Статистичний аналіз фінансового стану малих підприємств України (реферат)

Статистичний аналіз  фінансового стану малих підприємств України

 

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом
взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства,
визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і
характеризується системою показників, що відображають наявність,
розміщення і використання фінансових ресурсів. [1]

Для оцінювання фінансового стану малого бізнесу України державним
контролюючим органам та органам управління необхідно проводити зовнішній
фінансовий аналіз малих підприємств за даними публічної звітності.
Оскільки такий аналіз проводиться за межами підприємств та базується
виключно на зовнішній звітності підприємств, переважно на даних
бухгалтерської звітності згідно П(С)БУ 25 «Фінансовий звіт суб’єкта
малого підприємництва», то і система оцінювання повинна ґрунтуватися на
цих показниках, та об’єктивно і повно характеризують фінансовий стан
суб’єкта господарювання.

Статистичний аналіз фінансового стану малого бізнесу повинен проводитися
за  такими напрямами:

·        аналіз фінансової стійкості малих підприємств;

·        аналіз платоспроможності та ліквідності малих підприємств.

Статистичний аналіз фінансового стану малих підприємств здійснюється, як
правило,  наступними методами:

— Горизонтальний аналіз базується на порівнянні поточних показників
фінансової звітності з аналогічними базовими показниками або показниками
попереднього періоду. Зіставлення в часі можна здійснювати на основі
показників динаміки: абсолютного приросту, темпів зростання, темпів
приросту, 1% абсолютного приросту.

— Вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури балансу та
звіту про фінансові результати в поточному стані та аналіз динаміки цієї
структури. 

— Трендовий аналіз – порівняння даних фінансової звітності з
аналогічними даними за ряд попередніх періодів з метою визначення
основної тенденції динаміки показника (тренду). За допомогою тренду
здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на
перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз того чи
іншого фінансового показника або фінансового стану взагалі.

— Визначення  відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень
між окремими даними звіту або даними різних форм звітності, визначення
взаємозв’язків показників.

— Порівняльний аналіз – порівняння фінансових показників малих
підприємств з аналогічними показниками інших за розмірами підприємств, з
показниками різних секторів економіки, показниками на рівні регіону та з
нормативними значеннями показників.

— Факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів на
результативний показник. Здійснюється за допомогою індексного  та
кореляційно-регресійного аналізу.

 

Статистичний аналіз фінансової стійкості малих підприємств

Під фінансовою стійкістю розуміють здатність господарюючих суб’єктів
своєчасно із власних коштів відшкодовувати витрати, вкладені в основний
та оборотний капітал, нематеріальні активи, та розраховуватися за своїми
зобов’язаннями. Також, фінансову стійкість можна охарактеризувати як
стан фінансових ресурсів, при якому підприємство має змогу вільно
розпоряджатися власними грошовим коштами для забезпечення безперервного
виробничого процесу, його розширення та оновлення.

Статистичний аналіз фінансової стійкості  підприємств проводиться на
основі абсолютних показників фінансової стійкості.

 При аналізі діяльності малих підприємств доцільно виділити один
основний абсолютний показник фінансової стійкості «Наявність власних
оборотних коштів». Даний показник характеризує залишок або нестачу
оборотних коштів на підприємстві після погашення поточних зобов’язань і 
розраховується як різниця між оборотними активами та поточними
зобов’язаннями.

Позитивне значення цього показника засвідчує абсолютну або нормальну
фінансову стійкість підприємства, а від’ємне значення показує нестачу
власних оборотних коштів, що характеризує нестійке фінансове становище.

Крім тог, статистичний аналіз фінансової стійкості здійснюється на
основі відносних показників фінансової стійкості, які в основному
характеризують структуру капіталу підприємства.

Для оцінювання фінансової стійкості малих підприємств доцільно
застосувати наступні спеціальні коефіцієнти:

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) –
визначає частку коштів, інвестованих в діяльність підприємства його
власниками та показує ступінь незалежності  фінансового стану
підприємства від позичених коштів. Зростання значення цього коефіцієнту
свідчить про зменшення фінансових труднощів в майбутньому та збільшення
власних резервів для погашення фінансових обов’язків підприємства.
Коефіцієнт автономії розраховується як відношення власного капіталу  до
загального капіталу (валюта балансу).

Виходячи з практичного досвіду, значення коефіцієнту автономії більше
0,6 свідчить про достатньо стійке фінансове становище підприємства,
оскільки підприємство може здійснювати платежі передусім за рахунок
власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності  показує наскільки активи підприємства
фінансуються за рахунок позичкових коштів та розраховується як
відношення загального капіталу (валюта балансу) до власного капіталу або
як відношення позичкових коштів до загального капіталу. Надто велика
частка позичкових коштів знижує платоспроможність підприємства, підриває
його фінансову стійкість та, власне, знижує довіру до нього з боку
партнерів і зменшує ймовірність отримання кредитів. Коефіцієнт
фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта автономії.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує яка частка джерел
власних коштів знаходиться в мобільній формі та розраховується як
відношення різниці між сумою всіх джерел власних коштів та вартістю
необоротних активів до суми всіх джерел власних коштів та довгострокових
кредитів і позичок.

Коефіцієнт фінансового ризику показує рівень залежності підприємства від
позичкових коштів та розраховується як відношення позичкового капіталу
до власного капіталу.  Чим більше значення коефіцієнту  перевищує 1, тим
більша залежність підприємства від позикових коштів. Допустимий рівень
часто визначається умовами та специфікою діяльності кожного окремого
підприємства, в першу чергу, швидкістю обороту оборотних засобів. Тому,
у цьому випадку необхідно додатково необхідно визначати швидкість
обороту матеріальних оборотних засобів та дебіторської заборгованості за
період, що аналізується.

Методика  розрахунку показників фінансової стійкості  на основі даних
фінансової звітності малих підприємств згідно П(С)БУ 25 «Фінансовий звіт
суб’єкта малого підприємництва» представлений в табл.1.

 

Таблиця 1. Показники фінансової стійкості малих підприємств

№ п/п Назва показника Методика  розрахунку Код рядка фінансового звіту
суб’єкта малого підприємництва

 

В таблиці 2 наведені дані щодо валюти балансу та власного капіталу малих
підприємств станом на 31.12.2007р. та проведений розрахунок коефіцієнта
автономії.

 

Таблиця 2. Розмір загального та власного капіталу станом  на 31 грудня
2007р., млн. грн.

Вид економічної діяльності Власний капітал Загальний капітал  

Коефіцієнт

автономії

(гр.1/гр.2) 

1 2 3 4

Усього 207077,1 469867,8 0,44

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 8288,9 16468,1
0,50

Промисловість 21893,6 42461,9 0,52

Будівництво 12952,4 43594,6 0,30

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого
вжитку 35367,4 121125,6 0,29

Діяльність готелів та ресторанів 2280,7 4813,2 0,47

Діяльність транспорту та зв’язку 4815,2 12842,1 0,37

Фінансова діяльність 31560,2 58365,8 0,54

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг
підприємцям 83858,3 160970,6 0,52

Освіта 290,7 412,5 0,70

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 829,9 1592,1 0,52

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері
культури та спорту 4825,8 6973,2 0,69

Статистичний аналіз фінансового стану малих підприємств на основі
коефіцієнта автономії в розрізі видів економічної діяльності свідчить
про те, що найбільш стійке фінансове становище на кінець 2007р.
спостерігалося  на підприємствах як галузі освіти (0,70) так і
 комунальних послуг та діяльності в сфері культури та спорту (0,69).
Достатньо стійке фінансове становище спостерігалося на  підприємствах,
котрі здійснюють діяльність в галузях сільського господарства,
промисловості, фінансів, операцій з нерухомістю та охорони здоров’я
(коефіцієнт автономії більше 0,5). І найменш стійке фінансове становище
на підприємствах галузей торгівлі та будівництва.

Напрошується висновок про те, що високі значення коефіцієнта  автономії
на малих підприємствах, що діють  в таких видах економічної діяльності
як освіта, комунальні послуги, охорона здоров’я та сільське господарство
свідчать, що ці підприємства здійснюють діяльність переважно за рахунок
власних коштів. З одного боку така ситуація свідчить про їх фінансову
незалежність, а з іншого боку,  оскільки вищеназвані види економічної
діяльності є не досить привабливим для інвесторів та кредиторів, то
підприємства цих галузей не в змозі отримати зовнішнє фінансування та
просто змушені проводити діяльність за власні кошти.

 

Статистичний аналіз платоспроможності та ліквідності малих підприємств

Платоспроможність юридичних та фізичних осіб – це здатність повністю
виконати свої обов’язки за платежами, мати в наявності грошові кошти,
необхідні та достатні для виконання цих обов’язків, тобто здійснення
платежів. Для визначення платоспроможності підприємств застосовують
коефіцієнти ліквідності. 

Ліквідність – характеристика здатності окремих видів активів бути швидко
конвертованими в грошову форму без втрати своєї поточної вартості в
умовах наявної кон’юнктури ринку.

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт покриття (загальний
коефіцієнт  ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності) який вимірює
загальну ліквідність і показує, якою мірою поточні кредиторські
зобов’язання забезпечуються поточними активами, тобто скільки грошових
одиниць поточних активів припадає на одну грошову одиницю поточних
зобов’язань. Він розраховується як відношення фактичної вартості наявних
у підприємства оборотних засобів (грошові кошти, запаси
товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, інші
оборотні активи) до найбільш термінових обов’язків підприємства в
вигляді короткотермінових кредитів та позичок, кредиторської
заборгованості. Цей коефіцієнт застосовується для прогнозування
платоспроможності підприємств з урахуванням своєчасних розрахунків з
дебіторами.  Теоретичні  значення цього показника коливаються в межах
1,5-2,5. Зниження коефіцієнта поточної ліквідності означає погіршення
платоспроможності підприємства.

При проведенні статистичного аналізу ліквідності малих підприємств
додатково потрібно використовувати ще й коефіцієнт абсолютної
ліквідності та коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт платоспроможності)
розраховується як відношення найбільш ліквідних активів (грошові кошти)
до поточної кредиторської заборгованості підприємства.  Цей коефіцієнт є
найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства
і показує, яку частку поточної заборгованості підприємство може погасити
миттєво або найближчим часом. Достатнім для нормальної діяльності
підприємства прийнято вважати значення цього коефіцієнта в межах
0,2-0,35.

Коефіцієнт швидкої ліквідності обчислюється як відношення суми грошових
коштів, поточних фінансових інвестицій і дебіторської заборгованості до
поточних зобов’язань. Він допомагає провести статистичне оцінювання
можливості погашення підприємством своїх поточних зобов’язань у випадку
його критичного стану. Теоретичне значення цього показника коливається в
межах 1-2.

Методика  розрахунку показників ліквідності  на основі даних фінансової
звітності малих підприємств згідно П(С)БУ 25 «Фінансовий звіт суб’єкта
малого підприємництва» представлений в табл.3.

 

Таблиця 3. Показники ліквідності малих підприємств

№ п/п Назва показника Методика  розрахунку Код рядка фінансового звіту
суб’єкта малого підприємництва

 

Статистичне оцінювання ліквідності та платоспроможності малих
підприємств повинно виконати також і аналіз структури поточних активів.
Розраховуватися частка найбільш ліквідних активів, частка активів, що
швидко реалізуються, частка активів, що повільно реалізуються.

Аналіз  оборотних активів та поточних зобов’язань малих підприємств та
розрахунок на їх основі коефіцієнта поточної ліквідності (табл. 4)
показав, що до високоліквідних сфер діяльності малого бізнесу можна
віднести фінансову діяльність (2,68) та освіту (2,43). До галузей з
відносно середньою ліквідністю можна віднести промисловість (1,64). Всі
інші галузі є низьколіквідними (коефіцієнт поточної ліквідності менше
1,5). А взагалі в економіці на кінець 2007р. у малому бізнесі поточний
коефіцієнт ліквідності становив 1,26.  Отже, виходячи з розрахунків
коефіцієнта поточної ліквідності, можна стверджувати, що малі
підприємства в переважній більшості  галузей є низьколіквідними.

 

Таблиця 4.  Оборотні активів та поточні зобов’язання малих підприємств
станом на 31 грудня 2007 р. (млн. грн.)

Вид економічної діяльності  

Оборотні активи

усього

  В тому числі  Поточні

зобов’язання

усього В тому числі Коефіцієнт

ліквідності

Запаси

ТМЦ  Дебіторська

заборгованість  Поточні фінансові

інвестиції  Грошові

кошти  Інші оборотні

активи 

Короткострокові

кредити банків  Поточна

заборгованість

за довгострок. зобов. Кредиторська

??????{

???$??{?заборгованість

Усього 232167,1 25991,9 137229,8 40143,5 20356,6 8445,3 184265,5
20926,5 6032,4 157306,6 1,26

1 6414 3099,4 2283,4 383 376,2 272 5649,7 718,3 240,3 4691,1 1,14

2 24814,2 3761,3 17790,9 974,4 1604,2 683,4 15103,6 1481,5 456,7 13165,4
1,64

3 21278,6 3249,5 12687,7 2210,3 1964,2 1166,9 18256,3 2455,1 749,9
15051,3 1,17

4 78516,1 10917,6 43288,3 15985,7 5640,5 2684 70492 6352,7 1278,3 62861
1,11

5 1747,5 316 804,3 263,8 252,2 111,2 1747,2 245 106,5 1395,7 1,00

6 6580,7 422,7 4520,6 569,8 830,4 237,2 5853,9 465,2 234,1 5154,6 1,12

7 35858,6 173,8 19843,8 11645,2 3502,4 693,4 13362,7 1109,8 720,4
11532,5 2,68

8 54659,4 3742,9 34671,2 7984,3 5774,2 2486,8 52060,1 7937,5 2179,8
41942,8 1,05

9 224,2 15,8 137,4 9,9 56 5,1 92,1 2,9 3,1 86,1 2,43

10 379,5 63,5 192,5 2,9 90,2 30,4 383,1 51,6 22,3 309,2 0,99

11 1600,4 176,3 982,9 109,5 261,2 70,5 1148 97,8 39 1011,2 1,39

1- Сільське господарство, мисливство, лісове господарство; 2 —
Промисловість; 3 — Будівництво; 4 — Торгівля; ремонт автомобілів,
побутових виробів та предметів особистого вжитку; 5 — Діяльність готелів
та ресторанів; 6 — Діяльність транспорту та зв’язку; 7 — Фінансова
діяльність; 8 — Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та
надання послуг підприємцям; 9 – Освіта; 10 — Охорона здоров’я та надання
соціальної допомоги; 11 — Надання комунальних та індивідуальних послуг;
діяльність у сфері культури та спорту.

 

Відомо, що ліквідність підприємства, в першу чергу, залежить від
наявності в його активах  найбільш ліквідних активів та величини цих
активів. Найбільш ліквідні активи – це грошові кошти, які можуть бути
використані для здійснення поточних платежів негайно та короткострокові
фінансові вкладення (цінні папери).  В цілому в  економіці країни частка
найбільш ліквідних активів по малим підприємствам станом на кінець
2007р.  становила 26,06% всіх ооборотних активів, в тому числі фінансові
інвестиції – 17,29% та грошові кошти – 8,77%. 

Проведений аналіз ліквідності малих підприємств за видами економічної
діяльності засвідчи що, то найбільша частка грошових коштів в оборотних
активах підприємства наявна в підприємств галузі охорони здоров’я
(23,77%) та освіти (24,98%), а найменше значення даного показника
зафіксовано в підприємств галузі сільського господарства (5,87%),
промисловості (6,46%) та торгівлі (7,18%). Найбільша частка фінансових
інвестицій в оборотних активах малих підприємств в галузі фінансової
діяльності (32,48%) та торгівлі (20,36%), найменша – в охороні здоров’я
(0,76%), в промисловості (3,93%), в освіті (4,42%) та в сільському
господарстві (5,97%). (табл. 5)

Слід зазначити, що на ліквідність підприємства значний вплив мають
активи, що швидко реалізуються. Тобто процес перетворення цих активів у 
грошові кошти проходить за визначений час. Як правило, це поточна
дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги) платежі по якій
очікуються протягом 12 місяців після звітної дати. Середня частка
дебіторської заборгованості, яка обліковувалась на балансі  малих
підприємств на кінець 2007р. по економіці в цілому склала 59,11% всіх
оборотних активів.  Найбільша частка дебіторської заборгованості в
оборотних активах була зафіксована в підприємств промисловості (71,7%),
транспорту та зв’язку (68,69%), а найменша — в сільському господарстві
(35,6%). Крім того, до даної групи активів відносять і інші оборотні
активи, але їх частка в оборотних активах малих підприємств незначна,
складає середньому 3,64%.

 

Таблиця 5. Структура оборотних активів  малих підприємств станом на 31
грудня 2007 р.

Вид економічної діяльності  

Оборотні активи

усього

(млн. грн.) В тому числі

Запаси

ТМЦ

(млн. грн.) Частка запасів в

оборотних

активах, % Дебіторська

заборгованість

(млн. грн.) Частка д-кої заборг.

в оборотних

активах, % Поточні фінансові

інвестиції

(млн. грн.) Частка фін. інвестицій

в оборотних

активах, % Грошові

кошти

(млн. грн.) Частка грошових

коштів в оборотних

активах, % Інші оборотні

активи

(млн. грн.) Частка інших оборотних

активів в оборотних

активах, %

Усього 232167,1 25991,9 11,20 137229,8 59,11 40143,5 17,29 20356,6 8,77
8445,3 3,64

1 6414 3099,4 48,32 2283,4 35,60 383 5,97 376,2 5,87 272 4,24

2 24814,2 3761,3 15,16 17790,9 71,70 974,4 3,93 1604,2 6,46 683,4 2,75

3 21278,6 3249,5 15,27 12687,7 59,63 2210,3 10,39 1964,2 9,23 1166,9
5,48

4 78516,1 10917,6 13,90 43288,3 55,13 15985,7 20,36 5640,5 7,18 2684
3,42

5 1747,5 316 18,08 804,3 46,03 263,8 15,10 252,2 14,43 111,2 6,36

6 6580,7 422,7 6,42 4520,6 68,69 569,8 8,66 830,4 12,62 237,2 3,60

7 35858,6 173,8 0,48 19843,8 55,34 11645,2 32,48 3502,4 9,77 693,4 1,93

8 54659,4 3742,9 6,85 34671,2 63,43 7984,3 14,61 5774,2 10,56 2486,8
4,55

9 224,2 15,8 7,05 137,4 61,28 9,9 4,42 56 24,98 5,1 2,27

10 379,5 63,5 16,73 192,5 50,72 2,9 0,76 90,2 23,77 30,4 8,01

11 1600,4 176,3 11,02 982,9 61,42 109,5 6,84 261,2 16,32 70,5 4,41

1- Сільське господарство, мисливство, лісове господарство; 2 —
Промисловість; 3 — Будівництво; 4 — Торгівля; ремонт автомобілів,
побутових виробів та предметів особистого вжитку; 5 — Діяльність готелів
та ресторанів; 6 — Діяльність транспорту та зв’язку; 7 — Фінансова
діяльність; 8 — Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та
надання послуг підприємцям; 9 – Освіта; 10 — Охорона здоров’я та надання
соціальної допомоги; 11 — Надання комунальних та індивідуальних послуг;
діяльність у сфері культури та спорту.

 

Слід зазначити, що ліквідність дебіторської заборгованості та інших
оборотних активів на кожному окремо взятому підприємстві різна і
залежить від суб’єктивних та об’єктивних факторів: кваліфікації
фінансових спеціалістів підприємства; платоспроможності дебіторів та
взаємовідносин з ними; умов надання відстрочення платежів в договорах з
покупцями та замовниками; організації обігу короткотермінових цінних
паперів та ін.

Запаси товарно-матеріальних цінностей та незавершеного виробництва, що
обліковуються на балансі підприємства, як правило,  відносяться до
категорії активів, що повільно реалізуються. Ліквідність даної групи
оборотних активів залежить в першу чергу від кон’юнктури, що склалася на
ринку відповідних товарних груп, від якості та конкурентноздатності
даного товару, від цінової політики підприємства та багатьох інших
факторів, на які підприємство або взагалі не має впливу або впливає
опосередковано. Середня частка таких активів в оборотних активах малих
підприємств в економіці в цілому на кінець 2007р. становила 11,2%.
Найбільше запасів ТМЦ у підприємств сільського господарства (48,2%),
найменше в фінансовій діяльності (0,48%).

Проведений аналіз поточних зобов’язань малих підприємств засвідчив, що
найбільша їх частка припадає на кредиторську заборгованість – в
середньому за всіма малими підприємствами на кінець 2007р. вона склала
85,37%. Проаналізувати структуру кредиторської заборгованості немає
можливості з причини відсутності інформації з даного питання. Державний
комітет статистики надає інформацію з загальної поточної кредиторської
заборгованості  малих підприємств в цілому,  без розподілу її на види
заборгованості: заборгованість за товари (роботи, послуги), зобов’язання
перед бюджетом, із страхування, з оплати праці тощо.

Частка кредитів у сумі поточних зобов’язань малих підприємств на кінець
2007 р. в цілому в економіці становила 11,36%. Найбільша частка кредитів
зафіксована у малих підприємств, що відносяться до наступних галузей:
операцій з нерухомістю (15,25%), охорони здоров’я (13,47%), діяльність
готелів та ресторанів (14,02%), будівництва (13,45%) та сільського
господарства (12,71%), а найменша – в освіті (3,15%). (табл. 6).

 

Таблиця 6. Структура  поточних зобов’язань малих підприємств на кінець
2007 р.

Вид економічної діяльності Поточні

зобов’язання

усього

(млн. грн.) В тому числі

Короткострокові

кредити банків

(млн. грн.) Частка короткостр.

кредитів

% Поточна

заборгованість

за довгострок. зобов., (млн. грн.) Частка поточної

заборгованості за

довгост. зобов.,% Кредиторська

заборгованість

(млн. грн.) Частка кред.

заборгованості

%

Усього 184265,5 20926,5 11,36 6032,4 3,27 157306,6 85,37

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство 5649,7 718,3
12,71 240,3 4,25 4691,1 83,03

Промисловість 15103,6 1481,5 9,81 456,7 3,02 13165,4 87,17

Будівництво 18256,3 2455,1 13,45 749,9 4,11 15051,3 82,44

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого
вжитку 70492 6352,7 9,01 1278,3 1,81 62861 89,17

Діяльність готелів та ресторанів 1747,2 245 14,02 106,5 6,10 1395,7
79,88

Діяльність транспорту та зв’язку 5853,9 465,2 7,95 234,1 4,00 5154,6
88,05

Фінансова діяльність 13362,7 1109,8 8,31 720,4 5,39 11532,5 86,30

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг
підприємцям 52060,1 7937,5 15,25 2179,8 4,19 41942,8 80,57

Освіта 92,1 2,9 3,15 3,1 3,37 86,1 93,49

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 383,1 51,6 13,47 22,3
5,82 309,2 80,71

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діял культ. 1148 97,8 8,52
39 3,40 1011,2 88,08

 

 

Висновок

Статистичне дослідження фінансового стану малих підприємств України в
розрізі видів економічної діяльності засвідчує, що в цілому  коефіцієнт
автономії  становить 0,44. А це означає,  що  фінансове положення
підприємств малого бізнесу є недостатньо стійким. Аналізуючи малі
підприємства за окремими галузями, можна побачити, що достатньо стійкий
фінансовий стан мають підприємства освіти та підприємства, які надають
комунальні послуги та діють у сфері культури та спорту, промислові,
сільськогосподарські  підприємства, підприємства галузі фінансів та
підприємства охорони здоров’я. Нестійке фінансове становище
спостерігається у торгових підприємств та підприємств галузі
будівництва.

Статистичне оцінювання платоспроможності підприємств малого бізнесу
засвідчило, що малі підприємства характеризуються як низьколіквідні,
оскільки загальний коефіцієнт ліквідності становить 1,26 при
нормативному значенні 1,5-2. Найвищі показники ліквідності зафіксовані
на підприємствах освіти та фінансової діяльності; середнє значення цього
показника зафіксовано на підприємствах промисловості; підприємства інших
галузей мають значення показників ліквідності нижче за 1,5.

Статистичний аналіз структури активів малих підприємств за рівнем
ліквідності показав, що частка високоліквідних активів становить 26,06%,
в тому числі частка грошових коштів – 8,77%, частка фінансових
інвестицій – 17,29%; частка середньоліквідних активів (поточна
дебіторська заборгованість) становить 59,11%; частка низьколіквідних
активів (запаси ТМЦ) складає 11,2%.  Найбільша частка грошових коштів
наявна в підприємствах освіти та охорони здоров’я, а найменша частка —
 в підприємствах сільського господарства, промисловості та торгівлі.

Найбільша частка фінансових інвестицій зафіксована у малих підприємств
фінансової діяльності та торгівлі, найменша – на підприємствах
сільського господарства.

Частка дебіторської заборгованості найбільша у промислових підприємств,
найменша в сільськогосподарських. Запаси ТМЦ – найбільша їх частка
зафіксована у сільськогосподарських підприємств, а найменша на
підприємствах фінансової діяльності.

Статистичний аналіз структури зобов’язань малих підприємств засвідчив,
що найбільшу частку зобов’язань складає поточна кредиторська
заборгованість  (85,37%), частка кредитів складає 11,36%. Найбільша
частка кредитів на підприємствах, які здійснюють операції з нерухомістю,
на підприємствах охорони здоров’я, будівельних підприємствах,
сільськогосподарських,  найменша частка кредитів на підприємствах галузі
освіти.

Отже, можна зробити висновок, що серед малих підприємств різних галузей
економіки, найбільш платоспроможними та ліквідними виявилися
підприємства освіти. Але, разом з тим, менше одного відсотка малих
підприємств здійснюють свою діяльність саме в цій галузі. Стійке
фінансове становище  підприємств цієї галузі зумовлено необхідністю
здійснювати господарську діяльність переважно за власні кошти (найменша
частка кредитів), оскільки ці підприємства не є привабливими для
інвесторів.

Низькі показники фінансової стійкості зафіксовані на малих підприємствах
галузі торгівлі, але, слід зазначити, що більше 30% всіх малих
підприємств зосереджені в цій галузі.

В цілому, малі підприємства є недостатньо ліквідними та
платоспроможними, це і спричиняє нестійке фінансове становище даного
сектору економіки.   Також, для більшості малих підприємств характерна
недостатність власних оборотних коштів та майже відсутність можливості
зовнішніх запозичень. Комерційні банки, як правило відмовляються
кредитувати малі підприємства, оскільки є велика ймовірність
неповернення кредитів, та відсутність у позичальників ліквідного майна,
яке можна взяти в заставу. 

Така ситуація суттєво гальмує розвиток малого підприємництва в Україні.
Тому зараз, в кризовий період малому підприємництву як ніколи, потрібна
державна підтримка. Розроблення ефективних управлінських рішень щодо
регулювання та підтримки малого підприємництва повинно бути одним з
пріоритетних завдань держави. А для цього потрібно проводити регулярні
дослідження та здійснювати аналіз діяльності підприємств малого бізнесу
статистичними методами.

  

 

Список використаних джерел

 

1. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред.
проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. –
460 с.

2. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання:
Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

3. Шустіков А. А. Фінансова статистика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ,
2002. – 290 с.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт
суб’єкта малого підприємництва»

5. Економічна статистика: Навч. посіб. / За науковою редакцією доктора
економічних наук Р. М. Моторина — К.: КНЕУ, 2004.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *