єктів цих небезпечних для країни тіньових
процесів.
Література:
Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .
Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.
Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.
Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.
Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.
Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.
Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.
Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.
Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.
Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.
Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.
Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.
Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.
Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.
Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.
Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.
Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.
Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24
Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
