.

Методичні аспекти оцінки ефективності процесів інтеграції підприємств (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2694
Скачать документ

Реферат на тему:

Методичні аспекти оцінки ефективності процесів інтеграції підприємств

У ринкових умовах господарювання рушійною силою розвитку є конкурентні
відносини. Водночас важливого значення для розвитку господарських
зв’язків набувають принципи партнерства. В умовах обмеженості власних
матеріальних можливостей, дефіциту виробничих потужностей малих і
середніх підприємств, які у розвинених економіках становлять більшість,
необхідним є розвиток кооперації між ними. Аналіз зарубіжної і
вітчизняної практики управління дозволяє визначити найбільш широко
застосовані механізми такої взаємодії. Одним з них є механізм кластерних
об’єднань [1]. Вони засновуються на принципах партнерства, взаємної
узгодженості виробничої діяльності, взаємодоповнюваності, географічної
близькості, дозволяють успішно вирішувати завдання і забезпечувати
досягнення спільних цілей розвитку. Кластери у більшості зарубіжних
країн визнані однією з організаційних основ забезпечення динамічного
розвитку економіки, у першу чергу на регіональному рівні. Нові форми
організації виробництва набувають усе більшого розповсюдження і в
Україні.

Основним джерелом ефективності кластерної форми організації є
взаємодоповнюваність, коли однією метою об’єднуються підприємства різних
галузей, що діють на різних етапах і пов’язані одним продуктом
діяльності.

Процедурі утворення об’єднань підприємств повинні передувати розрахунки
ефективності їх функціонування. Однак методам розрахунків ефективності
об’єднання, особливо у сучасних його формах, у вітчизняній літературі не
приділяється достатньої уваги. Практика потребує удосконалення відомих
методів оцінки бізнес-процесів, доопрацювання їх у зв’язку з
глобалізацією економіки, економічними трансформаціями, обміном
інформацією і знаннями тощо.

Економіко-математичні методи обґрунтування ефективності кооперації,
розвитку партнерських відносин на прикладі малих підприємств
запропонували А. Сєріков і Н. Сіромаха [2, c. 162]. Автори досить чітко
довели, що розвиток сучасних українських підприємств малого типу
знаходиться на шляху їхньої кооперації в усіх можливих для цього формах.
Результати їх досліджень можуть бути використані як основа для аналізу
динаміки операційних активів підприємств, оцінки економічного ефекту від
кооперації та розробки базових критеріїв щодо вибору її форми.

Ефект синергізму деякими дослідниками піддався сумніву на тій підставі,
що підприємства-конгломерати показували не гірші результати, ніж
підприємства, що дотримувалися принципу взаємозв’язку між різними
підприємствами. Щоб перевірити це твердження, були здійснені емпіричні
дослідження з співставленням підсумків діяльності конгломератів і
синергічних підприємств. Як показали результати співставлень, у кращі
часи, за умови стабільних зовнішніх і внутрішніх умов діяльності
підсумкові показники синергічних підприємств і конгломератів приблизно
однакові. Але в напружених ситуаціях та (або) в моменти спаду
кон’юнктури синергічні підприємства виявляються більш стійкими і
показують кращі результати діяльності, ніж конгломерати [3, c. 124].
Саме тому у складних умовах останньої чверті минулого століття
корпорації розвинених держав світу все більше уваги приділяли питанням
взаємодії між різними підприємствами.

Ефект синергізму може проявлятися у багатьох показниках діяльності
учасників кластерного об’єднання. Більш широкі виробничі можливості,
якими наділені кластерні об’єднання, надають і більш широкий простір для
ініціативи, ринкового пошуку – важливої умови для забезпечення переваг
на конкурентному ринку. Конкурентні переваги забезпечують можливість
встановлення більш високих цін і водночас збільшують
конкурентоспроможність у боротьбі за клієнтів, споживачів.

Зменшення витрат учасників кластерного об’єднання може забезпечуватися
за рахунок так званої масштабної економії – зменшення середнього рівня
витрат на одиницю виробленої продукції, послуги при збільшенні обсягів
їх виробництва, або у результаті вертикальної інтеграції. Джерело
ефективності вертикальної інтеграції полягає у координації взаємодії
тісно пов’язаних між собою виробничих, науково-технічних структурних
одиниць об’єднання. Зменшення витрат учасників об’єднання можливе також
за рахунок кращого сезонного використання наявних ресурсів, отримання
недостатніх ресурсів, диверсифікації виробництва для кращого
використання наявних потужностей, сировини і розвитку горизонтальної
інтеграції, кооперативних зв’язків. Із зазначеними процесами тісно
пов’язана можливість зменшення спільних капітальних вкладень, кращого
використання наявних ресурсів.

Джерелом синергізму у кластері може бути використання одних і тих же
виробничих потужностей або найбільш кваліфікованих і розвинених
функціональних служб одного з підприємств – членів кластера, наприклад,
служби збуту, ремонту основних фондів, матеріально-технічного
забезпечення та ін.

Доходи учасників кластерного об’єднання фактично можуть збільшитися від
краще організованого маркетингу, від стратегічних покращань.
Організований спільними зусиллями маркетинг, створення об’єднаної, більш
потужної і професійної служби маркетингу може забезпечити більш високі
продажі товарів, надання послуг за рахунок кращої реклами у засобах
масової інформації, кращої збалансованості структури і
взаємодоповнюваності продукції, послуг на спільному ринку розвитку
єдиної дистриб’юторської системи.

Переваги об’єднання полягають також у забезпеченості конкурентних
переваг його учасників, посиленні гнучкості керівництва
підприємств-учасників у питаннях майбутньої діяльності. Наприклад,
використання наявних технологічних, виробничих можливостей для
організації на їх базі випуску нової продукції з використанням
комплектуючих елементів, вузлів, агрегатів.

??????$??????? допомагає забезпечити більшу (або не меншу)
рентабельність капіталовкладень при комбінації учасників кластера, ніж у
тих випадках, коли управління ними здійснювалось роздільно.

На об’єднання, що ефективно працює, ринок реагує підвищенням вартості
капіталів (акцій) учасників об’єднання. Отже, вартість капіталу – це
об’єктивний універсальний показник, через посередництво якого зовнішнє
середовище (ринок) оцінює становище суб’єкта господарювання. Сам факт
створення об’єднання, як підтверджує практика, також призводить до
підвищення вартості капіталу його учасників. Пояснюється це так званим
ринковим очікуванням. Логічним для учасників ринку, у тому числі для
дійсних акціонерів і потенційних інвесторів, є припущення, що
об’єднуватись можуть підприємства, що нормально працюють, керівництво
яких обґрунтувало можливості для кращої спільної роботи у майбутньому. У
потенційних інвесторів формується уявлення, що справи у учасників
об’єднання йдуть на краще. Їх уява перетворюється у зростання вартості
акцій, у більш високий кредитний рейтинг підприємств-учасників, які
стають для останніх чинниками кращих відповідних можливостей.

Доходи від синергетичного ефекту створення кластерного об’єднання можна
визначити на основі додаткових позитивних грошових потоків, які у більш
широкому розумінні можна назвати джерелами синергетичних доходів.

Створення кластерного об’єднання має на меті економічний сенс тільки у
тому випадку, коли є підстави очікувати, що ринкова вартість капіталів
учасників об’єднання () буде більшою, ніж вони коштували до створення
кластера: Вk1 + Bk2 і т.д. Вk1; Bk2 – вартість капіталу учасників
об’єднання.

>Вk1+Bk2+…+Bkn. (1)

Таким чином, об’єднання буде успішним, якщо нова вартість перевищує суму
вартостей учасників об’єднання. Різниця між новою вартістю і сумою
вартостей учасників об’єднання називається чистим приростом вартості (”
В’k) від створення об’єднання:

= (Вk1 + Bk2 + … + Bkn ).
(2)

У випадку, коли має позитивне значення, говорять, що має місце
синергія, її позитивний ефект.

Чистий приріст вартості ” В’k може проявлятися на діяльності усіх без
винятку учасників об’єднання:

= k1 + k2 + … + kn , (3)

або на діяльності окремих його учасників:

, (4)

де – повна вартість капіталу n-го учасника після створення об’єднання.

Спірною може бути думка щодо впливу факту об’єднання на тих чи інших
його учасників. На нашу думку, може йтися тільки про терміни вияву цього
впливу. Реакція ринку щодо кожного з учасників об’єднання у формі
підвищення вартості капіталу може проявитись по-різному та у різні
терміни. Ця реакція залежить від різних обставин, зокрема від
інформованості учасників ринку, оперативності і всебічності інформації
щодо нових умов діяльності підприємства.

Нову вартість можна розрахувати у два етапи: спочатку визначити Вkn, а
потім . Якщо учасник об’єднання є відкритим акціонерним товариством, то
його ринкову вартість Вkn можна визначити за даними фондового ринку.
Якщо ж підприємство невідкритого типу, його вартість визначається шляхом
порівняння з ринковою вартістю подібних підприємств, або іншими
методами, відомими у сфері оцінки вартості бізнесу.

Для визначення необхідно знати додатковий позитивний грошовий потік.
Методи його визначення можуть бути різними залежно від форми об’єднання.
У випадку об’єднання асоціативного типу, без створення єдиних органів
управління, без будь-якого об’єднання грошових потоків визначається
окремо для кожного учасника об’єднання за формулою (4). У разі створення
об’єднань у формі корпорацій, концернів тощо і повної або часткової
централізації фінансової діяльності додатковий грошовий потік об’єднання
може визначатися як різниця між грошовим потоком об’єднання і сумою
грошових потоків кожного з підприємств окремо:

(5)

Відповідний додатковий грошовий потік (ГП) може бути розділений на
чотири складові частини:

Відповідний додатковий грошовий потік (ГП) може бути розділений на
чотири складові частини:

(6)

де – різниця між доходами;

– різниця між витратами;

– різниця між податками і податковими зборами;

– різниця між новими основними засобами () і чистим оборотним капіталом
().

На підставі цієї формули можна визначити, що об’єднання матиме
синергетичний позитивний ефект у випадках:

– збільшення доходів;

– зменшення витрат;

– зменшення податків і податкових зборів;

– зменшення необхідних витрат на основні засоби;

– зменшення суми оборотних коштів.

Наведені методи оцінки не є вичерпними, проте дозволяють розрахувати
основні показники економічного ефекту створення сучасної моделі
об’єднання підприємств, обґрунтувати зміну системи управління місцевими
виробничими комплексами.

Проте потребують свого подальшого дослідження джерела ефективності
відносин, форми партнерства, кооперації та способи їх використання для
забезпечення розвитку учасників інтеграції.

Література:

1. Соколенко С.І. Економічна стратегія: формування нових виробничих
систем. Світовий досвід і впровадження мережевих структур в Україні //
Нові виробничі системи і розвиток економіки України // Матеріали
економічного самміту. – Київ, 2003. – С. 12–33.

2. Сєріков А.В., Сіромаха Н.С. Економіко-математичне обґрунтування
необхідності кооперації малих підприємств України // Актуальні проблеми
економіки. – 2005. – № 1 (43). – С. 162–167.

3. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. – М.: Экономика,
1989. – 412 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020